КАЗКОВІ КАНІКУЛИ ДЛЯ БІЗНЕСУ - Економіка - dt.ua

КАЗКОВІ КАНІКУЛИ ДЛЯ БІЗНЕСУ

25 травня, 2001, 00:00 Роздрукувати Випуск №20, 25 травня-1 червня

Сказка — ложь, да в ней намек, Добрым молодцам урок О.С. Пушкін Щойно 14 травня голова ДПА Микола А...

Сказка — ложь, да в ней намек,

Добрым молодцам урок

 

О.С. Пушкін

Щойно 14 травня голова ДПА Микола Азаров особисто роздавав діткам однієї з київських шкіл «Казку про податки», а вже 22 травня той-таки Микола Азаров, але вже в ролі глави Партії регіонів, просто приголомшив журналістів презентацією ще однієї казки — під назвою «Податкові канікули для 600 тисяч підприємців». Не вірите? Прочитайте проект закону «Про зміни окремих норм податкового законодавства України», підготовлений у надрах партії. Якщо, звісно, вам це вдасться. Народні депутати теж намагалися. Не в усіх вийшло...

Усе, баста

 

«Я б на місці пересічного підприємця після таких запевнень не якогось там партійного боса, зі зрозумілих причин дуже щедрого на передвиборні обіцянки, а самого глави Державної податкової адміністрації, уже завтра перестала б платити податки. А навіщо? Однак скасовують», — відверто зазначила Ксенія Ляпіна, координатор проекту Інституту конкурентного суспільства. Справді, якщо навіть у законопроекті Миколи Яновича вказується планові перевірки малого бізнесу проводити не частіше одного разу на три роки, то вже зараз навряд чи варто очікувати позапланових візитів працівників увіреного йому відомства.

Однак не слід радіти. Треба бути внутрішньо готовими до зливи обіцянок, яку от-от вихлюпнуть депутати та їхні партії в боротьбі за теплі місця в парламенті наступного скликання, і ретельно відмежовувати зерна від полови.

 

Рятівна альтернатива Кодексу?

 

Обізнаний читач міг би цілком резонно запитати: «Стоп! Знову пропонують латати законодавче поле? А як же горезвісний Податковий кодекс? Чи не клялися народні депутати рік тому, що з 2002 року, кров із носа, країна перейде на нові податкові рейки?» Все правильно. Ну, хай не клялися, але клятвено обіцяли — це вже точно. Та й Президент нещодавно уточнюючого листа надіслав на ім’я Івана Плюща. Мовляв, покваптеся, панове нардепи: Податковий кодекс потрібен не на кінець року, як хтось уже вирішив, а хоча б до серпня, інакше бюджет-02 залишиться сиротою.

Жаль, але, як запевнив пан Азаров 22 травня на прес-конференції в агентстві «Інтерфакс-Україна», тепер немає сенсу сподіватися, що кодекс буде прийнято до завершення поточної сесії. Саме тому його партія й ухвалила рішення про внесення окремих законопроектів, які б вирішували невідкладні завдання. Дивно, що при цьому в комітеті ВР із питань фінансової та банківської діяльності, який курує всі питання податкової законотворчості, не мають жодного примірника першого ініційованого законопроекту. А в самій Партії регіонів забули (хоча це навряд — окрім Миколи Яновича, у прес-конференції брав участь також депутат Петро Порошенко, представник фінансового комітету), що на чорний день уже давно в запасі є альтернативний законопроект під знайомою багатьом назвою — малий податковий кодекс. Навіщо тоді, питається, ще один?

Опитані «ДТ» експерти схильні називати презентацію альтернативного законопроекту спланованою PR-акцією. Наскільки вдалою і наскільки спланованою — в цьому питанні немає одностайності. Але головне, розробники новоспеченого документа не поскупилися на обіцянки. Схоже, перепаде від авторів законопроекту всім, не лише рядовим підприємцям, адже законопроект задумано як пакет змін, спрямованих на кардинальне зменшення податкового тягаря. Не більше й не менше.

 

Безподаткова п’ятирічка

 

Оцініть самі. Передусім законопроект пропонує терміном на п’ять років (саме до наступних парламентських виборів) забути про оподаткування малого бізнесу. Підприємці — фізичні особи, що працюють без створення юридичної особи і не мають найманих робітників, повністю звільняються від усіх податків та зборів (окрім відрахувань у Пенсійний фонд і на соціальне страхування). Таких щасливчиків, якщо вірити останнім даним, близько 600 тисяч. У перерахунку на електорат вийде значно більше: у них же є дружини, дорослі діти, літні батьки...

Щоправда, як зазначає народний депутат Микола Кульчинський, ціна популізму може виявитися досить високою навіть для тих-таки підприємців: у разі практичної реалізації податкових канікул виникає реальна загроза поховання нині чинних спрощених методів оподаткування, таких милих серцю малого бізнесу. Та й чого б це глава відомства, яке постійно вносило в парламент пропозиції, спрямовані на запровадження обліку діяльності дрібних підприємців, раптом повернув на 180 градусів.

І потім, усього фізосіб на «підприємницькому» обліку близько 1 млн. 300 тис. Напевно кожен із них задумається, як йому позбутися (бодай формально) найманої робочої сили. Телевізор дивляться, отож чули сакраментальне: «Навіщо платити більше, якщо різниці немає». Кожному хочеться канікул! Ось тільки невідомо, хто закриє прогалини в місцевих бюджетах, які, за словами самих ініціаторів прес-конференції, і, зокрема, керівника депутатської групи «Регіони України» Володимира Рибака, більш ніж на 30% формуються за рахунок малого і середнього бізнесу.

Залежить наповнюваність місцевих бюджетів і від прибуткового податку, стелю ставки якого пан Азаров має намір опустити до 10%. Це з сьогоднішніх 40%. Зрозуміло, береться до уваги детінізація зарплат. Росія ж змогла запровадити єдину ставку прибуткового податку в розмірі 13% і при цьому не лише не втратила надходжень у бюджет, а й має до нього значну добавку. І нам хочеться. Жест, безперечно, щедрий. Однак навряд чи слід розраховувати на манну небесну — за зниження нарахувань на фонд оплати праці й інших ставок податків комусь все’дно доведеться розплатитися. «Ми повинні відмовлятися від цілого ряду податкових пільг і розширювати базу оподаткування, щоб не втратити загальних доходів бюджету, — визнає глава ДПА. — Ми не пропонуємо зменшення ставок одних доходів за рахунок збільшення інших, замість цього наполягаємо на зниженні всіх податків і водночас на скасуванні галузевих пільг, що становлять у нашій країні 42 млрд. грн. на рік».

У сфері ПДВ нічого свіжого. Запропонований документ практично повторює положення проекту Податкового кодексу. ПДВ планують знизити з 20 до 17%. Зате аж виблискує оригінальністю новація у сфері оподаткування прибутку. Молодим перспективним підприємствам пообіцяли прогресивну шкалу для стимулювання початкуючого бізнесу, який не може похвалитися значними прибутками. Гарний жест, не більше, — кажуть багато опитаних експертів. «Підприємствам, не пов’язаним з розкрученими товарними марками (брендами), у такому разі дуже вигідно буде перереєструватися, щоб стати початківцями і, відповідно, сповна отримувати всі блага від непродуманих нововведень. Непрофесіоналізм розробників — наявний», — вважає Інна Богословська, заступник голови бюджетного комітету.

«В умовах України диференційовані ставки оподаткування прибутку підприємств — це небезпечна помилка», — погоджується народний депутат Віктор Суслов. Та й зрозуміло, адже вітчизняне законодавство дозволяє без особливих труднощів штучно зменшувати прибуток. Запровадження прогресивної шкали штовхатиме більшість підприємств на приховування прибутку. Накручування витрат, щоб не потрапити в категорію «надмірно рентабельних». А має бути саме навпаки: ставка податку з прибутку — єдина і мінімальна, а підприємства мають стимул показувати реальний прибуток. Характерно, що до 1997 року в країні були вищі ставки податку з прибутку підприємств, чого не скажеш про обсяги держбюджетів тих років. Наприклад, існувала ставка 55% на прибуток банків, але тільки після її істотного зниження надходження від податку з прибутку банківської сфери збільшилися.

А ось ідею звільнення від оподаткування прибутку, якщо цей прибуток реінвестується в нові основні фонди вітчизняного виробництва, незле було б взяти до уваги розробникам Податкового кодексу. Тим більше що над цим масштабним документом трудяться і спеціалісти податкової адміністрації. Чого вже приховувати ноу-хау від своїх. Тим більше що депутатський корпус сподівається-таки прийняти цей самий кодекс, хоча б у другому читанні, до початку літніх парламентських канікул.

Дивно тільки, що цього найменше хочуть члени фінансового комітету, які, за службовим обов’язком, мають бути в авангарді процесу. На щастя, час бойовий — є кому перехоплювати ініціативу. Тільки швидко казка мовиться, та не швидко справа робиться...

Сергій Терьохін, заступник голови комітету ВР із питань фінансів і банківської діяльності:

 

— Я теж не можу збагнути, про що мова. Дуже скидається на запізнілий популістський трюк. Такі невдалі експерименти вже були на початку 90-х. Щоб пропонувати солоденькі, але економічно необгрунтовані законопроекти, багато розуму не потрібно. Люб’язному пану Азарову слід було двічі подумати, перш ніж так різко змінювати свій імідж. Пригадайте його недавню політику збирання податків, що диктувалася планом бюджетних надходжень, за яким стоять потреби пенсіонерів, лікарів, учителів. А як зараз стосовно тих-таки бюджетників?.. Адже того й диви почнеться робота з перетворення ТОВ і АТ у фізичні особи. Звідки тоді гроші в бюджеті? Траплялися ж випадки, коли при запровадженні фіксованого податку суб’єкти підприємництва з величезним оборотом сплачували державі всього по 200 грн. Якщо гастрономи стануть фізособами, чим тоді компенсуємо втрати з ПДВ?

Інна Богословська, заступник голови комітету ВР з питань бюджету:

 

— Якщо вести мову про системний підхід, я не бачу іншого шляху реформування податкової системи, крім як через прийняття Податкового Кодексу. Інакше якісь закони стануть жертвами популізму, інші — жертвами конфіскаційної політики. Альтернативні законопроекти тільки відволікають, тому з точки зору стратегії це взагалі неподобство. В даному випадку також має місце конфлікт, на який неминуче приречений Микола Азаров доти, доки буде суміщати дві посади. Головне, що ми маємо зараз зробити: до 12 липня прийняти в другому читанні Податковий Кодекс, а до 15 жовтня — в третьому. Це цілком реально. Тоді більше не будуть потрібними ні закони про зміни, ні малі податкові кодекси.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №43-44, 16 листопада-22 листопада Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво