«Ми вважаємо вашу країну дуже цікавим ринком». Голова правління банку «ТуранАлем» Садуакас Мамештегі розповідає про те, як будується перша банківська мережа СНД і робота БТА в Україні

— Нині багато українських банків нарощують свій потенціал і активно виходять у регіони. Як ви плануєте завойовувати місце на цьому ринку, що динамічно розвивається?

— Ми використовуватимемо наші конкурентні переваги: «довгі» гроші, синдиковані позики, передові технології бізнесу, яких немає поки що у вашій країні, але які обов’язково будуть через два-три роки.

— Яким є ваш підхід до створення банків у СНД?

— Оскільки наша мета — ввійти в банківські системи країн СНД швидко й успішно, ми не прагнемо створювати дочірні банки з нуля. Нам потрібна готова, сформована система роботи й надійна репутація на регіональних ринках банківських послуг. Потрібні партнери, котрі готові працювати з нами й мають початкову клієнтську базу для розвитку бізнесу на місцевому ринку. Саме тому при купівлі банку на території СНД принципове значення для нас мають «чисті» акціонери місцевого банку з хорошою репутацією.

— Чи не відчуває БТА конкуренцію з боку українських банків?

— Ми зайняли вільну нішу й навіть допомагаємо українським колегам працювати з клієнтами в справі розширення бізнесу. Часто фінансуємо торговельні угоди через локальні українські банки в регіонах, керуючись принципами партнерства. БТА ніколи не декларував агресивної форми роботи з клієнтами. Ми кажемо про те, що разом «вирощуватимемо» клієнтів, допомагатимемо їм структурувати угоди.

— У зв’язку з відомими політичними подіями чи не погіршилася ситуація всередині Єдиного економічного простору?

— Гадаю, у відносинах між країнами ЄЕП жодних змін не сталося, бо ми залишаємося сусідами. І хоч би якими були дії політиків, товарообіг між країнами й ділова активність, особливо в Україні, зростатимуть. Узагалі ми вважаємо вашу країну дуже цікавим ринком, особливо для розвитку банкінгу, тому приділятимемо їй багато часу та сил.

— Які сектори економіки України викликають інтерес у БТА?

— Слід зазначити, у нашій країні накопичено хороший досвід фінансування сільгосппроектів. Тому ми не боїмося йти в сільське господарство сусідніх країн. До речі, нам цілком під силу аналізувати та зважувати ризики в сільському господарстві. Також у країнах Співдружності нас цікавлять будівельний ринок, іпотечний портфель, прикордонна торгівля та, звісно ж, виробництво. Ми працюємо в інвестиційно привабливих секторах.

— У експертів часом виникає відчуття, що зовнішні ринки для банку привабливіші, ніж внутрішні. Інакше важко пояснити, чому саме банк «ТуранАлем» так агресивно здійснює політику експансії капіталів за межі Казахстану. Із одного боку, зрозуміло, банк шукає вищу дохідність, із іншого — іноді складається враження, що капітали виводяться за кордон цілком свідомо. Який справжній стан справ?

Я не вважаю, що банки мають жити одним днем або одним роком. Політика, яку ми здійснюємо,— це не експансія капіталів, а експорт послуг, досвіду й менеджменту, оскільки, на мою думку, саме в цьому ми досить сильні в країнах СНД. Деякі причини нашої зацікавленості я вже назвав — це значний розмір ринку, велика кількість клієнтів, краще позиціонування, диверсифікація наших ризиків. А в Казахстані боротьба за клієнтів набагато жорсткіша, ніж у Росії чи Україні.

Ми не ділимо роботу на «внутрішню» й «зовнішню», бо це взаємодоповнюючі ринки: ми не могли б бути такими успішними всередині країни, якби не працювали за кордоном. І, навпаки, не змогли б домогтися успіху на зовнішніх ринках без великої внутрішньої роботи й досягнутих у Казахстані результатів. Неможливо просто випускати євробонди й вивозити гроші, отримані від їхнього випуску, кудись за кордон, бо інвестори в такому разі просто не дадуть гроші. А інвестори — це той показник, який і визначає, наскільки банк цікавий ринку. Це досить складна робота — залучати інвестиції з-за кордону.

Крім того, після досягнення певного рівня кожен додатковий відсоток частки ринку дістається важче. А користуватися монопольним становищем не входить у наші плани. Тому ми вважаємо важливим природний вихід в інші країни. Природний — оскільки банк іде за своїми клієнтами.

Якщо наші клієнти приходять в Україну, купують там підприємства й досить активно торгують, то й ми йдемо за ними, аби обслуговувати їхній бізнес там. Це дає нам змогу поступово більше дізнаватися про країну. Робити це не так вже й важко, оскільки ще зовсім недавно ми жили в одному просторі, разом навчалися, тому ми не бачили великих перешкод для створення там бізнесу. Ще одним важливим чинником є те, що ми досить конкурентоспроможні тут, у Казахстані.

— Скажіть, а як до ваших планів ставляться міжнародні акціонери, враховуючи, що йдеться про експансію в далеко не безпроблемні країни, що розвиваються?

— Питання дискутувалося досить довго, але зрештою міжнародні акціонери підтримали таке бачення нашого розвитку. Не в останню чергу це зумовлено ось чим: перед ними також стоїть завдання розвивати банківський сектор у тих країнах, куди ми приходимо. Що зручніше робити разом із банком, який уже відповідає міжнародним стандартам і який привноситиме міжнародні технології в банківські системи країн СНД. Це об’єднує наші завдання з експансії й цілі міжнародних акціонерів.

Також досягнуто згоди, що роль закордонних акціонерів не зводитиметься до мовчазної згоди. По-перше, вони братимуть пряму участь у капіталі наших дочірніх банків. По-друге, надаватимуть інструменти кредитування програм фінансування малого й середнього бізнесу, мікрокредитування, торговельного фінансування.

— Бізнес-спеціалізація у вас буде однаковою в усіх країнах?

— Буде кілька етапів входження. Ми маємо продукти, які є ключовими для проникнення на український ринок. Ідеться про короткострокове фінансування торговельних угод, структурування експортно-імпортних операцій. Другий основний продукт — довгострокове фінансування терміном до десяти років із залученням до угод міжнародних експортно-кредитних агентств. Ось цей сукупний портфель продуктів ми й продаватимемо.

— На вашу думку, за якими послугами майбутнє українських банків?

— Вважаю, передусім їм слід розвивати іпотечне кредитування та фінансування малого й середнього бізнесу. Одним словом, працювати на Україну.

Довідка ДТ:

АТ «Банк ТуранАлем» (БТА) — системоутворюючий банк Казахстану і лідер із створення банківської мережі в країнах СНД. Активи БТА перевищують 5 млрд. дол., сукупний власний капітал — понад 600 млн. дол. До складу акціонерів одного з перших у країні міжнародних банків увійшли великі фінансові інституції світу, у тому числі ЄБРР, Raiffeisen Zentralbank, голландська FMO й Міжнародна фінансова корпорація.

Ця фінансова установа впевнено займає лідируючі позиції в Казахстані серед банків другого рівня в галузі торговельного фінансування, кредитування малого та середнього бізнесу й іпотечного кредитування. Стратегія розвитку банку передбачає географічну диверсифікацію та розширення спектра банківських продуктів, а також стійке динамічне зростання.

Стратегічною метою є також інтеграція фінансових систем країн СНД. У планах «ТуранАлем» — стати найбільшим приватним банком на просторі Співдружності незалежних держав, зв’язавши ці країни через систему представництв дочірніх банків. Незалежно від того, в якому відділенні БТА якої з держав Співдружності клієнт відкриє рахунок, він зможе ним вільно оперувати в будь-якій із країн.

Крім СНД, банк планує бути присутнім і в Китаї. На сьогодні представництва БТА є в Москві, Києві, Мінську, Баку, Душанбе, Єревані, Тбілісі. Стратегічні партнери банку — київський Трансбанк, московський Славинвестбанк, Омскбанк, мінський Астанаексімбанк, тбіліський BTA Silk Road Bank.

Якщо говорити про фінансування торговельного обороту, то «ТуранАлем» має в своєму розпорядженні велику кількість ліній, не задіяних у Казахстані. Це лінії європейських, американських, азіатських та ісламських банків, а також страхових і лізингових компаній. Понад 130 найбільших міжнародних банків надають бланкові ліміти на фінансування торговельних операцій більш як на 1 млрд. дол. АТ «Банк ТуранАлем» є лідером в сфері торговельного фінансування в Казахстані, займаючи близько 40% банківського ринку цієї країни. Варто відзначити, що в Україні такі послуги надає обмежена кількість банків.