Львів став на грецький шлях - Економіка - dt.ua

Львів став на "грецький" шлях

27 грудня, 2012, 16:40 Роздрукувати Випуск №49, 27 грудня-11 січня

Головне питання після широко розрекламованого проведення в Україні Євро-2012 — борги. А їх у міста на сьогодні разом із відсотками назбиралось аж 921,6 млн. грн. за нинішнім курсом долара і євро.

Були часи, коли Львів щороку на десятки мільйонів гривень збагачувався за рахунок продажу землі та об'єктів нерухомості. Сьогодні це вже у минулому. В Україні значно знизилася ділова активність, та й нерухомості у міста залишилося небагато. Заробляти кошти по-іншому багато українських міст ще не навчилися. Якщо місцева влада хоче реалізувати якийсь проект, єдиний вихід — кредити. Однак кредити, навіть узяті з благими намірами, у наступні роки часто стають непосильним тягарем для соціальної сфери. Вже зараз у Львова виникли чималі проблеми із виплатою заробітної плати працівникам бюджетної сфери, не кажучи вже про кошти на ремонт будинків та інших об'єктів комунальної сфери.

Головне питання після широко розрекламованого проведення в Україні Євро-2012 — борги. А їх у міста на сьогодні разом із відсотками назбиралось аж 921,6 млн. грн. за нинішнім курсом долара і євро, оскільки кредити СБ та ЄБРР слід повертати у відповідній валюті. І це лише прямі запозичення Львова та кредити комунальних підприємств, повернення яких гарантувала Львівська міська рада.

Перший по-справжньому великий кредит у 24,5 млн. дол. Львову надав у 2001 році Світовий банк під гарантії Кабінету міністрів. Мета була справді благою: модернізація "Львівводоканалу". На той час воду у місті подавали за графіком по шість годин на добу. Програму підприємство виконало, але боргів не сплачує. В результаті ці кошти доведеться віддавати місту. Але, крім тіла кредиту і відсотків за ним, Львівська міська рада також мусить сплачувати пеню і штрафи за солідарною відповідальністю. Нині сума невиплаченого за минулі роки боргу разом із пенею становить близько 60 млн. грн. Разом із солідарним боргом — 95 млн. грн. Це до 2012 року, а з 2012-го по 2021 рік за цим запозиченням підприємству сумарно ще слід буде виплатити 188,5 млн. грн. — 141,5 млн. грн. основного тіла боргу і 47,4 млн. грн. відсотків. Для "Львівводоканалу" це непідйомна сума.

Як заявив в.о. директора "Львівводоканалу" Степан Пакіж, підприємство зможе погасити їх лише у разі, якщо держава поверне заборговані кошти за різницю в тарифах. А це близько 132 млн. грн. "Якби нам держава віддала ті 132 млн. грн., то ми їх спрямували б на погашення позики Світового банку. Інший механізм тільки один — кошти з міського бюджету. Сьогодні міський бюджет такої можливості не має", — повторив слова підлеглого міський голова Львова Андрій Садовий. Проте Мінфін України у листі до Львівської міської ради повідомив приблизно таке: ви собі бавтеся, але тих грошей вам ніхто не збирається дарувати. Наслідком такої політики міста, вважає депутат Львівської міської ради, голова постійної депутатської комісії фінансів та планування бюджету Яромир Самагальський, може стати те, що Кабінет міністрів подасть до суду на банкрутство комунального підприємства. В результаті "Львівводоканал" перейде у приватні руки. Чиї, неважко здогадатися.

Наступний кредит за ініціативою міського голови Андрія Садового Львівська міська рада взяла з "патріотичних міркувань" — на потреби Євро-2012. Не захотівши віддати приватному інвестору будівництво нового стадіону та реконструювати стадіон "Україна", міський голова вирішив збудувати новий об'єкт за кошти міського бюджету та запозичення. У 2008 році з великою помпою Львівська міська рада позичила в Ощадбанку 200 млн. грн. під… 20% річних. Далі, гадаю, немає потреби переповідати відомі речі. Стадіон, як і інші об'єкти Євро-2012, ліг на плечі державного бюджету, а місто при цьому позбавили кількох десятків гектарів землі. Можливо, добре, що все так скінчилося, бо для зведення стадіону Львову довелося б іще глибше залазити у боргову яму. Що ж до існуючого боргу, то частину з цих грошей використали за призначенням, частину поклали на депозит, щоб компенсувати відсотки за кредитом. У результаті місту доведеться повернути за стадіон загалом 135 млн. грн., з яких 18 млн. виплатили 2012 року, 18 млн. повертатимуть 2013-го і 99 млн. — 2014-го (з яких 9 млн. — це відсотки за півроку, а 90 млн. — основна сума). Оскільки кредит брали під 20% річних, місту за п'ять років доводиться віддавати суму вдвічі більшу, ніж отримали. Називається, заробили.

Однак це лише квіточки. За Львовом числяться ще два борги: "Львівелектротрансу" — 12 млн. євро та "Львівавтодору" — 26 млн. євро, взяті у ЄБРР два роки тому на десять років для модернізації підприємства та реконструкції трамвайних колій маршрутів №2 і №6. Частину цих робіт уже виконано. Гарантом боргових зобов'язань також виступає Львівська міськрада. За нормальних обставин ці кошти мали б віддавати комунальні підприємства зі своїх доходів. Та які доходи у "Львівелектротрансу"? Для дохідної роботи підприємства вартість квитка потрібно було б збільшити до рівня, якого ніхто не в змозі заплатити. "Поза сумнівом, розраховуватися за кредити своїх комунальних підприємств доведеться місту як гаранту зобов'язань", — робить висновок депутат Львівської міськради Юрій Кужелюк.

До того ж на 2012 рік припав термін сплати за облігаціями серії А і В, випущеними містом ще у 2007-му на суму 92 млн. грн. на господарські потреби. Першу суму у 50 млн. грн. було сплачено ще влітку цього року. Решту коштів місто мало виплатити 20 грудня. Збирати ці гроші довелося шляхом недофінансування об'єктів соціальної сфери.

За даними департаменту фінансової політики Львівської міськради, у 2012 році Львову сумарно разом  із відсотками потрібно виплатити своїм кредиторам 163 млн. грн. Дещо менше — 117 млн. грн. — місту доведеться сплатити 2013-го. Найважча ситуація може скластися у 2014 році, коли треба буде віддати 194 млн. грн. Сюди увійшли "стадіонний" борг, борги "Львівводоканалу", "Львівелектротрансу" і "Львівавтодору". Останній платіж за нинішніми боргами припадає на 2021 рік. Очевидно також, що всі ці суми зростуть, якщо українська гривня не встоїть перед доларом та євро.

"Беручи кредити для довгострокових програм, влада повинна розуміти, що відсотки доведеться віддавати із загального бюджету, а тіло кредиту — з бюджету розвитку. А це означає, що доведеться урізати видатки на заробітну плату працівникам медичних, освітянських установ, інших бюджетних організацій (загальний бюджет). А сплата за тіло кредиту з бюджету розвитку надалі потягне за собою економію на ремонті шкіл, лікарень, житлових будинків, придбанні транспорту тощо. Бо ніщо з нізвідки не береться", — зазначив Юрій Кужелюк.

Сьогодні, за його словами, Львів поступово рухається "грецьким" шляхом. "Дефолт — це занадто, а от санкції на заборону місту брати кредити можуть запровадити. І тоді всі соціальні проекти буде заморожено. Структура ЖКГ має величезні проблеми. Оскільки бюджет розвитку міста наповнювався за рахунок податків та за кошти від продажу землі, майна, то нині цей процес призупинено, земля і майно продаються слабко, тож змін до закінчення кризи не очікується", — вважає він.

Перші ознаки майбутньої кризи помітні вже зараз. Місто й досі не розрахувалося з підрядними організаціями за виконані до Євро-2012 роботи, борг сягає близько 60 млн. грн. Складною є ситуація із виплатою заробітної плати бюджетним організаціям, передусім освітянам. До кінця року місту необхідно було десь узяти на ці потреби 44 млн. грн. Після всіх "обрізань" інших статей бюджету цю суму було зменшено до 25 млн. грн. Як повідомив Яромир Самагальський, "вочевидь, доведеться "залізти" у фонд оплати праці січня 2013 року, щоб цими грішми виплатити зарплату за грудень 2012-го". Проблему з іще 40 млн. грн., яких місту бракувало на виплату заробітної плати працівникам медичної галузі, управління охорони здоров'я Львівської міськради успішно розв'язало… відправивши медиків у неоплачувану відпустку! Справедливості заради слід зауважити, що недофінансування зарплати сталося з вини "професійного" уряду, який не передбачив у держбюджеті відповідних джерел надходжень для міста.

Як вважає Яромир Самагальський, головна причина складної ситуації навколо боргів Львова — поганий менеджмент і таке ж погане управління борговими зобов'язаннями. Приміром, два роки тому "Львівелектротранс" взяв у ЄБРР зі згоди депутатів 12 млн. євро на реконструкцію своєї інфраструктури. За цей час підприємство не використало з цих коштів жодного цента. Проте змушене платити 1,8 млн. грн. за їх обслуговування. Чому влада не домовилася з банком про відкладення цих коштів на наступний рік, щоб не платити за резервування? Ще
5 млн. грн. Львову доведеться сплатити за рішеннями судів за програними процесами, з яких понад мільйон — за незаконне звільнення з роботи працівників міської ради. Це — прямі втрати бюджету.

Є принцип: якщо тобі бракує коштів, значить, потрібно більше заробляти або менше витрачати. Сьогодні у місті дуже багато приміщень комунальних підприємств не використовуються. Якби туди прийшли орендарі, це поповнило б бюджет.

Крім того, місто багато втрачає на громіздкому апараті управління, на утримання якого щороку витрачається понад 100 млн. грн. Управлінський апарат, на думку Я.Самагальського, є не лише надто витратним, а й украй непродуктивним. Шлях від прийняття рішення до його виконання завеликий. Багато ланок, які часто дублюють функції одна одної, конкурують між собою. Перешкоджають у проходженні рішень департаменти, які себе вичерпали. Нині структура управління виглядає так: міський голова, заступник, керівник департаменту, керівник управління, керівник відділу, виконавець… Є й порушення закону. Наприклад, у складі одного з департаментів (юридичної особи) є управління, яке також є юридичною особою! Будь-яке комунальне підприємство має над собою райадміністрацію, відділ, департамент, заступника міського голови. А, як відомо, сім баб — сім рад, а дитя безпупе.

Нещодавно міський голова вніс на розгляд депутатів нову управлінську структуру, яка не лише нічого не змінює на краще, а навіть робить управлінський апарат іще складнішим. Зокрема, пропонується перетворити відділ кадрів… на управління. А це — свій баланс, апарат управління, бухгалтерія, бо це — юрособа. А чим ця юрособа управляє? Фіксує прийняття людей на роботу і веде особові справи.

"На жаль, законодавство не врегульовує відносин між територіальною громадою і органами самоуправління, між виконавчими органами влади і депутатами. У Законі "Про місцеве самоврядування в Україні" зазначається, що відповідальність за виконання бюджету несуть виконавчі органи влади, що вони підзвітні представницьким органам. Але реально вся відповідальність і підконтрольність перед депутатами зводяться до заслуховування місцевої влади, що вона зробила упродовж року. Крапка. Більше ніякого впливу не передбачено. Не врегульовані питання розпуску міської ради чи відправлення міського голови у відставку. Спочатку треба довести порушення закону у суді", — наголошує Я.Самагальський.

Сьогодні депутати міської ради не мають жодного впливу на кадрову політику міського голови. У міськраді працює керівник комунального майна, на якого було складено протоколи про корупційну діяльність. Зате інших керівників, які досягли добрих результатів, звільняють. За законом рада має вплив лише на формування виконкому та затвердження заступників міського голови. Але право на внесення їх кандидатур є тільки у мера. Однак справжнісінька нісенітниця у тому, що міський голова довів до абсурду інститут виконувачів обов'язків. Нині більшість керівників відділів, департаментів — це в.о. У такий спосіб мер держить цих людей на короткому повідку, і це триває роками. Це робить їх не тільки безправними, а й безініціативними керівниками, головне для яких — зазирати у рот начальству, щоб часом чогось не подумало.

"Головна проблема не у тому, що Львів має боргові зобов'язання на сотні мільйонів гривень. Для Львова це небагато. Проблема в іншому, — вважає завідувач кафедри міжнародних економічних відносин Львівської комерційної академії Віктор Шевчук. — Міська виконавча влада не має чіткої стратегії їх погашення. Про іншу практику свідчить приклад міста Кракова. Побратим Львова має боргових зобов'язань на 2 млрд. злотих. Співвідношення боргу і надходжень до міського бюджету — 60% — порівнянне з львівським. Проте на сайті Кракова кожен охочий може ознайомитися з інформацією, як, за рахунок яких коштів і в які терміни місто збирається погасити всі свої зобов'язання. У Львова такої стратегії немає".

Є питання і до використання кредитів. Зазвичай, як зауважує В.Шевчук, місто декларує хороші речі: поліпшення водопостачання, трамвай на Сихів, транспортні розв'язки тощо. Але цим усе і обмежується. Прокладання трамваю до Сихова — складне технічне завдання. Але де розрахунки? Що це дасть місту? За рахунок яких надходжень буде покрито ці витрати? У тому ж Кракові все якось простіше. Витратили 410 млн. злотих на два стадіони, а ще за 200 млн. злотих побудували три транспортні розв'язки, новий оперний театр, відремонтували дороги… За чіткими і публічними підрахунками влади, всі ці заходи принесуть місту додаткові надходження, необхідні для виплати боргів банкам. Від львівської влади цього ви не почуєте.

Натомість у Львові є інше. Для обслуговування нового стадіону щороку потрібно 18—20 млн. грн. Як відомо, львівський ФК "Карпати" відмовився грати на новому стадіоні. І хоча власником стадіону є держава, виникає питання щодо його подальшого використання, тобто за рахунок яких прибутків — весіль, гладіаторських боїв — цей об'єкт планується утримувати?

І насамкінець неприємна новина. За підрахунками експертів, вартість землі поблизу стадіону, яка слугувала заставою за кредитом, за останні роки впала у кілька разів. Якщо у 2008 році сотка коштувала до 15 тис. дол., то сьогодні — щонайбільше
1,5 тис. Тож виходить, що боргові зобов'язання Львова зростають, а активи, за рахунок яких їх можна профінансувати, падають у ціні.

Питання боргів, як і кадрової політики, зрозуміло, викликає у львівських депутатів незадоволення. Дехто з них навіть пропонує відправити міського голову у відставку. Інші заперечують. Бо хто, мовляв, за таких умов погодиться очолити міський уряд? От і виходить, що борги Львова — найкраща гарантія для міського голови втриматися у своєму кріслі. Але і львів'яни повинні нарешті зрозуміти, що розплачуватися за них доведеться не керівництву міста, а кожному жителю. Тому нічого ображатися, якщо на голову й надалі падатимуть балкони, у місті стоятиме сморід, дахи у будинках протікатимуть, а тарифи на комунальні послуги зростатимуть.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Останній Перший Популярні Усього коментарів: 3
  • sposterigach sposterigach 8 лютого, 12:07 Стаття явно має замовний характер, або автор не до кінця розібрався у ситуації. Як приклад, до чого тут взагалі обслуговування нового стадіону, якщо місто не має до нього відношення? А про те, що ніхто не хоче мера усувати, бо купа боргів - ви подивіться, що ВО "Свобода" виробляє, щоб повноваження на себе перебрати. І взагалі - чому автор не навів жодних даних про те, які розміри кредитів та боргів мають інші українські та європейські міста? згоден 0 не згоден 0 Відповісти Цитувати ДякуємоПоскаржитись
Випуск №18, 18 травня-24 травня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво