Монополія на небо. «Дніпроавіа» хоче обслуговувати лінію Київ — Тель-Авів спільно з партнерами з неформального альянсу «Аеросвітом» і «Донбасаеро»

Поділитися
Безпрецедентний конфлікт. Керівництво компанії «Дніпроавіа» у судовому порядку намагається оска...

Безпрецедентний конфлікт. Керівництво компанії «Дніпроавіа» у судовому порядку намагається оскаржити видачу Державіаадміністрацією (ДАА) дозволів на перевезення пасажирів рейсом Київ — Тель-Авів «Міжнародним авіалініям України» (МАУ). «У нас багато внутрішніх рейсів, завдяки цьому ми можемо доправити пасажира на рейс Київ—Тель-Авів із різних регіонів... Звісно, ніхто не відкриватиме рейс Ужгород — Тель-Авів, 150—160 пасажирів на нього ви не наберете. Але це не означає, що в жителів цього міста не виникає потреби поїхати в Ізраїль, і за рахунок нашого внутрішнього рейсу Ужгород — Київ ми могли б доправити їх зрештою й до Тель-Авіва», — цитує гендиректора компанії «Дніпроавіа» Сергія Ткаченка газета «Комсомольская правда в Украине».

Різниця у класі

Бажання «Дніпроавіа» попрацювати можна тільки вітати, тим більше що, за повідомленням Держкомісії з цінних паперів, у 2009 році чисті збитки авіакомпанії зросли на 26,8% — до 274,7 млн. грн.
Сталося це з об’єктивної причини — через неефективне використання флоту. Літаки «Дніпроавіа» мають середній наліт чотири-п’ять годин на день, тоді як авіамашини найбільших українських перевізників — 10—12 годин. Прагнення зменшити збитки нинішнього року завдяки активнішому використанні флоту зрозуміле і навіть заслуговує на повагу. Проте аргументи, які наводить менеджмент авіаперевізника з приводу Ізраїльського маршруту, м’яко кажучи, малопереконливі. Те, що компанія здійснює рейси в Київ з Ужгорода, Чернівців або Дніпропетровська, навряд чи може додати їй балів в очах авіаційної влади або потенційних клієнтів. Головними критеріями при виборі перевізника виступають зазвичай досвід міжнародних перевезень і здатність гарантувати максимальний комфорт.

Компанія «Дніпроавіа» відома як великий авіаперевізник усередині України. Міжнародні авіарейси вона почала здійснювати зовсім недавно, відкривши маршрути у Відень, Москву, Єреван та Тбілісі. Більшість літаків призначені для внутрішніх перевезень. На сьогодні компанія експлуатує 11 бразильських літаків Embraer-145 (перевозить до 50 пасажирів на відстань до 2,5 тис. км) і шість середньомагістральних Boeing-737. У 2010 році «Дніпроавіа» також планує наростити свій авіапарк регіональними лайнерами, зокрема взяти в лізинг 14 Embraer-145, які вже були у використанні.

Флот МАУ налічує 19 літаків Boeing-737 різних модифікацій. Перевага МАУ в досвіді міжнародних перевезень також незаперечна. Авіакомпанія виконує власні регулярні рейси у 20 країн світу, у тому числі в більшість європейських столиць. Утім, річ навіть не в класі та досвіді компаній.

Чужих тут не люблять

«Дніпроавіа» входить у поки що неформальний альянс із компаніями, котрі вже обслуговують цей напрям (за даними газети «Дело», «Дніпроавіа», «Аеросвіт» і «Донбасаеро» вже подали заявку на його створення в Антимонопольний комітет). А це вже пахне монополізмом. Основне завдання авіаційної влади — стежити за чесною конкуренцією на ринку. У цій ситуації доводиться погодитися з головою ДАА Олександром Давидовим, що введення на маршрут третього перевізника, альтернативного альянсові, дозволить «створити конкурентне середовище на цьому ринку і знизити ціну на квитки для пасажирів».

«Мене дуже хвилює тенденція до монополізації ринку. І приклад Тель-Авіва особливо показовий у цьому плані», — коментує президент компанії МАУ Юрій Мірошников. — Конкуренції на сьогодні немає. На маршруті функціонують дві структури, пов’язані між собою відносинами власності, а коли робиться спроба ввести конкурента (практично єдину конкурентоспроможну авіакомпанію на міжнародному ринку — МАУ, в якій 62% акцій належать державі), третя із взаємозалежних структур, «Дніпроавіа», влаштовує великий галас, щоб цього конкурента не пустити. Причому — і для мене це вершина цинізму — обвинувачують державні органи в лобіюванні авіакомпанії, більшість власності якої цій державі й належить».

Менеджмент «Дніпроавіа» звинувачує ДАА у прийнятті кулуарного рішення без проведення конкурсу. Власне, це й стало приводом до подання позову. Проте, по-перше, відповідно до законодавства, конкурс для визначення авіаперевізника зовсім не обов’язковий. По-друге, ще в грудні 2009 року ДАА прийняла рішення, відповідно до якого «Донбасаеро» отримала право літати «другим номером», а МАУ — чекати третьої
квоти, що й з’явилася в лютому 2010 року в результаті міжурядової угоди.

Департаменту ще й докоряють, що буцімто не можна давати призначення на маршрут, перш ніж з’являється відповідна квота. Це також нонсенс, тому що відомо безліч випадків, коли призначення давалися до появи відповідної квоти (і МАУ, і «Аеросвіт» спочатку отримували деякі призначення, а вже потім працювали над забезпеченням відповідною квотою). Більш того, багато європейських країн навіть вимагають, щоб авіаперевізника було визначено до виділення квот. Такий закид — просто спроба «зіграти на публіку» і представити звичайну робочу процедуру як якісь незаконні дії.

Держава за бортом?

Найбільш прикро, що при розгляді в суді позову «Дніпроавіа» призначення третього авіаперевізника з українського боку на маршрут Київ — Тель-Авів може бути просто заблоковане. Відтак, з українського боку на маршруті залишаться ті ж таки споріднені «Аеросвіт» і «Донбасаеро». Якщо ж ухвалять рішення про проведення конкурсу, то втратимо час, адже тільки по його завершенні можна буде оформляти дозвіл на польоти, запитувати слоти в аеропорту Тель-Авіва, планувати розклад літаків... Літній сезон і осінні перевезення хасидів для компанії МАУ будуть втрачені. І в цьому є певна вигода для компаній, які вже працюють на цьому маршруті. Інакше кажучи, монополія виграє за будь-якого розкладу. Постраждають лише інтереси держави.

P.S. Апетити зростають: тепер «Дніпроавіа» хоче собі шматочок МАУ. Компанія звернулася у Фонд держмайна з вимогою виставити на відкритий аукціон 6% акцій МАУ, які раніше були продані. Швидше за все, для того, аби, ставши акціонером, отримати переважне право на купівлю держчастки, коли її виставлять на продаж. Хіба це не спроба тотальної монополізації, адже МАУ сьогодні — єдина велика українська авіакомпанія, не підконтрольна «Привату»?

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі