МЕР СТОЛИЦІ «СПАЛЮЄ МОСТИ»?

Початок брифінгу в Міністерстві транспорту України жваво нагадав сцену з гоголівського «Ревізора», в якій городничий повідомляє присутніх, що зібрав їх, «чтобы сообщить пренеприятнейшее известие». І справді, повідомлення міністра транспорту приємним не назвеш: будівництво нового моста через Дніпро, про необхідність якого так багато говорили всі, хто бодай щось міг сказати з цього приводу, відмінено!

Про причину, яка спонукала Г.Кірпу виступити із згаданою заявою, — дещо нижче, а зараз про те, який міст і з якою метою збиралися спорудити.

У будь-якій державі транспорт багато в чому визначає розвиток економіки й розв’язання соціальних проблем. Саме тому залізничники планують будівництво другого київського вокзалу — у Дарниці. Це позбавить жителів лівобережної частини міста, котрі вирушають у подорож, від необхідності добиратися на Центральний вокзал. Адже останніми роками перетинання Дніпра стає дедалі проблематичнішим, і вже недалекий той час, коли кожен переїзд з одного берега на інший кияни й гості міста називатимуть військовим терміном «форсування».

Крім того, вважає міністр транспорту, рух пасажирських поїздів із швидкістю 140 кілометрів на годину — це вже вчорашній день, і щоб відповідати сучасним вимогам, її потрібно підвищувати до 200 кілометрів. Передумови для цього є: розроблено вагонний візок, розрахований на такий рух, у Краматорську створено відповідний пасажирський вагон, а в Дніпропетровську — електровоз. Справа за колією. У Міністерстві транспорту України розроблено надзвичайно цікавий проект будівництва швидкісної лінії, яка покриє практично всю Лівобережну Україну. Ця магістраль простягнеться від Центрального вокзалу Києва до Полтави, де розділиться в кількох напрямках — до Харкова, Дніпропетровська, Донецька, Луганська й Сімферополя. Таким чином, буде забезпечено швидкісне сполучення між основними промисловими центрами Східної та Центральної України.

Проте, аби будувати в Дарниці вокзал і рухатися до Полтави зі швидкістю 200 кілометрів на годину, необхідний інший залізничний міст через Дніпро, бо пропускна спроможність існуючого явно недостатня. Обговорюючи це питання, залізничники перейнялися проблемами киян і запропонували батькам міста побудувати сполучений мостовий перехід для залізничного й автомобільного транспорту, який обійдеться в півтора разу дешевше, ніж спорудження двох окремих. За ініціативу, як відомо, карають, тому вони самі знайшли інвестора, готового вкласти кошти в будівництво, опрацювали питання з Київпроектом і Київдіпротрансом, котрі розробили техніко-економічне обгрунтування проекту й сам проект прокладання моста через Дніпро між Південним і нині діючим залізничним мостом.

Було встановлено контакт із крупною турецькою компанією Dogus Group, яка існує з 1951 року та має багатий досвід будівництва мостів, тунелів і доріг. Їй належить один із найбільших у Туреччині приватних банків — Гаранті-банк, два потужні телеканали. Турецькі партнери висловили згоду спорудити вантовий міст завдовжки 1200 метрів і вартістю 1,5 млрд. гривень за два роки й уже готові розпочати його проектування. Кредит буде надано під 4% річних із відстрочкою платежів на два роки з погашенням протягом десяти. Такі умови, на думку міністра транспорту, для залізничників — просто подарунок.

Три місяці тому, коли транспортники розповіли столичній мерії про свої плани, там до них поставилися прихильно. Таким чином, у Г.Кірпи з’явилися всі підстави передати свої пропозиції Президентові України, котрий не зволікав із направленням своєї резолюції «Прошу підтримати» прем’єр-міністрові. Той, у свою чергу, дав доручення відповідним міністерствам узгодити проект постанови Кабінету міністрів України про початок робіт. Досить оперативно він пройшов узгодження в міністерствах фінансів, економіки та юстиції, у державних комітетах України із земельних ресурсів і будівництва й архітектури, Київській обласній державній адміністрації. І лише там, де за логікою не могло виникнути перешкод, — у Київській міській державній адміністрації — цей плавний рух раптово застопорився. Лише 15 серпня заступник глави КМДА Іван Салій обмежився повідомленням: документи подано його безпосередньому начальникові.

Із їхнім змістом міністр транспорту ознайомив представників мас-медіа.

Отже, інформуючи главу Київської міської державної адміністрації про те, що отримано проект розпорядження Кабінету міністрів про будівництво залізнично-автомобільного мостового переходу через Дніпро на залізничній ділянці Київ-Московський—Дарниця, І.Салій повідомляє його про існування двох думок фахівців КМДА з приводу намірів транспортників.

Перша — підтримати проект розпорядження в цілому, але при цьому внести деякі зміни й доповнення. Друга — не узгоджувати наданий проект через такі обставини:

генеральним планом розвитку міста будівництво нового моста для автомобільного й залізничного руху поруч із Дарницьким залізничним мостом не передбачено;

будівництво цього моста не розв’яже проблему виведення транзитного вантажного як залізничного, так і автомобільного потоку за межі міської забудови;

спорудження нового моста на відстані 40—50 метрів від існуючого суперечить вимогам цивільної оборони, відповідно до яких такі об’єкти необхідно розміщувати на відстані, яка виключає їхню одночасну руйнацію ядерним вибухом;

будівництво мостового переходу вимагає звільнення значних територій і кардинальної перебудови міської структури.

— Із приводу генерального плану розвитку міста, — прокоментував Георгій Кірпа цю аргументацію, — я консультувався з головним архітектором Києва Сергієм Бабушкіним, котрий запевняє, що на внесення в нього відповідних змін знадобиться не більше доби. Стосовно проблеми транзитних вантажопотоків через столицю, то внутрішньоміський рух завдає його учасникам набагато більше незручностей. До того ж міськдержадміністрації добре відомо: залізничний транзитний вантажопотік давно виведено з міста. Саме тому новий пасажирський вокзал ми маємо намір будувати на місці Дарницької сортувальної станції. Якщо ж слідувати логіці третього аргументу, то, відповідно до неї, новий міст має розташовуватися не ближче, ніж у районі Кременчука. І, нарешті, про вивільнення територій. Чудово відомо, що там розташовані промислові зони, половина підприємств яких працювала на будівництво Південного моста й нині не діють. При будівництві нового моста на цьому місці будуть транспортні розв’язки, які забезпечать зручний і безпечний в’їзд на нього з обох берегів Дніпра.

— Ось ці обставини, — завершив міністр свій виступ, — змушують нас відмовитися від спорудження автомобільно-залізничного моста. Учора я дав доручення фахівцям розробляти проект реконструкції існуючого залізничного моста, на якому після підсилення опор і прольотів буде прокладено третю колію. Потім продовжимо реалізацію програми будівництва нового вокзалу в Дарниці та створення швидкісної магістралі в напрямку Полтави. Хоча це й затягує терміни робіт, бо реконструкція завжди складніша від нового будівництва.

Нам, непосвяченим, поки що важко зрозуміти позицію міської влади. Можливо, мера просто «підставили», як це «кое-где у нас порой» практикується, і, зрештою, те, що сталося, виявиться непорозумінням, яке легко розв’язати? Але якщо будинок реконструйованого Центрального вокзалу столиці стане пам’ятником будівничому тандему Олександра Омельченка й Георгія Кірпи, а самі вони почнуть крутити педалі в протилежних напрямках, користі від цього не дочекаємося.