МАЛИЙ І СЕРЕДНІЙ БІЗНЕС — ВІЗИТНА КАРТКА ХАРКІВЩИНИ КОЖЕН ЧЕТВЕРТИЙ ПРАЦЮЮЧИЙ — ПІДПРИЄМЕЦЬ - Економіка - dt.ua

МАЛИЙ І СЕРЕДНІЙ БІЗНЕС — ВІЗИТНА КАРТКА ХАРКІВЩИНИ КОЖЕН ЧЕТВЕРТИЙ ПРАЦЮЮЧИЙ — ПІДПРИЄМЕЦЬ

4 липня, 2003, 00:00 Роздрукувати Випуск №25, 4 липня-11 липня

У Харківській області не плавлять метал — ні чорний, ні кольоровий. Тож грошей на Слобожанщині обертається куди менше, ніж у Києві, Дніпропетровську чи Донецьку...

У Харківській області не плавлять метал — ні чорний, ні кольоровий. Тож грошей на Слобожанщині обертається куди менше, ніж у Києві, Дніпропетровську чи Донецьку. А тому готовність нахилятися за кожною заробленою копійкою в харків’ян вища, і потяг до економічної свободи в підприємців нездоланний.

Ще 350 років тому було закладено всі основні риси, властиві нинішньому Харкову: тяжіння до торгівлі, вільний дух підприємництва, схильність до зв’язків із Росією, інтернаціоналізм. Останні десятиліття Харків називали промисловим містом. За часів Союзу він був третім за величиною науково-промисловим центром після Москви й Ленінграда. І тільки харків’яни знають: споконвіків місто було купецьким. Приміром, ще в XVII столітті Слобожанщина славилася своїми ярмарками. Чотири найбільших із них проходили в Харкові: Водохресний, Троїцький, Успенський і Покровський, ще чотири середніх — в Ізюмі. Про їхню масштабність можна судити з такого факту: 1800 року товарообіг тільки Водохресного ярмарку становив 10 млрд. рублів, а вже 1855 року на разом узяті харківські ярмарки припадало 50% товарообороту всіх ярмарків України. Люди відвіку приїжджали сюди і торгувати, і купувати. Історично Харків — місто цеховиків. Тут хороші швейні підприємства з чудовими лекалами, устаткуванням і, що найцінніше, тут є вправні руки, які чудово шиють. У місті виготовляється все: від білизни до дублянок.

Останнім часом Харків знову нарощує оберти як купецький центр. Відроджуються ярмаркові традиції. Товарообіг підприємств на Великому Слобожанському ярмарку 2002 року перевищив 2 млн. гривень. І це при тому, що працював він лише 11 днів, був своєрідним пробним каменем. На думку оргкомітету, ярмарок може одержати статус міжнародного.

Сьогодні в Харківській області діє 16 тис. малих підприємств. На 10 тис. населення припадає 54 підприємства (у самому Харкові 80). За їх кількістю Харківщина посідає третє-четверте місця в Україні. Кількість підприємців — фізичних осіб — понад 100 тисяч, а загалом у сфері малого бізнесу зайнято близько 325 тис. чоловік, тобто кожен четвертий працюючий. Обсяг виготовленої ними продукції перевищує 10% загального обсягу виробництва в області. Для порівняння: у Дніпропетровській і Донецькій областях цей показник сягає 4%, у Запорізькій — близько 5%. До речі, на Харківщині понад 30% продукції малого бізнесу — промислова.

Слід наголосити й на високому загальноосвітньому рівні більшості харківських підприємців. Харків — один із найбільших вузівських центрів України. Певне, цим пояснюється й те, що в регіоні дедалі інтенсивніше розвивається інноваційний бізнес.

У Харкові, як ніде, широке поле для ведення своєї справи. І не так уже й багато точок перетинання інтересів. Кошти можна вкладати в газ, машинобудування, високі технології, легку промисловість, у село, а можна — в переробну промисловість, фармацевтику, хімію, у будівництво, транспорт, торгівлю — одне слово, куди завгодно.

Свого часу через зменшення промислових замовлень народ знайшов притулок на ринках. Ринок сьогодні — це центр тяжіння. Складається враження, що торгують усюди: на більш як 50 міських ринках, у метро й численних кіосках, нерідко навіть біля під’їздів будинків. А кількість магазинів, ресторанів, кав’ярень і просто вуличних павільйонів, схоже, взагалі неможливо підрахувати. Щоб торгівля була цивілізованішою, в харківському міськвиконкомі розробили програму, яка передбачає будівництво невеличких «призупинкових» павільйонів. Торгівля не тільки дає нове дихання комерційному життю міста, а й перетворює його зовнішній вигляд, змінює інфраструктуру.

І все-таки підприємці стверджують: є чимало проблем, які не дозволяють забезпечити стабільний розвиток власної справи. Аби виявити ці «гальма», представництво Державного комітету України з питань регуляторної політики і підприємництва в Харківській області провело низку заходів: семінари, «круглі столи», анкетування, індивідуальні розмови з власниками та керівниками підприємств. У результаті аналізу склалася загальна, досить складна й суперечлива картина життя суб’єкта підприємницької діяльності в умовах сьогодення. З’явилася можливість сформулювати основні проблеми розвитку підприємництва. Як виявилося, вони старі як світ і прості до банальності. У порядку пріоритетності їх можна розмістити так: оренда і придбання муніципальної та державної нерухомості й земельних ресурсів; система оподаткування, що не стимулює підприємницької діяльності; відсутність оптимальної системи доступу до кредитних ресурсів; загальна нестабільність законодавчого поля.

Головною причиною існуючих і навіть дедалі глибших проблем усі опитані назвали «засилля чиновницької сваволі в усіх сферах життєдіяльності».

Анкетування також показало, що в регіоні 75% «суб’єктів підприємницької діяльності» працюють у торгівлі чи у сфері послуг, 83% займаються підприємницькою діяльністю від 2 до 5 років, 83,5% працюють за спрощеною системою оподаткування.

Щомісячний доход чітко визначається обсягом використовуваних оборотних коштів. Приміром, при оборотних коштах 1,5—4 тис. грн. доход становить 250—400 грн., 150 тис. — доход 6 тис., при 5 млн. доход 260 тис. гривень.

Як відзначили підприємці, при запровадженні загального обов’язкового пенсійного страхування 46% їх звільнять своїх найманих працівників, 38,5% підуть у «тінь» і взагалі нічого не платитимуть. При цьому 74,5% хотіли б зберегти спрощену систему оподаткування, навіть за умови підвищення ставки єдиного податку, куди повинні ввійти всі відрахування в соціальні фонди й пенсійне страхування. Якщо буде ліквідовано спрощену систему оподаткування, то, швидше за все, у «тінь» піде 50% «спрощенців». Закриють своє підприємство — 13%, можливо, залишаться у справі — 37%.

Зрушення на краще в регіоні є, вони вагомі й помітні. Але тим виразніше на їхньому тлі проступають нерозв’язані проблеми й невикористані можливості. Процес економічного зростання поки що не супроводжується серйозними якісними перетвореннями, позитивними структурними змінами. Проте вже сьогодні можна сміливо сказати: малий і середній бізнес — візитна картка Харківщини.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво