Крим не вирощуватиме зерно? - Економіка - dt.ua

Крим не вирощуватиме зерно?

26 серпня, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №33, 26 серпня-2 вересня

Кримські аграрії досить швидко й ефективно завершили збирання ранніх зернових культур, намолотивши 1 млн...

Кримські аграрії досить швидко й ефективно завершили збирання ранніх зернових культур, намолотивши 1 млн. 108 тис. тонн. Цифра досить цікава, тим паче що обсяги відповідають рівню минулого року. Ось тільки особливих причин для оптимізму на півострові не виникає. Ще 8 серпня міністр аграрної політики Криму Анатолій Корнійчук заявив, що наступного року кримські аграрії скоротять посівні площі під зерновими культурами через те, що вирощувати їх на півострові дедалі менш вигідно.

— Для того, аби компенсувати витрати сільгоспвиробників, урожайність пшениці з гектара 2006 року має становити не менше 36 центнерів, а цього року вона дорівнювала в середньому 22 ц/га, — зазначив Корнійчук. Відразу виникає логічне запитання: «А хто ж про врожайність має піклуватися, як не очолюване Анатолієм Васильовичем міністерство?» Та невже ситуація така безнадійна, що Корнійчук офіційно заявив про скорочення посівних площ?

Міністр окреслив цілу низку причин, через які в Криму вирощувати зерно стало невигідно. Приміром, високі ціни на пальне.

— Із урахуванням існуючих цін на пально-мастильні матеріали, — сказав пан Корнійчук, — витрати на 1 га посівної площі (з урахуванням збирання озимих зернових) становитимуть 2006 року 1809 гривень. Щоб купити тонну дизельного палива, кримські аграрії мають віддати вісім тонн продовольчої пшениці. Про яку економічну доцільність вирощування зернових колосових в умовах нашого півострова може йтися?! За такої цінової політики говорити з оптимізмом про закладання майбутнього врожаю не доводиться.

Іншими словами, міністр АПК Криму не бачить можливості забезпечити аграріям необхідні умови для роботи 2006 року. Але ж напевно існують ринкові інструменти, які допомогли б забезпечити селян паливом. Приміром, кредитування чи відстрочки платежу. Але замість пошуку ринкових підходів до поліпшення ситуації керівник галузі публічно ставить хрест на зерновій галузі. Воно й зрозуміло: із огляду на фантастичну вартість землі в Криму, набагато вигідніше будувати на ній котеджі чи казино, ніж вирощувати хліб. Тим паче днями опубліковано офіційні плани уряду Криму про те, що з півострова збираються зробити український Лас-Вегас. Ось тільки, як я розумію, казино й готелі будуватимуться в прибережній зоні, і від того, що в степах з’являться порожні поля, — ніхто не виграє. Отож логіку міністра АПК зрозуміти складно.

І знову ж таки виникає досить серйозне запитання — а чим тоді годувати населення й мільйони туристів? Адже хліб, даруйте за нав’язливість, виробляють із борошна — продукту переробки того самого зерна, якого наступного року в Криму може й не бути...

Можливо, відповідь було знайдено 15 серпня на нараді міністра АПК Криму з регіональними представниками основних зерноторговельних компаній. У нараді взяли участь представники «Макон», «Луї-Дрейфус», «Сан-Трей». Офіційна тема — обговорення цін на зерно нового врожаю й обсягів його закупівель. Логіка переговорів особисто мені не зовсім зрозуміла. По-перше, навіщо продавати за кордон зерно, якщо наступного року свого врожаю не буде? Невже повториться ситуація 2002—2003 років, коли кримську пшеницю з регіонального запасу спочатку продавали за кордон за ціною 400 грн. за тонну, а через кілька місяців завозили в Крим по 1200—1500 грн.? Якщо таке станеться, зернотрейдери чудово зароблять на подвійній операції. А в тому, що зерно закордонні покупці нині вивезуть, ніхто не сумнівається. Як зазначив сам пан Корнійчук, Державна акціонерна компанія «Хліб України» купуватиме пшеницю четвертого класу за ціною 486 грн. за тонну, Держрезерв планує закуповувати пшеницю третього класу по 621 грн. за тонну. А західні покупці конкуруватимуть із державою простим, але ефективним інструментом — ціною, уже сьогодні пропонуючи на 10—15% більше, ніж Держрезерв.

За інформацією міністра, днями в Криму відбудеться передпосівна нарада. На ній аграрії обговорять стратегію й тактику проведення осінньої сівби. Але хоч би якими були рекомендації з високих сімферопольських кабінетів, сподіватимемося, що керівники сільгосппідприємств виявлять мудрість. Адже вони реально відчувають ситуацію на ринку й можуть самостійно планувати свій бізнес. Ідеться, усе-таки, про хліб — продукт першої необхідності.

Віриться, що наступного року, мандруючи до моря родючими кримськими степами, ми бачитимемо поля з пшеницею, яка колоситься, а не будівлі казино на покритих чагарником полях.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво