Корупційна угода є нікчемною - Економіка - dt.ua

Корупційна угода є нікчемною

17 червня, 2011, 14:02 Роздрукувати Випуск №22, 17 червня-24 червня

З 1 липня суб’єктами корупційних правопорушень стануть не тільки державні чиновники, а й посадові особи компаній.

© Андрій Товстиженко, DT.UA

Свої ідеї для рубрики «На злобу дня» читачі можуть надсилати на редакційний e-mail — sledz@mirror.kiev.ua

З 1 липня поточного року вводиться в дію закон, вистражданий у п’ятирічних законотворчих муках, покликаний стати основним знаряддям протидії корупції — явищу, яке стало за роки незалежності не тільки основним бичем, а й невід’ємною частиною, сутністю українського суспільства, явищу, яким пронизані абсолютно всі сфери життя суспільства. На побутовому рівні ми сприймаємо його як щось таке, що не можна перемогти, із чим можна боротися тільки на словах, а не на ділі... На ділі давайте відверто — не з високих трибун, не на мітингах, а між собою, у чесній, відвертій розмові, ми визнаємо, що якщо попався — був необережний, якщо не розрахувався за послуги з чиновником — учинив непорядно, якщо знайшов спосіб обминути закон через зв’язки — молодець! А в основі нашого часом щирого невдоволення цим явищем лежить, зізнайтеся собі, більше заздрість до тих, кому не дано, до тих, у кого виходить.

Не рубайте з плеча

Корупція є сьогодні одним із основних цементуючих елементів не тільки державного механізму, а й суспільного устрою в цілому. Прибери корупцію — і куди підуть тисячі розумних, освічених людей середньої управлінської ланки, котрі приносять сьогодні величезну користь, виконуючи на фаховому рівні дуже складні рутинні зав­дання, які стоять перед державою? Чи вони змиряться зі своєю долею і продовжать працювати за 3,5 тис. грн.? Те саме стосується вчителів, лікарів і представників інших професій, яких послідовно утримує держава на межі бідності.

Автор цих рядків нескінченно далекий від заклику залишити все як є. Проте явище, яке так сильно в’їлося в українське суспільство, неможливо подолати відразу, цей вузол не розрубати, шлях до подолання корупції тривалий і тернистий. Шлях, яким країни Європи рухалися століттями, замінюючи хабарі суддям державними митами, а продаж посад — конкурсним відбором претендентів, нам треба пройти набагато швидше, але все-таки поступово.

Саме в зв’язку з цим прийнятий Закон «Про основи попередження та протидії корупції» має стати тим інструментом, який, з одного боку, дозволить «закрутити гайки» в усіх відомих сферах корупційного свавілля, де корупція справді приносить суспільству колосальну шкоду, а з другого — не стане знаряддям розправи з неугодними чиновниками та бізнесом. Так, саме бізнесом, адже відповідно до нового законодавства суб’єктами корупційних правопорушень стають не тільки державні чиновники та особи, які виконують функції держави, а й посадові особи юридичних осіб приватного права, а також фізичні та юридичні особи, котрі беруть участь у корупційних порушеннях з іншого боку (наприклад, ті, які надають неправомірні вигоди чиновникам).

На думку багатьох фахівців, прийнятий закон набагато кращий за попередні. З одного боку, він значно жорсткіший, ніж редакція закону про корупцію, що діє до нового року, а з іншого — у ньому відсутні гострі кути, перегини трьох антикорупційних законів, скасованих Верховною Радою на початку цього року. Водночас для багатьох директорів приватних юридичних фірм може стати новиною те, що з 1 липня поточного року вони нестимуть юридичну відпо­відальність за неправомірне сприяння фізичним і юридичним особам у здійсненні ними господарської діяльності, одержанні субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів, пільг, укладанні контрактів, непра­вомірне сприяння призначенню особи на посаду, неправомірне втручання в діяльність органів державної влади, місцевого самоврядування або посадових осіб, і нарешті, за надання неправо­мірних переваг фізичним або юридичним особам у зв’язку з підготовкою проектів, затвердженням (узгодженням) висновків. Іншими словами, директор приватної юридичної особи може бути притягнутий до відповідальності, якщо він, обійшовши оголошений підприємством конкурс, візьме на роботу доньку свого друга замість претендента, який виконав умови конкурсу.

Чи знають директори, їхні заступники про те, що з 1 липня 2011 року за ненадання або невчасне надходження інформації за запитом громадянина, так само як і за надання недостовірної інформації, вони можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення (ст.16 Закону України «Про основи попередження та протидії корупції»)

У контексті законодавства про доступ до публічної інформації комерційні структури зможуть знайти багато нового та цікавого для себе в частині своїх обов’язків у відповідній сфері.

А чи знають вони, що підлягають звільненню в триденний термін із моменту отримання їхнім підприємством рішення суду про притягнення такої посадової особи до адмі­ністративної чи кримінальної відповідальності, а до цього моменту можуть бути відсторонені від виконання своїх обов’язків? Чи знають бізнесмени, що про корупційні правопорушення (у тому числі й на підприємствах, які належать їм) вони мають негайно повідомити правоохоронні органи?

Закон логічний. Якщо боротися з корупцією, то треба боротися з нею на всіх рівнях — як на рівні державного апарату, так і на рівні приватного бізнесу і навіть простих фізичних осіб, без яких корупційні прояви були б неможливі. Адже на тих, хто «бере», і на тих, хто «дає», лежить однакова моральна відповідальність за корупцію як соціальне явище в цілому. Саме тому законодавство з 1 липня передбачає відповідальність фізичної особи не тільки за надання неправомірної вигоди посадовій особі, а й просто за пропозицію такої. До речі склад правопорушення має місце у випадку надходження пропозиції як державному чиновнику, так і посадовій особі юридичної особи приватного права.

Незабезпечений кредит

Ще один нюанс. Відповідно до частини другої ст. 24 Закону України «Про основи попередження та протидії корупції» угода, здійснена внаслідок корупційного правопорушення, є нікчемною. Відповідно до Цивільного кодексу, така угода недійсна з моменту її укладання та не спричиняє собою юридичних наслідків, визнання її недійсною судом непотрібно. Здавалася б, цілком логічна і правильна норма. Проте саме дана норма створює практично безмежні можливості для зло­вживань, особливо в контексті діяльності юридичних осіб приватного права.

Скажімо, юридична особа (іпотекодавець, майновий поручитель), який бажає розірвати угоду застави нерухомості, ініціює антикорупційне розслідування, у ході якого його директор притягається до адміністративної відпо­відальності за здійснення неправомірного сприяння іншій юридичній чи фізичній особі в одержанні кредиту. Рішення суду про притягнення директора до адміністративної відпові­дальності (або, ще краще, про звільнення від неї за строком давності) набирає сили, і угода автоматично стає нікчемною, а кредит незабезпеченим. При цьому кредитор (наприклад, банк) у принципі не має можливості захистити в суді свої права як іпотекодержателя, адже угода недійсна з моменту її здійснення і визнання її недійсною судом непотрібне. Це тільки перший, найпростіший приклад використання зазначеної норми закону в зло. А давайте спробуємо змоделювати ситуацію з угодами купівлі-продажу, оренди і т.п.

Чим була продиктована необхідність віднести зазначені угоди до категорії нікчемних, коли набагато більш правильним і логічним було б віднести їх до категорії оспорюваних, тобто угод, які можуть бути визнані недійсними, але тільки в судовому порядку? Це саме й дало б можливість кредитору в наведеному прикладі захистити свої права як сторони за угодою. У даному випадку законодавець, вочевидь, перегнув палицю.

Неякісні зміни

Так чи інакше Закон «Про основи попередження і протидії корупції» — дуже цікаве чтиво для представників українського бізнесу. Адже з 1 липня саме вони зможуть відкрити для себе нову грань взаємовідносин як із державним апаратом, так і з великим списком правоохоронних органів, уповноважених боротися з корупцією, до яких новий закон відносить практично всі відомі установи — прокуратуру, підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю МВС, податкову міліцію та СБУ. Зазначимо, що координація реалізації антикорупційної стратегії покладена на спеціально уповноважений орган із питань антикорупційної політики, створюваний президентом України. Таким чином, звернути свою увагу, а також увагу своїх юристів на нове законодавство, яке вступає в силу, особливо на зміни в Кримінальному кодексі
(ст. 364-1, 365-1) і Кодекс про адміністративні порушення, для вітчизняних підприємців є життєво необхідним.

Прийнятий закон, безумовно, набагато кращий за попередні варіанти, проте антикорупційне законодавство далеко не досконале. І саме його недосконалість, а також небажання більшості людей при владі якісно змінити ситуацію, що легко вгадується, породжують небезпідставні сумніви в ефективності нових антикорупційних норм. Адже ключ до зменшення корупційних проявів — не стільки в репресивних, примусових заходах держави (тим паче, якщо вони спрямовані виключно проти окремих неугодних), скільки в особистому прикладі некоруп­ційної поведінки середньої і вищої управлінської ланки державного апарату, в особистому прикладі впровадження поведінкових стандартів державної служби.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №27, 13 липня-19 липня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво