«НАШ ПРІОРИТЕТ — УКРАЇНСЬКИЙ СПОЖИВАЧ БРУХТУ, І ЦЕ НАСАМПЕРЕД ПРОДИКТОВАНО ЕКОНОМІЧНО», — ЗАЯВЛЯЄ ПРЕЗИДЕНТ КОМПАНІЇ «УКРВТОРРЕСУРС» СЕМЕН ТИХОНОВИЧ

Поділитися
Довідка Семену Тихоновичу 34 роки. Народився в Білорусії. В Україні живе від часу служби в армії. У металоломному бізнесі пройшов шлях від майстра майданчика до керівника комерційних структур...

Довідка

Семену Тихоновичу 34 роки. Народився в Білорусії. В Україні живе від часу служби в армії. У металоломному бізнесі пройшов шлях від майстра майданчика до керівника комерційних структур. Нагороджений знаком Внутрішніх військ МВС України — Хрестом Пошани «Закон. Честь. Мужність». Одружений, виховує сина й дочку.

Семен Тихонович — керівник приватного підприємства «Укрвторресурс». Працюючи на ринку брухту із середини 90-х, він на власному досвіді ознайомився з усіма нюансами цього бізнесу. В інтерв’ю нашому виданню бізнесмен розповідає про гострі питання й невирішені проблеми, зокрема про спроби однієї структури «підім’яти» під себе столичний ринок брухту.

— Слід зазначити, що за минуле десятиріччя підприємницькі структури, що займаються брухтом, пережили кілька спільних для більшості учасників ринку етапів розвитку, — зазначає Семен Іванович. — У 1991—1994 роках розвиток відбувався багато в чому хаотично. Пік ділової активності випав на 1994—1996 рр. Тоді в Україні були найсприятливіші умови, значними були запаси брухту, що знижувало рівень конкуренції за сировину. Місця на ринку вистачало практично всім, прибуток із тонни брухту досягав майже 20 дол. Порівняйте: сьогодні цей показник впав у середньому до 3 дол.

— У чому ж причина настільки стрімкого падіння доходів суб’єктів ринку?

— З кінця 90-х у країні стали скорочуватися запаси брухту як сировини для металургійного виробництва. Крім того, регулюванням цієї сфери впритул зайнялася держава. А для нас, підприємців, не секрет, що надмірна увага держчиновника — не завжди на користь справі. І річ не в тому, що в травні 1999 року прийняли Закон «Про брухт»: безсумнівно, контроль уповноважених органів необхідний. Та якби всі, у тому числі в регіонах, суворо виконували написане на папері... З іншого боку, у процесі отримання ліцензії та відкриття виробничих майданчиків стали стягувати приховані побори у вигляді «добровільних» перерахувань «на розвиток» матеріальної бази.

— Уточніть, чи влаштовує чинне в «металоломній» сфері законодавство підприємців?

— Справа не стільки в ефективності власне «профільного» закону, скільки в тому, що з цілого ряду важливих позицій він вступає в протиріччя з законом «Про ліцензування деяких видів господарської діяльності» — зокрема в питанні призупинення дії ліцензії. Слід визнати, що ця колізія створює передумови для різноманітних непорозумінь.

— Питання для продовження теми. Чи є у вашій бізнес-практиці приклади протилежного порядку, коли влада демонструє конструктивне співробітництво з підприємцями?

— Безсумнівно. Так, професійно орієнтується в проблемах, пов’язаних із ринком металу, чинний Кабінет міністрів і його глава Віктор Янукович. Заслуга уряду — у спробах упорядкувати правила гри. У свою чергу в розробці та прийнятті поправок до Закону «Про брухт», покликаних наблизити законодавче поле до європейських стандартів і захистити вітчизняний ринок, — велика заслуга Верховної Ради й особисто голови ВР Володимира Литвина. Варто звернути увагу й на роботу з регіональною владою, яку здійснює адміністрація Президента. Річ у тім, що в регіонах нерідко приймали рішення, які суперечили законодавству. АП прагне вплинути на ситуацію, ввести процеси в цивілізоване річище.

— Чи є приклади подібних дій місцевої влади щодо вашого підприємства?

— За нашими даними, сьогодні в Києві спостерігається спроба однієї з структур — учасниць ринку монополізувати металоломний бізнес у столиці. Міська ж влада, зауважу, відіграє тут неоднозначну, щоб не сказати більше, роль. Втім, розраховуємо, що за даної ситуації все-таки переможе здоровий глузд. Слід було б розуміти: перешкоджати роботі — все одно, що вставляти палиці в колеса національному виробнику (у даному випадку металургам), оскільки сировина, яку ми поставляємо, належить до розряду дуже важливих для цієї стратегічної, експортозорієнтованої галузі. Чи варто скорочувати прибуток на догоду приватній структурі, зацікавленій, за нашими даними, у вивезенні брухту в першу чергу за кордон?..

— Справді, у перші місяці поточного року металурги скаржилися, що металоломники вважають за краще працювати на експорт. Яка позиція «Укрвторресурсу» з цього неоднозначного питання?

— Моя відповідь буде стислою: 98% брухту ми поставляємо на внутрішній ринок. Працюємо з такими визнаними лідерами галузі, як комбінат «Запоріжсталь», Алчевський меткомбінат, ТОВ «КМК-метал», донецький завод «Істил-Україна». Незначну частину заготовленої нами сировини поставляємо в ближнє зарубіжжя — на Молдавський металургійний завод у Рибниці.

— Яка динаміка розвитку підприємства «Укрвторресурс»?

— 2000 року, коли було створено цю структуру, ми поставили майже 28 тис. — 100% переробленого нами брухту — на внутрішній ринок. І наступного року всі 35 тис. тонн пішли українському споживачу, минулого року з заготовлених 38 тис. тонн за кордон продали близько 0,7 тис. Нарешті, нинішнього року плануємо досягти чергового рубежу в 43 тис. тонн брухту, із яких на експорт — близько 10 тис. тонн. За кілька років роботи ми створили п’ять філій «Укрвторресурсу» в регіонах держави, налагодили систему охорони праці й чіткий радіометричний контроль брухту, що надходить (до речі, останнє дозволило припинити відправлення на метпідприємства партії сировини, «що фонить»). Створено понад 70 робочих місць.

— Найдалекоглядніші представники нинішньої бізнес-еліти значну увагу приділяють доброчинності...

— Не хотілося б займатися рекламою — не для цього займаємося соціальною та гуманітарною сферою, проте відповім на запитання. Надаємо допомогу малозабезпеченим та інвалідам (про те, яка дієвість цієї підтримки, може розповісти хоча б інвалід із Харківщини Микола Богодухов, якому допомагаємо матеріально), допомагаємо дитячим садкам (Харківська область) й інтернату на Житомирщині, підтримуємо розвиток спорту, зокрема футбол, м. Лозова в Харківської обл. і в Кіровограді.

Для нас важливо активне партнерство і з Українським фондом науково-економічного та юридичного співробітництва: ця структура реально, а не на словах об’єднує еліту суспільства для служіння співвітчизникам. Спільними зусиллями підтримуємо правоохоронні органи. Зокрема «Укрвторресурс» допомагає Внутрішнім військам МВС України, Міністерству з надзвичайних ситуацій. Ми живемо в цій країні, а не тільки заробляємо гроші. Усвідомлення настільки простої істини допомагає вірно розставляти акценти в доброчинній діяльності.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі