Кредити банків: липень минув на точці замерзання - Економіка - dt.ua

Кредити банків: липень минув на точці замерзання

14 серпня, 2009, 14:08 Роздрукувати Випуск №30, 14 серпня-21 серпня

Як і вся економіка, українська банківська система продовжує перебувати в стані перманентного стресу...

Як і вся економіка, українська банківська система продовжує перебувати в стані перманентного стресу. У той час, як ситуація з ліквідністю потроху почала поліпшуватися, зростання неплатежів за кредитами, позахмарні суми збитків і загроза появи нових відверто популістських ініціатив парламенту не дають можливості банкірам спати спокійно.

За останніми даними, опублікованими НБУ зі значною затримкою, у липні депозити населення в банківській системі зросли на 2,2 млрд. грн. Таким чином, починаючи з квітня, коли відновився приплив депозитів, приріст досяг майже 10 млрд. грн. (5,1%). Проте на тлі зростання девальваційних очікувань населення вклади в гривні в липні скоротилися на 1,5% порівняно з червнем, а вклади в іноземній валюті — зросли на 3,1% (у доларовому еквіваленті).

Водночас депозити юросіб продовжують неухильно скорочуватися (у липні — на 1,3 млрд. грн., а сумарний відплив за січень—липень становив 25,8 млрд. грн., або 18%). Компанії «доїдають» свої «запаси», фінансуючи поточну діяльність.

Хоча зовні все не так уже й погано: кре­дитування юросіб у національній валюті — це єдиний сегмент кредитного ринку, де збе­рігається позитивна динаміка. Обсяг таких позик за останні сім місяців виріс на 12%. Але це навряд чи свідчить про пожвавлення кредитної активності: левову частку виданих позик становлять позики держбанків держпідприємствам («Нафтогаз», вуглевидобувні компанії, авіабудівні підприємства) за рахунок емісійних ресурсів НБУ.

Загальний обсяг банківських кредитів у липні практично не змінився, а з початку року банки скоротили кредитний портфель на 2,6%. Практично усі фінустанови припинили кредитування населення, у результаті чого обсяг кредитів фізособам за січень—липень поточного року зменшився на 10%.

Останнім часом дедалі частіше звучать на адресу банків обвинувачення в тому, що вони не кредитують реального сектору економіки, попри значну надлишкову ліквідність. Справді, станом на кінець липня загальний обсяг коштів банків на коррахунку в НБУ становив 24,6 млрд. грн., більш як удвічі перевищуючи рівень обов’язкових резервів (11,6 млрд. грн.). Проте ліквідність — далеко не єдиний чинник, який впливає на прийняття рішень про видачу кредитів. Ще важливіші якість активів і основні інди­катори стану економіки (зростання ВВП, ін­фляція, обмінний курс). Тож поки обсяг неплатежів за вже виданими позиками продовжує зростати, а девальваційні очікування — посилюватися, очікувати на повномасштабне поновлення кредитування складно.

Та й ситуація з ліквідністю й досі залишається невизначеною. В останні місяці основний приплив депозитів припадав на короткострокові (до шести місяців) вклади. Тому навіть невеличке «загострення» в економічній або політичній сфері може стати тим детонатором, що спричинить чергову хвилю «втечі» депозитів.

Утім, ситуація в Україні не є унікальною. Наприклад, активи Федеральної резервної системи (центробанку США) за останні два роки збільшилися практично втричі. І основна частина цього збільшення припала на кредити банкам (а також на купівлю недержавних цінних паперів). А в зобов’язаннях самої ФРС за той самий період різко зросла частка депозитів банків. Тобто американські банки воліють зберігати кошти на коррахунку в центробанку, намагаючись уникати кредитних ризиків, що найчастіше оцінюються як надто високі. Схожа ситуація спостерігається також в єврозоні.

Головною проблемою для банків залишається зростання обсягу прострочених кредитів. За даними НБУ, на кінець червня частка проблемних позик (які класифікуються як «сумнівні» і «безнадійні») у загальному кредитному портфелі банківської системи становила 5,6%. Реальні ж обсяги прострочення, швидше за все, набагато вищі.

Різке збільшення обсягу проблемних кре­дитів стало головною причиною масштаб­них збитків банків цього року. На кінець червня сумарні втрати банківської системи становили 14,3 млрд. грн. (причому більш як половина цих збитків (7,6 млрд.) припадає на два проблемні банки — Укрпромбанк і «Родовід Банк»). Кількість збиткових фін­установ у другому кварталі зросла з 41 до 64.

У першому півріччі обсяг сформованих банками резервів під проблемні кредити збільшився майже вшестеро порівняно з аналогічним торішнім періодом і становив 32 млрд. грн.

Але тут також не все однозначно. Деякі банки, попри високу частку проблемних кре­дитів, не формують резервів у достатньо­му обсязі і декларують прибуток. Тоді як інші — використовують більш консервативний підхід, формуючи великі резерви. Таким чином, опубліковані показники прибутків і збитків далеко не завжди свідчать про реальне фінансове становище банку.

На завершення — кілька слів щодо найгарячішої банківської теми. Після кількох місяців зволікань у червні було нарешті запущено механізм рекапіталізації проблемних банків державою, і три банки вже почали цілком або частково виконувати зобов’язання перед клієнтами.

Проте проблеми і тривоги залишаються. По-перше, як і раніше, не вирішено питання з банками «Надра» і Укрпромбанк, сумарний обсяг депозитів фізосіб у яких становить близько 15 млрд. грн. По-друге, існують припущення, що в ряді банків мали місце факти виведення активів (наприклад через видачу пов’язаним особам кредитів, які вочевидь не буде повернуто). По-третє, унаслідок стрімкого зростання простроченої заборгованості кількість проблемних банків, ймовірно, збільшуватиметься. Тому пошук і реалізація ефективних рішень для цих установ (рекапіталізація, банкрутство або реорганізація і злиття) — ключова умова для підтримання довіри до всієї банківської системи.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №35, 21 вересня-27 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво