Кому знадобився «старий» менеджер «Миколаївгазу» на попередній посаді?

Поділитися
Миколаївському підприємству з газопостачання й газифікації (ВАТ «Миколаївгаз») 2005-го виповнюється 42 роки...

Миколаївському підприємству з газопостачання й газифікації (ВАТ «Миколаївгаз») 2005-го виповнюється 42 роки. Основні види діяльності підприємства: транспортування природного і нафтового газу розподільними трубопроводами та його продаж; транспортування і продаж скрапленого газу й газового устаткування споживачам; установка приладів обліку газу, їхнє обслуговування та ремонт; обслуговування й будівництво газопроводів середнього й низького тиску.

В акціонерне товариство «Миколаївгаз» був перетворений у березні 1994 року. Статутний фонд ВАТ становить 2019400 грн. Основні акціонери «Миколаївгазу»: держава, якій належить 50%+1 акція, і компанія «Газтек», яка викупила 2004 року 25% акцій ВАТ.

Сьогодні підприємство експлуатує близько 7 тис. км сталевих газопроводів і 430 км — із поліетиленових труб.

У Миколаївській області, де працює підприємство, газифіковано 519 тис. квартир, із них природний газ постачають у 276 тис. квартир, скраплений — у 243 тис., підприємство обслуговує понад 694 тис. газових пристроїв.

2004 року газопроводами, які обслуговує «Миколаївгаз», споживачам було транспортовано 899 млн. кубометрів природного газу, скрапленого газу торік було реалізовано 2598 тонн. Підприємство поставляє газ за регульованим і нерегульованим тарифами.

Із вересня 1963 року й донині «Миколаївгаз» зарахував на баланс і побудував 10 виробничих баз, 11 газонаповнювальних пунктів, Миколаївську та Первомайську газонаповнювальні станції скрапленого газу; базу відпочинку на березі Тилігульського лиману.

Автопарк підприємства складається з 300 одиниць спеціального автотранспорту.

На підприємстві працює понад дві тисячі чоловік.

Ще на початку 90-х років минулого століття, коли про масове роздержавлення власності ще тільки замислювалися, слідом за системою роздрібної торгівлі нафтопродуктами було корпоратизовано, а потім і акціоновано систему газопостачання населення та підприємств (газопроводи середнього й низького тиску). Таким чином, корпорація «Укргаз», що об’єднувала регіональні (обласні, міські, районні) підприємства з газопостачання й газифікації, частково, а десь і повністю перейшла з державних рук у приватні. А державні пакети акцій обл- і міськгазів відповідно було передано в статутний фонд НАК «Нафтогаз України» при його формуванні. Після чого почалися спроби керівництва НАК, що тривають донині, домовитися про об’єднання зусиль і злагоджену роботу з недержавними акціонерами підприємств з газозабезпечення і газифікації.

Те, що держава нарешті зажадала ефективного управління своєю часткою в акціонерних товариствах, зокрема в ВАТ, створених на базі підприємств, що постачають газ, і своєї частки прибутку, цілком логічно й законно. Але те, що останнім часом у цьому процесі далеко не завжди ефективно змінюють менеджмент акціонерних компаній, це, пробачте, ні державі, ні приватним власникам ВАТ прибутку не принесе. Свіжий приклад — ВАТ «Миколаївгаз». Не найбільше підприємство з газопостачання й газифікації. І вже зовсім не найбільш конфліктне на тлі аналогічних підприємств. Більше того, після викупу компанією «Газтек» навесні 2004 року 25% акцій газопостачальної компанії і зміни менеджменту фінансово-економічні показники «Миколаївгазу» явно поліпшилися, і ця тенденція зберігається (див. таблицю).

І саме в цей момент комусь спало на думку, що варто повернути попереднього керівника і його команду до штурвала «Миколаївгазу». Невже тільки тому, що колишній голова цього підприємства вчасно зробився «помаранчевим»? Якщо подивитися на його минулі заслуги й результати роботи керівником «Миколаївгазу», то лише такий висновок і напрошується.

За час керівництва компанією з березня 2000-го по листопад 2004-го старого голови Володимира Сусуловського підприємство, на жаль, встигло обрости боргами. Звичайно, не одного голови правління ВАТ це «заслуга». Але навіть риба, як відомо, починає псуватися з голови...

А щодо переліку «досягнень» В.Сусуловського і його команди, то деякі з них виглядають просто щедрими подарунками, певне, дружнім фірмам-партнерам.

Попереднє керівництво «Миколаївгазу» особливо симпатизувало, як свідчать документи бухгалтерського обліку, ТОВ «Газ конвектор України». Це ТОВ, схоже, дуже вдало конвертувало права вимоги боргу від «Газу України» на суму (ні багато ні мало) 1649814 грн. і 500 тис. грн. І це тільки по двох договорах, підписаних у лютому і березні 2002 року. В рахунок погашення заборгованості «Газу України» перед «Миколаївгазом» за послуги з транспортування газу ТОВ «Газ конвектор України» поставило-таки конвектори. Тільки всього на суму 128 997 грн. А от заборгованість понад 2 млн. грн., що залишилася, й донині не погашено.

Звичайно, буває в бізнесі, що трапляється недобросовісний партнер або виникають надзвичайні обставини. Але з недобросовісних намагаються стягнути борги в судовому порядку, якщо вже вони не мають наміру виконувати сумлінно свої договірні зобов’язання. А це — і час, і гроші. Втім, це не єдина операція старого керівництва «Миколаївгазу», що закінчилася нарахуванням 100-відсоткового штрафу й істотно погіршила фінансове становище підприємства. Річ у тім, що з 1999 року майно цього ВАТ перебуває в податковій заставі, й розпоряджатися ним і фінансами підприємства без погодження з податковим керуючим менеджмент газової компанії просто не повинен був, права такого не мав. Але попереднього керівника «Миколаївгазу», судячи з усього, це не дуже бентежило.

Є ще один дуже цікавий епізод, пов’язаний із банком «Україна». Пам’ятаєте, напевно, гучну історію про те, як лопнула ця банківська комерційна установа... Так от, як і належить, усі юрособи, що зберігали свої кошти на рахунках АКБ «Україна», природно, подали кредиторські вимоги щодо заборгованості цього банку. Подало свої вимоги і ВАТ «Миколаївгаз». Але, як з’ясувалося вже набагато пізніше, 2004 року було підписано договір з юридичною особою про відступлення права вимоги коштів, зібраних із населення за газ. Відповідний договір підписала не уповноважена на те особа, а в самому ВАТ «Миколаївгаз» цей документ відсутній. Так що, як кажуть, плакали грошики «Миколаївгазу».

Інша історія пов’язана з періодом експериментів із векселями. У цей же час «Миколаївгаз» виписав вексель на ВО «Зоря» на суму 4,5 млн. грн. За передоплату в рахунок майбутніх поставок газу. Я вже не кажу про те, що старий менеджмент газової компанії не міг не знати, що це порушення Закону України «Про обіг векселів в Україні». Але ця сумнівна операція призвела до того, що на компанію було нараховано податкових зобов’язань на величезну суму. Це при тому, що реально грошей не було. До того ж і донині значиться заборгованість «Миколаївгазу» перед ВО «Зоря» у розмірі 1412 тис. грн.

Це тільки один епізод із векселями. Усього ж під час недавньої перевірки було встановлено, що в період 2001—2004 років у рахунок погашення заборгованості за газ «Миколаївгаз» приймав векселі від різних покупців газу. Проте ніхто і пальцем не ворухнув, щоб зажадати від боржників погашення боргу. А до приходу нових приватних акціонерів «Миколаївгазу» 2004 року й нового менеджменту компанії, який очолив Богдан Стегній, всі ці векселі виявилися простроченими і пред’являти їх до оплати вже не мало сенсу. На початок цього року їх налічувалося 25 штук на суму від 10 до 50 тис. грн. кожний. Загальна ж сума прострочених векселів — 1,2 млн. грн. От такий «господарський» був менеджмент.

Була свого часу у «Миколаївгазу» й своя автозаправна станція. Втім, вона і тепер є. Тільки прибуток приносить не ВАТ, а її орендарям. Певне, попередньому менеджменту роздрібна торгівля нафтопродуктами здавалася неприбутковим видом діяльності, от і віддали АЗС в оренду. Втім, це окрема історія.

Цю спадщину й доводиться розгрібати і впорядковувати новому менеджменту ВАТ «Миколаївгаз». І багато що успішно виходить. Кредиторка і дебіторка хоча й існують, але явно скорочуються, що свідчить про стабільну тенденцію в роботі компанії.

Нарешті «Миколаївгаз» почав не тільки погашати недоїмку по платежах до бюджету (ПДВ), а й сплачувати наперед. Помітно поліпшилися останнім часом показники фінансово-господарської діяльності.

І тут раптом пішла чутка, що колишнього голову правління ВАТ «Миколаївгаз» В.Сусуловського мають намір знову поставити на чолі компанії. Цікаво, кому й навіщо це знадобилося, коли згадати хоча б ті факти, про які йшлося вище?

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі