Міжнародні стандарти фінансової звітності: особливості національної імплементації - Економіка - dt.ua

Міжнародні стандарти фінансової звітності: особливості національної імплементації

1 липня, 2011, 14:16 Роздрукувати Випуск №24, 1 липня-8 липня

Президент підписав закон, яким вносяться поправки до Закону «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні».

© Getty Images/Fotobank

Президент підписав закон, яким вносяться поправки до Закону «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні». Відповідно до нових норм закону, з наступного року публічні акціонерні товариства і компанії фінансового сектора будуть зобов’язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами.

Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку (ДКЦПФР) ще торік прийняла рішення, які зобов’язують публічні акціонерні товариства, чиї цінні папери перебувають у біржовому лістингу, подавати звіти за міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ).

Таким чином, епопея впровадження МСФЗ, яка почалася ще 1998 року, коли уряд затвердив Програму реформування системи бухобліку із застосуванням міжнародних стандартів бухобліку (постанова КМУ від 29 жовтня 1998 року №1706), наближається до завершення.

Проблема впровадження МСФЗ завжди викликала гарячі дискусії як у професійному середовищі (див., наприклад, «Дзеркало тижня» №24 і 25 за 2010 р.), так і в директорському корпусі.

«Червоні директори», котрі одержали в результаті приватизації контроль над індустріальними гігантами, завжди залишалися найбільш затятими противниками МСФЗ. Адже повноцінне впровадження міжнародних стандартів змусить їх оприлюднити делікатну інформацію, про яку вони навіть не говорять уголос.

Із погляду суспільства МСФЗ є, мабуть, благом. Вони підвищують прозорість бізнесу і зрештою можуть сприяти зростанню потенціалу нашого фондового ринку.

Крім того, на тлі повзучої деградації національної системи бухобліку для професіоналів-практиків МСФЗ стають дедалі привабливішими.

У той час як МСФЗ у процесі конвергенції з американською системою US-GAAP стають максимально орієнтованими на інтереси глобального інвестора, вітчизняні стандарти дедалі глибше поринають у містечковий податковий вир. Тривожну тенденцію «підгонки» українських стандартів під Податковий кодекс негативно оцінюють більшість фахівців, що, втім, не заважає Мінфіну продовжувати фіскальне зачищення української бухгалтерії.

Так чи інакше, але реальна перспектива інтеграції звітності наших компаній у систему МСФЗ ставить на порядок денний як мінімум три питання.

1. Питання ідентифікації МСФЗ.

Ухвалений закон зазначає, що МСФЗ в українському розумінні — це стандарти, які не суперечать українському закону і текст яких оприлюднено на сайті Мінфіну.

Проблема, однак, у тому, що наш закон в окремих моментах уже супе­речить сучасній концептуальній основі МСФЗ. Мінфін не встигає за стрімкими змінами міжнародних стандартів, і на його сайті найчастіше представлено допотопні версії МСФЗ.

Фактично зазначена норма закону призведе до того, що українські підприємства, які вже складають звіти за повноцінними «свіжими» МСФЗ, будуть змушені для внутрішньоукраїнських цілей складати ще й звіти за застарілими міжнародними стандартами.

2. Питання співіснування двох систем.

Не ясно, чи повинні будуть українські підприємства, на яких покладено обов’язок складати звіти за МСФЗ, надавати паралельно ще й звіти за національними стандартами. У рішенні ДКЦПФР від 22 червня 2010 року №981 йдеться про те, що публічні АТ мають розкривати МСФЗ-звітність «додатково» до української звітності.

Якщо на практиці буде реалізовано такий підхід, то навантаження на фінансові служби різко зросте. І це не принесе нікому жодної користі.

3. Питання контролю.

Якщо державні органи не займатимуться контролем над дотриманням нових вимог законодавства, то МСФЗ-імплементація перетвориться на пропагандистський пшик.

ДКЦПФР є органом, який покликаний захищати інтереси акціонерів, отже, саме на нього слід покласти обов’язки з перевірки кількості та якості інформації, наведеної у фінансових звітах.

Ініціаторам впровадження МСФЗ в українське бізнес-середовище слід бути готовими до того, щоб виявити належну рішучість і достатню суворість у цьому питанні.

А якщо ні, то самопальна псевдо-МСФЗ-звітність виявиться профанацією, яка дискредитує міжнародні стандарти фінансової звітності в очах шановної публіки.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво