Кому аеропорт? Налітай... - Економіка - dt.ua

Кому аеропорт? Налітай...

28 липня, 2006, 00:00 Роздрукувати Випуск №29, 28 липня-4 серпня

Стан справ у комунальному підприємстві «Міжнародний аеропорт «Чернівці» подеколи нагадує перипетії популярного радянського мультфільму про пригоди капітана Врунгеля...

Стан справ у комунальному підприємстві «Міжнародний аеропорт «Чернівці» подеколи нагадує перипетії популярного радянського мультфільму про пригоди капітана Врунгеля. Пригадуєте, як той пояснював своєму недорікуватому помічнику: «Як ви яхту назвете, так вона і попливе»? І справді, присутність у назві підприємства гучного означення «міжнародний» не може приховати тієї обставини, що починаючи з 2001 року воно перебуває у системній кризі. Навіть зловживання на підприємстві, виявлені торік численними перевірками, якісь несолідні — на кшталт відсутності 50% огорожі по всьому периметру летовища...

А якщо серйозно, то для характеристики становища, в якому опинилося підприємство, достатньо красномовного прикладу: через поганий стан 2256 метрів його злітно-посадкової смуги служба охорони президента Румунії Трояна Бесеску, який не так давно робив тут зупинку по дорозі із Києва до Бухареста, довго відмовлялася дати добро на приземлення президентського авіалейнера у Чернівцях. Відтак власник КП «Міжнародний аеропорт «Чернівці», яким є територіальні громади сіл, селищ, міст Чернівецької області, оголосив про намір віддати його у хороші руки. Поки що на умовах довгострокової оренди нерухомого майна. За це рішення проголосувала більшість присутніх 6 липня 2006 року на позачерговій сесії Чернівецької обласної ради депутатів.

Три ножі у спину

Звісно, не можна заперечити, що певні здобутки у чернівецького летовища все-таки є. Так, якщо з кінця 90-х і до 2001-го аеропорт практично не функціонував, то вже у 2002 році його послугами скористалися 3,5 тис. пасажирів, у 2003-му — майже 6,5 тис., у 2004-му — понад 12 тис. (Для порівняння: у далекому 1978 році послугами аеропорту скористалися 320 тис. пасажирів.) Оскільки власних літаків головне летовище Буковини не має (це колись парк державного підприємства «Аеропорт «Чернівці» налічував зо два десятки машин), авіапідприємство уклало угоди на обслуговування майже всіх вітчизняних туроператорів, «ПоділляАвіа»,«Українських Cередземноморських Авіаліній», рідної авіакомпанії «Буковина-Байкал» тощо.

Проте увесь цей відносний позитив поки що не в змозі переважити іншої статистики: за технічної можливості аеропорту обслуговувати 12 зльото-посадок на годину сьогодні він натягує таку кількість в середньому за тиждень. Наразі господарська діяльність забезпечує 180—200 тис. грн. на місяць за потреби на заробітну плату 120 тис., обслуговування смуги, обладнання, поточний ремонт — 50 тис., сплату податку на землю Чернівецькій міській раді — 46 тис., оплату комунальних послуг — 35 тис. грн. Не треба бути економістом, аби зрозуміти: такого підприємства, як аеропорт, на теренах Буковини насправді не існує.

Коротко нагадаємо хроніку зміни власників. Після розпорядження Кабінету міністрів України від 8 січня 2002 року №3-р, сесія Чернівецької обласної ради (рішення №173-17/01 від 20 грудня 2001 р., №14-18/02 від 17 січня 2002 р. та №21-1/02 від 10 травня 2002 р.) поетапно приймає до спільної власності територіальних громад краю цілісний майновий комплекс державного підприємства «Аеропорт «Чернівці». Далі його реорганізовують із державного у комунальне підприємство (рішення № 33-2/02 від 6 червня 2002 р.). Громадам області воно дісталося зі збитками від виробничої діяльності в 134 тис. грн., а заборгованість за різними видами платежів сягала майже 1,5 млн. грн.

Не дивно, що вже 17 квітня 2003 року, Господарський суд Чернівецької області розпочав провадження про банкрутство КП із наступним затвердженням його керівника та розпорядника майна. Згідно з погодженим сесією Чернівецької обласної ради, яка управляє комунальним майном, та затвердженим Господарським судом Чернівецької області планом санації, на пропозицію комітету кредиторів інвестором підприємства було визначено ТзОВ БФ «Чернівціжитлобуд» (керівник — Василь Мороз). Інвестор зобов’язався погасити борг в 600 тис. грн.

Однак бодай частково подолати господарську кризу і вишукати кошти для виконання приписів про безпеку польотів вдалося лише після передачі цій будівельній фірмі недобудованого 55-квартирного житлового будинку у Чернівцях (вул. Кармелюка, 135а), що належав до обласного комунального фонду. План санації аеропорту (пункт 2.1) також передбачав, що 30 квартир у зазначеному будинку фірма-інвестор безоплатно передасть черговикам, які працювали ще на державному підприємстві, а рештою розпорядиться на власний розсуд. Проте коли підписували акт приймання-передачі між аеропортом та будівельниками, цей пункт із документів чомусь зник.

Черговики, які вже не раз пікетували органи влади та прокуратури, звинувачують у цьому керівника санації Володимира Палійчука (директор КП з 2002 року), який не наполіг на виконанні інвестором узятих на себе зобов’язань. У інвестора ж своя правда — черговики повинні викупити житлову площу. І свою позицію він також обстоює в судах. Не заглиблюючись у юридичні тонкощі численних позовів, зауважу, що наразі черговиків обслуговує вже четвертий адвокат, а судовій тяганині не видно кінця-краю.

Другий вузол суперечностей навколо аеропорту затягнувся зовсім нещодавно. Практично весь 2005 рік минув під знаком з’ясування стосунків нової, тоді ще «помаранчевої», команди облдержадміністрації, яка здійснює оперативне управління підприємством, із його керівництвом. Формальним приводом для їх загострення стала відмова аеропорту приймати літаки DС-9 («Дуглас»), на чому нібито наполягали чиновники ОДА. Наприкінці 2004 року мало не всі регіональні ЗМІ повідомили, що «Міжнародний аеропорт «Чернівці» прийняв літак серії DС-9 «Українських Cередземноморських Авіаліній», який вилетів до Чернівців з міста Форлі (Італія). Проте вже незабаром керівництво чернівецького аеропорту в односторонньому порядку відмовилося від узятих на себе зобов’язань щодо обслуговування літаків згаданого типу.

Представники дирекції аеропорту кажуть, що зробили це після висновків Українського державного проектно-технологічного науково-дослідного інституту ЦА «Украеропроект», який один лише має право визначати технічний стан злітної смуги щодо її спроможності приймати літаки різних типів. А згідно з висновками київських експертів, вузьке шасі DС-9 може серйозно пошкодити покриття на летовищі, а це, у свою чергу, призвести до аварії літака і навіть загибелі людей.

Підприємці поскаржилися на такі дії директора аеропорту обласній владі, а та ініціювала процес перевірки фінансово-господарської діяльності підприємства спеціальною комісією у складі представників Пенсійного фонду, податкової, КРУ та прокуратури. Результати її роботи, викладені на 17 сторінках, передали в прокуратуру, яка також мала сказати своє слово. (Влітку 2005 року прокуратура Чернівців порушила кримінальну справу за фактом ухиляння від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів посадовими особами КП «Міжнародний аеропорт «Чернівці». Восени того ж року прокуратура Чернівецької області порушила кримінальну справу за фактом маніпуляцій із документами черговиків. Про доведення справ до логічного завершення громадськості наразі нічого не відомо.)

Крім перелічених, ще однією, і чи не найбільшою, бідою підприємства заступник голови облдержадміністрації Борис Баглей вважає кадрове забезпечення. Що це означає, пояснив колишній військовий керівник польотами аеропорту, голова постійної депутатської комісії з питань транспорту та зв’язку Садгірської райради м. Чернівців Степан Сологуб. За його даними, зі ста працівників аеропорту лише шість мають спеціальну освіту, а 2/3 керівників підприємства, включно з директором, міліцейські відставники. Усе це тягне за собою порушення статей Повітряного кодексу України, Довідника кваліфікаційних характеристик професій та настанов аеродромної служби тощо.

Щасливе «приземлення»

Однак остаточно «розбився» аеропорт об земельні справи. На підприємстві чекали, що Чернівецька міськрада, як і 2004 року, звільнить обласне комунальне підприємство від сплати податку на землю. Але під час розгляду цього питання на одній із сесій 2005 року депутати так і не ухвалили жодного рішення. А землі у летовища ні мало ні багато — 130 га, тож там небезпідставно побоювалися, що скасування податкових пільг знову поставить підприємство на межу банкрутства. (Нагадаю, що земельний податок із підприємства стягується у співвідношенні 75% — до міського бюджету, 25% — до обласного.) Не допомогло навіть відверте лобіювання інтересів КП нардепами від Буковини.

Власне, саме розгляд питання про замороження «земельного» боргу аеропорту перед обласним бюджетом на сесії Чернівецької облради 9 січня 2006 року і став підставою для спонтанного рішення депутатів про передачу комунального підприємства у власність міста. Після оголошення розміру заборгованості депутатам раптом запропонували не просити місто про податкові пільги, а просто підпорядкувати аеропорт Чернівецькій міській раді. Лише після розшифровки стенограми засідання сесії облради несподівано з’ясувалося, що йшлося тільки про намір. Хоча на той час міська рада вже встигла надати згоду «на приймання у комунальну власність територіальної громади м.Чернівців КП «Міжнародний аеропорт «Чернівці» (рішення 41-ї сесії міськради №943 від 16 лютого 2006 року).

Обраний у березні 2006 року новий склад Чернівецької обласної ради повернувся до розгляду питань, пов’язаних із функціонуванням аеропорту. Депутати оголосили конкурс на передачу в довгострокову оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, що перебуває на балансі комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Чернівці». Метою конкурсу вони вважають визначення орендаря, який запропонує найкращі умови експлуатації об’єкта, його реконструкції та збереження основного виду діяльності (профільності). Сам конкурс проводитиметься через 30 календарних днів з дати публікації оголошення про нього 7 липня ц.р.

За словами вже нового губернатора Буковини Володимира Куліша, аби виправити ситуацію, у перші два роки оренди інвестор повинен вкласти у підприємство не менше 30 млн. грн. (Один лише ремонт злітної смуги обійдеться у 12—16 млн. грн.) Губернатор також не проти, щоби таким інвестором стала міська рада. До речі, на момент оголошення конкурсу саме вона була «найзасвіченішим» претендентом на майно КП «Міжнародний аеропорт «Чернівці».

Для чого Чернівцям аеропорт?

Розмови про можливу передачу летовища місту ведуться з 2003 року. Батьки міста традиційно обіцяють, що допоможуть підприємству вибратися з боргової ями. Мерія, вустами свого секретаря Трояна Єремічука, каже, що місто має можливість вже цього року замовити всю проектну документацію на серйозний ремонт в аеропорту і розпочати підготовку до ремонтних робіт у наступному. З таким розрахунком, щоб до 600-річчя першої письмової згадки про Чернівці вкласти у це підприємство у межах 15—20 млн. грн.

І місто такі гроші має. (Воно й не дивно, адже, за інформацією департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин, у першому півріччі 2006 року продано 10 земельних ділянок загальною площею 5,4 га на суму 14 173 000 грн., а в аеропорту потенційно вільної землі аж 130 га.) Єдиною умовою для їх отримання має стати «стовідсоткова гарантія», що аеропорт стане власністю міста.

Відтак вистраждане депутатами рішення про оголошення конкурсу на передачу в довгострокову оренду майна, що перебуває на балансі комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Чернівці», відверто не сподобалося присутнім на сесії чиновникам мерії. Проте депутати облради на це не зважили. (Подейкують, що на заваді стала підозра, що місто більше цікавить не так саме підприємство, як майже 130 га безцінної землі у межах обласного центру.)

Власне, саме остання обставина змушує прискіпливіше придивитися до потенційного власника комунального підприємства. Вкласти у його розвиток 30 млн. грн. із фонду розвитку міста — справа нехитра. Не своїми ж грошима ризикують чиновники. Та й «свої» підрядники, які виконуватимуть тут ремонтні роботи, залишаться задоволеними. Незрозумілим є наразі інше: на чому грунтується переконання, що мерія виявиться ефективнішим менеджером для підприємства, ніж влада обласна?

Представникам територіальних громад сіл, селищ, міст Чернівецької області, які усі є власниками аеропорту, досі не представлено маркетингових розрахунків майбутньої успішної діяльності підприємства. Бо навряд чи ними можна вважати слова секретаря міської ради Трояна Єремічука про те, що аеропорт стане частиною інфраструктури розвитку туристичної галузі, на яку роблять ставку в місті та області.

Невже після переходу летовища у власність міста буковинці з їх низьким рівнем зарплат раптом стануть більше подорожувати літаками, що зробить справу рентабельною? Таку перспективу спростовують дані самої мерії. Як повідомив її прес-центр, кількість іноземних туристів, які торік відвідали Чернівці, перевищила 5 тис. осіб. Водночас майже 23 тис. клієнтів, скориставшись послугами місцевих туроператорів і турагентів, здійснили зарубіжні подорожі. Навіть якщо припустити, що всі ці люди скористаються послугами місцевого аеропорту, до пасажиропотоку 1970-х років ще ой як далеко. Тому питання, чому понад 240 тис. чернівчан пропонують спонсорувати ремонт злітної смуги для кількох тисяч пасажирів, здатних придбати собі квиток на літак, ще довго залишатиметься відкритим.

Фахівці з місцевого самоврядування також стверджують, що жодні застереження щодо того, що в майбутньому місто не матиме права перепрофілювати роботу підприємства, а також виставити його на приватизацію, не є абсолютними. Депутати правомочні приймати будь-які рішення, але так само ніщо не завадить їм скасувати раніше ухвалені.

Незрозуміло й те, як місто розв’язуватиме проблему з черговиками. Як правонаступник облради воно може продовжувати брати участь у судовій тяганині між черговиками та інвестором або ж вирішити питання радикально — перевірити список черговиків і різко обмежити його.

Тому поки що у справі порятунку чернівецького аеропорту не стільким відповідей, скільки запитань. І головне з них — чи потрібен такий тягар місту в умовах глобалізованого світу?

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №47, 7 грудня-13 грудня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво