КЛАСТЕР НЕ ПЛАЗУВАННЯ ПЕРЕД ЗАХОДОМ, А НОВА ІНІЦІАТИВА У БУДІВЕЛЬНОМУ БІЗНЕСІ

Поділитися
Україна може мати свою «Силіконову долину»: світовий досвід показав, що в країнах, де під реалізац...

Україна може мати свою «Силіконову долину»: світовий досвід показав, що в країнах, де під реалізацію кластерної моделі були створені і профінансовані державні програми, економіка будівництва і бізнес у цій галузі взяли різкий старт на покращення. Про це говорив на всеукраїнській нараді з питань підприємництва і малого бізнесу у Києві голова ради Хмельницького обласного об’єднання «Будівельний кластер» Микола Малий. Він запропонував створити три базових тренінгових центри з підготовки фахівців, що зможуть керувати кластерами та узгоджувати діяльність влади, науки і виробництва.

Приблизно рік тому у Луцьку з ініціативи міського мера Антона Кривицького і голови Спілки економістів України у Волинській області, доктора економічних наук Луцького державного технічного університету Володимира Павлова проходив другий пленум спілки економістів України спільно з п’ятою конференцією асоціації «Поділля Перший» на тему: «Нові виробничі системи і розвиток економіки України». Представникам регіонів рекомендувалося протягом 2003 року провести організаційну роботу щодо поширення світового та вітчизняного досвіду запровадження кластерів. Міністерству ж економіки та обласним адміністраціям включити в стратегію розвитку України і регіонів заходи щодо впровадження кластерної системи економічного розвитку. Як просунулися справи у кластерному бізнесі з часу проведення пленуму?

Кластерні об’єднання в Україні — економічна інновація і будівельний бізнес — новинка, яка поки-що прописалася лише на Хмельниччині. Що таке кластер, в чому суть даної, поки що невідомої широкому загалу вітчизняних науковців, урядовців та підприємців, прогресивної концепції? Слово «кластер» з’явилося в українських словниках зовсім недавно і має багато тлумачень, але характерною ознакою його сутності є об’єднання окремих елементів в єдине ціле для виконання певної функції або досягнення мети. Дещо подібне значення вкладається і в економічне визначення цього слова. Так, американський вчений Майкл Портер, фахівець в галузі кластерів, дає наступне визначення: «Кластери — це зосередження в географічному регіоні взаємопов’язаних підприємств і установ у межах окремої галузі». Кластери охоплюють велику кількість різного роду підприємницьких структур, важливих для конкурентної боротьби — постачальників спеціального обладнання, нових технологій, послуг, інфраструктури, сировини, додаткових продуктів тощо. На заході, крім цього, вони також включають у себе урядові установи, університети, центри стандартизації, різноманітні асоціації, що забезпечують спеціалізоване навчання, освіту, інформацію, дослідження і технічну підтримку. Факти свідчать, що навіть у розвинутих країнах стосунки між державою і бізнесом не завжди доброзичливі. Саме в таких випадках кластери виступають в ролі панацеї. Подібний досвід є досить доречним для «новоспечених» українських бізнесменів, адже кожен із них самотужки захищає власний бізнес не лише від конкурентів, але й нерідко від держави. Перший крок до запровадження цієї концепції в нашій державі — це Програма «Поділля Перший», яка розпочала свою діяльність у 1998 році у Хмельницьку з ініціативи відомого американського економіста Вольфганга Прайса. Програма — це спроба зупинити спад виробництва і підвищити продуктивність праці регіону Поділля власними силами, використовуючи переваги від кооперації та об’єднання зусиль самих підприємств без залучення державних коштів.

Як розповів на пленумі в Луцьку Микола Малий, вперше ідея створення кластеру виникла в 1997 році, коли він побудував свій перший багатоквартирний будинок, усвідомивши після цього, що нашого, українського, в будівлі тільки й було, що фундамент, «коробка» і робота. Решта — вісімдесят організацій і фірм. Тоді й прокинувся здоровий глузд підприємця: зібрались усі партнери і вирішили надалі об’єднати свої творчі, технологічні та фінансові зусилля і створити в своєму колі замкнений цикл виробництва. «Ми не стали розпорошувати свої кошти по «закордонах», а відкрили у себе нові виробництва, чим дали змогу своїм людям ритмічно працювати, — розповідає Микола Малий. — У межах кластеру, до якого входить тридцять підприємств, ми виробляємо абсолютну більшість складових для будівництва, чим і залишаємо гроші і податки в своєму регіоні. Іншими словами, зберігаючи фінансову незалежність кожного підприємства, ми створили єдиний організм, робота якого досягла європейського рівня якості. Тісна співпраця всіх учасників виробничого процесу від постачальників сировини до споживачів кінцевого продукту забезпечує планування роботи кластеру на перспективу, дає постійне завантаження, знижує собівартість продукції та послуг, створює єдиний інформаційний та економічний простір.

На сьогоднішній день за сприяння асоціації «Поділля Перший» створені та активно розвиваються шість кластерів. Будівельний, швейний, продовольчий у Хмельницькому, харчовий та туристичний у Кам’янець-Подільському, кластер сільського туризму у Шепетівці.

Впровадження стратегій місцевого економічного розвитку з використанням кластерної моделі — це діяльність, спрямована безпосередньо на розбудову економічної конкурентоспроможності регіону задля поліпшення його економічного становища. Кластерна модель — це інструмент, який посилює здатність громад поліпшувати свій рівень життя. Та поки-що Хмельниччина залишається єдиним регіоном в Україні, де впроваджуються кластерні моделі, і область виявилася зоною досить вдалого регіонального експерименту. Проте він може залишитись експериментом, якщо ідея кластеру не отримає державної підтримки. Хоча вона вже втілена в життя і має беззаперечні надбання. Зупинилося, зокрема, на будівельному кластері.

Цифри безперечно свідчать про користь ідеї. Вже сьогодні вартість квадратного метра житла у Хмельницькому становить 1220 гривень проти середньоукраїнського показника 1405 гривень. Але це ще не межа. Мерією міста сприйнята і схвалена запропонована підприємцями програма будівництва житла за новою технологією, розрахована на п’ять років. При максимальному використанні місцевих ресурсів, як прораховано, собівартість житла може знизитися ще на 15%. З цією метою до ефективної роботи хмельницьких кластерів залучені наукові установи та органи місцевої влади, провідні вчені Технологічного університету Поділля, начальники управлінь економіки, керівники банківських структур, інноваційні фонди.

Те, що кластер — не видумка чиєїсь буйної фантазії, підтверджують приклади всесвітньо відомих об’єднань підприємств, які досягли вражаючих успіхів у тій чи іншій галузі промисловості, поєднавши переваги співробітництва. У Східному Массачусеті існує галузеве територіальне об’єднання, в якому нараховується багато біотехнологічних фірм, розташованих поблизу Гарвардського університету та Массачусетського технологічного інституту. В Каліфорнії є відома всьому світу «Силіконова долина», де розташовані численні компанії, що виробляють високотехнологічне устаткування і програмне забезпечення. Відомий Каліфорнійський кластер з виготовлення вина включає 680 винарень та кілька тисяч незалежних виноградарів. Італія відома своїми взуттєвими кластерами.

Хмельничани міцно вхопилися за ідею кластерного бізнесу. Перспектива є, та скористатися нею в повній мірі можна буде лише за підтримки держави.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі