КОМУ І ЗА ЩО ЧЕРВОНІТИ, КОЛИ ЙДЕТЬСЯ ПРО ЗЕРНОВИЙ РИНОК 2000—2001 РОКІВ

Недавні звинувачення Леоніда Кучми, буцімто в нинішній аграрній кризі винні всі три останніх склади Кабінету міністрів, включаючи уряд Віктора Ющенка, народний депутат Євген Червоненко прокоментував досить емоційно.

— Я категорично не згоден з Президентом, що уряд Пустовойтенка залишив по собі прекрасні показники і що ціна на хліб за уряду Ющенка була найвищою, — цитує слова депутата прес-служба «Нашої України». — Навесні 2000 року передумови для паніки на аграрному ринку були значно більші, ніж цього року. Але три з половиною роки тому Держрезерв за згодою з Мінекономіки запровадив відкриті тендери на зерно. Такий крок викликав шалений спротив так званого аграрного лобі, представники якого звикли отримувати зерно за заниженими цінами по «телефонному праву». Одними з головних противників встановлення реальних цін на зерно були Володимир Щербань та Віктор Янукович — голови Сумської та Донецької облдержадміністрацій. Губернатори не бажали розставатися з практикою, коли зерно не належало державі, а перебувало на елеваторах, звідки вони могли його «наскоками» забирати за цінами, в декілька разів нижчими, ніж ті, за якими купувала держава».

Завдяки аукціонам на ринку сформувалася реальна ціна на зерно, вдалося зупинити паніку. Банки добровільно почали кредитувати сільгоспвиробників, і у 2000 році селяни отримали 1,6 млрд. гривень кредитів; держава запровадила політику компенсації кредитних ставок тим банкам, які кредитували село.

Коли в 2001 році хлібороби зібрали рекордний урожай, Держрезерв вирішив скуповувати зерно у виробників по ринковим цінам — близько 700—800 гривень за тонну. Але уряд Ющенка вже відправили у відставку, і це розв’язало руки представникам аграрного лобі. Останні усунули від закупівель Держрезерв і надали повноваження майже збанкрутілому «Хлібу України», який має боргових зобов’язань на понад мільярд гривень, скуповувати зерно за заставними цінами — вдвічі нижче від ринкових. А Держрезерв намагався продовжувати скуповувати зерно за ринковими цінами, тож його здобутки були досить скромними — лише 300 тис. тонн закупленого збіжжя.

— Після моєї відставки Держрезерв мав запаси більше мільйона тонн зерна, що давало можливість реагувати на будь-яку паніку на ринку зерна за умов відкритих аукціонів, — продовжує Євген Червоненко. — Замість цього нинішнього року, коли Віктор Ющенко та особисто я запропонували таку схему Миколі Азарову, уряд знову запровадив систему адресного продажу зерна за демпінговими цінами операторам ринку, причетним до лобістських структур та підконтрольних губернаторам. Саме цей крок викликав повну дестабілізацію на ринку зерна та хаос. Зараз Микола Песоцький, керівник Держрезерву, відновив адресний продаж зерна. Одному оператору можуть продавати його по 700 гривень в той час, як на ринку воно коштує 1100, а така дельта — чудове поле для корупції.

Відтак колишній голова Держкомрезерву вважає, що йому немає за що червоніти. Так само, як і Віктору Ющенку — коли йдеться про ситуацію в аграрному секторі в 2000—2001 роках.