Мій шеф — я сам!

Упродовж кількох останніх років інформаційні випуски в Німеччині часто розпочинаються з повідомлень про ситуацію на ринку зайнятості. Картина невтішна: хоча кількість безробітних час від часу зменшується, загалом вона коливається біля позначки 4,5 млн. чоловік. Усі спроби правлячої коаліції — соціал-демократів і «зелених» поліпшити ситуацію досі не дали бажаного результату. Хоч неважко уявити, скільки зусиль до цього докладається, адже зменшення рівня безробіття було пріоритетним завданням передвиборних програм.

Але поки уряд намагається віднайти ефективні важелі для розв’язання цієї проблеми, пересічний громадянин, котрий став її жертвою, застосовує правило, що існує відтоді, як наші первісні предки стали, власне, людьми та взяли в руки найпростіші знаряддя праці: «Рятуйся, як можеш!»

Нині так роблять тисячі безробітних Німеччини. Хтось, навіть одержуючи допомогу з безробіття, що її замало для підтримання певного стандарту життя, шукає нелегальний заробіток у кнайпах, ресторанах чи на будовах. Це небезпечно: за останніми законами, спійманому загрожує чималий штраф або навіть тривале ув’язнення. Чимало німців вирушають на роботу за кордон, де є потреба в їхній високій кваліфікації, старанності та дисциплінованості. Втім, далеко не всі наважуються ризикнути. Багатьох від такого кроку втримують сімейні чи інші обставини.

Але той, хто шукає і хоче знайти, той знайде. Принаймні шанси для цього є. У Німеччині нині реалізовується експериментальний варіант американської ідеї про швидке збагачення, котра вже трансформувалася у стале словосполучення: «Сам собі начальник!» Американці назвали місце, де за бажання її можна досить просто реалізувати: Інтернет-сторінка Ebay.

Просто воно просто, але слід враховувати, що 53% німців віком від 14 років є користувачами Інтернету — кожен другий громадянин країни. Отож, як вони рятуються у скруті?

«Купи-продай»
на новий лад

В інтернет-фірмі можна торгувати товарами, що вже були у вжитку, або новими, котрі з певних причин не потрібні їхнім власникам. Принцип продажу-купівлі — аукціон. Учасник виставляє на нього товар з мінімальною початковою ціною і називає час, упродовж котрого він хоче його продати. Покупці називають власну ціну. Хто назве найвищу, той і купить.

Оплачуються покупки в Америці здебільшого чеками. 90% німецьких користувачів надають перевагу банківським переказам.

Ідея продажу через Інтернет не нова. Але досі фірми торгували лише одним найменуванням товару. Приміром, одна інтернет-фірма пропонує лише книги. Ebay ризикнула виставити на аукціон усе, хто що має продавати. Коли десять років тому її заснував американець французького походження П’єр Омідяр, він надсилав користувачам персональні повідомлення. Тому спочатку співробітники фірми знали їх усіх мало не поіменно. Щоправда, першими американськими «відвідувачами» ринку в Інтернеті були колекціонери. До речі, й досі — це пріоритет американських філій Ebay. Нині її мережа охоплює 27 країн світу, де зареєстровано 68 млн. учасників.

Кожен десятий мешкає у Німеччині. Тутешні користувачі пропонують здебільшого одяг, електро- і побутову техніку. Втім, відкривши німецьку сторінку Ebay в Інтернеті, неважко переконатися, що тут торгують буквально всім, що випускає промисловість чи виготовляють ремісники. Приміром, у розділі «Дитина» можна знайти все: від підгузків, з яких уже виріс чийсь малюк, до термометра, що ним вимірюють температуру, коли його купають.

«Подорожувати» ринком Ebay цікаво. Скажімо, один молодий чоловік виставив на продаж… себе, перерахувавши все, що він уміє робити: може, комусь і знадобиться. Щоправда, бажаючих придбати його вміння не знайшлося. Ще хтось знімає зі стіни улюблену картинку, подаровану бабусею, а хтось — кришку з унітаза (до речі, величезна пропозиція: десятки видів цього виробу, вартістю від 10 до 100 євро). До чого лишень не додумаються люди! Але, можливо, до такої думки їх довів не здоровий азарт «купити — продати», а нужденність...

24 відсотки обороту фірми нині здійснюється за межами США. Вона пропонує послуги та товари загальною вартістю понад 15 млрд. дол. (12,6 млрд. євро). Лише на німецьких сторінках Ebay за останні три місяці 2002 року вартість товарів становила 1 млрд. дол. За словами речника Ebay у Німеччині, ФРН — найуспішніша країна після США, де є мережа цієї фірми.

Відтоді, як безробіття у Німеччині стало реальною загрозою мало не для кожного працюючого, а кількість тих, хто втратив роботу, стала неухильно зростати, дедалі більше громадян почали заробляти повністю або частково, як продавці, на сторінці Ebay. І декотрі вбачають у цьому вихід із скрути.

Що продавати — не проблема. ФРН — країна з великою міграцією населення. Адже німці живуть не там, де живуть, а там, де є робота. До речі, саме тому, а також через дорожнечу житла чимало громадян не купують його, а орендують. Якщо врахувати, що велика кількість фірм і підприємств може запропонувати робоче місце лише на час, котрий потрібен для реалізації певних проектів, — шість місяців, рік чи два, німці завжди готові вирушити в дорогу. Однак куди подіти нажите добро?

Подарувати знайомим — це краще пасувало б до нашого способу життя. Щоб продати речі в Інтернеті — знову-таки потрібен час, котрого не завжди вистачає. Коли ж і виставляють такі громадяни речі на продаж, то намагаються якомога швидше їх позбутися, — аби не задарма. Тут їх підстерігає інша категорія покупців. Придбавши, приміром, добротний і дорогий телевізор за 30—50 євро, вони знову виставляють його на продаж і на торгах заробляють, скільки вже кому вдасться, — іноді й 200 чи 300. Так само з відео- та аудіотехнікою, меблями, домашнім начинням, одягом, велосипедами…

Але продають і купують не лише товари масового попиту. Учасниками цих своєрідних торгів, приміром, є також малі підприємці, котрі засновують власні невеликі фірми, а придбати нове обладнання для них не по кишені. Тим часом у Німеччині щодня банкрутує і розоряється не менше підприємств, ніж створюється. Вони або продають за безцінь свої комп’ютери, копіювальні машини, факсимільні та телефонні апарати, інше обладнання, або викидають. Тут уже не дрімай і не лінуйся...

До речі, знаю одного тутешнього підприємця, котрий саме так робить свій досить непоганий бізнес в... Україні. Посадовив за комп’ютер одного співробітника своєї невеличкої фірми, котрий відстежує і купує товари, що вже були у вжитку й задешево продаються в Ebay. Фірма має складські приміщення, де відсортовують побутову техніку та обладнання для офісів, а потім вивозять в Україну, де мій знайомий уже має мережу власних магазинів у кількох містах. Бізнесмен каже, що його фінансові справи в Україні йдуть добре, вчить українську, щоб переїхати туди працювати.

Безробітні підприємці податків не платять

Якщо людина хоче продати в Інтернеті якусь набридлу річ або чийсь подарунок, котрий їй не пасує, то така діяльність не вважається комерційною. Тому з таких громадян податків не стягують. І таких продавців у Ebay мільйони. Але чимало з них так захоплюються процесом «купи-продай», що не помічають, яких обертів набирає їхня діяльність, і перетворюються на професійних користувачів.

Торгівля в Інтернеті набула такого швидкого розвитку й сягнула таких обсягів, що важко навіть сказати, які гроші на цьому втрачає держава щороку. Міністерство фінансів хоч і занепокоєне ситуацією, але не в змозі назвати суму втрат. Проте радить торгівцям в Інтернеті насамперед звернутися до інспектора зі сплати податків, котрі слід сплачувати в разі постійної або систематичної діяльності.

Водночас держава всіляко сприяє цьому новому й популярному видові зайнятості. Якщо, приміром, безробітний вирішив торгувати в Інтернеті, він має зареєструвати свою діяльність як комерційну. Вартість реєстрації — 15—25 євро. Коли наприкінці року з’ясується, що сума прибутку становить понад 50 тис. євро, то починай сплачувати податки.

Є й інші переваги. Якщо співробітник фірми чи підприємства займається ще й додатковою комерційною діяльністю, то він має обов’язково повідомити про це роботодавця. Порушення цього закону карається навіть звільненням з роботи. Але додаткову діяльність в межах Ebay держава заохочує: вона не може впливати на робочу угоду і не є конкурентом для основного місця праці. Держава навіть надає фінансову допомогу безробітним, якщо вони виявили бажання працювати в інтернет-фірмі. Але лише тоді, коли їхній річний прибуток не перевищує 25 тис. євро й вони сплачують внески на соціальне страхування.

Тим, хто багато й часто продає в Ebay, сприяє і сама фірма. Їм надається спеціальний символ, котрий свідчить, що його власник чесно дотримується правил гри.

За умовами інтернет-фірми, користувачі мають одержати щонайменше 100 відгуків про їхню роботу, 98% з яких мають бути позитивні. Якщо у продавця багато негативних відгуків, то в нього просто ніхто нічого не купуватиме. Тих, хто не дотримується правил, упродовж 30 днів позбавляють статусу учасника. Для німця, що не має постійної роботи, — це серйозно...