На ринках є вільні місця - Економіка - dt.ua

На ринках є вільні місця

29 квітня, 2009, 14:33 Роздрукувати Випуск №16, 29 квітня-15 травня

Ще рік тому таке оголошення у Львові було неможливе. Існувала ціла черга з бажаючих отримати право торгувати на ринку, за місце платили чималі гроші...

Ще рік тому таке оголошення у Львові було неможливе. Існувала ціла черга з бажаючих отримати право торгувати на ринку, за місце платили чималі гроші. А сьогодні там є вільні місця. Найскладніша ситуація на ринках, які спеціалізуються на реалізації промислових товарів імпортного виробництва. Підприємці фактично допродують залишки. Але влада поки що налаштована оптимістично. Для прикладу: ринки Шевченківського району м. Львова у 2008 році виконали план ринкового збору на 102,2% і загалом сплатили до міського бюджету 2,36 млн. грн.

На перший погляд, львів’яни мали б радіти, що вулиці міста нарешті очищаються від різноманітних яток, торгових палаток. Але тепер уже й покупцям стало складніше. Не вдається, як колись, у будь-який день заскочити на ринок і знайти потрібний товар дешевше, ніж у супермаркетах. За останні місяці ціни на промислові товари у Львові зросли щонайменше на 25—30%.

— А що робити, якщо доводиться торгувати собі у збиток, — пояснює ситуацію працівниця одного з найбільших у місті — Краківського ринку Ірина. — Люди перестали купувати нові речі. Тепер можна простояти три-чотири дні і нічого не продати.

Як вважають підприємці, спад купівельної спроможності почався ще у листопаді минулого року. Думали, мине зима і люди знову купуватимуть одяг, інші товари. Проте весна нічого не змінила. Тільки податки і збори залишилися стабільними. Незалежно від прибутків, кожен підприємець, який займається торгівлею, мусить сплатити ринковий збір — щодня 2 грн. за квадратний метр, щомісяця — 25—50 грн. орендної плати за квадратний метр, плату за патент — 150—300 грн. Навіть за мінімальні три-чотири квадратні метри площі набігає кругленька сума. А якщо є ще й найманий працівник, то вона зростає більш ніж удвічі.

Відповідно, істотно впали надходження до міського бюджету. Наприклад, якщо раніше найбільший у місті ринок «Південний» щомісяця сплачував ринкового збору 80—85 тис. грн., то сьогодні — не більше ніж 40 тис. Недовиконав показники і Краківський ринок. При плані першого кварталу 432,4 тис. грн. колектив недодав понад 76,7 тис. грн.

Окремі підприємці сподівалися, що влада зглянеться і скасує бодай ринковий збір. Особливо на тлі декларованих заходів щодо підтримки малого і середнього бізнесу. Але місто від надходжень у свою скарбницю відмовлятися не збирається. Шість-вісім гривень за день ринкового збору для підприємців не гроші, — вважають у міській раді.

— Добре так казати чиновникам, які живуть за рахунок наших податків. А для нас кожна копійка — гроші, особливо сьогодні, коли йдеться про виживання. Ми чекали від влади хоч якихось послаблень. А натомість посилюється тиск, — обурюється діями влади підприємець з Краківського ринку.

І згадує про практику, яка існувала до 2001 року, коли 20% коштів від перерахованого місту ринкового збору повертали ринкам для їхнього розвитку. Кошти, звісно, невеликі, але це було справедливо. У той час, коли більшість львівських ринків конче потребують капіталовкладень, місцевий бюджет використовує ці кошти, як правило, на інші цілі. Достатньо подивитися на вулицю Шпитальну, яка йде з центру міста до Краківського ринку. Ремонтувати її почали майже три роки тому, розкопали і… покинули в такому стані. Людям, прямуючи до ринку, доводиться маневрувати поміж руїнами.

Два роки тому підприємців з колишнього радіоринку, розташованого на ста­діо­ні заводу «Автонавантажувач», приму­сово переселили на занедбану територію біля автовокзалу №2, що на вул. Б.Хмельницького. Земельну ділянку відвели без жодних інженерних комунікацій, що, втім, не заважає міській раді справно знімати з підприємців ринковий збір.

Дискомфорт відчувають не лише підприємці, а й адміністрація ринків. Як і раніше, доводиться утримувати штат працівників, котрі готують різноманітні звіти, довідки для податківців, пенсійного фонду, санстанції, пожежників тощо. Особливо складний початок року, коли перевіряльники по кілька тижнів безвилазно сидять на підприємстві.

— Економічна криза посилила апетити міських чиновників. Те, як мерія «вболіває» за бізнес, добре видно на прикладі комунальних ринків, які належать міській раді. Більшість із них передано в оренду сумнівним бізнесовим структурам. А побори, беззаконня, незахищеність людей, що тут працюють, просто дикі, — каже директор торгово-виробничого комплексу «Південний» Степан Сай.

За його словами, нині не так криза, як дії уряду довели малий і середній бізнес до «ручки». Як підприємці могли торгува­ти, коли вони півроку чекали на свій товар, доки через судові процеси на приколі в Одеському порту стояли судна. А тим часом і щось у моді змінилося, і сезон минув. І цей товар покупцям уже непотрібний. І все через те, що комусь заманулося сконцентрувати цей бізнес у своїх руках.

Не дочекавшись розуміння з боку державних і місцевих органів влади, підприємці намагаються мінімізувати витрати. На роботу виходять лише у вихідні. Адже з понеділка по четвер на ринках, як на морі в безвітряну погоду, — повний штиль. Деякі підприємці вже закрили свій бізнес: хто виїжджає за кордон, хто йде на біржу праці.

Ще однією характерною ознакою часу стає відкриття майстерень з ремонту одягу. Тут навіть з’явилися черги. Це й не дивно, адже дешевше відремонтувати ношений одяг, ніж купувати новий. Але підприємцям із цього мала втіха.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво