Кому дістануться луганські електромережі - Економіка - dt.ua

Кому дістануться луганські електромережі

22 квітня, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №15, 22 квітня-6 травня

На ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання» (ЛЕО) сьогодні претендують три сили. Перша — держава. О...

На ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання» (ЛЕО) сьогодні претендують три сили. Перша — держава. Однак тут існує ризик, що її стратегічні інтереси можуть бути підмінені простим поверненням електромереж у власність держкомпанії «Луганськобленерго», яку на рівні менеджменту контролює сьогодні її колишній приватний власник Костянтин Жеваго.

Друга сила — це нинішні власники ЛЕО, яких по зв’язують з групою «Інтерпайп» Віктора Пінчука. На них сьогодні вже розпочато атаку відразу за двома сценаріями. Абсолютним — через суд про визнання недійсним первинного продажу майна луганських мереж Укрсоцбанку. І за помірним сценарієм — у вигляді поступального тиску НКРЕ, яка вводить дедалі нові й нові санкції проти ЛЕО з метою позбавити його останніх надій на рентабельність і згодом продати.

І третя сила, що з’явилася в грі зовсім недавно, — це західний капітал представлений московським відділенням відомого фонду «Ренессанс капитал», який просто прийшов купити, і йому однаково в кого — у В.Пінчука чи в держави.

НКРЕ в дії

Минулої середи голова правління Укрсоцбанку Борис Тимонькін заявив, що, на його думку, судовий розгляд у справі про повернення енергопостачальній компанії «Луганськобленерго» електричних мереж заполітизовано. Стурбованість банкіра викликана, зокрема, тим, що його банк проходить у справі співвідповідачем. При цьому Тимонькін висловив здивування, що «це перший випадок в Україні, коли піддається сумніву те, що куплено на відкритих торгах».

Буквально відразу після рішення Печерського суду, а саме 6 квітня відбулося засідання НКРЕ. За його результатами енергокомісія прийняла унікальне рішення: визнати, що ЛЕО не в повному обсязі розраховувалося за електрику з «Енергоринком», не за призначенням використовувало кошти компанії, не виконало в повному обсязі інвестиційну програму і, крім іншого, відмовилося укласти з держпідприємством «Енергоринок» типовий договір купівлі-продажу електроенергії. Тобто на рішення про законність приватизації наклалося рішення про визнання інших фактів, що дискредитують компанію. Стало зрозуміло, що це вже тенденція.

Як уже писало «ДТ», для того щоб покарати ТОВ за висунуті претензії, на ЛЕО з боку НКРЕ був накладений штраф у розмірі 85 тис. грн. Крім цього, було прийнято рішення переглянути тарифи на послуги ЛЕО, а саме — зменшити їх. Сума зниження тарифів дорівнювала обсягу коштів, витрачених нібито не за призначенням чи неефективно.

Ще один вид санкцій був більш вагомим: НКРЕ ухвалила розрахувати новий спеціальний алгоритм відрахування коштів для ЛЕО. Під цим алгоритмом мають на увазі зменшення обсягів коштів, що перераховуються ТОВ за його послуги. Залишок надходитиме генерируючим компаніям.

У цифрах це виглядає так: частку коштів, що перераховуються на рахунки луганської компанії, у квітні знижено з 10,71 до 7,53% від загального збору грошей за електроенергію в Луганській області. Це призведе до того, що ЛЕО зазнає збитків у розмірі майже 50%.

Керівництво ЛЕО заявляє, що оцінка розрахунків зроблена некоректно, тому що за основу було взято не найпоказовіші періоди, а саме — зимові місяці. Глава компанії Руслан Арсірій заявив: «Покажіть мені хоч один місяць порівняно з минулим роком, у якому ми розрахувалися гірше хоч би за однією групою споживачів. 2003 року рівень оплати електроенергії в нас становив 76%, а 2004-го — 90,5%. Є різниця? І чому не застосовуються санкції до того самого «Донецькобленерго», яке торік розрахувалося на 80%, а також до низки інших компаній?»

Р.Арсірій погоджується, що справді в ЛЕО могло бути нецільове використання коштів, а саме — близько 300 тис. грн. «Тож нехай НКРЕ відніме ці кошти з тарифу, нехай накладе штраф, але зрізати вручну тариф до рівня, що забезпечує лише виплату зарплати, не можна. Це репресивний метод», — сказав глава компанії, визнавши, що сила на боці регулятора.

При цьому в ЛЕО зазначають, що вердикт — нецільове використання коштів — не конкретизовано: в акті територіального представництва НКРЕ сказано, що в 2003 і 2004 роках об’єднання витратило близько 2 млн. грн. не так, як слід було б. У ЛЕО зазначають, що такі претензії, можливо, і логічні, проте причини невиконання інвестпрограми очевидні.

Наприклад, оплата за електроенергію з боку споживачів не повна. Крім того, у тарифі для ЛЕО не були враховані 25,2 млн. грн. у вигляді збитків, пов’язаних із початком діяльності на території Луганщини такого споживача, як «Укренерговугілля». 15,6 млн. грн. компанія не одержала через переведення Стахановського феросплавного заводу з другого класу напруги на перший. Зазначимо, що середньомісячна виручка ЛЕО — близько 10 млн. грн.

Є ще один камінь спотикання у відносинах ЛЕО і НКРЕ. Комісія зовсім не прагне переглянути тарифи для компанії, тому що та відмовляється підписати типовий договір купівлі-продажу електрики з «Енергоринком» на запропонованих ДП умовах.

Енергорозподільча компанія висунула до договору низку зауважень: у ньому не був узгоджений період переважного погашення заборгованості перед ДП. Відповідно до підписаного документа, платежі за електрику, стягнуті зі споживачів Луганської області, відбиваються в бухгалтерській звітності ЛЕО як погашення старих боргів компанії за електроенергію перед «Енергоринком», який наполягає на тому, що всі платежі обласних постачальників за електрику мають відображатися в бухгалтерській звітності як оплата поточного боргу. «Енергоринок» вписав цю умову в типовий договір, який держпідприємство уклало з усіма енергопостачальними компаніями, за винятком Луганської. Відмова підписати такий договір була цілком мотивованою: щойно це відбудеться, і ЛЕО втратить електромережі. Крім того, як мінімум дві компанії — «Київенерго»» і «Дніпрообленерго» мають відмінну від типової редакцію договорів з «Енергоринком», не кажучи вже про те, що відповідно до Цивільного кодексу компанія будь-якої форми власності має право не підписувати будь-які договори, що суперечать її життєвим інтересам, і ніхто не має права тиснути на неї через це. Схоже, це й стало каменем спотикання.

«Енергокомпанія — це живий організм, а не експериментальна модель. І як будь-який живий організм вона може померти, якщо її не годувати. Як ми зможемо мобілізувати наші сили, якщо в нас немає грошей на бензин і ремонтні роботи? Просто поступово в нас відмиратимуть якісь частини інфраструктури, спочатку відмиратимуть непомітно, а потім — лавиноподібно», — вважає Р.Арсірій. Він переконаний, що покарання має стимулювати компанію до розвитку й дисципліни, але в цьому разі покарання стимулює до відмови від ліцензії на постачання електроенергії. «Нехай прийде фірма «X» і доведе, що вона може працювати ефективніше», — сказав Р.Арсірій.

І компанія «Х» прийшла.

Ренесанс, що приносить надію

Наприкінці березня, тобто буквально за два тижні до сенсаційного рішення НКРЕ, навколо ЛЕО активізувалася інвестиційна компанія «Ренессанс капитал», яка спеціалізується на пошуку недооцінених активів, їхньому скуповуванні та перепродажу. У листі на ім’я першого віце-прем’єр-міністра Анатолія Кінаха ця компанія повідомила, що вона детально проробляє питання інвестування в ЛЕО. При цьому в листі йдеться про те, що «Ренессанс капитал» знайомий «зі складною історією створення і подальшої діяльності ЛЕО». Інвестори виступили з пропозицією підняти компанію до світового рівня.

Зокрема, уряду України було запропоновано встановити ринкові норми прибутку для ЛЕО, що має підштовхнути цю компанію і до дотримання умов ліцензійного договору, і до інвестування в розвиток електромереж. Крім того, «Ренессанс» запропонував «Енергоринку» піти на реструктуризацію боргів ЛЕО, тобто діяти так само, як і в 2001-му під час приватизації мереж. Так, на думку експертів, ЛЕО зможе виконувати зобов’язання перед ДП у повному обсязі. І, найважливіше, інвестор пропонує врегулювати всі претензії до енергооб’єднання з боку влади, що дасть змогу залучити кошти для модернізації обладнання.

Справді, «Ренессанс» спроможний залучити зарубіжних інвесторів, готових заплатити ринкову вартість за ЛЕО. Головне, на що розраховує інвесткомпанія, — на розуміння з боку уряду та його підтримку. У появі інвестиційно-орієнтованої компанії є позитивний знак: якщо її пропозицію Кабмін розгляне всерйоз, а потім прийме її, Україна зможе позбутися реноме країни, яка здійснює дискримінаційну політику реприватизації, і держави, що зазіхає на права приватної власності. Досить згадати слова прем’єр-міністра Юлії Тимошенко в інтерв’ю «ДТ» про те, що в деяких випадках буде досить, якщо нинішні власники колишніх держоб’єктів доплатять за них.

Четвертий зайвий

У п’ятницю, коли верстався цей номер, у Києві проходило чергове засідання НКРЕ. І на ньому знову розглядалося питання накладення чергових штрафів на ЛЕО. І, можливо, конфлікт перейшов ту межу, коли стало можливим говорити про повну тактичну перемогу держрегулятора над приватною енергокомпанією, що була обрана показовою жертвою на 2005 рік.

Та це навіть добре, що ми наразі не знаємо підсумків тактичної перемоги чи поразки НКРЕ. Інакше нам довелося б аналізувати цю тактику. А так ми можемо спробувати знайти відповідь на просте запитання: у чиїх інтересах можуть відбуватися ті чи інші дії?

Отже, як уже було сказано напочатку, у нас тут нібито є державний інтерес. Та кого саме з представників держави? Може, НКРЕ, яка при старій владі схвалювала продаж Луганських мереж для погашення боргів, видавала новій приватній структурі, створеній на її місці, усі необхідні ліцензії. А тепер хоче повернути ЛЕО в обленерго, від якого залишилася одна лише будівля центрального офісу з повислими на ньому понад півтора мільярдами гривень боргів?

«Будь-яке рішення, у т.ч. держчиновників, має диктуватися державною політикою. А не... натяками. Йдеться про розвиток і життя суспільства — для цього тебе (держчиновника) і призначили. По суті, держчиновники уповноважені організовувати, а не нав’язувати суть і правила гри. І довести суть цих правил у тому числі й до ЛЕО. На жаль, нічого навіть віддалено схожого НКРЕ не зробила. І правил гри, на жаль, ми не можемо зрозуміти», — констатує Лілія Млінарич, голова спостережної ради компанії «Класікс Менеджмент», яка надає ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання» консалтингові послуги з економічних і юридичних питань.

Або, може, держінтереси відстоює ДП «Енергоринок», що затіяло свого часу з ЛЕО казуїстичну суперечку з приводу якихось мало кому зрозумілих, крім юристів обох компаній, пунктів договору? А нині, коли екс-глава держкомпанії В.Кальченко очолив НКРЕ, він «пісочить» луганчан майже на кожному засіданні, відкрито, у присутності преси, пропонуючи як альтернативу репресіям підписати раз і назавжди кабальну для приватної компанії редакцію того самого договору.

Проте вищеописані дії добре лягають у сценарій «замовлення» із боку потенційного «альтернативного» покупця. А оскільки паралельно пресингу НКРЕ розгортається судова баталія, де в атаку на ЛЕО з відкритим забралом йде вже згаданий банкрут «Луганськобленерго», де попри реприватизацію, що відбулася 1999 року, дотепер має свій кабінет відомий бізнесмен К.Жеваго, все стає на свої місця.

Окремі члени нашого енергетичного бомонду, схоже, щиро вважають вираженням «державних інтересів» (довівши до ручки приватну енергокомпанію за рахунок необгрунтовано жорстких рішень регулюючого органу) передачу її власності підконтрольній їм держструктурі.

Тим часом Лілія Млінарич каже: «Для мене очевидний розвиток двох ситуацій. Припустимо, держава вирішує «прибрати» всю приватну (приватизовану) енергетику. У такому разі потрібно про це чесно говорити. Наприклад, це стратегічно важливо. Зрозуміло, держава може визначити стратегічно важливі підприємства й галузі у певний період часу.

Тоді давайте обговорювати не ситуацію (сьогоднішню), що приводить до зниження котирувань акцій української компанії (ВАТ «ЛЕО»), або «витискуванню» її власників. Давайте говорити й обговорювати процес викупу державою акцій таких компаній, тобто процесу їхнього повернення в держвласність.

Давайте оголосимо, що це — галузь державна (енергетика) і пояснимо суспільству чому (навіщо). Наприклад, для вирішення багаторічної проблеми боргів. До речі, законопроект про реструктуризацію боргів енергогалузі в парламент подавали тричі...

Після цього можемо обговорювати процес передачі боргів від менеджменту до менеджменту, процес поглинання компанії тощо.

І давайте бути чесними. Коли знаходяться такі приводи, як щодо ЛЕО, 2002-го, наприклад, податкові служби серйозних порушень не виявили, то вирішили об’єднати перевірку з 2003-м. Насправді це нагадує той самий сценарій (сьогодні — відносно ЛЕО). Давайте швидко висловимося: не могли знайти серйозних порушень у 2004-му — об’єднаємо їх із 2003 роком. Хоча за всі порушення 2003-го компанію вже оштрафували. Тепер, об’єднавши претензії за два роки, нам пред’являють те саме страхування. Про яке в попередній і поточний рік ми навіть боїмося думати: за це ЛЕО вже була оштрафована».

Виглядали б усі вищеописані події з ЛЕО справді сумно і безпорадно, як у безлічі інших історій останніх місяців у нашій країні зі словом «реприватизація», якби у вирішальний момент не з’явився на сцені «Ренессанс» зі своїми західними грошима.

І це, на наш погляд, дало несподіваний шанс усім... виплутатися.

Оскільки ми не знаємо, як далеко зайшло вчора НКРЕ в реалізації попереднього свого конфліктного сценарію, ми опишемо просту схему примирення інтересів трьох основних сторін, яка на сьогодні все ще виглядає можливою.

Оскільки право власності в нас усе-таки непорушне (ми знаємо, що не всі з цим згодні, але зробимо вигляд, аби зберегти обличчя перед західним інвестором), є тільки один шанс, при якому всі інтереси будуть враховані: ЛЕО продає «Ренессансу» значну частку, НКРЕ створить для компанії нормальні умови роботи, і вона з проблемної перетвориться на зростаючу.

Отримані гроші, по-перше, можна буде використати на погашення боргів і розвиток мереж самої компанії. А якщо справді держава (тобто уряд, а не дрібні держструктури, які раніше намагалися представляти його інтереси) вирішить, що компанія має доплатити в бюджет (треба буде ще придумати за що, адже ЛЕО не було приватизовано), то зробити це можна буде за рахунок ресурсів «Ренессанса», а не за рахунок нового руйнування Луганської енергокомпанії.

Щоправда, цей варіант не враховує інтересів четвертої сторони — колишнього власника «Луганськобленерго». А хто сказав, що їх потрібно враховувати?

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво