Коли вичерпано всі аргументи. Вчинено розбійний напад на гендиректора ЛуАЗу

Місяць тому «ДТ» уже розповідало про ситуацію, що склалася навколо одного з найбільших підприємств вітчизняної автопромисловості — Луцького автомобільного заводу. Тоді здавалося, що конфлікт між ЛуАЗом і діючою владою вичерпано. Шостого липня Господарський суд Волинської області скасував рішення ДПАУ про додаткове нарахування податків відповідно до актів перевірки підприємства й визнав незаконними докази, що лягли в основу обвинувачень на адресу ЛуАЗу з боку податкової адміністрації. Того ж дня Апеляційний суд Волинської області задовольнив скаргу генерального директора ВАТ «Луцький автомобільний завод» Володимира Гунчика про неправомірність порушення регіональною податковою адміністрацією кримінальної справи проти керівників ЛуАЗу за обвинуваченням в ухилянні від сплати податків.

Трохи пізніше в Луцьку було створено спеціальну комісію зі сприяння роботі основного містоутворюючого підприємства (на частку автозаводу припадає майже 40% податкових надходжень у міський бюджет) під час його перевірок. Очолив її мер міста Антон Кривицький, до складу комісії також увійшли представники Державної податкової адміністрації, управління Служби безпеки України, управління Міністерства внутрішніх справ, митних органів, керівництва заводу й трудового колективу.

Словом, у липні завод здобув важливу юридичну та моральну перемогу в конфлікті, що тривав із вересня минулого року, коли з ініціативи адміністрації Президента України було скасовано інвестиційну програму Луцького автозаводу, і на підприємство обрушився шквал перевірок податкових адміністрацій різного рівня. Тепер ЛуАЗу терміново було потрібно надолужувати згаяне за той період, коли роботу підприємства буквально паралізували митарі (нагадаємо, що це призвело до кількаразових зупинок конвеєра Луцького автозаводу наприкінці минулого — напочатку цього року).

Спочатку завод переміг у гострій конкурентній боротьбі за право складати в Україні «Ниви». Паралельно ЛуАЗ спільно зі своїм технічним партнером — японською корпорацією Isuzu Motors — почав реанімувати інвестиційну програму, що передбачала випуск у Луцьку малих і середніх вантажівок, а також автобусів трьох типів. Враховуючи обставини скасування цієї програми, Луцький автозавод цілком обгрунтовано розраховував на її повторне затвердження Кабінетом міністрів.

І тут сталося таке, що не відповідає нормальній людській логіці. Рівно через місяць після прийняття судових рішень, які круто змінили ситуацію навколо ЛуАЗу, на гендиректора підприємства Володимира Гунчика було вчинено розбійний напад. Близько години ночі 7 серпня Володимир Петрович повернувся з відрядження до столиці. Залишивши автомобіль на стоянці, він попрямував до під’їзду свого будинку. Біля парадного ходу на нього напали четверо невідомих, які побили його й забрали документи, гроші та два мобільні телефони.

У результаті Володимира Петровича госпіталізували зі струсом мозку, переломами ребер і численними забитими місцями. На прес-конференції з приводу цієї пригоди голова спостережної ради Луцького автозаводу Олег Свинарчук навів думку лікарів, що якби один із ударів у голову припав трохи вище, директор заводу не залишився б живим. Він уважає, що саме це й було головною метою нападу, а пограбування лише інсценували. На користь цієї версії говорить той факт, що у Гунчика забрали не всі цінні речі.

«Основне завдання було зупинити, провчити, показати всім, які можуть бути наслідки нормальної життєвої позиції людини, котра відстоює майбутнє й своє, й підприємства», — вважає Олег Свинарчук. Голова спостережної ради ЛуАЗу не виключає, що міліція найближчим часом «розкриє» злочин, знайшовши «стрілочників», які зізнаються в суто хуліганських чи корисливих мотивах нападу. Тому керівництво заявило, що готове виплатити 50 тис. грн. за інформацію, яка допоможе розкрити цей злочин і встановити реальних ініціаторів нападу на Володимира Гунчика.

Справді, якщо розглядати напад на Володимира Гунчика в контексті подій, що відбувалися за останній рік навколо Луцького автозаводу, у просте хуліганство або пограбування не дуже віриться. Найліпше це розуміють на підприємстві. «Очевидно, люди, котрі намагалися поставити наш завод на коліна, не змогли змиритися зі своєю поразкою. Вичерпавши набір адміністративних методів боротьби з трудовим колективом ЛуАЗу, вони вирішили піти на прямий злочин щодо нашого генерального директора», — говориться у зверненні трудового колективу заводу до Президента, прем’єр-міністра України, керівників силових структур і губернатора Волинської області. Емоційно, але в точку.