Крістофер Краулі: «Не хотілося б, щоб МФС став жертвою власного успіху...» - Економіка - dt.ua

Крістофер Краулі: «Не хотілося б, щоб МФС став жертвою власного успіху...»

27 серпня, 2004, 00:00 Роздрукувати Випуск №34, 27 серпня-3 вересня

Літнє протистояння навколо єдиного діючого депозитарію країни — Міжрегіонального фондового союзу — тією чи іншою мірою зачепило всіх учасників фондового ринку...

Літнє протистояння навколо єдиного діючого депозитарію країни — Міжрегіонального фондового союзу — тією чи іншою мірою зачепило всіх учасників фондового ринку. Фактично йшлося про довіру до структури, котра забезпечує технологічну чистоту угод із купівлі-продажу акцій і тим самим, за ідеєю її творців, є цілком неупередженою...

Події нинішнього року, які різко підсилили одну з груп акціонерів МФС (депозитарій створено як відкрите акціонерне товариство, і його акції можна купити на ринку), поставили цю тезу під пряму загрозу.

У створенні всеукраїнського депозитарію використовувалися як міжнародний досвід, так і зовнішнє фінансування. Зокрема, у перші роки для розвитку проекту використовувалися кошти Американського агентства міжнародного розвитку (USAID). Крім грошей, американці прагнули привнести в проект і свій досвід. Природна й їхня зацікавленість долею свого підопічного...

Своєю думкою про поточні події в МФС ділиться директор регіональної місії USAID в Україні, Білорусі й Молдові Крістофер КРАУЛІ.

— Пане Краулі, який стосунок тепер USAID має до депозитарію?

— МФС створювався на базі міжурядових угод між українським і американським урядами. 1999 року підписано відповідний меморандум. Згідно з ним передбачалося створити структуру обліку, що відповідає міжнародним стандартам. Ми повністю виконали свої зобов’язання.

— Нині фінансування цього проекту триває?

— Ні. При створенні депозитарію передбачалося, що інвестиції здійснюватимуться лише на першому етапі. Надалі депозитарій має функціонувати як самодостатнє підприємство. Ми не хотіли, щоб депозитарій постійно мав потребу в зовнішньому фінансуванні.

У цілому ці завдання виконано. Уже кілька років МФС існує самостійно, покриваючи свої витрати за рахунок комерційної діяльності. З цього погляду проект цілком досяг поставлених цілей.

— У скільки обійшовся проект для USAID?

— Це досить складний і дорогий інфраструктурний проект. У суму фінансування входять поставки устаткування, підготовка фахівців, оплата послуг консультантів, оренда приміщень. Сума, природно, велика, але в результаті Україна отримала сучасну технологію. Фактично на ринку, у сенсі забезпечення можливостей обліку прав власності, сталася справжня революція. Операції, на які раніше витрачалися дні й тижні, стало можливо проводити протягом кількох хвилин.

— Проте тепер навколо депозитарію виник конфлікт. Наскільки він був прогнозований?..

— Вочевидь, робота на ринках, що розвиваються (а Україна належить саме до таких), має свої особливості. Зокрема, тут ми зіштовхнулися з кількаразовими спробами створити альтернативний державний депозитарій. А це суперечило підписаним документам.

Водночас виникнення проблем між самими акціонерами МФС певною мірою було неприємною несподіванкою. Агентство стикалося зі схожою проблемою в Росії, проте там питання вдалося, зрештою, вирішити, і була надія, що в Україні не повторять цю помилку.

— Однією зі сторін конфлікту є структури, близькі до Приватбанку. Наскільки коректна їхня поведінка?

— Я не хотів би давати оцінку діяльності акціонерів. Сподіваюся, уряд не змінив свою позицію щодо ролі незалежного депозитарію.

Основним же принципом було й залишається забезпечення повної неупередженості. Депозитарій — це технічний інструмент і не може когось любити сильніше від інших. Для нього всі однакові. У статуті товариства спеціально обумовлено: жодна особа чи структура не має права володіти більш як 10% акцій ВАТ. Якщо цей баланс порушити, це повністю суперечитиме ідеї створення депозитарію.

— І все-таки, із чим ви пов’язуєте нинішні проблеми?

— Гадаю, вони виникають саме з успішності проекту. Іншими словами, МФС ризикує стати жертвою власного успіху. Нині відпрацьовано процедури, нагромаджено авторитет учасників ринку, розв’язано технічні проблеми. Відповідно, виникає спокуса якось скористатися цим. Проте від таких конфліктів постраждає весь ринок.

Гадаю, підтримуючи проект, український уряд і учасники ринку хотіли отримати чесні та прозорі правила гри. Навряд чи вони розраховували повернутися в кам’яний вік. Такі системи легко зламати, але дуже важко налагодити. Найцінніший капітал на ринку — це довіра до оператора.

— Ви кажете, що проблеми МФС — це проблеми всього фондового ринку. Ви зверталися до Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку?

— Як ви знаєте, через низку причин комісія довгий час не могла ефективно діяти. Її можливості були обмежені. Сьогодні це вже позаду, і ми підтримуємо контакт із новим керівництвом. Зокрема новий глава ДКЦПФР запевнив нас, що особисто контролюватиме те, що відбувається у депозитарії. Це вселяє певний оптимізм.

Тим паче що країні потрібно залучати зовнішні інвестиції, а це передбачає наявність прозорого та зрозумілого інвесторам механізму реєстрації прав власності. Як і вступ України у СОТ, здобуття статусу країни з ринковою економікою. Отож, я не думаю, що хтось серйозно зацікавлений ламати вже існуючий інструмент. Принаймні мені не хотілося б у це вірити.

* * *

Замість післямови. У п’ятницю, 3 вересня, має відбутися третя цього року спроба зборів акціонерів МФС. Попередні дві запам’яталися в основному численними судовими позовами. За останні тижні позиції сторін зблизилися. У Державній комісії з цінних паперів і фондового ринку за посередництва Асоціації українських банків відбулося кілька нарад, які дозволили сформулювати шляхи виходу з конфлікту.

Очікується, що спостережну раду МФС збільшать до 15 чоловік, і в неї ввійдуть представники основних промислово-фінансових груп країни: донецької, київської, харківської й обох дніпропетровських. У раді будуть представлені ПУМБ, Ощадбанк, Приватбанк, Укрсоцбанк. Із нових великих акціонерів передбачається входження Українського кредитного банку й Укрсиббанку.

Обговорюють також питання про скасування результатів останньої додаткової емісії, під час якої змінилися частки акціонерів, що, власне, й спричинило конфлікт. Можлива реструктуризація (добровільний перерозподіл) часток акціонерів у статутному фонді МФС. При цьому чітко дотримуватиметься основна умова: частка одного акціонера в СФ не може перевищувати 6% (раніше припускалося 10%), а частка групи афільованих структур — 10% (раніше такого обмеження не було, що й стало причиною конфлікту).

Крім того, акціонер із часткою понад 5% матиме право на місце в спостережній раді депозитарію, де мають бути подані всі фінансово-промислові групи й найбільші банки — акціонери МФС. Як очікується, інтереси міноритарних акціонерів у спостережній раді МФС представлятимуть Асоціація українських банків і Перша фондова торгова система.

У статут ВАТ «МФС» передбачається внести чітке формулювання умов призначення глави спостережної ради й обов’язкову ротацію.

Для розв’язання конфлікту навколо МФС акціонери також мають намір просити Державну комісію з цінних паперів і фондового ринку ввести держпредставника в спостережну раду Міжрегіонального фондового союзу. Передбачається, ним буде голова ДКЦПФР.

Сама держкомісія з метою врегулювати ситуацію в МФС обговорює можливість внести зміни до ліцензійних умов діяльності депозитарію. Вони покликані в майбутньому виключити перехоплення керування на користь одного з учасників.

Загалом, зрушення є — була б добра воля. Чи достатньо її, покаже вересень.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво