КОМУ ВИГІДНЕ ЗРОСТАННЯ ТІНЬОВОГО РИНКУ ТЮТЮНОВИХ ВИРОБІВ - Економіка - dt.ua

КОМУ ВИГІДНЕ ЗРОСТАННЯ ТІНЬОВОГО РИНКУ ТЮТЮНОВИХ ВИРОБІВ

24 жовтня, 2003, 00:00 Роздрукувати Випуск №41, 24 жовтня-31 жовтня

Нинішня специфічна система акцизних зборів діє в Україні з 1996 року. Акцизом у нашій країні оподатковуються такі групи товарів, як тютюнові вироби, алкогольні напої, нафтопродукти, автомобілі й коштовності...

Нинішня специфічна система акцизних зборів діє в Україні з 1996 року. Акцизом у нашій країні оподатковуються такі групи товарів, як тютюнові вироби, алкогольні напої, нафтопродукти, автомобілі й коштовності. Величина акцизного збору на тютюнові вироби регулюється Законом України «Про ставки акцизного збору та ввізного мита на тютюнові вироби». Відповідно до положень цього закону, акциз на сигарети з фільтром становить 11,5 грн. за 1000 штук, а на сигарети без фільтра — 5,0 грн. за 1000 штук. З 1 січня 2004 року специфічні ставки буде доповнено збором, рівним 5% максимальної роздрібної ціни, встановленої виробником.

Специфічна система передбачає відрахування в державний бюджет, які залежать виключно від обсягу реалізованої продукції та ставки акцизного збору. Її було введено після того, як Україна пережила тяжкі роки експериментів із відсотковими (адвалорними) ставками акцизу. Адвалорна ставка визначається у відсотках від ціни сигарет. Свого роду проміжним підходом є змішана система, що включає специфічну й адвалорну складові в різних пропорціях.

23 жовтня поточного року Верховна Рада України розглянула в першому читанні проект закону «Про державний бюджет України на 2004 рік». Зміна ставки акцизного збору на тютюнові вироби стала однією з тем, що обговорювалися при підготовці проекту державного бюджету. На думку експертів, через прогнозоване зростання тіньового ринку тютюнових виробів плани уряду щодо бюджетних надходжень буде зірвано.

Тіньовий ринок підводить голову

Сьогодні вітчизняний ринок тютюнових виробів фактично опинився під прямою загрозою дестабілізації й переходу тютюнових виробників на тіньові схеми діяльності. 22 травня поточного року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін у Закон України «Про державний бюджет України на 2004 рік» та деякі інші законодавчі акти». Одним із положень закону передбачено заміну специфічних ставок акцизного збору, встановлених для тютюнових виробів, змішаною системою акцизного оподаткування. Замість фіксованого збору в Пенсійний фонд із 1 січня 2004 року законом буде введено додаткову ставку акцизного збору величиною 5% від роздрібної вартості сигарет. На думку експертів, набрання цим законом чинності призведе до низки негативних чинників, зокрема до багатомільйонних втрат державного бюджету.

Введення змішаної ставки акцизного оподаткування викличе різке зменшення бюджетних надходжень від ПДВ й податку на прибутки підприємств. Світовий досвід свідчить, що величина бюджетних надходжень від змішаних акцизних ставок істотно залежить від відпускних цін виробників і споживчих переваг. Виходячи з того, що відсоткова ставка «лягає» на всі складові собівартості, природним буде зменшення виробниками витрат на виробництво, зокрема й шляхом переходу на тіньові схеми ведення бізнесу. Для України в цьому питанні дуже показовий досвід Європейського Союзу. Влітку нинішнього року Європейська комісія, приміром, заявила, що лише за 2002 рік від введення змішаної ставки ЄС втратив понад 8 мільярдів доларів бюджетних надходжень. Тим часом в Україні специфічна система акцизних зборів довела свою ефективність уже в перший рік після свого запровадження. 1996 року акцизні збори збільшилися в 4,5 разу. Постійний приріст надходжень від акцизного збору простежувався і протягом 1996—2002 років. Більше того, у період чинності специфічної ставки акцизу тіньовий ринок сигарет в Україні скоротився з 60% 1996 року до 2% 2002 року.

Змішані ставки акцизного збору створять стимул для корупції та контрабанди тютюнових виробів. Збільшення податку на дорогі сорти сигарет при змішаній системі призведе до підвищення їх роздрібної ціни і, як наслідок, сприятиме зростанню кількості контрафактних або контрабандних сигарет у країні. Це, у свою чергу, викличе зниження обсягів внутрішнього виробництва дорогих сортів сигарет і призведе до скорочення робочих місць у галузі та зменшення надходжень від соціальних зборів у фонд заробітної плати. Вітчизняна тютюнова промисловість стане неконкурентоспроможною на світовому ринку, а виробників сигарет високих цінових категорій можуть витіснити з внутрішнього ринку за рахунок дешевшої продукції країн-сусідів.

Введення змішаних ставок акцизного збору спровокує істотне погіршення якості тютюнової продукції та цінові війни між виробниками. Цілком очевидно, що кожен виробник прагне зменшити податковий тягар. А якщо виробників тютюнової продукції поставлять в умови, коли величина ставки акцизного збору залежатиме від вартості продукції, вони без вагань підуть на зниження вартості тютюнових виробів, навіть якщо для цього доведеться пожертвувати асортиментом і якістю. У результаті можливі жорстокі цінові війни, у яких виробники прагнутимуть витіснити своїх конкурентів із ринку, свідомо занижуючи ціни. Для порівняння, специфічний податок, виплачуваний за одиницю товару, не залежить від ціни постачальника. Таким чином, головним ресурсом конкуренції стає якість тютюнових виробів. Після переходу від адвалорної системи до специфічної в Україні зросла ринкова частка сигарет із фільтром на тлі зниження обсягів реалізації сигарет без фільтра й цигарок. Протягом останніх семи років стимулювання виробництва більш якісних сигарет сприяло підвищенню експортного потенціалу країни.

Введення змішаних ставок акцизного збору вимагатиме додаткових бюджетних видатків на адміністрування податку. З початку наступного року, поруч із існуючим специфічним акцизом, фактично стягуватиметься новий податок з інакшою базою оподаткування (не за кількістю виготовлених сигарет, а за їхньою відпускною ціною) та інакшою ставкою (не в гривнях, а у відсотках). Державній податковій адміністрації доведеться контролювати роздрібні ціни в більш як 59000 торговельних точках, не враховуючи стихійних дрібнооптових ринків та всюдисущих бабусь-торговок. Ускладниться й сама процедура нарахування ставки акцизного збору, оскільки тепер податковим органам доведеться одержувати інформацію про ціну кожної окремої партії реалізованих тютюнових виробів.

Головні лобісти

З огляду на негативні наслідки введення змішаної ставки акцизного збору, постає резонне питання: як же так сталося, що закон про внесення змін у систему акцизного оподаткування все-таки ухвалений і, більше того, набере чинності вже з початку наступного року?

Верховна Рада України

Розгляд положення про зміни в системі акцизного оподаткування тютюнової галузі було ініційоване першим заступником глави парламентського комітету з питань фінансів і банківської діяльності Василем Цушком. Причому асоціація оптовиків і виробників алкоголю й тютюнових виробів СОВАТ, із якою асоціюється діяльність народного депутата, фактично переживає роздвоєння власної позиції стосовно вибору між змішаним і специфічним акцизним збором. З одного боку, асоціація виступає за введення єдиної фіксованої ставки акцизного збору на алкогольні напої. З іншого — щодо тютюнової промисловості вона віддає перевагу змішаній системі акцизного оподаткування. Відсутність єдиної позиції в питанні податкової політики держави в «протегованих» асоціацією галузях економіки принаймні дивує.

Тим паче дивно, що Василь Цушко, визнаний авторитет у питаннях податкового законодавства, підтримав ідею змішаних ставок. Утім, слід зазначити, що більшість депутатів навіть профільного в цьому питанні комітету до кінця не розібралися, у чому відмінність між специфічною, адвалорною та змішаною ставками акцизного збору. На цьому тлі лобіювання змін в акцизному оподаткуванні виявилося досить простим завданням.

До лобістів нової ставки акцизу можна зарахувати й народного депутата Григорія Бондаренка. Законопроект № 4000-1, поданий народним депутатом на розгляд ВР, передбачає заборону продажу тютюнової продукції «неспеціалізованими» підприємствами, тобто тими торговими точками, які продають й інші товари. Пропозиції Бондаренка, викладені в цьому законі, нібито спрямовані на полегшення адміністрування змішаної ставки акцизного збору. Проте цей закон, у разі його ухвалення, однозначно призведе до розвитку тіньової торгівлі і, крім цього, сприятиме створенню торгової монополії. Несподівана обставина — Григорій Бондаренко є членом фракції «Європейський вибір», яка, на думку експертів, найближча до першого віце-прем’єра й міністра фінансів Миколи Азарова. Дивно, що законопроект, який веде до можливих втрат бюджетних надходжень, підтримують люди першого віце-прем’єра (Бондаренко був заступником Азарова в ДПАУ), для якого виконання бюджетної політики — одна з умов збереження своєї посади.

Міністерство фінансів України

Складається враження, що представники тіньового ринку намагаються заощаджувати гроші та працювати з нижчою ланкою виконавчої влади. Зокрема неординарна подія відбулася під час «круглого столу» «Економічні заходи для запобігання появі тіньового ринку тютюнових виробів», проведеного на початку цього тижня Міністерством із питань економіки та європейської інтеграції України. У процесі обговорення заступник міністра фінансів України Сергій Макацарія оприлюднив позицію міністерства, висловившись проти введення змішаної системи акцизного оподаткування. Яким же був його подив, коли у виступі наступного учасника — заступника начальника одного з управлінь того ж таки Мінфіну Людмили Жук — пролунала цілком протилежна думка. Ситуація лобіювання «через низи» очевидна.

Кому вигідна змішана система акцизного оподаткування?

Кому ж вигідно лобіювати заміну існуючої системи нарахування акцизного збору на тютюнову продукцію?

По-перше, змішана система акцизного оподаткування вигідна тіньовому ринку. При акцизі, що залежить від ціни реалізації тютюнових виробів, з’являється безліч можливостей для ухиляння від сплати податків. Цим, безумовно, скористаються несумлінні тютюнові виробники. Крім того, змішані ставки фактично допоможуть підняти голову компаніям, що займаються контрабандним ввезенням сигарет у країну чи нелегально виробляють сигарети на внутрішньому ринку.

По-друге, введення змішаної ставки акцизного збору принесло б вигоду компаніям, які виготовляють дешеві низькосортні сигарети. Введення адвалорної або змішаної системи створить вагомі податкові пільги для найдешевших сигарет, тоді як сигарети дорогих сортів зазнаватимуть своєрідної податкової дискримінації. При цьому цілком імовірно, що на внутрішньому ринку збільшиться частка дешевих сигарет низької якості, що позначиться на інвестиційній привабливості галузі. А сьогодні ж тютюнова галузь — одна з найпривабливіших для іноземних інвесторів. Останніми роками в неї було залучено понад 250 мільйонів доларів.

По-третє, введення змішаної ставки акцизного збору вигідне тютюновим підприємствам, розміщеним у деяких сусідніх країнах, передусім у Росії та Молдові. При введенні адвалорної або змішаної системи різко збільшиться різниця в цінах на дешеві сигарети й сигарети вищого класу. У результаті вітчизняні високосортні сигарети стануть значно дорожчими за аналогічну продукцію в Росії та Молдові.

І, нарешті, змішана ставка акцизного збору вигідна тим вітчизняним підприємствам, які характеризуються технологічною відсталістю й неконкурентоспроможністю своєї продукції. Більшість таких підприємств сподіваються за рахунок цінових воєн і зменшення бюджетних надходжень виправити своє фінансове становища. При цьому перспективи розвитку тютюнової галузі, включно з можливим припливом інвестицій, створенням робочих місць і підвищенням експортного потенціалу країни, вони цілком ігнорують.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво