Кар’єрні каталізатори чи «осколкова бомба»? - Економіка - dt.ua

Кар’єрні каталізатори чи «осколкова бомба»?

1 липня, 2011, 14:14 Роздрукувати Випуск №24, 1 липня-8 липня

У драмі під назвою «Держава і націоналізовані банки», яка досі нагадувала то трагедію, то комедію, з’явилася нова сюжетна лінія.

© Getty Images/Fotobank

У драмі під назвою «Держава і націоналізовані банки», яка досі нагадувала то трагедію, то комедію, з’явилася нова сюжетна лінія. Більш як місяць тому в Укргазбанк і банк «Київ» призначили нових керівників, котрі отримали завдання перетворити ці «валізи без ручок» на ефективно працюючі банківські структури. За цей період не тільки кардинально обновився склад правлінь, а й практично визначилася подальша доля установ — Національний банк і Міністерство фінансів близькі до погодження ключових пунктів стратегій їхньої майбутньої діяльності. При цьому логіка того, що відбувається, свідчить: центр прийняття принципових рішень щодо націоналізованих фінустанов переїхав на вул. Інститутську, хоча управляти ними від імені держави формально уповноважені на Грушевського.

Головне запитання, яке залишається відкритим, — чи будуть стратегії, визначені для «Укргазу» і «Києва», ефективними?

Про те, що Укргазбанк, швидше за все, залишиться універсальним, не перекваліфіковуючись на спеціалізовану установу, джерела в його правлінні повідомляли ще місяць тому. Тепер фактично визначилося й майбутнє «Києва» — його готують до використання як спеціалізованої структури. Най­імовірніше, земельного іпотечного банку, про потребу створення якого багаторазово заявляли не тільки чиновники Мінагро­політики, а й президент Яну­кович. Таким чином, одержало підтвердження припущення, що уряд і Нацбанк не дадуть «Києву», який одержав з бюджету загалом понад 3,5 млрд. грн., зникнути з банківської «карти» країни (раніше обговорювався варіант злиття «Києва» з «Укр­газом» і навіть ліквідації).

За підготовкою нових стратегій для Укргазбанку та банку «Київ» стоїть НБУ. Про те, що вага Національного банку в прий­нятті принципових рішень щодо рекапіталізованих банків зросла кардинально, стало зрозуміло відразу після зміни їхніх перших осіб. Тоді DT.UA отримало підтвердження відразу від кількох джерел на банківському ринку, що саме Сергій Арбузов, а не Федір Ярошенко, приймав принципове рішення про призначення нових керівників у ці банки. «Коли під час розгляду кандидатур у Ярошенка запитали, чи знає він Мамедова, той відповів: «Познайомимося», — розповідає джерело DT.UA в Укргаз­банку.

Хоча на папері Міністерство фінансів, як і раніше, є головним відповідачем за долі цих банків, про що DT.UA офіційно запевнила прес-служба НБУ у відповідь на наше звернення. Насправді Мінфін і Нацбанк поділяють відповідальність за долю Укргаз­банку, «Родовід Банку» і банку «Київ» уже два роки, оскільки в червні 2009-го спільно приймали рішення про їхню рекапіталізацію державою. Тим більше що стежити за станом своїх підопічних — одна із ключових функцій банківського регулятора. За «старого режиму» (коли Кабмін очолювала Тимо­шенко, а НБУ — Володимир Стельмах) «провідним» у цьому тандемі був Мінфін, а Нацбанк, відповідно, «веденим».

Однак після того, як Сергій Арбузов у переговорах із МВФ і Світовим банком узявся ці фінустанови реанімувати, переклавши відповідальність за їхню подальшу долю на своє відомство, колишня розстановка сил його вже не влаштовувала. У результаті питання, який із двох органів більше впливатиме на роботу рекапіталізованих державою банків, було вирішене на користь НБУ.

У Мінфіну практично не було шансів зберегти домінуючу роль в управлінні націоналізованими банками. Виведення рекапіталізованих установ з-під контролю податківців, які на сьогодні заправляють у Мінфіні, й переведення їх під егіду НБУ підтримували і на Банковій, і у Вашингтоні.

Керівництво МВФ було так стурбоване тим, що Укргазбанком керує Анатолій Брезвін, який не має досвіду роботи в банківських структурах, що навіть зробило звільнення його з посади умовою докапіталізації банку. Ціна питання — 4,3 млрд. грн. (на таку суму за погодженням із Вашинг­тоном збільшується статутний капітал Укргазбанку). Мінфін і Нацбанк «уклалися» у дедлайн, який Міжнародний валютний фонд призначив на 1 червня, змінивши керівника банку 27 травня.

Правда, як зазначило джерело DT.UA в Укргазбанку, Брезвіна зняли б і без зауважень МВФ. В адміністрації президента незадоволені парою Азаров—Ярошенко, скоріше на наполегливу вимогу яких, ніж з власної доброї волі колишній керівник податкової адміністрації одержав керівну посаду в «Укргазі». А те, що в експертів валютного фонду сформувалася стійка антипатія до колись далекого від банківської тематики «бувалого» податківця, зіграло тільки на руку недругам його патронів.

Формальні приводи теж були. Коли Брезвін очолив Укргазбанк (на початку червня минулого року), обсяг резервів установи за знеціненими кредитами становив 4,8 млрд. грн. (дані НБУ на 1 липня 2010 року). В останні місяці його роботи на посаді голови правління цей показник залишався приблизно на тому ж рівні — 5 млрд. грн. (на 1 квітня 2011 року). Тобто поліпшити якість портфеля фінустанови колишньому голові ДПАУ так і не вдалося. Серед претензій, які висувають Брезвіну, і роздутий в найліпших «традиціях» податкової менеджерський склад: нині у голови правління «Укргазу» вісім заступників і два в.о. заступника, посади п’яти з яких з’явилися в структурі вже за Азарова та Ярошенка.

Ще до звільнення Брезвіна акціонери Укргазбанку змінили склад наглядової ради. У ній нарешті з’явилися незалежні директори — Олексій Крихтін і Берн Клаус Гліманн. Ці призначення можна вважати відповіддю Мінфіну на критику з боку багатьох учасників банківського співтовариства, які давно дорікають уряду в небажанні «розбавити» наглядові ради націоналізованих банків визнаними знав­цями банківської справи, рівновіддаленими від уряду, Нацбанку та міноритарних акціонерів (в Укргазбанку). Однак, ознайомившись із трудовими біо­графіями незалежних директорів Укргазбанку, можна сміливо називати їх появу в наглядовому органі окозамилюванням. Йшло­ся про те, щоб увести до наглядових рад представників міжнародних фінансових організацій або хоча б авторитетних і справді незалежних банківських фахівців. Навряд чи такі якості мають дипломований інженер (!) Гліманн (з березня 2007 року він працює в «Українському фондовому холдингу» — маловідомій структурі, що займається посередництвом на фінансових ринках і портфельним інвестуванням) або голова правління ТОВ «Фонд підтримки земельних реформ в Україні» Крихтін.

Запитань щодо професійних якостей Сергія Мамедова, котрий очолив «Укргаз» замість Анатолія Брезвіна, у представників МВФ не має бути. Він зай­мається банківською справою з 1996 року, з листопада 2003-го по серпень 2005-го був директором казначейства Укргаз­­банку, понад рік — головою правління банку «Фінан­сова ініціатива». До найвідоміших вітчизняних банківських «спеців» (таких як Ігор Франц­кевич або опальні Анато­лій Гулей, Віктор Капус­тін), яких теоретично могли запросити в Укргазбанк на місце, що стало вакантним після звільнення Брезвіна, Мамедов, звичайно, не належить. Але в нового голови «Укргазу» є один очевидний плюс. Його банківська спеціалізація — «скарбник», що на нинішньому етапі дуже важливо для банку, одним зі першочергових завдань менеджменту якого є ефективне управління активами і пасивами.

До вихідців з касти скарбників, яка завжди вирізнялася згуртованістю, належить, до речі, і перший заступник голови Нацбанку Юрій Колобов (в 2001—2008 роках він керував казначейством Ощадбанку). За словами джерела DT.UA в Укргазбанку, саме через це Колобов добре знає Мамедова та підтримав його кандидатуру при її розгляді Сергієм Арбузовим.

Однак бентежить той факт, що пан Мамедов як мінімум донедавна був співзасновником і одним із кінцевих бенефіціарів іншої банківської установи — банку «Глобус» (обсяг активів — 1,7 млрд. грн., 76-те місце в рейтингу НБУ).

Андрія Гриціва, голову правління банку «Київ», від звільнення не врятував навіть показаний фінустановою в першому кварталі прибуток у розмірі 3,8 млн. грн. Цифру цю джерела DT.UA ставлять під сумнів, тому що вона, на їх твердження, могла бути отримана в результаті застосування методу нарахування замість касового методу розрахунків доходів і витрат банку. «У рамках чинної нормативно-правової бази є достатньо можливостей, щоб прикрасити фінансову звітність банку. Можна, наприклад, домовитися із проблемним боржником про підписання або перепідписання угоди про реструктуризацію його кредиту. Позичальник платить якусь суму, вдаючи, що відновив обслуговування заборгованості, а натомість отримує пролонгацію кредиту на кілька років. Банк переводить кредит у вищий клас, наприклад із «Г» («фінансовий стан позичальника незадовільний») у «В» («фінансова діяльність задовільна та потребує детальнішого контролю»). Це дає змогу розформовувати резерви й показувати нібито існуючий прибуток. Для деяких кредитів з тією ж метою могли, наприклад, оформляти фіктивні заставні, які теж давали можливість підвищити клас кредиту. Але, на жаль, прибуток при цьому з’являється тільки на папері — реальний грошовий потік залишається негативним», — розповідає фінансовий експерт, який побажав залишитися неназваним.

Однак навіть якщо не повірити, що керівництво «Києва» вдалося до якихось маніпуляцій, щоб прикрасити показники банку (тим більше що цим грішать і багато інших установ), знайти привід для звільнення з посади Гриціва було нескладно — план фінансового оздоровлення банку не виконувався. Крім того, багато спостерігачів сумніваються, що дуже привабливе для інвесторів у нерухомість приміщення відділення на вул. Сагайдачного на Подолі, яке «пішло» з балансу банку за Гриціва, було вигідною для «Києва» угодою.

Гриців, який був ставлеником у банку Юрія Полунєєва, поступився своїм місцем Світлані Скосирській. Раніше пані Скосирська працювала заступником голови правління Півден­комбанку, власником якого є відомий у донецькому регіоні бізнесмен Руслан Циплаков.

Нові керівники Укргазбанку та «Києва» вже перекроїли склад правлінь. Сергій Мамедов звільнив з посад трьох заступників голови правління, призначених за Брезвіна. Посади втратили Валерій Тишков, Павло Цируль і Віктор Дергун (останній довго без роботи не сидів — його відразу призначили заступником голови правління «Києва»). Своїми заступниками Мамедов призначив Олену Дмитрієву, яка вже обій­мала цю посаду в «Укргазі», та Володимира Шапо­вала, котрий входив до менеджменту «Києва» (обмін кадрами між банками поставлено добре). Раніше до складу правління було введено колишнього члена наглядової ради «Укргазу» Сергія Москаленка. За інформацією DT.UA, найближчим часом членом правління буде обрано Олексія Крихтіна, який нині входить до наглядової ради.

На цьому «чистка» у банку не закінчується. На 26 липня призначено збори наглядової ради, на порядку денному яких — переобрання всього складу органу. Кажуть, що шанси на звільнення з посади Віктора Івченка, який нині очолює наглядову раду, дуже високі.

Важливе запитання, про відповідь на яке можна тільки здогадуватися, навіщо «валізи без ручки» підхоплював Сергій Арбузов? Адже під тиском міжнародних фінансових організацій він міг запросто позбутися цієї ноші, погодившись на ліквідацію установ і попутно зваливши провину за їхній жалюгідний стан на попередників? Тим часом, що довше вони залишаються на плаву, то більшою плямою на репутації нинішнього голови НБУ будуть їхні можливі майбутні проблеми. Які дивіденди, зокрема й політичні, могли переважити?

Зрозуміло, що якщо вдасться підняти з руїн ці банки (2009 року їхній загальний збиток становив 11,5 млрд. грн., агрегований обсяг сформованих резервів під знецінені кредити — 9,9 млрд. грн.; 2010-го фінустановам удалося вийти в невеликий прибуток (до оподаткування) — 302 млн. грн., але обсяг резервів зріс до 12,2 млрд. грн.), то це досягнення буде безсумнівною заслугою та плюсом для репутації молодого голови НБУ.

Однак чи будуть ринкові ніші, на які під його чуйним керівництвом націлилися «Укргаз» і «Київ», високорентабельними? Особливо якщо банкам доведеться попутно вирішувати «стратегічні державні завдання», заливаючи проблемні сфери економіки дешевими та доступними кредитами? Чи зможуть установи вийти на високий рівень рентабельності на вкладений державою капітал, сума якого вже перевищила 9,3 млрд. грн. і буде збільшена ще на 7,3 млрд. грн. (4,3 млрд. грн. має одержати «Укргаз», 3 млрд. грн., згідно з останнім стрес-тестом, «Київ»)?

Доказом того, що банківський регулятор, на відміну від Мінфіну, може успішно здійснювати контроль над рекапіталізованими банками, став би вигідний продаж однієї з цих фінустанов у майбутньому. Про те, щоб знайти нового власника для «Києва», поки що не йдеться, враховуючи його фінансовий стан (обсяг сформованих резервів під кредити за підсумками минулого року — 4,2 млрд. грн., або 84% кредитного портфеля).

Перспективи Укргазбанку щодо цього значно кращі. Для того, щоб суттєво наростити капіталізацію банку, Мамедову розв’язали руки, дозволивши максимально використовувати можливості як у роздрібному, так і в корпоративному секторах. У ритейлі правління банку, яке було остаточно сформоване минулого тижня, має намір зробити ставку на картковий бізнес. Така ідея має під собою непогане підгрунтя. «Укргаз» — один із основних емітентів платіжних карт в Україні й має у своєму розпорядженні розгалужену мережу не тільки відділень, а й банкоматів і POS-терміналів.

Однак для підвищення привабливості Укргазбанку в очах потенційних інвесторів збільшення частки ринку замало. Власникові й менеджменту доведеться серйозно попрацювати над підвищенням його транспарентності (хоча установу кілька років тому і визнавали найбільш прозорою в Україні).

Щодо цього напрошується порівняння «Укргазу» з іншою держустановою — Укрексім­банком, у якого є одна велика перевага перед іншими банківськими установами, що перебувають у держвласності. Будучи «частим гостем» на зовнішніх ринках запозичень і регулярно проходячи міжнародний аудит, він є відносно відкритою та зрозумілою для інвесторів фінансовою структурою. Чого не можна сказати ні про Укргазбанк, ні про банк «Київ», ні навіть про другий стовідсотковий держбанк — «Ощад­ний».

Розвивати «Київ» як універсальний банк уряд не захотів. Що, загалом-то, обгрунтовано з огляду на практично «мертвий» кредитний портфель і слабку (як територіально, так і технологічно) мережу філій. Оптимальний вихід, судячи зі світової практики, — радикальна реорганізація й створення на його базі спеціалізованої фінустанови. Та, на жаль, в українських реаліях це може вилитися в банальне «накачування» активів банку дешевими кредитами підприємствам, притягнутим «на повідку» на обслуговування, з усіма наслідками для якості його кредитного портфеля, що з цього випливають. Така спокуса завжди залишається й вона дуже велика.

Враховуючи сумний досвід створення в Україні спеціалізованих банків (аграрних, іпотечних, банків розвитку й т.ін.), ця ідея виглядає сумнівною. І «Київ», і «Укргаз» уже пробували піти цим шляхом, але в обох випадках проект умирав у зародку. На базі «Києва», нагадаємо, Кабмін Тимошенко пробував створити поштовий банк, на базі Укргазбанку — фінустанову, що обслуговує підприємства нафтогазового комплексу (передусім НАК «Нафтогаз України»). Подібні ідеї не вичерпалися — високі чини заявляють про потребу створити то банк розвитку, то туристичний, то аграрний, то земельний іпотечний. Що ж, уряд ризикує наступити на ті ж самі граблі в енний раз.

Забезпечивши високу якість активів і транспарентність підконтрольних уряду установ, у майбутньому, можливо, і вдасться знайти інвесторів, які будуть готові заплатити за «Укргаз» (а згодом, можливо, і за «Київ») суму, яка покриє бюджетні внески в їхній капітал.

Або, навпаки, якщо уряд так і не отримає потрібної віддачі від банків, які перейшли під його контроль, і без того чимала кількість критиків дій влади щодо реанімації проблемних фінустанов зросте на порядок. А осколки від вибуху «бомби» загального невдоволення зачеплять усіх: від ідеологів і розробників концепції рекапіталізації (фахівців Світового банку, колишніх менеджерів Мінфіну) до нинішнього керівництва НБУ, яке зважилося на їх нову реанімацію.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво