Кінець моноВолії - Економіка - dt.ua

Кінець моноВолії

4 серпня, 2006, 00:00 Роздрукувати Випуск №30, 4 серпня-19 серпня

Можливо, у найближчі місяці у столичних власників телевізорів, які бажають бачити в них якісну «ка...

Можливо, у найближчі місяці у столичних власників телевізорів, які бажають бачити в них якісну «картинку», з’явиться можливість позбутися послуг монополіста — оператора кабельних телевізійних мереж компанії «Воля». У липні компанія «Українська цифрова телемережа», яка працює під торговельною маркою «Максимум ТБ», почала комерційну експлуатацію мережі цифрового телебачення у форматі DVB-S (у діапазоні 11,7—12,5 ГГц). Дотепер єдиною цифровою альтернативою «вільним кабельникам» залишалися супутникові антени...

Одним із засновників ЗАТ «Українська цифрова телемережа» є відомий виробник обладнання для радіомовлення — компанія «Квант-Ефір». Наприкінці червня «УЦТС» провела додаткову емісію акцій і радикально — із 380 тис. до 5,28 млн. грн. — збільшила свій статутний фонд. Основними акціонерами компанії, крім «Квант-Ефіру», є громадяни — директор «Квант-Ефіру» Іван Омелюк та один із керівників цієї ж компанії Ярослав Карнаков, а також контрольована ними ТРК «Етер».

За допомогою використовуваної компанією технології під торговельною маркою «Максимум ТБ» можна запустити до 111 каналів високоякісної телекартинки зі стереозвуком. Поки ж на ринок виводиться «соцпакет» із 28 каналів з абонплатою 11 гривень (для порівняння: соцпакет «Волі» містить у собі 18 каналів за 15 гривень). Розширений набір із 61 каналу пропонується за 29 гривень (у «Волі» — більш як 74 канали за 50 гривень). Цінова перевага очевидна.

Щоправда, аби скористатися послугою, потрібно, як і у випадку з «Волею», купувати цифровий DVB-приймач (їх виробляє і «Квант-Ефір»). Пропонує їх компанія за 367 гривень («Воля» — за 200—250 гривень). Крім того, для «Максимуму» потрібно придбати антену, яка коштує від 40 до 80 грн., і заплатити за настроювання обладнання. Усе разом, зі знижками, виливається майже в 500 грн., що недешево. Як альтернатива можлива купівля сучасного телевізора чи ресивера, що має можливість приймати DVB-контент. Вартість такого апарата починається від кількох сотень доларів. Щоправда, при цьому в абонента залишається можливість користуватися і послугами кабельного цифрового телебачення, а отже, довгоочікуваний вибір.

Ще одна можливість вибору з’явиться в українських телеглядачів, якщо послуги передачі цифрового телесигналу в мережах передачі даних почнуть впроваджувати оператори фіксованого телефонного зв’язку і передачі даних на базі IPTV. Ще торік керівництво «Укртелекому» озвучило плани розпочати надання послуги цифрового телебачення із допомогою технології ADSL 2006 року. Як зазначив заступник голови правління компанії Ігор Сиротенко, ця послуга відрізняється від послуг кабельного телебачення необмеженою кількістю каналів, які можуть транслюватися, а також наявністю додаткових послуг, зокрема, відео за запитом. Перевага і в тому, що «Укртелеком» уже має інфраструктуру, необхідну для надання послуги навіть у маленьких і важкодоступних населених пунктах.

Про аналогічні плани у травні нинішнього року заявив київський телефонний оператор «Сітіус». Щоправда, поки про конкретні кроки із впровадження IPTV не чутно.

Нагадаємо, що кілька років тому експериментальне цифрове телемовлення було організовано на 51-му телеканалі із допомогою передавача «Квант-Ефіру». В одному аналоговому каналі транслювалося кілька цифрових.

У травні нинішнього року Нацрада з телебачення та радіомовлення почала видавати ліцензії на експериментальне цифрове телемовлення в Києві та області на 41-му, 43-му, 51-му і 64-му аналогових каналах (на них можна розмістити до 19 цифрових каналів). Переможцями конкурсу тоді стали ДП «Ера-Продакшн» (ТРК «Ера»), ТОВ «ТРК «Експрес-Інформ» («5 канал»), ЗАТ «Українська цифрова телемережа», ТОВ «ТРК «Етер» і ТОВ «Гамма-консалтинг». Компанії планували інвестиції в розмірі близько мільйона доларів кожна у встановленні телепередавачів.

Як бачимо, мовлення компанії «УЦТС» відбувається не в цих діапазонах, а в більш високому 10-гігагерцному. З якого, до речі, кілька років тому було «витиснуто» український «Мітріс». Приводом для заборони мовлення в цьому діапазоні став той факт, що він використовувався для супутникових систем зв’язку.

Не вдаючись у технологічні подробиці, зазначимо, що в такому високому діапазоні можливі виникнення зон радіотіней і гірша якість прийому в окремих будинках і квартирах. Що, укупі з ціновим чинником, зменшить потенційну аудиторію «Максимум ТБ». Утім, із розгортанням DVB-мереж у низькому, 800 МГц, діапазоні зона охоплення цифровим сигналом може істотно збільшитися, аж до всієї території України.

А аудиторія — дуже важливий чинник майбутньої окупності проекту. Адже сьогодні телекомпаніям пропонується сплачувати цифровим операторам до 20 тис. грн. на місяць за право трансляції своїх програм у їхніх мережах. «Воля» — монополіст, і телевізійникам доводилося оплачувати її послуги. «Заманити» телекомпанії в мережі з поки що дуже маленькою аудиторією буде нелегко. З появою конкуруючої технології можливий обвал цін на трансляцію, що різко знизить окупність проектів як «Волі», так і ефірних цифрових мовців.

Однією з переваг цифрового ефірного телебачення є можливість трансляції з його допомогою сотень телеканалів, а отже, різке зростання ринку телевізійного контенту. А також телевізійної реклами. Однак із зростанням ринку впадуть і рекламні розцінки.

На думку багатьох експертів, зростання телевізійного ринку в Україні стримується насамперед не обмеженим ефірним ресурсом, а саме ринком реклами, яка не в змозі «годувати» більше телеканалів, ніж існує зараз. Різке зростання їхньої кількості знизить окупність й існуючих телевізійних проектів. Тому самі телевізійники поки досить обережно ставляться до технологічної новинки. І попит на неї формують радше виробники обладнання, ніж аудиторія. Що добре ілюструє роль «Квант-Ефіру» в новому цифровому проекті.

Перспективу розвитку цього стандарту декларувала й держава. Наприкінці липня міністр транспорту та зв’язку України Віктор Бондар заявив, що Концерн радіомовлення, радіозв’язку та телебачення (РРТ), який перебуває у віданні міністерства, має забезпечити повне покриття України цифровим ефірним телебаченням у форматі DVB-T до 2008 року. Більш реальні оцінки прозвучали з вуст заступника міністра Василя Гандабури: 2015 рік. Саме цей термін визначено як остаточний для переходу на «цифру» в Плані цифрового наземного телерадіомовлення для країн Європи, Африки та частини Азії, затвердженому нинішнього року на регіональній конференції з радіозв’язку в Женеві. На думку деяких експертів, мережу цифрового мовлення національного масштабу реально було б розгорнути до 2012-го.

Мережа має бути розгорнута в діапазоні 800 МГц і забезпечувати одночасне передавання від 32 до 50 каналів у 81 зоні цифрового телебачення. Виробники обладнання вважають, що на це знадобиться мінімум 20 млн. дол. Держава передбачає залучити до проекту 553 млн. грн. бюджетних коштів до 2015 року. З огляду на те, що вже не перший рік бюджет не виділяє грошей на конверсію військових частот (а планувалося виділяти близько 25 млн. грн. на рік), така сума видається не надто реальною. Швидше за все, основними інвесторами в проект стануть усе ті ж виробники обладнання.

При цьому, аби домогтися прийнятного для телемовців і телерекламістів зростання аудиторії, необхідно окремо інвестувати солідні суми в заміну або модернізацію парку телеприймачів. Особливо в сільській місцевості та регіонах, де в населення залишилося багато музейних зразків лампових телевізоpів. Утім, чиновники обережно висловлюються про можливість припинення аналогового телемовлення. Окрім Віктора Бондаря, котрий має намір до 2012 року «прибрати аналогове телемовлення як клас».

На вищезгаданій конференції в Женеві Україна узгодила із сусідніми державами частоти для впровадження цифрового телерадіомовлення і підписала відповідні протоколи про безперешкодну роботу цифрових мереж у прикордонних зонах. За повідомленням Держзв’язку, це було необхідно з огляду на те, що деякі країни, зокрема Румунія й Угорщина, у ході створення своїх мереж високої щільності могли створювати перешкоди як власним, так і українським мережам.

Нагадаємо, що діапазон 800 МГц віднесено затвердженим у червні Планом використання радіочастот як для телевізійного мовлення, так і для служб рухомого радіозв’язку в стандарті CDMA. Раніше високопоставлені зв’язківці не раз заявляли, що розвиток цифрового телебачення в цьому діапазоні можливий лише після припинення експлуатації в ньому мереж зв’язку. Однак CDMA займає в 800-МГц-діапазоні лише кілька смуг по 1,25 МГц і не набагато зменшує кількість цифрових телеканалів, які там можна розгорнути (особливо враховуючи, що більше кількох десятків їх все одно найближчими роками там не транслюватимуть). Для держави ж очевидна користь — в одному діапазоні можна одержувати кошти і від операторів зв’язку, і від телемовців.

Окремо слід сказати про мобільне телебачення. Стандарт DVB дозволяє здійснювати якісну трансляцію на рухомий телеприймач, наприклад, у поїзді або автомобілі. А його модифікація — стандарт DVB-M — розроблена спеціально для трансляції телесигналу на мобільні пристрої. Дедалі більше виробників мобільних телефонів — Nokia, Samsung та інші — випускають моделі з можливістю перегляду DVB-M-телепрограм. Оскільки ці телефони приймають повноцінний телесигнал, то якість картинки та її стабільність істотно вищі, ніж у запропонованої сьогодні операторами послуги «мобільне телебачення через EDGE-GPRS». Та й вартість буде нижчою, бо не доведеться платити за трафік. Утім, про плани впровадження DVB-M поки не заявляла жодна українська компанія.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №35, 21 вересня-27 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво