Мінус «автономізація» всієї країни - Економіка - dt.ua

Мінус «автономізація» всієї країни

8 вересня, 2006, 00:00 Роздрукувати Випуск №34, 8 вересня-15 вересня

Глибина кризи в комунальному господарстві країни, за невеликим винятком, перебуває в прямій залежності від розміру населеного пункту...

Глибина кризи в комунальному господарстві країни, за невеликим винятком, перебуває в прямій залежності від розміру населеного пункту. Що більше місто, то більше шансів, що взимку його жителям буде тепло, а влітку крани не пересохнуть. Перед тим, як гучно грянув Алчевськ, лихо тихенько, без галасу відвідало десятки дрібніших населених пунктів у всіх регіонах. Для їхніх жителів проблеми з енергоносіями розпочалися не вчора. Вони не одну зиму мерзнуть у квартирах, розміщених у багатоповерхівках. Стомившись безрезультатно ремствувати, люди заходилися рятувати себе самі. Хто бідніший, «заміняє» центральне опалення електрообігрівачами або користується «буржуйками».

Процес охоплює і більші населені пункти. Жителі багатоповерхівок, які заможніші та спритніші, знайшли порятунок від зниженої якості комунальних послуг та їхнього подорожчання. Вони відмовляються від послуг комунальників, встановлюють устаткування для індивідуального обігріву та гарячого водопостачання.

Здавалося б, можна лише вітати ініціативу людей, які не випрошують пільг, а прагнуть самотужки розв’язувати проблеми, що виникли. Та не все так однозначно. Процес, який розпочався в глибинці, стає ледь не повсюдним. До того ж відбувається з випередженнями. Навіть там, де центральне опалення та водопостачання працюють, незадоволені якістю послуг споживачі відмовляються від них. При цьому «автономізація» заходить надто далеко. Одна справа, коли індивідуальні комунальні системи» створюються замість централізованих, які вийшли з ладу. І інша, коли вони «вклинюються» в іще працюючу систему, викликаючи хаос.

Добра справа без урахування її наслідків може перетворитися на свою протилежність. Небезпеку, про яку говорять на місцях, судячи з усього, не бачать у центральних органах влади. У будь-якому разі, урядове рішення, яким ціна на газ, проданий комунальним підприємствам, перевищує ту, за котру його пропонують індивідуальним споживачам, лише підстьобнуло «автономізацію».

Розглянемо ситуацію, починаючи з першої ланки — звичайної квартири в райцентрі. Сім’я Івана Б. (він, двоє дітей та дружина) живе в Богуславі. Мотиви їхньої відмови від користування центральною тепломережею відомі. Набридло взимку мацати ледь теплі батареї, а влітку обходитися без гарячої води й при цьому платити чималі гроші. Підштовхнув і приклад сусідів по під’їзду, які вже купили індивідуальну обігрівальну установки. Кошти на таку справу в сім’ї двох працівників місцевих підприємств знайшлися (хоча й довелося ще позичити гроші). Загалом купівля устаткування та монтаж коштували 8 тис. грн.

Гроші великі, але заповзятливий хазяїн підрахував, що вони окупляться. Завдяки неоднаковій ціні на газ, адже комунальні підприємства змушені платити за спожите «блакитне паливо» майже на третину більше, ніж приватники. Лише за рахунок такої цінової «вилки» хазяїн квартири заощаджує щомісяця понад 200 грн. За опалювальний сезон це становитиме чималу суму, отже, витрати на переобладнання окупляться за п’ять-шість років.

Цінова політика Національної комісії регулювання електроенергетики (НКРЕ) прискорила процес переходу на автономне опалення. Особливо в невеликих містах і селищах. У Богуславі, наприклад, зросла кількість бажаючих обзавестися власними джерелами тепла й гарячої води. Створена комісія вже дала дозвіл на відключення від центрального опалення (з урахуванням минулих років) близько 400 квартир. Це становить майже 15% від усіх квартир, розміщених у багатоповерхівках.

Проти такої ініціативи знизу місцева влада не заперечує, навіть навпаки — адже споживачі самі беруться за підготовку до опалювального сезону. Проте, за великим рахунком, явище тривожне. Масовий перехід на автономне опалення скорочує матеріально-фінансову базу для утримання центрального опалення і надання його послуг іншим споживачам. Хочеш не хочеш, доведеться підвищувати тарифи.

Крім того, через «змішування» різних комунальних технологій виникають технічні ускладнення. З урахуванням усіх обставин влада Богуслава вирішила упорядкувати процес відключення від центрального опалення. Тут вважають, що кількість квартир, переведених на індивідуальне опалення в багатоповерхівці, не повинно перевищувати 30%, і намагаються дотримуватися такого правила. Хоча за умов цінової «вилки» на газ робити це дедалі складніше.

У Баришівці на Київщині процес «автономізації» просунувся далі. Заявок на відключення від центральної системи опалення надходить ще більше. Спочатку в селищі до неї було підключено близько трьох тисяч квартир у дво- і п’ятиповерхових будинках загальною площею 111 тис. квадратних метрів. Нині від єдиної теплової мережі відокремилися квартири загальною площею 36 тис. квадратних метрів, тобто близько третини житлового масиву.

Утримати ситуацію під контролем стає дедалі складніше. Раніше комісії давали дозвіл на відключення від централізованої опалювальної системи майже всім бажаючим. Потім стали враховувати технічний стан будинків. Упор робиться на розмежування різних технологій теплозабезпечення. Заохочується ініціатива мешканців щодо переходу на автономне опалення, коли переобладнують квартири, розміщені на одному «стояку». Чи на «автономку» — на настійну вимогу мешканців — переводиться весь будинок. Уже в нинішньому опалювальному сезоні в Баришівці таких будинків буде не менше трьох.

Щоб запобігти замерзанню водопровідних і каналізаційних труб, у підвалах цих будинків господарі квартир, об’єднавшись у товариства власників, установлюють калорифери та інше устаткування. Водночас працівники комунальної служби переклали турботи з утримання будинків на їхніх господарів. А самі одержують можливість краще підготувати до зими інші об’єкти...

Якщо з реформуванням комунального господарства затриматися ще на кілька років, то в містечках і селищах масштабу Баришівки, Богуслава на централізованому опаленні залишаться хіба що об’єкти соціально-культурної сфери та адмінбудівлі. І це не голослівні твердження. У райцентрі Миронівка з 2,2 тис. квартир у багатоповерхівках, які раніше опалювалися централізовано, без автономного обігріву, залишилися кілька сотень. Процес «автономізації» завершується. Незабаром він може завершитися і в інших містах і селищах.

Та якщо невеличкі населені пункти це якось «переживуть», а рівень комфорту навіть підвищиться, то в більших проблема постане на весь зріст.

Не можна, наприклад, уявити без центрального опалення 56-тисячний Бориспіль. Небезпека для комунального господарства тут реальна. Економічні важелі впливу, як відомо, найдійовіші, і вони визначаються тією самою ціновою «вилкою». По суті, стимулюється від’єднання квартир від центральних мереж, перехід на автономне теплопостачання. Це збільшить прибуток фірм, що займаються виробництвом котлів та іншого устаткування, але комунальним господарствам міст може піднести чималий «сюрприз». Насамперед у соціальному плані.

Перехід на автономне теплопостачання потребує чималих коштів, тому на цей крок наважуються люди небідні. Відмова від централізованих комунальних послуг одних призведе до необхідності підвищення тарифів для інших. Можна прогнозувати новий виток кризи неплатежів. Комунальні підприємства, позбавлені частини споживачів, які регулярно платили за послуги, опиняться на фінансовій мілині.

Ще більше питань щодо технічних аспектів «автономізації». Багатоповерхівки й квартири, що розміщуються в них, проектували та будували під певні системи тепло-, водо-, газопостачання. Втручання в них без глибокого вивчення, досліджень не підвищить безпеку жител. Робота десятків котлів в одному будинку — це ризик аварії з непередбаченим результатом. Тим паче що державних норм установки в серійних будинках устаткування для автономного теплопостачання ще немає. Вони перебувають у стадії розробки.

Як стверджують фахівці, квартири в деяких серіях багатоповерхівок (зокрема тих, де не встановлено димоходи) не придатні для такого роду переобладнання. Комунікації інших хоча й дозволяють їх здійснювати, але з обмеженнями. Скажімо, на прикладі однієї з бориспільських багатоповерхівок були проведені розрахунки. Виявилося, що технічні параметри 68-квартирного будинку дають змогу установити котли для індивідуального обігріву й постачання гарячою водою лише в чотирьох квартирах. Для загальної ж «автономізації» знадобиться серйозна «реанімація» будинку. Питання лише в тому, чи варто робити в Борисполі те, до чого змушені не від хорошого життя вдаватися жителі та влада дрібніших міст і селищ.

Якщо допустити масову «автономізацію» у такому великому місті, то процес, що призводить до розбалансування комунального господарства, може дістати й мегаполіси. Тим паче, що основу для цього створено. Хто може гарантувати, що зваблені дешешвим газом столичні жителі не кинуться встановлювати опалювальні котли? Отже, на запитання про те, що являє собою цінова «вилка» на газ — субсидію для «автономників», петлю для комунальних служб чи передумову для комунальних аварій, ще потрібно буде знайти відповідь.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво