КОМУНАЛЬНА РЕФОРМА: МОРОК У КІНЦІ ТУНЕЛЮ - Економіка - dt.ua

КОМУНАЛЬНА РЕФОРМА: МОРОК У КІНЦІ ТУНЕЛЮ

5 квітня, 2002, 00:00 Роздрукувати Випуск №13, 5 квітня-12 квітня

Напевно, ми ходимо по колу: увесь час на повороті. Пшекруй Що ближчими ставали вибори, то частішими й гучнішими були клятвені запевняння кандидатів у депутати переглянути і знизити житлово-комунальні тарифи...

Вода була, але учора...
Наші перспективи?
Вода була, але учора...

Напевно,
ми ходимо по колу:
увесь час на повороті.

Пшекруй

Що ближчими ставали вибори, то частішими й гучнішими були клятвені запевняння кандидатів у депутати переглянути і знизити житлово-комунальні тарифи. Дніпропетровські обранці народу — як діючі, так і потенційні, — немов змовившись, «забили» у свої виборчі програми житлово-комунальну реформу. З тієї лише різницею, що одні обіцяли зниження плати за газ, світло, воду і тепло на 30—40 відсотків. Інші — повернення в радянський комунальний рай. А один просунутий кандидат із восьмирічним депутатським стажем категорично рекомендував узагалі не платити...

Однак об’єднувало всіх одне. Практично жоден із потенційних законодавців не оголосив навіть приблизних економічних підрахунків. У кращому випадку мешканців закликали об’єднуватися і будувати світле комунальне майбутнє в окремо взятій багатоповерхівці. На ділі реформування «комуналки» зводиться до заяложеного «хто платить, той замовляє музику». Таксу в цьому випадку встановлює музикант.

«Разрушим
до основанья,
а затем...»

Досі населення Дніпропетровська одержує тепло та гарячу воду з 205 котельних, що належать комунальному підприємству «Дніпротепломережа». Дебіторська заборгованість цього природного монополіста на 1 січня нинішнього року складала 130,3 млн.грн., із яких населенню припадало 108,3 млн. А загальна сума кредиторського боргу постачальникам газу, води й електроенергії перевищила астрономічну суму в 571,8 млн. грн. За словами юриста «Дніпротепломережі» Ігоря Прокапала, стан справ на підприємстві — «ворогу не побажаєш»:

— Величезні борги і вже присуджені безумовні кредиторські вимоги призвели до реальної загрози вилучення вагомої частки найбільш ліквідного майна, що рівнозначне повному розвалу всього комплексу.

Наші перспективи?

Аби цього не припустити, а зі становища вийти з найменшими втратами, у надрах Дніпропетровського міськвиконкому породили не зовсім оригінальну ідею. Розділити комунальне підприємство і частину його майна віддати в оренду строком на 20 років новому закритому акціонерному товариству. Акціонерами стануть 1248 робітників «Дніпротепломережі», 80 відсотків якої володітимуть однією-двома акціями. Новостворене ЗАТ візьме під оренду частину основних фондів, які при цьому залишаються власністю міста, але старе підприємство продовжує працювати.

Практична схема розподілу, якою поділився з кореспондентом «ДТ» заступник директора Дніпропетровського інституту держуправління Академії державного управління при Президенті України професор В’ячеслав Романов, виглядає таким чином. Новостворена структура на ім’я ЗАТ «Дніпротеплосервіс» одержує у власність 78 котельних, залишаючи «Дніпротепломережі» 127. Але при цьому 90 відсотків потужності буде в новачка — цілком у дусі казки про корінці і вершки. Борги розподіляться теж не зовсім порівну. Екс-монополіст залишиться винен 308,7 млн.грн., а ЗАТ візьме на себе 263 мільйони, що, звісно, чимало.

До речі, подібна реорганізація минулого року вже виносилася на розгляд сесії міськради. Депутати відреагували мляво й ідею поклали під сукно. Двадцятирічний строк оренди, дотримуючись логіки «батьків» нової структури, здатний зацікавити інвесторів. За словами заступника директора «Дніпротепломережі» з економіки Любові Шагути, уже підписано протокол про наміри з британською компанією International Water. Є, втім, й інші бажаючі з далекого зарубіжжя.

Головний аргумент при створенні нового підприємства — необхідність модернізації устаткування. Вона, мовляв, дозволить значно заощаджувати енергоресурси, тобто знизити вартість тепла. За твердженням Ігоря Прокапала, не йдеться про претензії інвестора на контрольний пакет акцій, а лише на його участь у прибутках. Крім того, Любов Іванівна вважає, що в «Дніпротепломережі» залишається досить основних фондів. З огляду на це не можна стверджувати, що комунальне підприємство залишене напризволяще. У результаті вимальовується дуже приваблива перспектива: «Дніпротеплосервіс» гріє воду, подає її населенню і збирає платежі, а інвестор вкладає гроші в нове обладнання.

— І взагалі, у 11 областях України тепломережі виведено з комунальної власності, — говорить пан Прокапало. — Усе пройшло нормально, без ускладнень, на користь усім.

Сьогодні в Дніпропетровську отримують субсидію понад 30 тис. громадян. 2001 року сума нарахованих субсидій лише за природний газ склала 5 млн. грн., які справно отримало недержавне ВАТ «Дніпрогаз». Але про нього нижче. За ідеєю організаторів «Дніпротеплосервісу», субсидії плюс стовідсоткова проплата за гарячу воду і тепло зроблять підприємство рентабельним. Якщо не платитимуть — відключать воду й опалення.

Зробити це технічно набагато легше, аніж газівникам. Крім того, торік у дніпропетровські суди було направлене 4458 позовів на загальну суму 4,6 млн. грн. Задовольнили трохи менше половини — у розмірі 2,2 млн. Добровільно погасив свої заборгованості 121 абонент, за винятком судді(!) Самарського району, у якої описали за борги меблеву стінку. Інакше кажучи, система вибивання боргів досить ефективна. Проте, на думку В’ячеслава Романова, така ситуація загрожує тяжкими соціально-економічними наслідками.

Зокрема, знайшовши безліч об’єктивних, а більше суб’єктивних причин, «Дніпротеплосервіс», відповідно до пункту «отримання прибутку» свого установчого договору, спробує сам диктувати цінову політику під вагомим приводом розрахунку з боргами. Нічого, що ціни на житлово-комунальні тарифи визначає міська рада. Припече — нікуди не дінуться. А якщо не буде відповідної віддачі — а це більш ніж імовірно, оскільки населення не здатне оплачувати шалені тарифи, інвестор майно того ж «Дніпротеплосервісу» забере за борги.

Найдивніше в усій цій історії, що автори проекту, його ініціатори, не кажучи вже про розрахунки й економічні обгрунтування, невідомі. Як депутату Романову і власкору «ДТ», так і населенню мегаполіса. Зате відомий автор іншої пропозиції — Валентин Білокінь, який пропонує змінити систему ціноутворення. Аргументи Валентина Петровича прості і, на перший погляд, привабливі. На його думку, вартість газу, що видобувається в Дніпропетровській області (Магдалинівському, Царичанському і Новомосковському районах) складає 3,1 коп. за кубометр. І час, мовляв, розібратися в усьому Верховній Раді разом з Кабміном. Примітною в цьому випадку є поведінка мера Дніпропетровська Івана Куличенка. Від процесу розподілу комунальної власності він обачно відмежувався, поклавши прийняття настільки важливого для міста рішення на депутатів міськради...

Реформа під газом

Є й інший, дуже благополучний, попри нескінченні охи й ахи на мільйонні неплатежі, постачальник послуг на житлово-комунальній ниві, — ВАТ «Дніпрогаз».

Співвідношення заборгованості реальної та задекларованої монополістом-постачальником блакитного палива визначити з достатнім ступенем достовірності складно. У всякому разі, кореспондент «ДТ» одержав у березні цього року офіційне повідомлення про борг, який при уважнішому перерахунку в «Дніпрогазі» зменшився в п’ять (!) разів. Аналогічні «непорозуміння» з’явилися й у багатьох сусідів по будинку. Голова правління ВАТ «Дніпрогаз» Олександр Черніков не приховує, що програма «Абонент» припускається помилок. А тому створено й апробується інша програма, що враховує буквально все. Але остаточно «підбито бабки» поки лише по 60 відсотках абонентів. Тож спокійно, громадяни, не панікуйте.

Спокій спокоєм, але торік за несплату від газоспоживання відключили 11 863 неплатників, у тому числі 4660 квартир у багатоповерхових будинках. Настільки великий обсяг робіт зажадав розширення штатів. На відключення й відрізання від систем газопостачання хронічних неплатників кинули навіть бригади аварійної служби. Паралельно до судів косяками пішли претензії та позови. 2001 року з 980 претензій на суму 20,2 млн. грн. було задоволено 547 на 1,4 млн. Негусто, та все ж. До того ж промисловим і комунально-побутовим підприємствам довелося повернути через суди ще 9 із гаком мільйонів.

Драконівські заходи таки довели минулого року рівень плати за спожитий газ до 101,1%! Нинішнього року, за словами Олександра Чернікова, відключатимуть лише неплатників, які живуть у приватних будинках. Решту «дотиснуть» судами.

Що ж стосується власне комунальної реформи, то майбутнє, на думку Олександра Васильовича, винятково за лічильниками газу. Річ, безумовно, потрібна, але дорога. Якщо в приватному секторі цей прилад все ж окуповується за три-чотири роки, то в багатоповерхівках за свій рахунок їх практично ніхто не ставить через те, що середня вартість приладу 200 гривень, плюс ще сотня — за установку.

Найсумніше, що після п’яти років експлуатації цей прилад обліку можуть зняти і відвезти на законну перевірку в Держстандарт. Натомість... доведеться сидіти добу-дві без газу.

— Обмінного фонду поки що немає, — розвів руками голова правління.

А щоб він з’явився, необхідно збільшити вартість транспортування газу. Точніше — усунути акценти в оплаті. Зараз за 1000 кубометрів транспортованого природного газу ВАТ «Дніпрогаз» одержує 20 гривень, а «магістральники» — 25.

— Треба, — вважає Олександр Черніков, — навпаки.

Планується, що різниця протягом п’яти років йтиме на закупівлю і безкоштовне встановлення лічильників споживачам. При цьому на один прилад хочуть «посадити» під’їзд багатоповерхівки або, в кращому випадку, чотири квартири. Тоді, на думку газівників, свідоме населення, рахуючи кожний спалений кубометр, перестане травитися, гріючи квартири взимку не «блакитним», як прийнято вважати, а «жовтим» газом. Адже через постійний перепад тиску в магістральному трубопроводі іржа й інше сміття потрапляють у конфорки газових плит.

Взагалі-то монополіст «у законі» міг би розщедритися на встановлення населенню і на промислових об’єктах зі свого солідного прибутку. Тим більше, що його технологічні втрати за 2001 рік склали 15,7 млн. кубометрів, а комерційні — 11,5 млн. Та навряд чи. Провалену на всі сто державну Програму безкоштовного встановлення приладів обліку газу та води населенню ніхто не скасовував.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво