Напутнє слово головному зв’язківцеві, або Як піднести ефективність галузі - Економіка - dt.ua

Напутнє слово головному зв’язківцеві, або Як піднести ефективність галузі

4 лютого, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №4, 4 лютого-11 лютого

Коли ця стаття з’явиться в пресі, уже буде відомий склад Кабінету міністрів, а також названо ім’я нового керівника галузі зв’язку...

Коли ця стаття з’явиться в пресі, уже буде відомий склад Кабінету міністрів, а також названо ім’я нового керівника галузі зв’язку. Ми звернулися до народного депутата України Станіслава Довгого — першого заступника голови комітету з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства та зв’язку, керівника депутатської групи промисловців і підприємців «Воля народу» — із проханням оцінити події, які відбуваються, і дати напуття новому міністрові.

— Чим пояснити інтерес до посади міністра зв’язку з боку найнесподіваніших політичних сил?

— Бурхливий розвиток високих технологій останніми роками зробив галузь зв’язку однією з найпривабливіших у державі. Якщо не найпривабливішою. Тому зрозумілі й пристрасті, що періодично виникають в процесі боротьби різноманітних політичних і бізнес-структур за керівництво цією сферою. На жаль, замість публічної конкуренції програм, відкритого обговорення проблем і шляхів їхнього розв’язання, претенденти нерідко продовжують найгірші традиції нашого недавнього минулого, використовуючи так звані чорні PR-технології. Проте не слід забувати, що на вулиці 2005 рік і зовсім інша країна. І громадяни цієї країни здатні самостійно визначити, де істина та де брехня.

Проте залишимо ці технології на совісті їхніх винахідників. Спробуємо розібратися в справжніх проблемах галузі й накреслити перспективи її розвитку.

Скажу відразу: із позиції члена профільного комітету та співголови депутатської групи «Воля народу» я планую активно брати участь у реформуванні галузі. Звертаючись до майбутнього керівника зв’язку, хочу визначити десять, на мою думку, першочергових завдань:

1) ухвалення Національної стратегії розвитку галузі й Національної програми побудови інформаційного суспільства;

2) посилення прозорості ринку телекомунікацій. Боротьба із махінаціями й тіньовими схемами. Зміцнення законності та правопорядку;

3) допрацювання закону про телекомунікації. Створення ефективного регуляторного органу;

4) створення фонду універсальних послуг;

5) підвищення інвестиційної привабливості «Укртелекому»;

6) запуск сучасної мультисервісної системи передачі даних. Інтеграція з загальноєвропейськими інтелектуальними системами. Створення системи конфіденційного зв’язку. Електронний підпис. Електронна комерція;

7) створення Національної таблиці розподілу смуги радіочастот і проведення конверсії частот;

8) концентрація державних відомчих і регіональних програм і ресурсів у рамках Національної програми «Електронна Україна»;

9) розробка Національної програми підтримки вітчизняного виробника телекомунікаційного устаткування. Науковий супровід програми. Підготовка кадрів;

10) корпоратизація й підготовка до приватизації «Укрпошти».

— Ви назвали десять пунктів. Проте які, на вашу думку, проблеми галузі новий її керівник повинен буде розв’язувати передусім?

— Я вважаю, найбільшою проблемою була й залишається непрозорість. Більш як половина обороту ринку перебуває в тіні. Під прапором лібералізації, регуляризації, конкуренції й інших гасел мають місце серйозні зловживання, унаслідок чого держава недоотримує величезні суми. Якість послуг зв’язку не поліпшується, а вартість істотно завищено. При цьому гальмується розвиток місцевого зв’язку, практично не розвиваються її оператори, не створюються нові робочі місця. А невелика група приватних операторів одержують надприбутки, ігноруючи всі закони та правила.

Завдяки швидкому розвитку телекомунікацій, у суспільстві склалася думка, що, займаючись зв’язком, можна швидко розбагатіти. Повертаючись до періоду своєї роботи в галузі, наведу кілька прикладів.

Фіксований зв’язок поділяється на місцевий, міський, міжміський і міжнародний. Реалії такі, що місцевий (сільський) і частково міський зв’язок збиткові. Найприбутковішим є міжнародний. І, на жаль, саме тут виникають найбільші зловживання. Любителі швидкої наживи розробили цілу низку технічних і технологічних схем, які дозволяють здійснювати махінації й переводити в тінь свої доходи. А це сотні мільйонів гривень!

Як відомо, такі види діяльності, як міжміський і міжнародний зв’язок, є ліцензованими. Вартість кожної з ліцензій — близько 9 млн. грн. Аби стати повноцінним оператором, необхідні значні інвестиції в придбання устаткування, побудову й обслуговування мережі. Але коли спеціально створити деякі прогалини в нормативній базі та за потурання високопоставлених чиновників (свого часу було створено систему так званого державного бізнесу), як з’ясувалося, можна займатися міжнародним зв’язком і без ліцензії, закупивши комп’ютер і сяке-таке устаткування на кілька тисяч доларів. Міжнародний трафік направлявся на мережу загального користування як місцевий. Це дозволяло красти в держави сотні тисяч доларів.

Таких компаній було створено близько ста. Називаючи себе IP-телефоністами, вони по суті руйнували телекомунікаційний ринок. Лише за два роки наведення порядку нам разом із правоохоронними органами вдалося збільшити доходи держави в цьому сегменті ринку в 305 разів! І вже в 2002-му довести до 610 млн. грн.

Ще один фінансовий резерв — плата за користування мережами загального користування. Провівши інвентаризацію договорів з операторами, я з’ясував: за користування державними ресурсами ніхто не платить. 2003 року, приміром, спрямувавши кошти з «підприємливих» приватних кишень у державну, вдалося збільшити доходи держави на 500 млн. грн.

Ще одне дітище колишнього керівництва — рефайл. Суть шахрайської схеми ось у чому. На ім’я підставної компанії купується один або кілька міських номерів, на які приймається міжнародний трафік і спрямовується на мережу загального користування як місцевий. У такий спосіб кошти за трафік залишаються на рахунках закордонних фірм, і в Україну взагалі не потрапляють.

Слід особливо відзначити, що є індикатор, який характеризує ступінь криміналізації галузі, — це незалежна міжнародна біржа з продажу транснаціонального трафіка ORBINET. Чим дорожче він продається, тим більший доход від цього має держава. Приміром, на початку 2000 року вартість трафіка була менше одного цента. А вже через рік — ціна міжнародного трафіка на Україну зросла майже в 20 разів!

— Що, на вашу думку, зміниться в галузі, коли запропонованих заходів буде вжито?

— Лише за три роки ліквідація багатьох лазівок дала змогу збільшити доходи державного оператора вдвічі, а чистий прибуток — у чотири. Гадаю, найближчим часом я й мої колеги за парламентом одержимо коментар нового керівництва галузі зв’язку з приводу порушених проблем.

І якщо ми побачимо державницьку позицію, простягнемо руку й допомагатимемо, забезпечуючи галузь необхідною законодавчою базою та підтримуючи в боротьбі з різноманітними зловживаннями. Але якщо знову матимуть місце непрозорі схеми роботи, спроби й надалі виводити в тінь державні ресурси, наша позиція буде дуже жорсткою.

Останніми днями в Інтернеті з’явилася низка публікацій, підписаних людьми, котрі відчувають жах при думці про повернення закону та правопорядку в галузь. І я не здивувався, побачивши серед авторів імена фігурантів кримінальних справ 2001— 2002 років за ст. 364, ч.2 «Розкрадання держвласності в особливо великих розмірах», що передбачає позбавлення волі на термін від п’яти до восьми років із забороною обіймати керівні посади протягом наступних трьох років.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1287, 21 березня-27 березня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво