LNG-термінал: «зрідження» умов - Економіка - dt.ua

LNG-термінал: «зрідження» умов

28 січня, 2011, 14:54 Роздрукувати Випуск №3, 29 січня-4 лютого

17 грудня 2010 року, після року предметних і навколопредметних дискусій, було створено держпідприємство «LNG-термінал».

© www.valcom.ru

17 грудня 2010 року, після року предметних і навколопредметних дискусій, було створено держпідприємство «LNG-термінал», яке повинно було, за задумом його створювачів, координувати роботу із спорудження термінала з приймання зрідженого природного газу в обсязі 10 млрд. кубометрів на рік. Термінал мав розміститися на чорноморському узбережжі України і до 2014 року бути готовим до прийому перших танкерів.

Українська сторона й досі не оголосила умов конкурсу на право будівництва цього об’єкта, так само, як і його початок. Але ж до 11 вересня 2011-го планується розробити техніко-економічне обгрунтування «Національного проекту «LNG-термінал».

Втім, окрім термінала, треба ще побудувати завод з регазифікації. І забезпечити його безперебійну роботу, отже — регулярні поставки сировини. А з цим можуть виникнути проблеми. І справа навіть не в тому, що «Газпром» на корені скуповує утворювані «надлишки» азербайджанського газу.

Спочатку український LNG-термінал планували забезпечувати сировиною близькосхідного походження. Однак нинішня політична ситуація в цьому регіоні не дає змоги розраховувати виключно на це джерело поставок. Та й проблему надто завантажених турецьких проток Босфор і Дарданелл довелося б розв’язувати.

Тому всю увагу було переключено на Азербайджан. Саме він, намагаючись диверсифікувати експорт свого газу, запропонував країнам Чорноморського басейну стати учасниками проекту AGRI (газопровід Азербайджан—Грузія—Румунія). Попри те, що цей маршрут якнайкраще відповідає українським інтересам, тільки наприкінці минулого року глава Мінпаливенерго заявив про бажання України приєднатися до цього проекту. Хоча очевидно, що при будівництві українського LNG-термінала розрахунок робиться саме на азербайджанський газ. Тому з цього погляду загрозою для України можна вважати... її неучасть у цьому проекті.

І не тому, що на наступний рік «Газпром» отримав згоду Державної нафтової компанії Азербайджанської Республіки на продаж йому 2 млрд. кубометрів азербайджанського газу. А тому, що досвід спілкування України з Азербайджаном в енергетичній галузі, на жаль, дуже часто закінчувався на стадії підписання меморандумів. Так було, наприклад, з «будівництвом століття» — нафтопроводом Одеса—Броди. Трубопровід побудували. З Азербайджаном була домовленість про поставки 5 млн. тонн нафти на рік. Проте...

Саме нинішня владна команда, прийнявши в лютому 2004-го загалом правильне рішення (тоді нинішній президент В.Янукович був прем’єром) про європейський — аверсний — варіант використання нафтопроводу, уже через кілька місяців (у липні того ж року) змінила його на протилежне. І нафтопровід стали використовувати в реверсному напрямку Броди—Одеса, точніше, не весь нафтопровід, а тільки його частину — від перетину з Придніпровськими магістральними нафтопроводами.

Сьогодні йдеться про «Національний проект «LNG-термінал». Ідея проекту AGRI із ним разом набуває великої економічної привабливості. Тому що саме потреби України, а не стільки Румунії і навіть зацікавлених Болгарії та Угорщини, можуть забезпечити проекту швидку окупність і ефективну роботу. А Україні — значний ступінь енергонезалежності. От тільки «Газпром» незримо присутній у всіх цих проектах, ревно захищаючи свої інтереси.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1287, 21 березня-27 березня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво