«Нафтогаз» відповідає…

У процесі підготовки матеріалу «Що заходить через трубу, а розходиться по кишенях?» (див. стор. 8) «Дзеркало тижня» звернулося до голови правління НАК «Нафтогаз України» Олега Дубини із запитаннями про діяльність облгазів. Відповіді ми отримали за підписом першого заступника голови «Нафтогазу» Ігоря ДІДЕНКА.

1. Яка загальна заборгованість за поставлений природний газ із боку міськ- і облгазів? Цікав­лять дані з 2000 року і по теперішній час. Хто є найбільшим і найменшим боржником серед ВАТ із газопостачання та газифікації? Яка заборгованість на сьогодні за поставлений природний газ у ВАТ «Закарпатгаз», «Волинь­газ», «Львівгаз», «Чернівцігаз», «Івано-Франківськгаз», «Чернігів­газ» і «Вінницягаз»? Чи не вважаєте ви, що дії керівників згаданих ВАТ цілеспрямовано ведуть до банкрутства міськ- і облгазів?

Починаючи з 1999 року спостерігається тенденція утворення заборгованості облгазів за поставлений газ. За даними ДК «Газ України», загальна заборгованість облгазів за використаний протягом 1999—2008 років газ станом на 1 січня 2009 року становить 6,7 млрд. грн.

Заборгованість облгазів за спожитий 2008 року населенням і бюджетними організаціями природний газ становить 617 млн. грн. (Редакція дозволить собі звернути увагу на відсутність даних про суму заборгованості промислових споживачів газу.)

Найбільшими боржниками серед них є: ВАТ «Львівгаз» — 70 млн. грн., ВАТ «Івано-Франківськгаз» — 42 млн., ВАТ «Луганськгаз» — 80 млн., ВАТ «Закарпатгаз» — 32 млн., ВАТ «Чернігівгаз» — 37 млн., ВАТ «Волиньгаз» — 21 млн., ВАТ «Рівнегаз» — 29 млн., ВАТ «Харківміськгаз» — 27 млн., ВАТ «Харківгаз» — 23 млн., ВАТ «Дніпропетровськгаз» — 33 млн., ВАТ «Дніпрогаз» — 25 млн., ВАТ «Черкасигаз» — 27 млн. грн.

Не мають заборгованості ВАТ «Макіївкагаз», ВАТ «Хмельницькгаз», ВАТ «Севастопольгаз», ВАТ «Кременчукгаз».

2. Наскільки, на вашу думку, є ефективною претензійна робота керівників ДК «Газ України»? Які підстави були у керівників цієї компанії прийняти рішення про реструктуризацію боргів і про підписання мирових угод із низкою міськ- і облгазів на суму 259 млн. грн. із відстрочкою оплати до двох років і повним розрахунком через вісім років?

У 2008 році до ДК «Газ України» надійшли звернення низки облгазів, у яких порушувалося питання про проведення реструктуризації заборгованості з метою забезпечення безумовного погашення наявної заборгованості. Пропозиції облгазів грунтувалися на положеннях Закону України від 23.06.05 р. №2711-IV, а також Цивільного і Господарського кодексів України.

Єдиним джерелом доходу ВАТ із газопостачання та газифікації є розподіл і транспортування природного газу всім категоріям споживачів. Тому було взято до уваги наведені облгазами дані про заборгованість перед ними населення та інших категорій споживачів.

Окрім того, облгази аргументували свої пропозиції тим, що протягом останніх п’яти років Національна комісія регулювання електроенергетики (НКРЕ) встановлювала тарифи на транспортування газу, які не компенсували в повному обсязі витрат на підтримку газорозподільних мереж у належному стані. Це ускладнювало виконання ними основної діяльності, спрямованої на безаварійні та безперебійні поставки природного газу споживачам.

Із метою недопущення аварійних ситуацій на газопроводах, а також враховуючи відсутність у ВАТ достатніх додаткових джерел коштів, які дали б змогу погасити заборгованість, ДК «Газ України», керуючись положеннями чинного законодавства, уклала угоди про реструктуризацію заборгованості з окремими облгазами.

Таким чином, ці угоди було укладено компанією «Газ України» з урахуванням безумовного дотримання вимог чинного законодавства, це забезпечить збереження і повернення активів компанії.

Протягом 2008 року ДК «Газ України» подала позови до боржників на загальну суму 1,206 млрд. грн., із них 431 млн. грн. — штрафні санкції.

Тепер за рішеннями судів, які вступили в законну силу, ДК «Газ України» отримала право на стягнення з боржників компанії додатково 1,014 млрд. грн. штрафних санкцій за невчасні розрахунки за природний газ.

Однак слід зазначити, що майже всі облгази і більшість підприємств теплокомуненерго беруть участь у процедурі погашення заборгованості шляхом застосування механізмів, визначених Законом України №2711-IV «Про заходи, спрямовані на забезпечення стабільного функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу». Стосовно таких підприємств, відповідно до положення згаданого закону, виконавче провадження підлягає обов’язковому зупиненню. Таким чином, маючи рішення судів про стягнення заборгованості за поставлений природний газ (з урахуванням штрафних санкцій), ДК «Газ України» не може домогтися їхнього виконання навіть у примусовому порядку.

Кількаразові пропозиції НАК «Нафтогаз України» про внесення до закону №2711-IV змін, які дозволили б проводити роботу зі стягнення заборгованості хоча б у частині вартості використаного природного газу, не знаходять підтримки. Це зумовлено, на нашу думку, існуванням зацікавленості певних осіб у захисті інтересів газоспоживачів-неплатників.

Загальна сума заборгованості облгазів, яку було реструктуризовано в різні роки, становить 1267,3 млн. грн. Станом на 1 січня поточного року залишок цієї суми становив 964,3 млн. грн. Рішення про реструктуризацію боргів приймалося з однією метою — реально погасити заборгованість минулих років. При цьому реструктуризувалися лише ті борги, що накопичилися за кілька років. Останнім часом підставою для таких дій є Закон України №2711, відповідно до якого дозволяється проводити реструктуризацію заборгованості минулих років строком до десяти років із відстрочкою оплати до двох років.

Протягом 2008 року було реструктуризовано 75,3 млн. грн. заборгованості ВАТ «Запоріжгаз» і ВАТ «Сумигаз», у статутному фонді яких частка НАК «Нафтогаз України» становить понад 51%.

Загальний рівень розрахунків за реструктуризованими боргами на початок року становив 94%.

3. Чи може впливати ДК «Газ України» на керівництво міськ- і облгазів у плані отримання боргів?

На сьогодні у НАК «Нафтогаз України» немає важелів адміністративного впливу на підприємства з газопостачання та газифікації, оскільки останні є самостійними суб’єктами господарювання — відкритими акціонерними товариствами і відносини між ними будуються на договірних засадах.

Наявність і постійна пролонгація чинності Закону України від 23.06.05 р. №2711-IV «Про заходи, спрямовані на забезпечення стабільного функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» по суті запроваджує мораторій на банкрутство підприємств паливно-енергетичного комплексу. У свою чергу, це блокує дії ДК «Газ Ук­раїни» і не дає можливості належ­ним чином впливати на облгази в плані погашення заборгованості.

Єдиний орган, котрий у цій ситуації має важелі впливу на діяльність облгазів, — це НКРЕ, яка може оштрафувати конкретний обл­газ або позбавити його ліцензії на право здійснення того чи іншого виду діяльності.

4. Чому НАК «Нафтогаз України» і ДК «Газ України» не передають своєчасно документів (актів приймання-передавання, реєстрів транспортування природного газу, договорів поставки) газопостачальним підприємствам?

Відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 27 грудня 2001 року №1729 «Про забезпечення споживачів природним газом» (із подальшими змінами та допов­неннями) НАК «Нафтогаз Ук­раїни» є уповноваженою організацією для поставок газу населенню, бюджетним і теплопостачальним організаціям. При цьому населення забезпечується природним газом із ресурсів власного видобутку, а бюджетні й теплопостачальні організації — за рахунок імпортованого газу.

Реалізацію природного газу населенню та бюджетним організаціям здійснює ДК «Газ України» через мережу облгазів, а теплопостачальним організаціям — безпосередньо ДК «Газ України» та її філії.

Реалізація газу з ресурсів НАК «Нафтогаз України» промисловим споживачам здійснюється через ДК «Газ України», її філії, облгази і ТОВ «Газпром збут Україна».

При цьому договори на поставки газу укладають відповідно до чинної законодавчої та нормативної бази з урахуванням того, що газ споживачам відпускається виключно за умови його 100-відсоткової оплати.

Відповідно до договорів на поставки газу, укладених між НАК «Нафтогаз України» і ДК «Газ України», між ДК «Газ України» та облгазами, а також договорів на транспортування газу, укладених між НАК «Нафтогаз України» і обл­газами, із метою посилення дисципліни газопостачання та розрахунків за поставлений газ передбачено, що кожен облгаз у строк до 15 числа місяця, котрий іде за місяцем поставки, зобов’язаний передати НАК «Нафтогаз України» завірений постачальником реєстр реалізації газу. Ця умова є обов’язковою для проведення розрахунків за виконану облгазами газотранспортну роботу.

Водночас необхідно врахувати, що частина облгазів порушують порядок транспортування газу і відпускають його споживачам понад установлені ліміти. У цих випадках постачальник газу в особі ДК «Газ України» не підписує реєстрів реалізації, вимагаючи від облгазів виконання договірних умов — спочатку облгаз має заплатити за відпущений понад ліміт газ, а вже потім буде проведено оплату за всю виконану протягом розрахункового місяця газотранспортну роботу. Ця норма прописана в договорах на транспортування між НАК «Нафтогаз України» і облгазами.

Якщо звернутися до конкретних прикладів, то 2006 року облгазами документально не оформлено і не оплачено 450,7 млн. кубометрів газу, поставленого понад ліміти, 2007-го — 290,3 млн., 2008-го — 73,5 млн. кубометрів.

Для ілюстрації в таблиці вибір­ково наведено дані по окремих обл­газах.

Таким чином, облгази, почуваючи безкарність і потурання з боку місцевих органів влади, які мають контролювати проведення оплати спожитого газу, відпускають газ понад виділені ліміти, збирають із спо­живачів гроші, але при цьому розра­хунків із ДК «Газ України» у повному обсязі не здійснюють. Цілком логічно, що в цій ситуації НАК «Нафтогаз України» має повне право відтермінувати платежі за виконану газотранспортну роботу до повного погашення облгазами заборгованості за поставлений понад ліміти газ. Хоч як дивно, але облгази використовують цей момент як привід для висування претензій до НАК «Нафтогаз України».

5. Чи відомо вам, що така практика дозволяє створювати можливості подання зустрічних позовів із боку ВАТ з газопостачання та газифікації?

Зупинимося на практиці зустрічних позовів. Справді, мають місце факти звернення облгазів із позовами, які пов’язані з невчасною передачею компанією «Газ України» документів. Проте невчасна передача, якщо така має місце, зумовлена виключно об’єктивними чинниками. У 2008 році мав місце тільки один такий позов, рішення за яким судом першої інстанції ухвалене в інтересахДК «Газ України».

6. Чи має НАК «Нафтогаз України» можливість впливати на своєчасність розрахунків із боку ВАТ?

Відповідно до чинного законодавства, зокрема Цивільного і Господарського кодексів України та Закону України «Про акціонерні товариства», облгази є самостійними юридичними особами зі своїми органами управління, визначеними чинним законодавством України: загальні збори, правління ВАТ, наглядова рада.

Відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» збори акціонерів правомірні, якщо для участі в них зареєструвалися акціонери, які володіють більш як 60% акцій. Облгазів, у яких частка НАК «Нафтогаз України» перевищувала б 60%, немає. А от міськгази, в яких частка НАК у статутному фонді становить 0%, є. На жаль, такою була політика приватизації в 90-х роках минулого століття.

Згідно з постановою Кабінету міністрів України від 25 травня 1998 року №747 «Про утворення Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» пакети акцій 54 відкритих акціонерних товариств з газопостачання та газифікації, які залишилися в державній власності, Фонд державного майна України передав до статутного фонду компанії.

Управління цими пакетами акцій здійснюється шляхом участі представників компанії в загальних збори акціонерів акціонерних товариств, а також в органах управління: наглядових радах і ревізійних комісіях.

Упродовж 2008 року НАК неодноразово спрямовувала облгазам вимоги про скликання позачергових загальних зборів акціонерів із включенням до порядку денного питання про відкликання та обрання голів і членів наглядових рад товариств. Проте в більшості облгазів у 2008 році загальні збори акціонерів за підсумками 2007 року не відбулися в зв’язку з неявкою інших акціонерів ВАТ, а також ненаданням реєстратором ВАТ «Фінансова компанія «Укрнафто­газ» реєстру власників іменних цінних паперів.

Це не дозволило «Нафтогазу» забезпечити контроль за діяльністю облгазів із погляду корпоративного управління.

Слід зазначити, що необхідність урегулювання діяльності акціонерних товариств і встановлення прозорих і ефективних механізмів їхньої роботи вже тривалий час є надзвичайно актуальною проблемою, оскільки положення чинного законодавства, які регулюють питання діяльності акціонерних товариств, недосконалі та не забезпечують захисту прав міноритарних акціонерів. До того ж вони в основному не відповідають міжнародним стандартам корпоративного управління.

Тому, на нашу думку, є невідкладною необхідністю в терміновому порядку внести зміни до Закону України «Про акціонерні товариства» у частині зниження кворуму для проведення повторних загальних зборів акціонерів товариства до 50% голосів.

Згадані зміни до чинного законодавства дадуть змогу захистити інтереси держави, забезпечать прийняття загальними зборами акціонерів ВАТ, у яких компанія володіє контрольними пакетами акцій, рішень, що відповідають інтересам компанії з ключових питань діяльності акціонерних товариств.

7. Чим викликано особливість обмеження поставок газу до 400 тис. кубометрів для ВАТ? Чим обумовлено необхідність зняття цих обмежень? Чому ці обмеження було знято для ВАТ, які контролюються РУЕ (крім «Закарпатгаз», «Волиньгаз», «Львівгаз», «Чернівцігаз», «Івано-Франківськгаз», «Чернігівгаз» і «Вінницягаз»)? Можливо, у зв’язку з ефективною роботою цих ВАТ з питань розрахунків? Хто з керівників НАК «Нафтогаз України» дає дозвіл чи вказівку на зняття обмежень з ВАТ? Хто в ДК «Газ України» дає такі вказівки? Якщо це робиться усно, то якими мотивами керуються зазначені посадові особи?

Реалізатором газу для промислових споживачів визначена ДК «Газ України», яка має у своєму розпорядженні відповідний штат кваліфікованих співробітників, володіє необхідною інформаційно-технічною базою і мережею філій, що дає можливість успішно здійснювати процес реалізації газу середнім і великим споживачам у всіх регіонах.

На облгази традиційно покладаються функції поставок газу широкій мережі дрібніших споживачів (підприємства компобуту, навчальні заклади, медичні установи тощо, які перебувають у зоні обслуговування), котрі споживають до 400 тис. кубометрів газу на місяць.

8. Чому ДК «Газ України» не користується своїм правом реалізації всіх обсягів природного газу за регульованим тарифом, а дає можливість заробляти трейдерам, які реалізують газ, одержаний від ВАТ? На яких підставах чимало філій ДК «Газ України» відмовляють в укладенні договорів із промисловими споживачами? Чи не вважаєте ви, що такі дії межують із корупцією?

Відповідно до доручення пре­м’єр-міністра України Ю.Тимо­шенко від 5 лютого 2008 року, рішень НАК «Нафтогаз України», озвучених на селекторних нарадах і в письмових розпорядженнях, реалізація природного газу споживачам із ресурсів «Нафтогазу» через газотрейдерів була заборонена. Через це впродовж 2008—2009 років НАК «Нафтогаз України» і ДК «Газ України» жодного кубометру газу незалежним трейдерам не продали. Це саме компанія в категоричній формі заборонила робити облгазам і філіям ДК «Газ України».

НАК «Нафтогаз України» не має з газотрейдерами будь-яких договірних відносин за винятком договорів між ними і ДК «Укртранс­газ» на доступ до газотранспортної системи, що є вимогою Євро­пейської енергетичної хартії, учасником якої є Україна. При цьому контроль за діяльністю газотрейдерів відповідно до виданих ліцензій здійснює НКРЕ.

Слід зазначити, що задля виконання російсько-українських домовленостей, у 2008 році імпортований природний газ в обсязі 3,235 млрд. кубометрів промисловим споживачам поставило ТОВ «Газпром збут Україна».

Крім того, 7,85 млрд. кубометрів зі своїх ресурсів, раніше закачаних у ПСГ, реалізувало ЗАТ «УкрГаз-Енерго». Ще 3,0 млрд. кубометрів поставили безпосередньо газотрейдери, які мали у своєму розпорядженні ресурси газу або власного видобутку, або закупленого в 2007 році в ЗАТ «УкрГаз-Енерго». НАК «Нафтогаз України» і ДК «Газ України» до реалізації зазначених обсягів газу не мали жодного стосунку.

У 2008 році через ДК «Газ України» і облгази промисловим споживачам було реалізовано
15,87 млрд. кубометрів газу.

9. Як, із вашої точки зору, потрібно змінити систему доставки природного газу кінцевому споживачу та збирання платежів за спожитий газ?

За дорученням уряду України НАК «Нафтогаз України» дала свої пропозиції стосовно посилення державних позицій у механізмі ефективного використання розподільних мереж. У разі позитивного рішення та внесення відповідних змін до законодавства і нормативних актів Кабінету міністрів підвищиться ступінь керованості облгазами, поліпшаться розрахунки за поставлений газ, зростуть технологічні можливості забезпечення безаварійного функціонування газорозподільних мереж.