Казахські проблеми українських вкладників. Колишні керівники казахського БТА-банку, котрі перебувають у міждержавному розшуку, взяли під контроль українську «дочку» - Економіка - dt.ua

Казахські проблеми українських вкладників. Колишні керівники казахського БТА-банку, котрі перебувають у міждержавному розшуку, взяли під контроль українську «дочку»

3 липня, 2009, 13:50 Роздрукувати Випуск №25, 3 липня-10 липня

Вперше проблеми українського банку можуть бути згенеровані зарубіжними особами. Передумови для ц...

Вперше проблеми українського банку можуть бути згенеровані зарубіжними особами. Передумови для цього вже створено — навколо ВАТ «БТА-банк» (Україна) розпалюється скандал у зв’язку зі спробою заволодіння 40% його акцій, котрі належать казахському «БТА-банку». Як будь-який скандал, він уже встиг обрости взаємними звинуваченнями посадовців, суперечливими висловлюваннями, призначеними і зірваними зборами акціонерів.

Мости спалюються

15 червня представники БТА-банку (Казахстан) повідомили пресі про те, що збори акціонерів українського БТА-банку, які казахська сторона вважала незаконними, не відбулися через неявку представників ініціатора цих зборів — інвестиційно-промислової групи «Євразія» (підконтрольної, до речі, колишньому голові ради директорів казахського БТА-банку Мухтару Аблязову). Вони повідомили, що вважають незаконним списання з рахунка казахського банку 39,99% акцій його української «дочки», здійснене колишнім менеджментом банку. 18 червня у ЗМІ з’явилася заява заступника голови правління українського БТА-банку Наталії Сергєєвої, що 15 червня, саме в той час, коли мали відбутися збори акціонерів, «вдалося запобігти рейдерській атаці з боку казахських акціонерів на його активи». У чому полягала ця атака і яким чином її вдалося уникнути, ні пані Сергєєва, ні прес-служба банку не уточнили.

22 червня в черговому повідомленні банку, із посиланням на Наталю Сергєєву, уже йшлося про те, що казахстанська сторона розгорнула боротьбу за 39,99% акцій БТА-банку (Україна), від яких нібито раніше відмовилася. При цьому пані Сергєєва спробувала надати більшої ваги конфлікту, заявивши, що «такі дії можуть нівелювати зусилля Нацбанку України, уряду та інших органів влади, націлені на стабілізацію роботи банківської системи України». Те, що подібні заяви можуть спровокувати паніку насамперед серед вкладників її ж банку, пані Сергєєву, очевидно, хвилювало менше, ніж доля української банківської системи. Одночасно ВАТ «БТА-банк» (Україна) оголосив про ребрендинг, зі зміною назви на АМТ-банк. За словами Наталі Сергєєвої, це стало необхідно для того, щоб «дистанціюватися від казахських міноритарних акціонерів, чий банк відчуває фінансові ускладнення і прагне врятувати його, в тому числі за рахунок активів українського БТА-банку».

Казахська історія

Щоб розібратися в цій дуже заплутаній на перший погляд ситуації, потрібно знати передісторію української «дочки» найбільшого банку Казахстану та нинішню ситуацію в АТ «БТА-банк» (Казахстан).

У 2006 році АТ «Туран алем сек’юрітіс» придбало 9,95% акцій ВАТ «Український кредитно-торговий банк», яке того ж року було перейменовано в ВАТ «БТА-банк». 24 грудня 2008 року між АТ «БТА-банк» (Казахстан) з одного боку і ТОВ «Лейкленд інвестмент», ТОВ «Імпульс капітал інвестмент», ТОВ «ГолдФайн імпорт інвестмент» і ТОВ «ДробоТрейд інвестмент» — з іншого було підписано договір купівлі-продажу, на підставі якого АТ «БТА-банк» (Казахстан) придбало 39,99% статутного капіталу ВАТ «БТА-банк Україна», збільшуючи свою участь у ньому до 49,99%.

Із початком кризи казахський БТА-банк опинився в складному фінансовому становищі, і уряд Казахстану ухвалив рішення про допомогу банку. Казахський державний фонд «Самрук-Казина» викупив 78,14% акцій банку, вливши в нього 251,3 млрд. тенге (близько 2,09 млрд. дол.), купивши акції додемісії за ринковим курсом Казахської фондової біржі. Отримання даних коштів істотно поліпшило фінансовий стан банку і перетворило його на найбільший державний банк Казахстану.

Представники держави, котрі прийшли в банк, виявили, що причиною проблем АТ «БТА-банк» (Казахстан) стало проведення ризикованих операцій і присвоєння коштів банку колишнім головою ради директорів Мухтаром Аблязовим та його заступником Жаксиликом Жаримбетовим. Відповідно до практики розслідування особливо значимих і складних кримінальних справ, за фактами розкрадань в АТ «БТА-банк» було порушено кримінальну справу. Генеральний прокурор Республіки Казахстан створив міжвідомчу слідчу групу з числа слідчих комітету національної безпеки, агентства фінансової поліції та МВС Казахстану, очолювану спеціальним прокурором.

Схеми привласнення грошей

У процесі розслідування генеральною прокуратурою Казахстану кримінальних справ, порушених за фактами розкрадань коштів АТ «БТА-банк», стали відомі схеми, які дають колишньому керівництву банку змогу привласнювати кредитні кошти. Кредити видавали власним фірмам під заставу майна із завищеною оцінною вартістю, неіснуючого майна або під заставу земель, які знецінилися з початком кризи. Також Аблязов і Жаримбетов приймали на банк ризики з невиконання зобов’язань афілійованих із ними фірм. Згодом кредитні гроші різними шляхами осідали в кишенях приватних осіб. Ось тільки одна зі схем, на думку генпрокуратури Казахстану, котра наочно ілюструє присвоєння Аблязовим коштів банку: «Аблязов, як фізична особа, купував частку в одній із підконтрольних йому фірм за невелику суму, а потім інші підконтрольні йому фірми, отримавши в банку кредит, на всю суму отриманих кредитних коштів купували у Аблязова його частку в першій фірмі. Аблязов, сплативши з угоди податки, тим самим ставав сумлінним власником викрадених кредитних коштів банку.

Так, фірма Аблязова «Дудар капітал Лтд», отримавши в банку кредит, відповідно до договору, придбала у Аблязова частку (70%) у статутному капіталі ще однієї фірми Аблязова «Банк ІНвест». Відповідно до виписки з розрахункового рахунка «Дудар капітал Лтд» (рахунок №932467013), кредитні кошти в розмірі 5 823 100 000 тенге було направлено на рахунок Аблязова Мухтара Кабуловича №1812267. А 14 червня 2007 року зазначені кошти Аблязов М.К. перевів у готівку через інший поточний рахунок — №1949194, відкритий на його ім’я».

«Те, що Аблязов передбачав своє викриття, підтвер­джується не лише тим, що він заздалегідь сховався, а й тим, що в грудні 2008—січні 2009 року за всіма проблемними кредитами, пов’язаними із розкраданнями, терміни їхнього повернення було незаконно подовжені до 2010—2012 років», — повідомляється в прес-релізі генпрокуратури Казахстану від 20.03.2009 р.
(//www.procuror.kz).

Український варіант

Після того як шахрайства Аблязова і Жаримбетова стали розкриватися, вони згадали про Україну й зробили спробу позбавити казахський БТА 40% акцій української «дочки». Для цього колишній голова кредитного комітету БТА-банку (Казахстан) Жаксилик Жаримбетов, перевищивши повноваження, надані йому на підставі довіреності, розірвав договір про придбання казахським БТА-банком названого пакета акцій без схвалення цього рішення радою директорів банку. У результаті акції були списані з рахунка БТА-банку (Казахстан) й опинилися на рахунках трьох фірм, підконтрольних Мухтару Аблязову.

Сьогодні менеджмент української «дочки», призначений колишнім головою ради директорів казахського БТА-банку Мухтаром Аблязовим, намагається перейменувати банк, змінити його статут і змінити органи управління.

На думку казахської сторони, постраждалими в цьому конфлікті можуть виявитися його українські вкладники. Адже довго утримувати виведені з БТА-банку (Казахстан) акції Аблязову, котрий переховується від правосуддя, явно не вдасться, — законодавство і України, і Казахстану однозначно трактує такі дії — тому надто великим є ризик повторення в Україні схем із привласнення чужих коштів, відпрацьованих у Казахстані. А розжитися є чим. Станом на 1 квітня 2009 року активи БТА-банку (Україна) становили 2,7 млрд.
грн. Контролюючи нинішнє керівництво українського БТА-банку, Мухтар Аблязов без особливих труднощів застосує свій досвід в Україні. Банківський бізнес побудований на довірі.

Як не допустити в Україні протиправної діяльності казахських фінансових аферистів, думати доведеться вже українським контролюючим і правоохоронним органам. Головне, щоб не було пізно.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво