МЕДІА-КЛУБ — ЩЕ ОДИН ЗАСІБ ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ - Економіка - dt.ua

МЕДІА-КЛУБ — ЩЕ ОДИН ЗАСІБ ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ

21 лютого, 2003, 00:00 Роздрукувати Випуск №7, 21 лютого-28 лютого

Але засіб цей не з дешевих, тож дозволити його собі можуть переважно великі компанії, що стабільно працюють і претендують на чільні позиції у певній сфері бізнесу...

Але засіб цей не з дешевих, тож дозволити його собі можуть переважно великі компанії, що стабільно працюють і претендують на чільні позиції у певній сфері бізнесу. Проте практика свідчить, що стає дедалі більше публічних компаній, які вже переймаються не лише сьогоднішніми продажами, а готові серйозно витрачатися на свій імідж або навіть імідж галузі загалом (що для лідера ринку майже одне й те ж саме). Відтак досить свіжа ще кілька років тому ідея створення медіа-клубу для швидкого «розкручування» компанії тепер стає мало не правилом цивілізованої взаємодії з суспільством із допомогою журналістів. І зверніть увагу, якщо вчора прерогатива організації таких клубів належала міжнародним агентствам у зв’язках із громадськістю, то тепер клубний метод комунікації взяли на озброєння вітчизняні піар-компанії. Та й серед замовників національні теж не рідкість, вони вже дозріли до того, щоб спробувати різко відірватися від нав’язливих конкурентів.

Спокушає сила спрямовуваного інформаційного потоку

До різновиду медіа можна зарахувати клуби, створення яких ініціювали компанії «Міжнародні авіалінії України» (авіаційний клуб), Siemens Mobile (мобільний), «Філіп Морріс Україна» (тютюновий), «РусІнформ» спільно з газетою «Строительство и реконструкция» (будівельний). Ці й інші діючі клуби досить сильно різняться, оскільки цілі, поставлені замовником перед їхнім організатором, різні. Але суть у них одна: із певною періодичністю члени клубу збираються на свої засідання, щоб обговорити запропоновану тему, а заодно й відпочити. Як правило, основні (а головне — постійні) їх учасники — журналісти, отже, логічно очікувати, що обговорювана тема вихлюпнеться на шпальти газет або часописів, промайне в телевізійному чи радіоефірі. У такий спосіб компанія-ініціатор створення медіа-клубу отримує можливість виносити на загальний огляд проблеми, які її хвилюють, під потрібним їй кутом зору, що згодом полегшує їх розв’язання. А отже, й шанс впливати на потік важливої для неї інформації, обстоювати свою точку зору й водночас активно формувати свій імідж.

Причому, схоже, саме життя підштовхує компанії-лідери до широкої взаємодії з мас-медіа. Адже, хочуть вони того чи ні, їм однак доводиться бути на видноті, під невсипущою увагою з боку ЗМІ. Коли хочете, підвищені витрати на медіа неминучі для лідера, якщо він прагне ним залишатися. І медіа-клуб — лише одна з практикованих форм такої неминучої взаємодії. Адже, як кажуть фахівці, краще самому організувати «кероване просочування інформації», ніж позиватися зі ЗМІ з приводу перекручування фактів і заподіяння моральної та матеріальної шкоди. Принаймні члени клубу не писатимуть відвертих дурниць і непотребу, а якщо вряди-годи ми викличемо жорстку критику, то зроблено це буде професійно. Останнє, мабуть, навіть краще, ніж хвалебні оди необізнаного з темою автора.

В обмін на ексклюзив

Журналістська братія теж зацікавлена грати в клубні ігри, і не лише тому, що натомість одержує можливість зайвий раз посидіти в ресторані, розім’ятися в більярд- чи боулінг-клубі. Вона не приховує своїх професійних інтересів і однією з умов клубного членства ставить одержання від організаторів ексклюзивної інформації. До того ж досить часто на засіданнях клубів присутні не тільки кореспонденти чи оглядачі, а й редактори, рекламісти, маркетологи мас-медіа. Тож, хоче того чи ні «господар» клубу, а мусить «дружити» з ними ще й з допомогою рекламного бюджету.

Загалом варіант спілкування для представників засобів масової інформації безпрограшний. Тим паче що участь у клубі мас-медіа зовсім не означає їхню підконтрольність, це радше тест на популярність і власний імідж. Адже не таємниця, що в клуби запрошують найчастіше одні й ті самі видання, а трапляється — одних і тих самих людей. Тоді як іншим доводиться довго доводити свою профпридатність.

Коментарі експертів

Юрій МІРОШНИКОВ,
перший віце-президент авіакомпанії
«Міжнародні авіалінії України»

— З чим пов’язана поява авіаційного прес-клубу?

— Так вийшло, що МАУ разом із корпорацією «Боїнг» перша втілила в життя ідею створення авіаційного прес-клубу — неформального об’єднання журналістів, котрих цікавить тематика цивільної авіації. Ця ідея вже давно шугала в повітрі. Адже, з одного боку, існує живий інтерес читачів до авіаційної тематики і, відповідно, прагнення преси задовольнити цей інтерес. Погляньте, скільки публікацій виходить на цю тему. Але, на жаль, далеко не завжди видання оперують перевіреними, об’єктивними даними, причому часто через те, що їм просто ніде чи ніколи ці дані знайти. Більше того, журналісту інколи надзвичайно важко одержати професійний коментар фахівця, хоча, здавалося б, останній має бути зацікавлений у цьому найбільше.

З іншого боку, керівництво авіакомпанії МАУ, так само, як і багато наших колег, не може не замислюватися над проблемою власного іміджу, про відносини зі ЗМІ, із широкою громадськістю, загалом — про горезвісний PR, який в усіх на слуху, але займатися яким серйозно часто бракує і сил, і часу. А важливість такої роботи стає сьогодні дедалі очевиднішою. І йдеться не про маркетинг і рекламу, покликану сприяти зростанню продажів. Ми говоримо про речі більш стратегічні й менш конкретні: створення позитивного іміджу авіакомпанії; формування сталого асоціативного зв’язку між назвою МАУ й такими поняттями, як «професіоналізм», «безпека», «високий рівень сервісу», «престиж». Ця мета, безумовно, досягається тільки довгими роками планомірної роботи, але ми вже доросли до розуміння того, що починати треба сьогодні.

— Що одержить за підвищення іміджу компанії преса?

— Розроблено систему інформаційної підтримки членів авіаційного прес-клубу. Ясна річ, надаватимемо їм доступ до джерел інформації, передусім — ексклюзивних, можливість участі в прес-турах на найбільші підприємства галузі, міжнародні спеціалізовані виставки, авіашоу, конференції. Журналісти матимуть змогу спілкуватися з фахівцями на тему, що їх цікавить, причому саме тоді, коли їм це потрібно. Постараємося також налагодити систему заохочення професіоналів, котрі пишуть на авіаційну тематику. Так, нині розробляємо схему нарахування «накопичувальних» знижок для одержання журналістами пільгових авіаквитків на всі прямі рейси МАУ (15 західноєвропейських міст). Природно, доля публікації залежить не лише від журналіста. Тож членами авіаційного прес-клубу зможуть стати не тільки фізичні, а також юридичні особи (видавництва, редакції, теле- й радіокомпанії). Юридичним особам ми пропонуватимемо спеціальну систему заохочень: спільні акції, конкурси, рекламні проекти.

Сергій МОВЧАН,
заступник керуючого директора компанії Пі-Бі-Ен

— Оцініть ефективність клубної форми спілкування з мас-медіа.

— В умовах насиченості інформаційного ринку виникає потреба в нових, нестандартних PR-форматах. Тож у вересні 2000 року компанія вперше використала у своїй практиці засідання медіа-клубів. Виникла ідея створення клубу для людей, близьких за фахом, котрі глибоко розуміються на актуальних проблемах суспільства і мають певний вплив на формування громадської думки, — такими людьми є журналісти провідних ЗМІ.

Проведення медіа-клубів — зручна й хороша можливість для журналістів одержати правдиву і цікаву інформацію з перших рук — від офіційних осіб, котрі можуть також дати свою експертну оцінку події чи ситуації.

Формат «клубного» спілкування обопільно ефективний — і для журналістів, і для спікерів, — що не може не давати позитивного результату. Неефективною вона може бути лише тоді, коли неправильно визначено спікерів засідання чи розставлено акценти у їхніх виступах.

— Переважно якого типу компанії практикують цей спосіб комунікації?

— Гадаю, таку форму спілкування мають використовувати передусім компанії, що працюють у виробничій сфері — виробники товарів широкого вжитку. Адже вони зобов’язані постійно піклуватися про свій імідж, дотримуватися політики відкритості (що сприяє формуванню довіри споживачів до продукції компанії), постійно інформувати споживачів про якість товарів і новинки, швидко реагувати на будь-які нападки конкурентів. Тож медіа-клуби — інструмент, правильно використовуючи який, можна і потрібно не лише підтримувати, а й покращувати імідж компанії та зміцнювати її репутацію на ринку.

Руслан КОВТУН,
генеральний директор видавництва «РусІнформ»

— За яким принципом відбувається добір учасників клубу?

— Наш «Білдінг Медіа Клуб» — це передусім об’єднання керівників компаній, що займаються будівництвом, виробництвом і реалізацією будматеріалів. Перші особи компаній одержали в нас можливість у приватному спілкуванні знайти спільні точки дотику. Одні тут знаходять інвестора, інші — грошові проекти... Стосовно добору учасників, то ми оголосили про початок діяльності клубу, і будівельні компанії самі зголошуються взяти участь у тому чи іншому засіданні клубу — вони в нас тематичні.

Особливість нашого клубу насамперед у тому, що видавництво є водночас і його організатором, і ЗМІ, що висвітлюють його діяльність у власних виданнях.

— Який для вас у цьому інтерес?

— Для нас це передусім іміджевий захід. Участь у засіданнях клубу —безкоштовна. З багатьма учасниками клубу ми пов’язані партнерськими відносинами. Керівники компаній, що беруть участь у засіданнях клубу, як правило, надалі тісно співпрацюють із нами і при виборі преси для розміщення реклами своєї продукції не оминають наших видань.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво