Ми кажемо «майбутнє», маючи на увазі якісні зміни - Економіка - dt.ua

Ми кажемо «майбутнє», маючи на увазі якісні зміни

23 грудня, 2011, 16:20 Роздрукувати Випуск №47, 23 грудня-29 грудня

У Дніпропетровській області, завдяки використанню передового світового досвіду, вдається проводити соціально-значущі реформи практично без негативних наслідків від самого процесу реформування.

Недавно у Брюсселі відбулася зустріч, яка істотно зміцнила мої внутрішні установки щодо питань регіонального розвитку та стратегії управління регіоном. Як голова Дніпропетровської ОДА я зустрівся з президентом Асоціації європейських регіонів Мішелем Саббаном і генеральним секретарем цієї організації Паскалем Гьоргеном. Основна тема зустрічі — обговорення нової європейської тенденції: на тлі загальної політичної та економічної нестабільності з’являються нові енергійні гравці, ця так звана свіжа кров — європейські регіони. Тенденція така: регіональна і місцева влада дедалі більше втягується в управління європейською спільнотою. Регіони стають повноправними європейськими гравцями. Тепер і Дніпропетровська область — повноправний член Асоціації європейських регіонів. У цьому я вбачаю не лише довіру наших європейських колег, а й виклик, бо вимоги до сучасного європейського регіону доволі високі.

Що таке регіон із погляду сучасного геополітичного устрою? Відбувається дивна річ: ряд територій, які можна назвати регіонами, а саме згустками інтенсивної ділової, фінансової, інвестиційної, культурної активності, з високою якістю інфраструктурного забезпечення всіх цих процесів, починає набувати у світі самостійного значення, хоча, звісно, залишається у межах держав. Коли ми кажемо: «Шанхай» або, наприклад, «Гонконг», ми давно вже сприймаємо їх як самостійні геополітичні одиниці, усвідомлюючи, що адміністративно вони, у певному сенсі, регламентуються з державного центру. Політична самостійність таким утворенням не потрібна, вони самовизначаються саме як зразки організації діяльності та бізнесу. Але саме такі мегарегіони, що є центром тяжіння для світових фінансових потоків, інвесторів, біржової діяльності, а також для проектування та розвитку нових технологій, — головний ресурс і гордість країн, у ме­жах яких вони існують і розвиваються.

І Дніпропетровська область прагне саме до такого стандарту.

За роки незалежності України в нашій області системи діяльності та схеми організації життєдіяльності зазнали істотних змін. Закрився ряд старих виробництв, виникли нові. Багато підприємств перейшли у приватну власність. Певною мірою змінився характер розселення, — область стала більш урбанізованою. Дніпропетровщину «прошивають» бізнес-процеси, фінансові потоки. І далеко не всі вони замикаються в межах області, чимало їх виходить за її межі, а деякі — і за межі країни.

Якщо уявити собі Дніпро­петровську область у її динаміці — це не територія на карті, а планета, вкутана у безліч орбіт різної довжини. Але ядром тяжіння все одно залишається Дніпропетровськ — діловий, адміністративний і культурний центр регіону.

Термін «регіон» принципово важливий для подальшого розуміння того, як управляти цими складно влаштованими агломераціями.

До таких регіонів не можна застосувати радянську схему керівництва, що полягає у видачі розпоряджень із наступною вимогою звіту та «адміністративними заходами». Чомусь таку модель у нас називають «ручним управлінням». Хай так. Але перше, що я зрозумів, — схема «ручного управління» для Дніпро­петров­ського регіону категорично не годиться. Тут потрібно впроваджувати управління по цілях, проектний менеджмент. Зав­дяки такому підходу в дуже стислі терміни на Дніпро­пет­ровщині одночасно й паралельно запущено серію галузевих реформ — у галузі охорони здоров’я, освіти, ЖКГ і житлового будівництва, підготовки кадрів, модернізації інфраструктур. При цьому ми усвідомлюємо, що проведення будь-яких реформ — дуже болісний для суспільства процес, поєднаний зі зростанням соціальної напруженості, з соціальною незахищеністю найбільш уразливих верств населення. Ба більше, зазвичай ефект від проведених реформ настає в середньостроковій або навіть у довгостроковій перспективі. У Дніпропетровській області, завдяки використанню передового світового досвіду, вдається проводити соціально-значущі реформи практично без негативних наслідків від самого процесу реформування.

Деякі скептики вважають, що реформи згодом забуксують, зупиняться. Я з цим категорично не згоден. По­гляньмо на Грузію. Влада реформувала країну грамотно, успішно, у рекордні терміни. Хоч стартувати їм доводилося у вкрай складній економічній ситуації. Тепер увесь світ знає Грузію як взірець модернізації. Цей досвід ми дуже уважно вивчаємо.

Сьогодні Дніпропетровська область досить швидко і впевнено стає інвестиційними ворітьми України. На Дніпро­петровщину припадає найбільший в Україні обсяг прямих іноземних інвестицій, який становить понад вісім мільярдів доларів США. Із них понад мільярд — за 2010-й і 2011 роки. Шістнадцять країн здійснюють прямі мільйонні інвестиції в область. Серед них Велико­британія, США, Німеччина, Австрія, Росія, Ізраїль. Цей показник і став основним аргументом для Асоціації європейських регіонів під час ухвалення рішення про членство Дніпропетровської області в АЄР.

Такий підхід прямо узгоджується з внутрішньою державною політикою. Реформи на Дніпропетровщині — це і є реалізація програми президента. Регіон повинен наповнювати скарбницю, давати величезні вкладення у держбюджет. Уявіть собі, що з часом на карті України з’явиться троє-п’яте­ро таких «інвестиційних воріт». Диверсифікованість інвестиційних потоків, пряма ділова комунікація українських регіонів зі світом — запорука стійкості держави, її економічної мобільності. Під час світової кризи саме така схема видається мені найбільш життє­здатною.

Ми створюємо міцний базис для сталого розвитку. Це і є основне завдання керівництва області — створювати умови для якісних змін. Зав­дання номер один — створення сучасної інфраструктури. У грудні ввели в експлуатацію першу чергу окружної дороги Дніпропетровська завдовжки 18 км. Сучасна дорога європейського рівня, побудована менш ніж за рік у чистому полі з «нуля». Її вартість — 810 млн. грн. Наступного року плануємо реалізувати другу чергу дороги. І до 2014 року проект буде повністю реалізовано. Це майже 70 км нового дорожнього полотна європейської якості. У результаті за межі Дніпро­петровська вдасться вивести щодобовий транзитний потік 30 тис. одиниць транспорту. Це істотно поліпшить екологічну ситуацію в місті, а також збереже міські дороги від руйнування та пошкодження великовантажним транзитним транспортом.

Для розвитку регіональної економіки дві речі вважаю стратегічними. Це модернізація базових галузей (гірничо-металургійного комплексу, енергетики), зокрема впровадженням високих екологічних стандартів виробництва, а також диверсифікованість регіональної економіки шляхом імпортозаміщення.

Що таке диверсифікованість? Ми розширюємо можливості регіональної економіки. Підтримуючи модернізацію базових галузей, таких як гірничо-металургійний комплекс, ми розробили стратегію підвищення конкурентоспроможності за рахунок розвитку інших галузей. Уже на стадії реалізації покроковий план розвитку в кластерах будівництва та сільського господарства. У нас є всі можливості не тільки отримувати хороші врожаї, нарощувати валові показники у тваринництві, а й виробляти готові продукти харчування високої якості та глибокого ступеня переробки. Так само і в будівництві, де є всі ресурси для впевненого зростання — від виробництва будівельних матеріалів європейської якості і до профільних вузів для підготовки висококваліфікованих кадрів та наукової школи, яка створювалася в регіоні десятиліттями. На черзі впровадження IT-технологій у сферу управління регіоном.

Диверсифікованість регіональної економіки в кілька разів підвищить економічну мобільність. Таким чином, ми не тільки закладаємо більш гнучку і стійку до кризових коливань економічну модель, а й створюємо новий внутрірегіональний ринок, на якому одні сектори є замовниками і споживачами для інших. Створює­мо мережу нових ринкових комунікацій. Наприклад: роздрібна торгівля, логістика, туризм, сільське господарство та харчова промисловість формують сталий попит на будівельні послуги. Попит на комерційне, інфраструктурне, промислове будівництво. І цей ряд можна продовжувати.

Головне завдання обласної влади в цьому питанні — створення сприятливого інвестиційного та бізнес-клімату, щоб інвестори, зокрема й іноземні, змогли ефективно вкладати кошти у виробництво. Для цього в області створено Регіональне інвестиційне агентство. Його завдання — адресний супровід інвесторів на всіх етапах розробки та реалізації інвестиційних проектів. Завдяки такому підходу в області у кластері сільського господарства вже відкрито завод із виробництва високоякісного насіння французької компанії «Маїсадур». Також хороший приклад: відома компанія «Єврогласс» будує завод із виробництва склопакетів на території області. На черзі ще один завод цієї компанії з виробництва плоского скла. Всього Регіональне інвестиційне агентство адмініструє портфель інвестиційних пропозицій на понад мільярд доларів США.

Очевидно, що місцеві підприємства, які виробляють продукцію, потрібну для регіону, пожвавлять його життя, дадуть робочі місця, розвинуть навколо себе необхідну інфраструктуру. Це підніме Дніпро­петровщину на якісно новий рівень. У кожному місті є ресурс розвитку, є що брендувати, якщо говорити сучасною мовою. Наприклад, тут випікають найсмачніший хліб, то розкажімо про це країні й світові, чому ні? Тут перспективне фермерське господарство, то зробімо його взірцем для інших фермерських господарств хоча б у масштабах країни.

Або — чому б Криворізь­кому національному університетові не стати українським аналогом Массачусетського технологічного інституту? І під це, до речі, в нас уже є відповідний проект. Але річ тут не тільки в тому, щоб КНУ амбіційно орієнтувався на світовий бренд. Головне — ми зобов’язані відновити престиж української інженерної освіти, колись найкращої у Східній Європі і однієї з найкращих у світі.

Наша стратегія в середньостроковій перспективі така: ми проектуємо майбутнє. Ефек­тивні й конкурентоспроможні ті системи управління територіями, які вміють працювати, будучи націленими на майбутнє. Тут доречний приклад Китаю. Можливо, цей приклад видасться занадто глобальним, але я його наводжу свідомо, оскільки ця країна демонструє всьому світові саме таку модель управління. Коли ми кажемо «майбутнє», ми маємо на увазі не просте продовження нинішнього дня з косметичними поліпшеннями, а якісну зміну ситуації.

Нам конче потрібен перехід на наступний рівень. Про нову економічну політику ми вже говорили. Але є не менш важливий момент — оптимізація управління. Для цього впроваджується електронне управління регіоном. Ми вивчили досвід Лондона, Дубаїв, Сток­гольма. Сьогодні ми вже перебуваємо на рівні багатьох країн Східної Європи. Це складний проект, він містить 50 підпроектів — від оптимізації і стандартизації дозвільних процедур до управління сферами медицини та освіти. 35 дозвільних центрів уже відкрито в Дніпропетровській області, і наше завдання — перетворити такі центри на повноцінні інформаційно-ресурсні термінали, в яких жителі без проблем зможуть отримувати для себе необхідну інформацію й адмінпослуги. Такі структури з максимально повним на сьогодні набором функцій уже працюють у великих містах Дніпро­петровщини.

Можливо, це виглядає занадто технократично. «Модна» система — добре, сучасно, але як вона поліпшить життя жителя області? Тому хочу підкреслити суть: система електронного управління значно знижує рівень корупції в структурах держуправління. Вона деперсоніфікує послугу: віднині якість і швидкість отримання людиною послуги від держави не залежатиме від настрою й апетитів окремо взятого чиновника.

Є ще один важливий
момент, який свідчить про сприятливий клімат для бізнесу. У Дніпропетровську область тепер приходять світові лідери бізнес-консалтингу й аудиту. Недавно свій офіс у Дніпро­петровську відкрила найбільша світова аудиторська компанія Pricewaterhouse Coopers. Чому саме в нашому місті? Бо тут з’являється колективний замовник на їхні послуги. Замов­ник цей — бізнес. За останній рік різко зросла кількість бізнесменів, котрі звертаються до консультантів із виведення зарплат своїх співробітників у «білі» та загального супроводу бізнесів.

Дніпропетровський бізнес виходить із тіні. Що це означає? Те, що позиція органів державної влади у питаннях інвестиційної привабливості та прозорості зрозуміла представникам бізнесу, зокрема й іноземного, і поділяється ними повністю. Це означає також, що з основних питань стратегії Дніпропетровського регіону позиції бізнесу і влади успішно синхронізуються.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1287, 21 березня-27 березня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво