Коротка політекономія медичних держзакупівель - Економіка - dt.ua

Коротка політекономія медичних держзакупівель

20 листопада, 2009, 17:00 Роздрукувати Випуск №45, 20 листопада-27 листопада

Хто й за якими цінами поставляє ліки, обладнання та вакцини до лікарень України? Наскільки ці поставки обтяжені відкотами?..

Хто й за якими цінами поставляє ліки, обладнання та вакцини до лікарень України? Наскільки ці поставки обтяжені відкотами? Які зв’язки між фармацевтичним бізнесом, чиновниками і політиками? І який характер цих зв’язків? Хто насправді приймає рішення в сфері охорони здоров’я України?

Хаотичні заходи української влади по боротьбі з епідемією грипу та скандал із поставкою «Таміфлю» вкотре зробили ці запитання актуальними. Гостроти додали заяви прем’єр-міністра про фармацевтів як про «спекулянтів» і «мародерів», а також створення міжвідомчої комісії з розслідування держзакупівель Міністерства охорони здоров’я зі стрімким виявленням ГПУ та МВС фактів корупції.

«ДТ» спробувало одержати відповіді на базові запитання.

Ключові постачальники та обсяги поставок

Відповідь на запитання про постачальників медикаментів за бюджетні гривні виявилася досить простою, хоча й трудомісткою. Після знищення 2008 року схеми з Тендерною палатою інформація про відкриті торги нарешті з’явилася в безплатному доступі на державному веб-порталі (https://tender.me.gov.ua ). На її основі ми й створили базу даних про всі відкриті торги в сфері охорони здоров’я з початку поточного року по кінець жовтня.

Усього на відкритих торгах держава закупила товарів, послуг і робіт у системі охорони здоров’я на 2,9 млрд. грн. Із них понад мільярд припадає на закупівлі МОЗ.

На жаль, попри кількаразові заклики «ДТ» та інших українських мас-медіа, з травня минулого року Кабмін так і не спромігся зобов’язати всіх держзамовників оприлюднювати найбільш корупційно небезпечні закупівлі — в одного учасника і з обмеженою участю.

Оцінити їхній обсяг у сфері охорони здоров’я дають змогу узагальнені звіти про ці процедури Міністерства економіки за останні два квартали. Цей показник становить понад 152 млн. грн. Якщо припустити, що в першому кварталі обсяг закритих торгів був аналогічним, то всього за три квартали держава могла витратити в закритому режимі на цілі охорони здоров’я близько 240—250 млн. грн.

Щоправда, за даними Рахункової палати, мільярди витрачав уряд і в обхід тендерних процедур — через доручення прем’єра і першого віце-прем’єра. Якісь суми явно спрямовувалися на покупки медичного призначення. Які саме — оцінити неможливо.

Можна припустити, що загальний обсяг держторгів у сфері охорони здоров’я з січня по листопад поточного року становив близько 3,15—3,2 млрд. грн. Мінімум. Ласий шматок для бізнесу.

13 компаній освоїли близько половини всіх коштів, що їх держава витрачала на медицину у відкритому режимі (див. табл.). Серед них вирізняються чотири лідери за обсягами поставок: ТОВ «Фармацевтичні препарати регіонів» (майже 200 млн. грн.), ТОВ «Людмила-Фарм», ЗАТ «Ганза» і ЗАТ «БаДМ». Є й близько двох десятків компаній другого ешелону, кожна з яких одержала від 10 до 49 млн. грн.

Обсяг закупівель різноманітних вакцин на відкритих торгах становив близько десятої частини всіх таких процедур — майже
240 млн. грн. Коло ключових постачальників невелике: ТОВ «Інтерфарм», ТОВ «Три-Центральний аптечний склад», ТОВ «Фарма Лайф», ТОВ «Імбіоімпекс», ЗАТ «Біолік» і ТОВ «БаДМ».

Головними постачальниками інсуліну є вітчизняні виробники — ВАТ «Фармак» і ЗАТ «Індар», а також низка великих дистриб’юторів. Обладнання й видаткові матеріали для гемодіалізу поставляють представництва німецьких компаній ТОВ «Гамбрамед», ТОВ «Фрезеніус Медікал Кер Україна» і ЗАТ «Бакмед». Обсяги поставок за цими напрямами не наводяться, оскільки у «Віснику державних закупівель» предмет закупівлі не завжди формулюється досить чітко.

Якщо ж говорити про трійку найбільших відкритих торгів, то це були поставки «Інтерфармом» вакцини для Міністерства охорони здоров’я (вартістю 108 млн. грн.), поставки ДКП «Фармація» лікарських препаратів для облздоров’я Донецької області (92 млн. грн.) і «Фармацевтичними препаратами регіонів» — ліків для МОЗ (на загальну суму понад 83,7 млн. грн.).

Цікаво, що склад головних дистриб’юторів ліків для держпотреб не збігається з рейтингом дистриб’юторів по аптеках, який щороку складає тижневик «Аптека». Так, 2008 року лідерами на аптечному ринку були «Оптима-Фарм», «БаДМ» і «Альба України». До десятки найбільших не ввійшли «Фармацевтичні препарати регіонів», «Людмила-Фарм» та ін. Це можна пояснити як різною ринковою стратегією компаній, так і наявністю або відсутністю потрібних зв’язків.

«Свої люди» у Мінздоров’я

Скандали, пов’язані зі зловживаннями через злиття бізнесу, чиновництва й політиків, виникають у системі охорони здоров’я із завидною регулярністю. Днями спалахнув скандал навколо ЗАТ «Ганза» і департаменту МОЗ із питань регуляторної політики в сфері обороту лікарських засобів у системі охорони здоров’я. Департамент має великі повноваження з регулювання ринку ліків. Співзасновник «Ганзи» Петро Багрій і голова департаменту Юрій Константинов виявилися бізнес-партнерами. Приміром, вони разом заснували ТОВ «Матрікс» і ТОВ «Емерженсія 2004».

Цей факт опинився б поза суспільною увагою, якби Мінздоров’я не закупило «Таміфлю» саме в «Ганзи», як з’ясувало Бюро журналістських розслідувань «Свідомо». Хоча закупівлю можна було зробити напряму у виробника за низькими цінами.
Ю.Константинов входив до групи, яка приймала рішення про закупівлю.

На свій захист Петро Багрій лише заявив журналістам, що, мовляв, «група — це колегіальний орган»...

У коментарях «ДТ» міністр охорони здоров’я Василь Князевич також не зміг переконливо відповісти, як він розцінює цей приклад конфлікту інтересів у своєму відомстві та якими будуть дії з його розв’язання: «У нас узагалі відбувається чимало неправильних речей... Якщо буде доведено якісь речі з боку чиновників, то їх буде притягнуто до відповідальності. Я в принципі вважаю, що конфлікт інтересів слід виключати. Ми ще не вміємо цього робити не тільки в Мінздоров’я, а й у всій державі. Треба системно змінювати правила гри...»

Із кінця минулого року жевріє ще один скандал, який може виявитися ще гучнішим за перший. У грудні 2009-го в системі регулювання ринку ліків стався міні-переворот. Кабмін своєю постановою створив Держінспекцію з контролю якості лікарських засобів, яка замінила старі інститути регулювання. По суті, інспекцію було напряму підпорядковано уряду, і вона навіть набула рис центрального органу виконавчої влади. Що, на думку опонентів, суперечить Конституції та основним законодавчим актам у цій сфері. Однак протести фармацевтів не досягли успіху. Скасування кабмінівських актів президентом також закінчилося нічим.

Тим часом інспекція регулює імпорт-експорт лікарських засобів, ліцензування оптової та роздрібної торгівлі тощо.

Головним інспектором було призначено Геннадія Падалка. Відразу ж після його вступу на посаду серед фармацевтів почали висловлюватися припущення, що це син Людмили Падалко, депутата Дніпропетровської облради від партії «Батьківщина», головлікаря Дніпропетровського пологового будинку №2 і… довіреного лікаря Юлії Тимошенко. На умовах анонімності ці припущення підтвердили «ДТ» троє осіб: один із колишніх міністрів охорони здоров’я України, нардеп від «НС—НУ» і джерело в штабі БЮТ. Не дивно, що багато хто сприймає урядову боротьбу зі «спекулянтами» і корупцією в охороні здоров’я лише як прелюдію до кардинального перерозподілу ринку на користь близьких до БЮТ структур…

«Кум, сват, брат…»

Тим часом практично всі політичні сили в тій чи іншій формі мають свої інтереси в сфері охорони здоров’я та фармацевтики. Деякі зв’язки вже давно в усіх на вустах.

Нинішній заступник міністра охорони здоров’я Валерій Бідний є зятем комуніста Олександра Ткаченка, екс-спікера Верховної Ради, нинішнього голови парламентського комітету з питань економічної політики. В.Бідний десять років очолював столичну медицину, а в Жовтневій лікарні Києва склався цілий сімейний клан Бідних. На посадах головлікаря лікарні побували і його дружина Алла Пєшко, і син Валентин Бідний. До речі, земельна ділянка лікарні виділялася під скандальне будівництво офісного центру, коли Бідний-старший завідував столичною охороною здоров’я.

Олександр Ігорович Богатирьов, син нинішнього секретаря РНБОУ, значиться серед членів наглядової ради ЗАТ «Біолік», відповідно до відкритих даних Агентства розвитку інфраструктури фондового ринку України (www.smida.gov.ua). Він же восени 2008 року значився й серед акціонерів товариства. Поточного року «Біолік» виграв відкриті торги в сфері охорони здоров’я на суму понад 8,6 млн. грн.

Примітно, що і Раїса Богатирьова, і Олександр Ткаченко були почесними президентами Тендерної палати України, коли вона де-факто регулювала всі держзакупівлі країни.

Нарешті, одним із засновників ТОВ «Оптима-Фарм» є Андрій Іванович Губський, двоюрідний брат бютівця Богдана Губського. Ця компанія заробила на відкритих торгах порівняно невелику суму — близько 24 млн. грн. Проте на всьому фармацевтичному ринку України «Оптима-Фарм» — безсумнівний лідер, відповідно до згаданого рейтингу тижневика «Аптека».

Ми встановили й менш відомі приклади зв’язків фармбізнесу, політики та держуправління.

До десятки найбільших постачальників фармацевтики для держпотреб входить ТОВ «Три-Центральний аптечний склад». Його засновники: Дмитро Завтур, Максим Громов і Геннадій Черниченко. Уродженець Львова, пан Завтур на початку 90-х навчався в академії Мінбезпеки Росії, працював начальником охорони банку «Славянск» у Москві. Вже в цьому тисячолітті починається його кар’єра в органах держвлади України. У 2008 році його призначили головою Львівського облуправління земельних ресурсів. Нині він — заступник голови Держкомзему і депутат Київської облради від БЮТ.

Максим Громов — особистість не менш колоритна. Велика ймовірність, що він є сином від першого шлюбу... Бориса Громова, нинішнього губернатора Московської області, який виводив радянські війська з Афганістану. Про це говорять наші джерела серед фармацевтів. А офіційні біографії відомого генерала прямо вказують, що його син живе і займається бізнесом у Києві.

У фармацевтичному бізнесі представлені родичі генералів МВС України. Засновники ТОВ «Інтерфарм» Олексій Зак і Вадим Романюк (помер у січні цього року) були співзасновниками «Інтерфарм-ВАК» разом з Оленою Бех, дочкою генерал-полковника міліції Валентина Недригайла. Як директор ТОВ «Укрпрофмед», у 2008 році пані Бех увійшла в робочу групу з питань охорони здоров’я Ради інвесторів при КМУ.

Окремі постачальники нагадують уламки міні-імперій кучмівських часів. Президент ТОВ «Фалбі» — Михайло Пасічник. На початку 2000-х він був головою Держслужби лікарських засобів і виробів медичного призначення та головним державним інспектором з контролю якості лікарських засобів. Тоді «Фалбі» активно підтримувало доброчинні ініціативи Людмили Кучми.

Усі ці дані отримано з відкритих джерел, у результаті вивчення складу засновників і керівників компаній-постачальників. Світ фармацевтики є одним із найзакритіших сегментів бізнесу, тому ці дані охоплюють, мабуть, лише незначну його частину.

«Кум, сват, брат» означає «відкот»?

Про що свідчать наведені факти і припущення? Про існування розгалужених мереж у фармбізнесі, держапараті, парламенті та уряді, які базуються на ділових зв’язках, родинних взаєминах тощо? Так. Про те, що ці мережі мають корупційний характер? Аж ніяк. Принаймні всі корупційні скандали, що виникали в сфері охорони здоров’я України за останні роки, завершувалися нічим.

У різних зловживаннях обвинувачували сім’ю Бідних, за тим же Г.Падалком тягнеться скандал із поставками окулярів для соціально незахищених груп населення… Проте всі ці історії виявлялися «гучними справами з тихим кінцем».

Тим часом у всьому світі фармацевтика вважається одним із найбільш корумпованих секторів. У розвинених країнах правоохоронці з тим чи іншим успіхом намагаються з цим боротися. В Україні ця боротьба має своєрідний характер.

P.S. «Пропонуємо ознайомитися з базою даних відкритих торгів у сфері охорони здоров’я. Ми впевнені, що ці дані таять чимало «открытий чудных», про які нам нічого не відомо. До речі, не забудьте поділитися з нами своєю інформацією та знахідками…

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №35, 21 вересня-27 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво