«МАУ»: ідеальний продаж? - Економіка - dt.ua

«МАУ»: ідеальний продаж?

3 грудня, 2010, 19:02 Роздрукувати Випуск №45, 3 грудня-10 грудня

Звичка українських приватизаторів бігати по граблях давно перестала дивувати. Як і прагнення продати держмайно швидше, дешевше та максимально «адресніше»...

Звичка українських приватизаторів бігати по граблях давно перестала дивувати. Як і прагнення продати держмайно швидше, дешевше та максимально «адресніше». Тобто щоб ще до самого продажу ім’я переможця не викликало дискусій.

От і грудень розпочався з нового скандалу. По-перше, виявилося, що 40-відсотковий пакет ЗАТ «Сєверодонецький азот», який ФДМ збирався «реалізувати до кінця року», уже проданий. Причому його збули з рук таємно й на третину дешевше від номіналу.

Пікантності тому, що відбувається, додав ще один факт: про підготовку конкурсу журналістам сказали... майже через тиждень після фактичного продажу. Прес-конференція голови ФДМ О.Рябченка відбулася 23 листопада, а ще 17 числа фонд уклав із дочірньою структурою другого акціонера ЗАТ, компанії IBE Trade Corp., договір купівлі-продажу.

Чесно кажучи, такого сценарію продажу підприємства з оборотами, які навіть у період кризи перевищували 2 млрд. грн., не траплялося навіть у найгірші часи. Безсумнівно, це антирекорд.

Причому й донині громадськість не знає, хто прийняв рішення, хто оцінив майно і хто, зрештою, дав покупцям «скромну» знижку в 146 млн. грн. від номінальної вартості. Це не рахуючи того, що при експертній оцінці ринкової вартості в районі 100 млн. дол. держпакет підприємства пішов майже втричі дешевше. Така от зворушлива турбота про «економію» недержавних грошей.

На думку партнера юридичної компанії «Василь Кисиль і партнери» Наталії Доценко-Білоус, такий «продаж дешевше від номіналу... дає підстави для аналізу дій не тільки ФДМ, а й оцінювача з боку Генпрокуратури».

На цьому тлі підготовка розпродажу авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» — практично зразок прозорості. Про неї хоча б оголосили заздалегідь...

І планований покупець цілком передбачуваний. Це якась маловідома та зовсім непублічна компанія Capital Investment Project. Її пов’язують із екс-гендиректором і екс-головою наглядової ради ЗАТ «АероСвіт» Ароном Майбергом, який усе літо підгрібав під себе акції «МАУ» й переконував чиновників.

Принаймні позиція Фонду держмайна взагалі та його голови за півроку розвернулася на 180 градусів. Ще в травні Олександр Рябченко заявляв: «ФДМУ не планує продавати держпакет акцій авіакомпанії «МАУ», тому що вона є закритим акціонерним товариством, і у разі виставляння на продаж держпакета акцій цієї компанії першочергове право на їхню купівлю матимуть її акціонери. А це невигідно державі, оскільки вартість цього держпакета у випадку відкритих продажів буде значно вища».

Однак уже з червня (тобто через місяць) Олександр Володимирович став «агітувати уряд продати «МАУ» і вийти з цього акціонерного товариства». При цьому в статуті компанії все-таки залишилася заборона на продаж акцій «на сторону». Хоча реальні можливості змінити цей пункт були.

А на початку листопада ФДМ терміново викинув держпакет авіаперевізника на приватизацію — усе в тому самому обмеженому режимі участі можливих покупців. Причина зриву відкритих продажів пояснювалася з привабливою наївністю: «Було б більш вигідно продати пакет на відкритому конкурсі, але вигідно нам, а не їм». Справді, якщо «їм» невигідний прозорий конкурс, то хіба це привід для скасування продажу?

Той же термін приймання заявок на конкурс з відбору компанії-оцінювача ринкової вартості 61,56% держпакета акцій обмежили... аж тижнем. Тим самим заздалегідь відітнули будь-яку участь іноземних компаній-оцінювачів. У результаті на конкурс устигли лише три компанії.

Далі дива продовжувалися: переможцем вибрали товариство з обмеженою відповідальністю «Українська експертна група» (м. Київ), яке раніше не мало ніякого досвіду у великій приватизації загалом та оцінці авіакомпаній зокрема.

Для повноти картини зазначимо, що компанія-оцінювач запропонувала й... найбільші розцінки за свої послуги. І все одно виграла!

Причини рішення ФДМ ніхто як слід не зміг прокоментувати — оцінювача просто ніхто не знав. На ринку компанія більше відома спорами щодо конфіскату та землі. Ну, хіба що за певне пояснення може зійти інформація, що бенефіціаром компанії, можливо, є син народного депутата від Компартії України. А оскільки голову ФДМ призначено саме за компартійною квотою, то це, може, й потягне на відповідну послугу.

Утім, можливо, оцінювача вибрали саме... через відсутність досвіду. «МАУ» хочуть продати максимально швидко, уже до кінця року. Отже, оцінювач має виконати роботу буквально за кілька тижнів. Щодо її якості ніхто не має особливих ілюзій.

Більш того, для «полегшення трудів» ФДМ заздалегідь задав планку, заявивши, що хоче продати держпакет акцій «Міжнародних авіаліній України» «не менш як за 250 млн. грн.». І навіть патріотично додав, що «якщо оцінка буде меншою, ми не продаватимемо».

На жаль, ця оцінка відображає не вартість компанії як бізнесу, а швидше, фінансові можливості майбутнього покупця.

Авіакомпанію можна оцінювати по-різному, є мінімум чотири способи, але в цілому загальноприйнята практика експрес-оцінки ринкової вартості контрольного пакета — від величини її річного доходу (за рік чи середнього за кілька років).

До кризи компанію на кшталт «МАУ» оцінювали приблизно в 1,8—2 млрд. грн., тобто сума ринкової оцінки 62% акцій упевнено перевищувала б мільярд. Нині грошей на фондовому ринку менше, й українські компанії стали дешевшими. Але аж ніяк не вп’ятеро. І чверть мільярда гривень — це оборот МАУ приблизно за 1,5 місяця...

Іншими словами, озвучена фондом сума припускає, що держава недоотримає величезні гроші. Втім, судячи зі свіжого досвіду Сєверодонецька, приватизаторів це не бентежить.

Нагадаємо, що заодно фактично продаються і 30% ринку авіаперевезень України, які теж мають зовсім не нульову вартість...

Цікаво, що офіційною версією ФДМ щодо необхідності термінового скидання акцій (за якого порушується типовий 60-денний термін продажу) є нібито швидка втрата компанією ринкових позицій: «У 2011 році закінчується ексклюзивність ряду маршрутів «МАУ». На них буде конкуренція. Тому потрібно вкладати гроші в розвиток компанії, інакше вона не витримає цієї конкуренції».

Очевидно, передбачається, що за дні, що залишилися до Нового року, на компанію поллється золотий дощ від «нового інвестора»...

Боїмося когось розчарувати, але з досвіду «Аеросвіту» ні в чому подібному пан Майберг помічений не був. Швидше, іншим акціонерам треба буде уважно дивитися за збереженням земельних ділянок та іншої нерухомості. Максимум, що зможе зробити ймовірний покупець держпакета, — це перепродати компанію і зовсім за іншою ціною, і навіть з іншою, здається, процедурою оцінки.

До того ж чутки про проблеми «МАУ» із розвитком сильно перебільшені. Та й вартість ексклюзивності маршрутів давно відома, зовсім не фантастична й відображається в щорічному аудиторському звіті. Це майже 4,5—5 млн. грн. щороку. Вона відіграла свою роль у середині 90-х, але відтоді компанія цілком навчилася конкурувати. Приватизатори в упор не хочуть помічати факту, що ринкова частка «МАУ» уже кілька років зростає і що вже дев’ять років поспіль авіаперевізник генерує прибуток. Хоча, можливо, їм просто невигідно це бачити?

За словами колишнього голови ФДМ, а нині першого заступника голови спеціальної контрольної комісії Верховної Ради з питань приватизації Олександра Бондаря, «не виключено, що ціна пакета «МАУ» також може бути нижча за ринкову».

З ним солідарна і його вічний опонент (яка теж очолювала фонд) Валентина Семенюк-Самсоненко: «Це просто «заказуха» певних людей... Продавати акції «Міжнародних авіаліній України» не можна доти, доки уряд не розробить державної програми приватизації.

Більш того, «МАУ» також підпадає під дію указу президента, тим паче в держави немає галузевої програми. Отже, гадаю, президент України в цій ситуації обов’язково скаже своє слово».

Зрозуміла позиція влади з приводу останніх продажів справді необхідна. Або уряд змиряється з тенденцією до дешевого розтаскування державного майна і забуває про приватизацію як джерело реальних надходжень (та й про інвестиції). Або доведеться наводити лад. Без цього розмови про інвестклімат і залучення будуть тільки розмовами.

Може, слід таки взяти приклад із голови ФДМ і вирішити питання швидше? Поки справді не стало гірше.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №44, 17 листопада-23 листопада Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво