МИ ЗАНАДТО ДОВГО НЕ КВАПИЛИСЯ... - Економіка - dt.ua

МИ ЗАНАДТО ДОВГО НЕ КВАПИЛИСЯ...

22 серпня, 2003, 00:00 Роздрукувати Випуск №32, 22 серпня-29 серпня

Від азіатської фінансової кризи 1997 року іноземні інвестиції відігравали провідну роль в економіці Республіки Корея (РК)...

Від азіатської фінансової кризи 1997 року іноземні інвестиції відігравали провідну роль в економіці Республіки Корея (РК). І сьогодні такі залучення вважаються для країни життєво важливим, тим більше на тлі їхнього недавнього падіння.

Втім, ситуація цілком зрозуміла. У міністерстві торгівлі, промисловості й енергетики Республіки Корея посилаються на три чинники. По-перше, уповільнене оздоровлення світової економіки й іракський чинник призвели до стриманої діяльності інвесторів у всьому світі і змусили транснаціональні корпорації зосередитися більше на корпоративних перетвореннях, аніж на розширенні іноземних інвестицій. Друга причина криється в нестабільності фінансового ринку в усьому світі. По-третє, умови для ведення бізнесу й умови життєдіяльності для іноземних інвесторів у Республіці Корея менш сприятливі, аніж в інших азіатських країнах, які в цій ситуації є її серйозними конкурентами. Принаймні заступник міністра торгівлі Пак Бонг Кйо вважає, що зусилля уряду мають бути зосереджені саме на цій сфері.

Україну складно назвати провідним торговим партнером Республіки Корея, проте зростання обсягів не може нас не радувати. Відповідно до даних митної статистики Республіки Корея щодо двосторонньої торгівлі між Україною та Республікою Корея, за січень—березень 2003 року обсяги товарообігу становили 134,2 млн. доларів. Для порівняння: у рік, коли між Україною і РК було підписано Торгову угоду (мається на увазі 1995-й), товарообіг між двома країнами становив усього 11 млн. дол. США.

Утім, дані корейської сторони суттєво відрізняються від інформації Державного комітету статистики України, відповідно до якої товарообіг між двома країнами складає, як правило, меншу суму. Причиною таких розбіжностей, вважають працівники торгово-економічної місії Посольства України в РК, стала методика розрахунків. Корейська сторона виходить із походження товару, що дозволяє об’єктивніше відбивати стан двосторонньої торгівлі.

Основними статтями експорту з України залишаються пшениця, вироби з металів, феросплави. Слід також зазначити, що останнім часом завдяки зусиллям, спрямованим на серйозну диверсифікацію вітчизняного експорту, з’явилася тенденція до збільшення частки товарів із високою доданою вартістю, приміром, промислових машин і устаткування. Лише деталей та вузлів літаків і вертольотів у першому кварталі ц.р. було продано на 1,1 млн. дол. США.

Та все ж наведені вище показники, попри деяке зростання, поки не відповідають потенційним можливостям наших країн. Те ж можна сказати і про обсяги прямих інвестицій РК в українську економіку — вони залишаються незначними і на 1 січня 2003 року, за даними Державного комітету статистики, становили 170,5 млн. дол., тобто скромних 3,1% загального обсягу іноземних інвестицій, залучених в Україну з початку інвестування.

Вивчення ситуації в Республіці Корея, ініціатив її керівництва у сфері економічного співробітництва дають підстави прогнозувати, що у середньостроковій перспективі будуть створені реальні умови для просування зовнішньоекономічних і торгових інтересів України у цій частині світу.

Одна з найреальніших і наймасштабніших програм — поновлення залізничного сполучення між Республікою Корея і КНДР із подальшим включенням створеної таким чином транспортної інфраструктури Корейського півострова в глобальний Євразійський транспортний коридор через залізничну мережу Росії, зокрема Транссибірську магістраль.

Під час торішньої зустрічі міністрів закордонних справ України та Республіки Корея у Нью-Йорку із корейською стороною попередньо порушувалося питання про використання можливостей української залізничної інфраструктури в реалізації настільки масштабного проекту організації перевезень.

За наявною інформацією, корейська сторона загалом позитивно сприймає можливість участі України в реконструкції Транскорейської залізничної магістралі, а також деяких промислових і енергетичних об’єктів на півдні країни.

Слід звернути увагу й на те, що Республіка Корея, з огляду на розвиток енергетики як базової галузі в розвитку промисловості, оголосила про свої плани введення в експлуатацію до 2006 року нових потужностей (зокрема, 72 генераторів великої потужності). Як відомо, українські підприємства мають значний потенціал у сфері будівництва енергетичних об’єктів, тож їм цілком до снаги участь у тендерах на забезпечення і будівництво енергопотужностей.

Обопільний інтерес двох країн — України та Республіки Корея — цілком виправданий, реалістичний і своєчасний. Ось тільки нам, українцям, згідно з відомою приказкою «сім разів відміряй — один відріж», не завадило б трохи поквапитися з відмірюванням, а то вже й різати буде нічого. Тож поспішаймо! Повільно?

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №35, 21 вересня-27 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво