Корекція чи обвал? Чим закінчиться криза на світових фондових ринках

Поділитися
От уже понад два тижні на фондових біржах світу триває падіння котирувань акцій. Поки ні обізнані ...

От уже понад два тижні на фондових біржах світу триває падіння котирувань акцій. Поки ні обізнані експерти, ні поінформовані оглядачі не беруться передбачити загальні обсяги втрат у глобальній економіці, оскільки сценарій пишеться «наживо». Оптимісти мляво кажуть про чергову хвилю корекції на зниження, песимісти акуратно натякають на чергову глобальну кризу. Втрати, у будьякому разі, будуть.

Китайський
«чорний вівторок»

У вівторок, 27 лютого, основні біржові індекси Китаю впали майже на 9%. Зокрема, головний китайський індекс — на Шанхайській фондовій біржі (Shanghai Composite) втратив майже 8,84%. У результаті капіталізація ринків зменшилася на 140 млрд. дол. І хоча сам по собі шанхайський індекс важливий лише для локальних ринків, він спровокував падіння іншого китайського індексу — міжнародного і впливового гонконгівського Hang Seng. Останнього разу такий струс китайська економіка пережила десятиріччя тому, 1997-го, якраз напередодні глобальної кризи 1998 року. Яка почалася, щоправда, не з Китаю, а з його сусідів, але теж в Азії.

На обвал у Китаї миттєво відреагували всі фондові ринки Азії: японський, південнокорейський і сінгапурський закрилися (а наступного ранку й відкрилися) падінням. Британський індекс FTSE100 упав на 2,3, французький САС40 — на 2%. Негативну тенденцію повторили решта 16 західноєвропейських ринків. Обвал докотився до Північної та Південної Америк. 27 лютого падіння ключових індексів США Dow Jones30 і S&P500 сягнуло 4%. І навіть попри те, що наступного дня котирування на Шанхайській біржі стали зростати і китайські індекси зуміли заповнити частину втрат, усі зацікавлені особи, від інвесторів до аналітиків, відразу згадали, що таке масштабне падіння індексів США сталося вперше за останні чотири роки.

Чому процес почався саме в Китаї? Зрозуміло, його економіка — найдинамічніша у світі, темпи зростання перевищують 10%. Шанхайський фондовий ринок за останній рік перетворився на один із найпопулярніших (якщо не найпопулярніший) засіб інвестування для китайського середнього класу. Кількість зареєстрованих роздрібних рахунків, на які купували акції, сягнула 80 млн. І тільки за 2006 рік китайські індекси зросли на 130%, що може означати також небезпеку «дозрівання» фондової бульки.

Судячи з усього, уряд вирішив трохи остудити стрімке зростання ринку і не допустити перегріву економіки. І хоча офіційної заяви не було, стало відомо, що Комісія з ринку цінних паперів Китаю має намір зробити жорсткішими правила доступу до торгів і почати перевірку учасників, бо є підстави підозрювати декого з них у ринкових махінаціях. Цілком імовірним є також запровадження податку на доходи від гри на фондовій біржі. У відповідь на інформацію інвестори почали активно, а дехто й панічно скидати активи.

Не слід, однак, вважати, що Китай — усьому голова в глобальній економіці. Поки ще ні і не скоро буде, коли врахувати, що частка китайського ринку в глобальному становить усього 2%. Основні сигнали надходять на біржі світу з іншої країни: інвесторів передусім хвилює стан економіки США.

Американська лихоманка

Китайський «чорний вівторок» цілком міг бути спровокований «понеділком Грінспена». Саме 26 лютого, у понеділок, Алан Грінспен, колишній глава Федеральної резервної системи США, вимовив слово «рецесія».

Грінспен пішов на пенсію в січні минулого року, у віці 79 років, простоявши на чолі центробанку США рекордні 18 із половиною років. І якщо раніше до нього дослухався кожен пристойний банкір, то сьогодні він просто пожинає лаври фінансового гуру. Виступаючи на бізнес-конференції, Грінспен зауважив, що економіка США, можливо, «досягне рецесії в останні місяці 2007-го», при цьому додавши, що більшість аналітиків не схильні до такого «вироку».

Насправді ситуація в найбільшій економіці світу далека від райдужної.

28 лютого стало відомо, що за останні три місяці 2006-го економічне зростання у США становило 2,2%, що нижче запланованої позначки. За ці ж місяці споживання товарів тривалого користування знизилося до рекордно низького значення. Але головний пункт занепокоєння — це ринок іпотечного кредитування, оскільки на сьогодні, як стверджує британська Financial Times, резерви американських банків для покриття іпотечних боргів є найнижчими з 1990 року. За четвертий квартал минулого року капіталовкладення в будівництво нового житла в США скоротилися на 19%, що є найнижчим за останні 15 років показником.

Через два тижні після «китайського вівторка» на світових фондових ринках стався новий обвал. Цього разу причиною стала публікація показників ринку нерухомості США. Як з’ясувалося, катастрофічно збільшується кількість американців, які не в змозі сплачувати іпотечні позички, тому що ставка за кредитами, починаючи з 2004 року, постійно зростає. Кількість неплатоспроможних за іпотечною позикою і тих, хто вже «втратив» своє житло і підлягає виселенню, сягнула рекордного рівня за всю історію цього статистичного обліку. До того ж компанія New Century, друга за розміром на американському ринку іпотечних позик, перебуває на межі банкрутства.

У нинішніх умовах глобального світу кризи вже давно втратили статус локальних, таких, що відбуваються в окремо взятому секторі економіки чи окремій країні. Кризи нині глобальні. І чого побоюються експерти — це можливого ефекту доміно, коли криза з іпотечного перейде на ринок нерухомості, що призведе до зниження купівельної спроможності та істотного уповільнення зростання економіки США. Як доказ можливості такого сценарію — недавня доповідь міністерства торгівлі США, відповідно до якої обсяги споживчого продажу за лютий додали усього 0,1% , що далеко від раніше прогнозованих цифр.

Але головна небезпека для світової економіки полягає в тому, що «цінова корекція» може з фондових перейти на товарні ринки, а вплив останніх на економічні показники значно сильніший. Перші тривожні сигнали з’явилися через тиждень після китайського обвалу, коли на Нью-йоркській біржі ціна на нафту опустилася нижче 60 дол. за барель, а на Лондонській подешевшали нікель і мідь. Як правило, падіння цін на сировинні товари означає уповільнення зростання у провідних світових «споживачів» — у США та країнах Азії. Багато міжнародних інвесторів стали цими днями виводити кошти з країн, що розвиваються.

Про те, що інвестори позбавляються найбільш ризикованих активів, дала зрозуміти японська єна. Точніше, її курс, який зріс стосовно долара на 1,4%, євро — на 1,8 і британського фунта — на 2%. Японська валюта досягла найвищого курсу за останні три місяці.

Таке різке зміцнення єни може означати закриття операцій, де вона вигідно використовується для інвестування за рубежем. Не секрет, що в останні роки серед глобальних інвесторів стало особливо «модним» позичати гроші в Японії, а потім, конвертуючи єну в іншу валюту, здійснювати інвестиції в більш дохідні активи в інших країнах. Адже відсоткова ставка в Японії становить усього 0,5%, тоді як в єврозоні — 3,5%, у Британії та США — ще вище. Передусім таким інвестуванням займаються хедж-фонди, котрі розміщують кошти в найбільш дохідні та водночас найбільш ризиковані активи на ринках, що розвиваються.

Історичні паралелі

Нинішнє падіння всіх без винятку фондових індексів виявилося, по суті, головною тривожною подією за останні дев’ять місяців. Торік у травні фондові ринки «злякалися» зростання цін на нафту, підйому відсоткових ставок і зростання інфляції. Тоді лише лондонський FTSE втратив 9% за три тижні. Але потім оклигав, піднявся і вже до початку лютого 2007-го сягнув найвищого свого рівня за останні шість років.

Світові фондові ринки падали завжди і завжди піднімалися. Такі закони. За бажання можна побачити навіть певну циклічність: кожні десять років трапляється черговий обвал фондового ринку, який призводить до загальної економічної кризи. Так, у «чорний понеділок» жовтня 1987-го сталося найбільше падіння американського промислового індексу Dow Jones за всю його історію — на 22,6%, що спричинило крах фондових ринків по всьому світові.

Через десятиліття, у 1997—1998 роках азіатська й російська фінансові кризи загрожували підірвати всю світову економіку. Тоді, до речі, глава ФРС США Алан Грінспен діяв рішуче: із вересня по листопад 1998-го провів три зниження відсоткових ставок. Його приклад наслідували глави центробанків по всьому світі. Вважається, що саме ці дії запобігли стрімкому економічному спаду.

Тоді ж, 1998-го, світові ринки цінних паперів охопила справжня паніка. І почуття страху стерло азарт зиску. Нічого хорошого не віщували натяки окремих економістів на подібність ситуації зі світовою депресією 30-х років. 1929-го саме крах ринку цінних паперів поглибив колапс реальних економік.

Сьогодні ж навпаки — аналітики й експерти хоч і припускають поглиблення чи трансформацію фондової кризи, але налаштовані більш оптимістично, ніж десять років тому. По-перше, багато учасників ринку вважають причиною нинішнього падіння фондових індексів завищені ціни акцій і занадто високі темпи зростання останніх років. По-друге, із часів останньої глобальної кризи змінилася багато що: світова економіка загалом виглядає досить міцною, демонструє так-сяк, але постійне зростання, економіки країн, що розвиваються, зміцніли, загрози дефолтів поки що невеликі.

Що стосується головного індикатора — американської економіки, то позитивною новиною для ринків стали свіжі дані про торговельний баланс США, оприлюднені 14 березня. Міністерство торгівлі оголосило, що бюджетний дефіцит у четвертому кварталі 2006-го становив майже 197 млрд. дол. (хоча аналітики прогнозували не менш як 204 млрд. дол.), ставши, таким чином, найнижчим торішнім квартальним показником. Торговельний баланс поліпшився за рахунок зростання експорту та скорочення імпорту, особливо нафтового, через теплу зиму.

Однак такі тривожні показники, як нестабільність долара, лихоманка на ринку іпотечного кредитування і скорочення споживчої активності в країні економіки №1, нікуди не поділися. Вони залишаються і будуть не тільки чинити реальний тиск на ринки, а й підтримувати песимістичні настрої на фондових біржах світу. Можна ще, до речі, згадати, що піки двох попередніх криз — 1987-го і 1997-го — припали саме на жовтень. Можливо, саме цей місяць мав на увазі Грінспен, говорячи про можливу рецесію в «останні місяці 2007-го»?..

Втім, історик фондового ринку Девід Шварц вважає, що панікувати поки що рано. Він посилається на такі розрахунки: за останні 50 років на ринку США сталося 64 короткострокові падіння, і всі більш як на 5%, але тривали вони в середньому 32 дні.

Таким чином, якщо озброїтися рецептом Шварца, то слід відрахувати 32 дні від китайського «чорного вівторка» і подивитися, що станеться на той час.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі