КІЛЬЦЕ ЗМИКАЄТЬСЯ НАД «ЕНЕРГОАТОМОМ» - Економіка - dt.ua

КІЛЬЦЕ ЗМИКАЄТЬСЯ НАД «ЕНЕРГОАТОМОМ»

12 липня, 2002, 00:00 Роздрукувати Випуск №26, 12 липня-19 липня

Уже який рік поспіль головними кредиторами української економіки залишаються зношені до краю об...

Уже який рік поспіль головними кредиторами української економіки залишаються зношені до краю об’єкти паливно-енергетичного комплексу — ПЕК без оплати забезпечує споживачів енергоносіями і вже давно не плекає надій повернути нагромаджені борги. Приміром, нафтогазовому комплексу споживачі заборгували 22 млрд. грн., атомним електростанціям — понад 7,3 млрд. грн. Проте уряду цього здалося мало. Замість того, щоб підвищувати конкурентоспроможність нашої промисловості — передусім за рахунок зниження споживання енергоресурсів, — уряд наполягає на зниженні тарифів на електроенергію НАЕК «Енергоатом». При цьому забуваючи про можливі наслідки для найнебезпечнішої галузі країни. І все-таки хочеться сподіватися, що міркування про минуле послужать керівництвом для майбутнього.

Щоб майбутнє атомної енергетики не навіювало похмурі передчуття, 4 липня депутатська група від фракції «Наша Україна» закликала Президента Леоніда Кучму втрутитися в діяльність підконтрольних йому держорганів — НКРЕ й Мінпаливенерго, які наполягають на зниженні тарифу на електроенергію атомних електростанцій. По допомогу до Президента депутати звернулися, аби уникнути банкрутства НАЕК «Енергоатом», яка експлуатує найнебезпечніші об’єкти країни. Адже зниження тарифу змушує скорочувати видатки на утримання атомно-енергетичної галузі, яка й без того потерпає від дефіциту коштів, зокрема видатки на забезпечення ядерної безпеки.

Чи реагуючи на призови депутатів, чи проблеми «Енергоатома» досягли свого апогею, але 8 липня Президент провів нараду за участю прем’єра, глави адміністрації, секретаря РНБО. Зі стислого повідомлення агентства «Інтерфакс-Україна» відомо, що Л.Кучма зобов’язав «ужити додаткових заходів для підвищення ядерної безпеки, а також удосконалити тарифну політику». Словом, зобов’язав НКРЕ вивчити поставлені питання, нібито цього не можна було зробити без участі Президента. Тепер про суть проблеми.

Ще навесні міністр палива й енергетики Віталій Гайдук запропонував знизити тариф на електроенергію АЕС. В уряді підтримали цю ідею, проте екс-президент НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський в інтерв’ю телеканалу СТБ висловив свій протест проти таких планів. За його даними, після тривалих консультацій із НКРЕ, що базуються на спільних розрахунках, було узгоджено підвищення тарифів для «Енергоатома». Проте в червні НКРЕ несподівано різко змінила свою позицію й почала наполягати на зниженні тарифу з нинішніх 7,23 коп. за кВт·год. до 6,9 коп. На думку заступника глави НКРЕ Василя Котка, одержуваних коштів вистачить, якщо збільшаться платежі з енергоринку.

Але економісти «Енергоатома» наполягають на збільшенні тарифу до 7,45 коп. і при цьому стверджують, що він однаково не покриє всі видатки компанії. До речі, 2001 року компанія одержала з «Енергоринку» за відпущену продукцію 3,7 млрд. грн. (приблизно 53% від загальної суми поставок), а за 5 місяців 2002-го — 1,97 млрд. грн. (приблизно 70%). З початку року заборгованість «Енергоринку» перед компанією виросла на 1 млрд. грн. — загальна сума боргу тепер становить 7,3 млрд. грн.

Парадокс полягає у тому, що понад рік НКРЕ й «Енергоатом» узгоджували свої підходи до розрахунку тарифу. Наприкінці березня сторони нарешті дійшли повного консенсусу — було затверджено інструкцію, що визначає процедуру перегляду й затвердження тарифів на електроенергію, генеровану атомними електростанціями. Базуючись на спільних із «Енергоатомом» розрахунках, НКРЕ погодилася з необхідністю підвищення тарифу. У першочерговому порядку планувалося вирішити два питання: включити в тариф кошти на добудування енергоблоків Рівненської та Хмельницької АЕС, а також ввести надбавку з метою створення фонду зняття з експлуатації ядерних енергоблоків.

Міжнародна практика експлуатації ядерних енергоблоків свідчить, що наповнення фонду зняття блоків з експлуатації починається одночасно з запуском АЕС. Україна ж ніяк не вирішить це питання, попри те, що вже через вісім років буде вичерпано ресурси найстаріших енергоблоків і їх доведеться виводити з експлуатації або ж модернізувати. У будь-якому випадку потрібні гроші, і думати про це потрібно було ще вчора.

А стосовно будівництва нових блоків — на Рівненській і Хмельницькій АЕС — нинішнього року кошти для цього в тарифі не передбачено. Кредит ЄБРР теж поки що не світить, а Росія багато обіцяє, але дає в борг удесятеро менше. Цим не вичерпуються фінансові проблеми ядерної галузі, але про неї поговоримо згодом, а зараз повернемося до «хамелеонівської» позиції НКРЕ. У червні комісія несподівано відмовляється від виконаної протягом року роботи й заявляє, що тариф для «Енергоатома» потрібно знижувати. Сталося це 21 червня на публічних слуханнях у НКРЕ щодо зниження тарифу для АЕС.

Там було присутнє керівництво «Енергоатома», зокрема її новий президент Сергій Тулуб. Вів засідання заступник керівника НКРЕ Василь Котко. Були також представники парламентського ПЕКівського комітету на чолі з першим заступником Миколою Мартиненком.

Присутнім на публічних слуханнях в НКРЕ зрозуміло, чому Кабмін вирішив почекати. Річ у тому, що в процесі обговорень експерти НКРЕ, котрі насмілилися взяти участь у згортанні програм ядерної енергетики, припустилися кількох помилок. Приміром, вони наполягали на зменшенні витрат на закупівлю ядерного палива в Росії, не підозрюючи, що нинішнього року воно подорожчало. Виникла також суперечка навколо тарифу на страхування ядерних ризиків. Завершив цю неординарну подію С.Тулуб, правда, дещо дивно виглядало те, що перед «шмаганням» НКРЕ за неналежну підготовку до слухань він попередив: виступає не як президент «Енергоатома», а як заступник глави РНБО України.

Керівництво НКРЕ вважає, що «Енергоатом» необгрунтовано підвищує витрати на зарплату, адже фонд оплати праці не узгоджений із нею. Тож НКРЕ відкоригувала суму фонду до рівня 2001 року. У результаті її зменшено на 260,6 млн. грн.

НКРЕ не згодна, що атомникам потрібна стаття витрат «сировина й матеріали» (32 млн. грн.), куди входять видатки на утримання й експлуатацію устаткування, споруд, ремонт, придбання спецодягу тощо. У результаті цю статтю цілком виключено з розрахунків.

Ще 61 млн. грн. було передбачено на страхування ядерних ризиків. НКРЕ вважає, що для цих цілей вистачить 9 млн. грн. На медичне страхування атомники розраховували витратити 8,1 млн. грн., але комісія залишає їм лише 4 млн. грн. Тобто на рівні 2001 року — приблизно 125 грн. на людину (а в компанії працюють 38 тис. чол.). Статтю «інші витрати» у 55,6 млн. грн. комісія цілком виключила з розрахунків тарифу, витрати на соціальний розвиток — 18,3 млн. грн. — теж. Ще 92 млн. грн. передбачалося на утримання житлово-комунального господарства міст — супутників АЕС, проте НКРЕ вирішила зменшити ці видатки на 30 млн. грн., — до 60 млн. грн. На розвиток виробництва «Енергоатом» виділив 130 млн. грн., проте й це з розрахунків виключено. Для розрахунків за банківський кредит виділено 71,1 млн. грн. на 2002 рік (у першому півріччі уже витрачено 31 млн. грн.), проте суму зменшено до 10 млн. грн. Статтю «поповнення оборотних коштів» НКРЕ пропонує зменшити з 375,4 млн. грн. до 215 мільйонів.

Після таких коригувань тариф, на думку НКРЕ, становитиме 4,95 коп. за кВт·год. І якщо до основного тарифу додати цільові надбавки на добудування енергоблоків РАЕС і ХАЕС (0,4 коп.), на добудування Ташликської ГАЕС (0,37 коп.), на добудування об’єктів Запорізької АЕС (0,19 коп.), тариф становитиме 5,91 коп.

Тим часом НКРЕ визнає, що в другому півріччі оплата за електроенергію АЕС не буде стовідсотковою — у розрахунках закладено рівень оплати 90%. Але через неповну оплату виникає додатковий податок. Тож НКРЕ вважає необхідним додати ще 0,33 коп., після чого достатнім для «Енергоатома» нібито буде тариф у 6,9 коп. Тобто запропонований НКРЕ тариф 6,9 коп. враховує всі надбавки й 90-відсоткову оплату з ринку.

Наміри НКРЕ викликали шквал обурення серед атомників. За даними віце-президента «Енергоатома» Миколи Фрідмана (відповідає за ядерну безпеку), хронічно бракує коштів на виконання програм підвищення ядерної безпеки АЕС, не говорячи вже про їх реконструкцію. «Ми намагаємося підтримувати безпеку на досягнутому рівні, а поліпшень немає. І якщо далі триватиме така політика НКРЕ, то основні фонди деградують. І тоді не буде необхідності обговорювати тариф. 2001 року на ремонтні потреби й підвищення безпеки було заплановано 272 млн. грн., а профінансовано 187 млн. Цього року профінансовано лише на 4% від необхідного», — повідомив М.Фрідман. У даній ситуації залишається пригадати про чорнобильську трагедію і зробити належні висновки.

Точиться суперечка й у зв’язку зі зменшенням витрат на страхування ядерних ризиків. «Енергоатом» вважає, що 2002 року слід сплатити 61 млн. грн. страхових внесків, оскільки ядерні ризики треба буде перестраховувати за кордоном. Проте В.Котко звинуватив «Енергоатом» у завищенні страхового тарифу до 5,85% — НКРЕ вважає, що цей тариф має бути 1,2%. У результаті на страхування ядерних ризиків НКРЕ дозволяє виділити 9 млн. грн. Поки що залишається без відповіді запитання: яким же повинен бути страховий тариф, якщо уряд досі не затвердив методику його розрахунків?

Викликає подив і намір НКРЕ зменшити витрати на закупівлю ядерного палива для АЕС. Вартість ядерного палива — питання не для преси. Тим часом журналістам, на відміну від НКРЕ, відомо, що 22 лютого в Києві підписано протокол про співробітництво між Україною і Росією в галузі мирного використання атомної енергетики 2002 року. У протоколі обговорено умови поставок свіжого ядерного палива й вивезення відпрацьованого. Цього року обсяги поставок збережуться на торішньому рівні, проте вартість товару підвищиться. Загальна вартість поставок 2002 року становитиме близько 246 млн. дол. (торік програма поставок коштувала за різними оцінками чи то 209 млн. дол., чи то 224,8 млн. дол.). Росія наполягла на збільшенні ціни ядерного палива. Відповідно до протоколу, ціна становитиме 82% «базової», тоді як у 2001 році вона була на рівні 75% від «базової».

Примітка:

Під час лютневого візиту в Київ сторони узгодили графік поступового виходу на «базову» ціну свіжого ядерного палива 2005 року. У 2003—2004 роках Україна платитиме 91% базової ціни, 2004-го — 95%. При цьому «базова» ціна залишається нижче світової.

Поняття «базової» ціни було введено 1996 року, — тоді в міжнародному тендері на вибір партнера для створення палива для реакторів типу ВВЕР-1000 перемогло російське АТ «ТВЕЛ». Вибір російського переможця зумовлено тим, що компанія зобов’язалася поставляти ядерне паливо в Україну за нижчими цінами, ніж на міжнародному ринку. Тобто було обумовлено «базову» ціну на ядерне паливо (її абсолютне значення не розголошується).

Тендерними угодами 1996 року також передбачено, що «Енергоатом» продає уран російському АТ «ТВЕЛ» по 18 дол. за кг, тоді як ВостГЗК продавав уран «Енергоатому» по 45 дол. Ці умови було визначено на десять років уперед, тобто до 2005 року включно.

Уран по 18 дол. за кг мав іти в РФ за умови запуску спільного виробництва паливних зборок 2000 року, чого, на жаль, так і не сталося. Підвищилася також ціна й на вивезення з України відпрацьованого ядерного палива — цього року вона становитиме 372,5 дол. за 1 кг (2001 року — 370 дол. за 1 кг).

Це далеко не повний перелік проблем, які не знайшли належного віддзеркалення в діючому тарифі для «Енергоатома». Якщо ж тариф буде знижено, а платежі за відпущену електроенергію досягнуть 100%, атомній енергетиці годі буде сподіватися на розв’язання існуючих проблем. Навіть якщо раптом станеться диво й ринок поверне «Енергоатому» борг у 7,3 млрд. грн., то цих грошей вистачить лише для запуску спільного з РФ і Казахстаном виробництва ядерного палива, але справа так і не зрушила з мертвої точки.

Якщо тариф буде знижено, то навряд чи НАЕК «Енергоатом» одержить ліцензії Держатомрегулювання на право експлуатувати ядерні енергоблоки, — адже їхній рівень безпеки повинен відповідати міжнародним стандартам. До речі, перш ніж одержати такі ліцензії, НАЕК повинен виконати ряд вимог, включаючи страхування ядерних ризиків. «Енергоатом» мусить застрахувати можливі ядерні збитки приблизно на 1 млрд. грн. До того ж необхідно забезпечити фінансове покриття цієї відповідальності.

Закон «Про громадянську відповідальність оператора ядерної установки», що набрав чинності в грудні 2001 року, зобов’язує уряд протягом 6 місяців прийняти ряд документів і підзаконних актів, які визначать механізми його функціонування. Навесні було підготовлено необхідний пакет, проте сам факт зміни керівництва «Енергоатома» не сприяє просуванню розпочатої роботи. Принаймні термін минув, а документи не прийнято.

Страхування ядерних ризиків — не єдине навантаження для фінансових можливостей «Енергоатома». Іншим законом передбачено, що експлуатуюча організація відповідає за зняття з експлуатації ядерних енергоблоків, що відпрацювали свій ресурс. За п’ять років до зняття блока з експлуатації необхідно розробити відповідний проект. Безумовно, на момент зняття блока треба нагромадити необхідні для цього кошти. Приміром, ЧАЕС було зупинено до закінчення проектного терміну служби станції, відповідно, без нагромадження коштів. Тож навантаження лягло на бюджет країни.

До парламенту подано законопроект про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки. У цьому документі передбачено створення фонду зняття енергоблоків з експлуатації за рахунок відрахувань експлуатуючої організації. Щойно парламент затвердить цей законопроект, відразу ж необхідно розробити механізм фінансування фонду. Ці кошти треба передбачити в тарифі. До речі, вартість зняття з експлуатації одного енергоблока — приблизно 300 млн. дол.

Правда, є можливість подовжити термін служби енергоблоків АЕС. Але для цього теж потрібні гроші, а зараз нічого не робиться для їх нагромадження. Доведеться також зайнятися створенням фонду з питань поводження з ядерними відходами. Його створення вимагають міжнародні зобов’язання України. Але поки що всі ці питання залишаються відкритими, а НКРЕ, схоже, навіть не здогадується про їх існування.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво