Надра: кредит від правнуків - Економіка - dt.ua

Надра: кредит від правнуків

29 грудня, 2011, 15:02 Роздрукувати Випуск №48, 29 грудня-13 січня

Про те, як ними, надрами, від імені Українського народу розпоряджалися в 2011 році та як збираються це робити у 2012-му.

© Андрій Товстиженко, ZN.UA

«Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожний громадянин має право користуватися природними об’єктами права власності народу відповідно до закону.

Власність зобов’язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб’єкти права власності рівні перед законом».

Стаття 13 Конституції України.

Кому належать надра України? Відповідь у Конституції. Про те, як ними, надрами, від імені Українського народу розпоряджалися в 2011 році та як збираються це робити у 2012-му — DT.UA запитало голову Державної служби геології та надр України Едуарда СТАВИЦЬКОГО.

«Ми змушуємо діяти на попередження проблем»

— Едуарде Анатолійовичу, для геологічної галузі України в році, що минає, актуальними були чотири проблеми: відсутність інвестицій; застаріле обладнання та технології; проблеми, пов’язані з реорганізацією; зміна законодавства. Які з них удалося вирішити однозначно? Які проблеми залишилися і як ви маєте намір їх вирішувати?

— 2011 рік справді видався складним, це був рік становлення Державної служби геології та надр України в новому форматі. У стратегічному сенсі саме цей рік визначав запоруку майбутньої життєздатності та успіхів геологічної галузі та надрокористування України. Це як з дитиною в перший рік життя, коли батьки хочуть забезпечити їй міцне здоров’я та імунітет, що дозволить згодом гідно пройти й витримати всі життєві випробування. От і ми постаралися зробити все можливе для майбутньої життєстійкості Держгеонадр. Переконано можу сказати, що президентський указ про адміністративну реформу нами виконаний на 100%. Ми реформували структуру Держгеонадр; взяли на себе повну відповідальність за підприємства галузі (а їх на сьогодні в підпорядкуванні Держгеонадр 14, включаючи інститут — Український державний геолого-розвідувальний інститут); зареєстрували у встановленому порядку всі положення про Держгеонадра і привели їх у відповідність зі всіма діючими законодавчими актами України.

Ми створили шість територіально-регіональних органів Держгеонадр, держслужбовці яких, згідно з законодавством і статусом, мають право виконувати всі функції (такі як проведення геоаудиту, науково-технічний супровід ліцензійної діяльності з надрокористування тощо); змінили та затвердили статути всіх підвідомчих підприємств і положення про них, включно з НАК «Надра України». Словом, виконали величезну юридичну й часто рутинну, хоча й необхідну роботу. У такий спосіб нами досягнуте взаєморозуміння по вертикалі та горизонталі влади, зокрема в геологічній галузі, і реформа, задумана в частині геологічної служби, нами повністю проведена, включно з заключною ліквідацією колишньої геологічної служби. У нас немає боргів. Тепер ми налаштовані на плідну працю наступного року та на перспективу.

— Чи відбулася анонсована вами рік тому «лібера­лі­зація відносин держави з надрокористувачем»? І чи стався «приплив інвестицій у галузь»? У яких обсягах грошових одиниць він на сьогодні обчислюється?

— Ми суттєво дерегулювали й тим самим спростили відносини між державою та надрокористувачами; ввели такі поняття, як науковий супровід і геологічна експертиза. Це два наукоємні поняття та сфери діяльності, які існують в усьому цивілізованому світі. Але це, у свою чергу, вимагає істотної реорганізації нашої наукової складової — УкрДГРІ (Ук­раїнський державний геологорозвідувальний інститут), держпідприємств «Гео­експер­тиза» і Геоінформ. Адже сучасний розвиток геології вимагає активної участі наукових установ і організацій. У нас уже є чіткі плани, як вибудувати таку модель, яка дозволить уже з
1 січня 2012 року наповнити нове для України поняття
«науковий супровід» конкретним змістом і сенсом, і при цьому не принесе невиправданих проблем надрокористувачам.

— Нове — забуте старе? Геологічна експертиза проектів в Україні проводилася й раніше. І її проведення надрокористувачі замовляли в тих самих вітчизняних держструктурах, недержавних чи закордонних компаніях. І раніше такі послуги не були безплатними. Тепер ви просто в такий спосіб намагаєтеся підтримати підвідомчі Держгео­надрам наукові установи та компанії? Чи виправданий такий протекціонізм у ринкових умовах?

— Науковий супровід у всьому світі дорого коштує. І геологічна експертиза в Ук­раїні, як ви правильно зауважили, якщо її так можна назвати, теж була. Але колись у нас як часто було: хто платить, той і «замовляє» результати експертизи, у тому числі й геологічної. Ми вимагаємо (і чітко прописали це в документах) відповідальності й наукових консультантів, і надрокористувачів. Простіше кажучи, ми змушуємо та закликаємо їх діяти на попередження можливих проблем. У цьому й полягає основна відмінність наукового супроводу від колись існуючої практики. Щоб потім не виникало проблем ні з контролюючими надрокористування органами, ні з фіскальними органами, з якими Держгеонадра працюють дуже щільно. Відповідно до нового Податкового кодексу, як ви знаєте, рентні платежі за користування надрами вносяться в окрему декларацію надрокористувачем і прямо сплачуються в бюджет. Отже, відповідальність за надрокористування тепер не тільки перед геологічними держслужбами, а й перед податковими.

У нас є три акредитовані компанії, які уповноважені й можуть на належному рівні виконувати науковий супровід проектів із надрокористування. Це науковий центр НАК «Над­ра України» у Полтаві, який працює в основному по науковому супроводу та геологічній експертизі проектів із розвідки та видобутку вуглеводнів. Держпідприємство «Гео­експер­тиза» — займається проектами по твердих корисних копалинах і воді. І, традиційно, Державна комісія із запасів корисних копалин (ДКЗ). Але цих трьох підприємств замало, і ми маємо намір у першому кварталі 2012 року проводити повторну акредитацію. Думаю, підключимо до цих робіт і створюваний при УкрДГРІ науково-технічний центр. Він територіально охоплюватиме Західну Україну, центральну частину, зокрема з супроводу проектів, що стосуються води. Останнім часом у Держгео­надрах особливо багато заявок саме по водах. Але на цю тему дещо пізніше.

Науковий супровід по суті являє собою постійне аудитування робіт, проведених надрокористувачем. І не з погляду нагляду як такого, а з погляду, по-перше елементарної логіки, а по-друге, можливості надрокористувача правильно та грамотно вести затверджену програму геологічних робіт. Найчастіше інвестори, які стоять за безпосереднім надро­користувачем (ліцензіатом), мають лише ту інформацією, яку їм вважають за потрібне надати супервайзери (топ-менеджери). Ми ж — з допомогою введення наукового супроводу та геологічного аудиту — по суті даємо їм можливість одержати інформацію від альтернативного й достовірного джерела на основі закону та підзаконних актів, що розвивають його.

«Я такими підлостями не займаюся»

— Як на таке «нововведення» відреагували надрокористувачі та інвестори?

— Спочатку насторожилися, адже, як правило, усе нове насторожує. Тепер навіть дякують. Тому що практичне втілення ідеї вже сприймається інакше, ніж на початковому етапі, і не викликає недовіри. Можете самі переконатися — інформація на нашому інтерактивному сайті.

— Чи були спроби підприємців використовувати наглядові служби Держгеонадр (як і Держподаткову службу, з якою, як кажете, ви тісно співробітничаєте в частині оподаткування надрокористування) проти кон­ку­рентів? Адже — по суті — такий механізм (той самий геонагляд) існує…

— Відразу парирую всі подібні навіть теоретичні припущення й тим паче спроби. Механізмів «впливу», незаконного «усунення» конкурентів з допомогою держнаглядових органів в Україні достатньо й без нас. Про це свідчить і активна боротьба держави з усіма проявами корупції. Що ж до нашої галузі, то всі, хто мене хоч трохи знає, знають і те, що я такими підлостями не займаюся. Це по-перше. А по-друге, я завжди відкритий для діалогу, і для мене не має, скажемо так, пріоритетів за принципом «свій» — «чужий», чи за принципом політичних переваг. Є, зрозуміло, люди, як і в кожної людини, з якими я ближче спілкуюся. Це нормальні людські взаємини. Але…

— Едуарде Анатолійовичу, зізнайтеся, невже ніхто не пропонував вам подібних «ідей» проти своїх конкурентів? У це складно повірити! Не обов’язково «за небезплатно» — «за спасибі», наприклад, як старому другові...

— Люди, які мене знають і які хоча б теоретично могли б говорити на цю тему, усвідомлюють — щоб зберегти наші людські стосунки, такого пропонувати не можна. Кажу вам про це щиро. А так, якби хтось прийшов з такими «пропозиціями», напевно, відразу б виставив за двері! Це точно. Ви розумієте, ми ж у цій країні живемо, у мене тут родина, діти, їхнє майбутнє. Навіщо ж, як кажуть, псувати собі карму тим, що я в когось щось забрав чи комусь зробив велику неприємність? Є питання, у яких я настійно рекомендую дотримуватися закону. Так, це є, не приховую. І всі надрокористувачі відчули: я керуюся таким принципом: «Не знаєш, як зробити, — роби за законом». Більше нічого не потрібно видумувати.

Можливості «насолити» у мене, як глави Держгеонадр є, але це буде позначатися на інвестиційному кліматі всієї країни. Це надто велика відповідальність, і я її усвідомлюю. У році, що минає, ми доклали неймовірних зусиль для поліпшення міжнародного іміджу України в плані надрокористування й безпосередньо довіри до Держгеонадр. Добре ім’я складається по крупицях. А знищити його можна одним необережним рухом, одним, здавалося б, дріб’язком. Не кажучи вже про «незаконний проктеціонізм»... Уся інформація потенційним інвесторам передається, аналізується ними, і навіть найменша погана чутка може зруйнувати всю піраміду відносин, яку ми так скрупульозно вибудовували. Слава Богу, поки що все нормально.

«Єдине вікно»: замість 60-ти — 7—8 документів

— Ви самі заговорили про інвесторів. Розкажіть, чи створено так називане єдине вікно для інвесторів? Наскільки, на ваш погляд, ця вигадка виявилася ефективною? Представники багатьох компаній кажуть, що легше їм не стало…

— Ми йдемо вперед, і робимо правильно, якщо нас критикують. Але — про все по черзі. За минулий рік я й співробітники Держгеонадр України відвідали мало не всі центральні офіси світових добувних компаній. Я говорю тепер про найактуальнішу на сьогодні тему — про нафтогазову. З усіма провідними нафтогазовими компаніями ми уклали меморандуми про взаємодію й обмін конфіденційною інформацією й досвідом. Із такими провідними компаніями, як ExxonMobil, Shell, Chevron, Eni, а також із бразильською Petrobpas, німецькою RWE. І з геологічними компаніями — Westerngeco і Degolyer and Macnaughton.

— Що зроблено, крім підписання меморандумів, зокрема з американським агентством CERA ?

— CERA дала нам свої інформаційно-комунікаційні можливості. Взаємно ми обмінюємося геологічною інформацією загального плану. Держ­геонадр запрошують на всі значимі в геологічному світі конференції.

Із компанією Eni досягнуто домовленість, яка тепер реалізується — покрокове створення СП із дочірнім підприємством НАК «Надра України» і компанією Cadogan з видобутку нетрадиційних газів по «Львівському басейну» (прошу не плутати з Олеською площею!). Проект «Львівський басейн» — розробка на основі спільної інформації, обробленої в створеній Полтавській лабораторії, яка здатна проводити аналіз геологічної інформації в 3D-форматі. У цьому науковому центрі, який нині співпрацює з французькою Shlumberger, буде можливість 3D-моделювання родовищ.

— У скільки обійшлося таке устаткування? Це ж дороге задоволення…

— Дороге — якщо дорого купувати. Якщо ощадливо підходити до цього питання, то максимально, з усіма витратами й інсталяцією потрібних програм, — це обійдеться нам у суму до 3 млн. грн. Ми скористалися «збірним принципом» і за рахунок цього здешевили сам процес. У лютому 2012 року цей науково-дослідний центр у Полтаві буде офіційно відкрито. Буде цікаво — приїжджайте, запрошую.

Держава має отримати прибуток від використання надр і інвестицій у цю галузь

— Повернімося до «Львів­ського басейну». Спільне підприємство з Eni, яка викупила компанію Cadogan, уже створено?

— СП у процесі створення й реєстрації. Уже погоджено й підписано інвестиційний план. Проводяться збір і аналіз геологічної інформації, готується фінансовий план-графік. Із третьої декади січня 2012 року почнуться геологічні роботи на чотирьох ліцензійних площах (ще три майданчики — у стадії оформлення ліцензії). Підписано інвестиційний договір з Eni; сума інвестицій (до підтвердження геологічних запасів, а це півтора-два роки) становитиме 95 млн. дол. Це тільки на геологічне дослідження. Ні про буріння з наступним видобутком, ні про будівництво комунікацій на цьому родовищі поки не йдеться.

— Що припускаєте там знайти?

— Якщо наші цифрові розрахунки правильні й прогнози по цьому родовищу перевести в барелі, то очікується 300—400 млн. бар. (у перерахунку газ на нафтовий еквівалент). Тобто прогнозуємо видобуток 1—2 млрд. кубометрів газу на рік.

— Які плани щодо Юзівського й Олеського родовищ?

— Кабінет міністрів уже ухвалив рішення щодо підготовки до конкурсу по цих площах (родовищами їх можна буде назвати після підтвердження запасів). Тепер розробляються тендерні умови. Держгеонадра планують оголосити конкурс по вивченню Юзівської й Олеської площ 25 січня 2012 року. Ми розраховуємо на конкурс десь 25 березня (через 60 днів після оголошення). Тендери буде оголошено поки що тільки на геологічне вивчення зазначених ділянок.

— Потенційні учасники тендерів по Юзівській і Олеській площах уже заявили про свої наміри?

— Ми очікуємо участь таких компаній, що заявили про наміри викупити первинну геологічну інформацію, як ExxonMobil, Shell, Chevron, Eni, TNK-BP, а також вітчизняних — ПАО «Укрнафта» (підконтрольна групі «Приват» І.Коломойського. — А.Є.) і «ДПЕК-Нафтогаз» (контролюється групою компаній Р.Ах­ме­това. — А.Є.). Деяка від­строчка конкурсу на користь усім. За цей час ми встигли внести законопроект про зміни в УРП у частині захисту оподатко­вування інвестора. І дуже сподіваємося, що у разі прийняття законопроекту 9539-1 уже через 2,5—3 роки відносини на ринку газу стануть ринковими.

В угодах про розділ продукції вже з 2012 року не буде пункту, що зобов’язує інвесторів продавати 50% добутих природних копалин на внутрішньому ринку, тим більше за фіксованими цінами. Ця умова колись відлякувала інвесторів. Інвестор одержить логічне ринкове право розпоряджатися своєю часткою добутих корисних копалин, зокрема вуглеводнів — нафти й газу. Досі договори про спільну діяльність нафтогазовидобувної галузі передбачали обов’яз­ковий продаж 50% належної інвесторові частки вуглеводнів на внутрішньому ринку Ук­раїни за регульованими цінами.

Крім того, законодавчо буде закріплено, що можливі зміни в оподатковуванні добувних підприємств не поширюватимуться на сторони, що уклали УРП, після дати підписання угоди про розподіл продукції. Це значно спростить роботу інвесторів і підвищить довіру до України, як відповідального й обов’язкового землевласника.

— Непередбачені обставини, однак, можуть виникнути й по Юзівській площі, й по Олеській…

— Можуть. Але це бізнес. І для держави Україна, і для потенційних інвесторів. Будемо торгуватися. Тим більше що ми вже підняли колишню вартість початкової геологічної інформації до її ринкового еквівалента.

— У кілька разів?!

— Набагато більше, ніж колись.

— Початковий пакет?

— Ні, просто інформація. Щоб зорієнтуватися, чи цікавий геологічний об’єкт, що виставляється на конкурс (торги), чи ні. А пакет інформації коштує на порядок дорожче.

— І хтось купив інформацію за такими цінами?

— Укладені договори про купівлю інформації з компаніями Chevron і Shell. Подали заявки також Eni, ExxonMobil і BP. Є заявка і «Укрнафти». Це з наявних заявок на покупку інформації. Відповідно, їхня зацікавленість дозволяє зробити припущення про їх інтерес щодо участі в конкурсі.

— Яка ситуація з ліцензійною ділянкою і планом її розробки компанією Vanco?

— Нова угода про розподіл продукції з компанією Vanco Prykerchenska буде підписуватися вже з урахуванням нового законодавства і вище зазначеного положення про УРП. Поки що, попри згоду сторін піти на мирову, через автоматичне продовження процедури міжнародного арбітражного розгляду (у Стокгольмі) підписати новий договір з Vanco Prykerchenska юридично неможливо.

— А інші ділянки на українському шельфі?

— Ми підготували для конкурсу у 2012 році на українському причорноморському шельфі площі «Скіфська» і «Таврія». Питання про держфінансування геологічних робіт взагалі знято: держава має отримати прибуток від використання надр та інвестицій у цю галузь, наскільки це можливо з урахуванням геологічних ризиків.

— І наскільки це можливо і реально?

— Наскільки — час покаже. Держгеонадрами продовжено контракти з компаніями за так званими спекулятивними зйомками. Ми вирівняли умови розподілу прибутку. До мене це було (умовно) 20 на 80% на користь іноземної компанії, сьогодні — 50 на 50%. Причому, не колись там, коли інвестиції окупляться, а відразу. Вважаю це своїм досягненням. І головне, що ми передбачили в договорах, це те, що отримана геологічна інформація щодо таких площ, як «Скіфська» і «Тав­рія», має надійти і в розпорядження Держгеонадр. Це розповсюджується на спекулятивну зйомку. Так, вона оплатиться потенційним інвестором, але як основу для формування пакета конкурсної інформації її використають для держави безкоштовно.

«Капіталізація «Нафтогазу України» може збільшитися до 70—90 млрд. доларів

— Озвучені вами зміни в законах, включаючи Закон України «Про надра» — це революція!

— Так. Коли парламент розгляне і прийме законопроект №9539-1 щодо змін у вісім законів, в Україні фактично почнеться створення нового ринку — ринку надрокористування. Ліцензія на надрокористування стане товаром з реальною вартістю. Прийняття цього закону означатиме легітимізацію обороту ліцензій на ринку цінних паперів, що однозначно позитивно вплине на інвестиційний клімат в Україні та на надрокористування.

Законопроект №9539-1 розроблявся за участі фахівців Держгеонадр і враховує як державні інтереси, так і інтереси інвесторів. Він матиме особливе значення для вітчизняних надрокористувачів тому що дозволить їм залучити додаткові кредитні кошти, використовуючи ліцензію як забезпечену заставу для кредиту.

Вільний оборот ліцензій на ринку підвищить капіталізацію національних компаній-ліцензіатів. Наприклад, капіталізація НАК «Нафтогаз України», яка володіє ліцензіями на доведені запаси природного газу категорії С1 в 1 трлн. кубометрів, може збільшитися до 70—90 млрд. дол.

— У Росії В.Путін оголосив про «глобальне збирання російських земель» під своєю «короною» — у політичному сенсі насамперед. В Україні спостерігається процес «роздачі земель» — в економічному сенсі. У чиї руки? Скільки на сьогодні видано спеціальних дозволів на надрокористування в Україні, зокрема щодо вуглеводневих родовищ?

— На сьогодні діє 3 650 спеціальних дозволів на надрокористування. Причому у 2011 році таких дозволів було видано тільки 247. Що стосується геологічної розвідки і видобутку вуглеводнів, то на цей час дійсними залишаються 463 спецдозволи. У 2011 році щодо цих видів корисних копалин було видано 36 спецдозволів.

— Чи були випадки порушень ліцензійних умов у результаті яких анулювалися ліцензії?

— Порушення були, але вони усувалися у визначені законодавством строки. Тож випадки анулювання ліцензій — з числа буденних. У когось минув термін дії ліцензії і він не став її продовжувати. Хтось із надрокористувачів відмовився від подальших робіт з причини їх комерційної непривабливості (або дорожнечі на даному етапі), у когось свердловини виявилися «порожніми», десь родовище вичерпало свій ресурс тощо. Загалом на сьогодні в стадії анулювання всього 203 ліцензії (спецдозволи), у тому числі 14 — щодо вуглеводнів.

А обіцяна вода? Сьогодні — це найцінніший ресурс.

— На щастя, Україна багата на ресурси питної води, і якщо порахувати запаси на душу населення, ми посідаємо перше місце у Європі (див. рис. 2).

Рисунок 2

Якщо подивитися на проблематику останніх років, коли населення збільшується, а ресурси Землі, на жаль, вичерпуються, і якщо проаналізувати динаміку цін на питну і мінеральну води, то безумовно можна стверджувати, що вода є стратегічною сировиною для нашої країни.

Колись ніхто не звертав уваги на рентні платежі, можливо тому в Україні за останні роки з’явилося так багато заводів з виробництва вод, навіть експортуємо цю продукцію. Тепер ми створюємо цілий відділ, який, по-перше, відрегулює роботу галузі, а по-друге, дасть можливість потенційним інвесторам комфортно працювати.

Для майбутніх поколінь Україна забезпечена мінімум на 500 років саме підземною питною водою. Важливо також використовувати цей ресурс з розумом, щоб він ще й відновлювався — є технології відновлення водного ресурсу.

Стосовно мінеральних вод ми маємо серйозні передумови для розвитку, у тому числі й експортної складової. Адже в Україні дійсно дуже багато мінеральних вод, особливо в Закарпатті. Щодо цього питання нам треба попрацювати з МОЗ і інспекцією з контролю харчування, оскільки, відповідальність за використання цих ресурсів лежить і на них. Найближчим часом ми обов’язково врегулюємо це питання враховуючи усі підзаконні акти.

Я переконаний, що настав час, коли вода не просто є стратегічною сировиною, а за своєю значущістю вже прирівняна до вуглеводнів.

Довідка DT.UA

Юзівська площа, щодо якої у березні 2012 року буде оголошено конкурс відповідно до ст. 7 Закону України «Про угоди про розподіл продукції», розташована в межах Харківської та Донецької областей (див. рис. 1). Загальна площа ділянки становить 7886 кв. км.

Рисунок 1

Олеська площа розташована в межах Львівської та Івано-Франківської областей (див. рис. 1). Загальна площа ділянки становить 6 324 кв. км. Мінімальний обсяг інвестицій, які повинні бути здійснені інвестором протягом періоду геологорозвідувальних робіт на Юзівській площі, повинен становити не менш як 1,6 млрд. грн. (на Олеській площіі — 1,3 млрд. грн.). У разі прийняття інвестором рішення щодо переходу до етапу промислової розробки Юзівської площі, обсяг загальних інвестицій, у тому числі тих, що необхідні для забезпечення промислової розробки, визначається за результатами конкурсу, але повинен становити не менш як 30 млрд. грн. (на Олеській площі — 25 млрд. грн.).

Площі включають всі осадові поклади, що залягають в межах її периметру та обмежені за глибиною користування надрами відміткою 10 тис. метрів від поверхні або геологічним фундаментом (залежно від того, що буде досягнуто раніше).

Горючі корисні копалини (вуглеводні) наявність яких належить вивчити і підтвердити переможцям обох конкурсів: газ природний, газ сланцевих товщ, газ центрально-басейнового типу, газ (метан) вугільних родовищ, нафта, конденсат.

Після підписання та державної реєстрації угоди інвестору надається спеціальний дозвіл на користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням вуглеводнів (промисловою розробкою) у межах площі строком на 50 років. Строк дії спеціального дозволу на користування надрами може бути продовжено в порядку, встановленому законодавством.

Основні критерії розподілу продукції

Уся вироблена продукція до моменту розподілу між державою та інвестором належить державі. Максимальна частина компенсаційної продукції, за рахунок якої інвестору буде компенсовано його витрати, становить 70% загального обсягу виробленої продукції до повного відшкодування витрат інвестора.

Частка держави у прибутковій продукції повинна становити не менш як 16,5% загального обсягу такої продукції.

Особливості умов угоди з боку держави

Переможець конкурсу укладає угоду щодо площі спільно з господарським товариством, 100 відсотків статутного капіталу якого належить державі, або господарським товариствам, створеним за його участю (далі — компанія), що визначається Міжвідомчою комісією на конкурсних засадах. При цьому компанія отримує 50 відсотків прав та обов’язків інвесторів (крім тих, що є виключними правами та обов’язками оператора за угодою) і, зокрема, 50 відсотків сукупної частки всіх інвесторів у прибутковій продукції.

Переможець конкурсу призначається оператором угоди, який забезпечує належне виконання та фінансування робіт, передбачених угодою.

Після укладення договору держава в особі Кабінету міністрів України, переможець конкурсу та компанія укладають угоду строком на 50 років, якщо інше не буде погоджено сторонами.

Граничний строк подання заявок на участь у конкурсі становить два місяці з дати опублікування оголошення про проведення конкурсу.

За участь у конкурсі справляється плата у розмірі 500 тис. грн. Плата вноситься на реєстраційний рахунок Держгеонадр.

Плата за участь у конкурсі, що відбувся, учасникам конкурсу не повертається. У разі, коли конкурс визнано таким, що не відбувся, грошові внески за участь у конкурсі повертаються учасникам у повному розмірі.

Конкурсна документація, що розробляється Міжвідомчою комісією, має містити: картографічні матеріали щодо площі; загальну характеристику та геологічний опис ділянки; перелік наявної геологічної інформації, яка може бути придбана в Держгеонадрах.

Вартість пакета конкурсної документації становить
100 тис. грн.

Довідка DT.UA

Загальні прогнозні ресурси підземних вод України становлять 61689,2 тис. м3/добу (див. рис 2).

Забезпеченість прогнозними ресурсами питних підземних вод населення України в середньому 1,3 тис. м3/добу на одну людину.

Водопостачання населення України здійснюється насамперед за рахунок поверхневих джерел, лише близько 20% у такому водопостачанні становлять підземні води. З ресурсів підземних вод видобувається близько 9%.

Ресурси підземних вод по регіонах розподілені нерівномірно через геологічні, фізичні і географічні особливості регіонів України. Переважна частина прогнозних ресурсів зосереджена у північних (Чернігівській, Київській, Полтавській, Сумській) та західних (Львівській, Рівненській, Волинській, Тернопільській) областях України. Ресурси Південного і Східного регіонів (АР Крим, Донецької, Миколаївської, Одеської і Кіровоградської областей) обмежені.

Для промислового використання із зазначених прогнозних ресурсів підземних вод геологами розвідані і підготовлені експлуатаційні запаси підземних вод у кількості 16087,67 тис. м3/добу на більш ніж 1000 ділянках родовищ, з яких експлуатуються близько 600.

Держгеонадра для забезпечення населення екологічно чистою підземною питною водою за кошти Держбюджету також здійснюють гідрогеологічні пошуки питних підземних вод і буріння артезіанських свердловин. На сьогодні пробурено понад 1750 артезіанських свердловин, загальною продуктивністю понад 400 тис. м3/добу. Переважна частина пробурених артезіанських свердловин розташована у маловодних південних і східних областях України (в АР Крим, Донецькій, Луганській, Миколаївській, Одеській та Кіровоградській областях), а також у регіонах, які постраждали від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво