Ліс рубають, а сировини в країні немає. Так стверджують деревообробники. Лісники їм заперечують - Економіка - dt.ua

Ліс рубають, а сировини в країні немає. Так стверджують деревообробники. Лісники їм заперечують

22 квітня, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №15, 22 квітня-6 травня

Останнім часом вітчизняні деревообробники дедалі частіше ремствують на нестачу сировини. Пробле...

Останнім часом вітчизняні деревообробники дедалі частіше ремствують на нестачу сировини. Проблема, на їхню думку, у тому, що держлісгоспи продають за кордон переважно ліс високої якості, у той час як клієнтам усередині країни пропонують низькосортну продукцію. Це відбувається тому, що сьогодні підрозділи Держкомлісу в одній особі вирощують ліс, ведуть його заготівлю, торгують деревиною, самі її переробляють, купуючи самі в себе за штучно заниженими цінами, користуючись своїм становищем і тим, що в Україні немає статистики з виробництва, споживання, експорту та імпорту деревини.

За словами першого заступника глави Федерації роботодавців України Володимира Грищенка, аукціони з продажу цінних порід деревини, які мають робити цю процедуру прозорою, не виконують своєї ролі. Так, керівники деяких держлісгоспів дуб відпускають лише наближеним до себе фірмам.

Деревообробники країни просять владу сформувати прозору цінову політику на сировину й налагодити нормальний механізм її купівлі, зокрема, зупинивши експорт. Якщо умови роботи не зміняться, то через один-два роки, вважають підприємці, цей бізнес занепаде.

Бізнесмени також просять Держкомлісгосп розробити комплексну державну програму, яка сприяла б врегулюванню методів внутрішньогалузевого кооперування, розширенню ринків збуту продукції деревообробників, контролювала потоки лісоматеріалів, дозволила мати офіційну статзвітність з цін на лісоматеріали.

Генеральний директор промислової групи «Рубежанський паркет» Ігор Щапін каже, що вітчизняні деревообробники не можуть конкурувати з експортерами сировини за ціною. Тому треба впровадити вивізне мито на дуб, ясень, бук.

Те, що це може дати, пояснює директор харківської фірми «РІК» (займається виробництвом паркету) Анатолій Рева: «У Білорусі ввели мита на експорт лісу. Тому західні фірми прийшли до цієї країни й створили там переробку. Впровадьте мито на ліс, і тоді низькосортну сировину буде невигідно возити на Захід. Ми її тут переробимо. Й інвестори сюди прийдуть». За даними підприємця, нині з Харківщини щодня вивозиться по 200 кубічних метрів добірного круглого дуба, але він не дістається дрібним місцевим переробним підприємствам.

Його колега голова ТОВ «Тандем Імпекс» Мудаліге Сусанта згодний на будь-які механізми регулювання внутрішнього і зовнішнього ринків, аби мати доступ до лісових ресурсів нарівні з інофірмами, яким продається ліс.

А ось голова Волинської обласної організації роботодавців-деревообробників Олег Бойко більш радикальний: «Треба ввести заборону на експорт круглого лісу». Він вважає: якщо залишити за держлісгоспами право першими відбирати собі для переробки деревину після спилювання, то на ринку сировини взагалі буде вибух.

Проте Держкомліс продовжує наполягати на своєму варіанті вирішення проблеми. Заступник голови цього комітету Юрій Марчук єдиним прозорим механізмом реалізації деревини бачить аукціони. Чиновник каже, що комітет запропонував УСПП увести свого представника в обласні тендерні комітети. За його словами, після недавніх заходів уряду з пожорсткішання експорту на складах стали зростати залишки деревини. «Це свідчить про те, що перестали працювати тіньові схеми продажу лісу за межі України, що існували донині»,— вважає чиновник.

Пан Марчук також стверджує, що Держкомліс зацікавлений не в продажі сировини на експорт, а в реалізації його за максимально високою ціною. «Підприємства Держкомлісу віддають на ринок України деревини всіх рубок 12,5 млн. куб. м, а експортують 2,6 млн. куб. м. Нам немає рації займатися відправкою на експорт, яка вимагає вирішення багатьох питань — оформлення митних процедур, подача вагонів під навантаження лісу, утрясання тарифів. Краще продати ліс такому покупцю, який прийде за сировиною сам на нижній склад (у місця вирубки. — Авт.), вкладатиме кошти в облаштування доріг для вивезення лісу», — зізнався співрозмовник. Та при цьому він уточнив, що держлісгоспам вигідніше працювати з фірмами, які беруть деревину різного сорту, здійснюючи в себе її глибоку переробку.

Юрій Марчук каже, що Держкомліс підтримує запропоноване учасниками ринку мито на круглий ліс як механізм регулювання ринку деревини. «Та що робити з дровами в обсязі 2 млн. куб. м, які складно продати в Україні?» — запитує він.

Тим часом питання забезпечення деревообробників сировиною продовжує залишатися відкритим. Одні стверджують, що ліси рубають мало, інші — що потрібно їх залишати наступним поколінням. Сьогодні в лісах країни росте 1700 млн. куб. м деревини. Приріст становить 25—30 млн. куб. м на рік. З нього використовують 40—45% чи майже 14 млн. куб. м.

Головна проблема нині, на думку пана Марчука, — знайти баланс між економічними та екологічними питаннями, тобто дати можливість заробляти зараз або зберегти ліс нащадкам. Якщо її не вирішити, то є небезпека, що «через кілька років узагалі перестанемо рубати», сказав він на закінчення.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво