Кандидати. Хто стане «нареченою» ЄБРР, буде відомо не раніше як через місяць

Спекотна пора нині в Міжнародного валютного фонду, Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку. Ці потужні фінансові донори мають той потрібний грошовий ресурс, без якого нині задихається світова економіка. А Україна, як визнають ряд експертів і дослідних організацій, перебуває чи не в найважчому фінансовому становищі. Принаймні якщо розглядати країни Східної Європи…

З простягнутою рукою

Звідси переговори уряду, які не припиняються, з МВФ за обіцяні 16 млрд. дол. Менші суми, вже на потреби конкретних галузей і на великі проекти, випрошуються у Світового банку та його підрозділів. Так, нещодавно СБ затвердив кредит на 400 млн. дол. для розвитку українських доріг. Розпоряджатися цими грошима буде Укравтодор.

З простягнутою рукою до глобальних донорів пішли й українські банки, включаючи ті, які уже встигли обзавестися іноземною материнською структурою. Їх вибір припав на ЄБРР. Аналітики вважають, що це об’єктивно, тому що, наприклад, Світовий банк (через свої структури) хоча й декларує свої наміри кредитувати українські банки з іноземним капіталом, але поки що зайняв вичікувальну позицію. Складається враження, що він чекає, коли криза пройде свій апогей і стане зрозуміло, хто залишиться на плаву, тоді і його допомога приспіє, а ризики значно знизяться.

Інша річ Європейський банк реконструкції та розвитку. Йому не допомагати своїм просто не з руки. Ні для кого не секрет, що левова частка українських банків із іноземним капіталом — це «дочки» європейських банків, із якими він співпрацює. Природно, за цієї ситуації українські «дочки» розраховують на підтримку і своєї материнської структури, і ЄБРР.

Не проти поповнити свої пасиви й банки без домішки іноземного капіталу. Особливо ті з них, хто входить до тринадцятки банків, які вже мали честь співробітничати з Європейським банком реконструкції та розвитку і називаються його українськими партнерами. Вважається, що на потреби обраних виділено 600 млн. дол. (хоча ЄБРР неодноразово підкреслював, що цю цифру можуть збільшити), які буде витрачено частково на субординоване кредитування, частково на входження Європейського банку в капітал українських банків. Кому скільки дістанеться та в якому вигляді, вирішувати донору, вірніше, його акціонерам. Та, мабуть, надто великим є бажання випередити події, тому в пресі (іноді з посиланням на попередній висновок операційного комітету Європейського банку) з’явилася низка повідомлень про п’ятірку банків, які одержать допомогу ЄБРР. Серед щасливчиків (розташовані за абеткою) — Мегабанк, Укрсиббанк, Укрсоцбанк, Укрексімбанк, банк «Форум».

З посиланням на керівництво банків уточнюються навіть суми субординованих кредитів. Укрсоцбанк розраховує на 100 млн. дол., Укрексімбанк — на 250 млн., Укрсиббанк — на 100 млн. дол. Підкреслюється, що саме про субординований кредит веде переговори банк «Форум». Зате запитання «з ким із українських банків ЄБРР має намір будувати «сімейні стосунки» через входження в капітал?» залишається повністю відкритим для широкої громадськості. Водночас неодноразово звучало, зокрема і з боку ЄБРР, що й це набагато делікатніше питання, ніж просто надання субординованого кредиту, теж не залишили без уваги. Втім, і на нього отримати відповідь, здається, не так уже й складно. Для цього цілком достатньо загальнодоступної інформації.

З партнерів у родичі

А партнерів в Україні не надто й багато (див. табл.). Тим паче що делікатність входження в капітал насамперед потребує ретельного вибору акціонерів. От чому передусім слід розглядати банки, партнерство яких з ЄБРР уже відбулося. А взаємодія в рамках кредитних ліній і ефект від розпорядження позиковими коштами дали змогу довідатися про можливості банків-партнерів, оцінити професіоналізм їхнього менеджменту. Це знижує ризики самого Європейського банку. Звичайно, не виключено, і це, до речі, нам підтвердили і в Європейському банку, що теоретично є шанси і в інших українських банків. Якщо, приміром, вони пройдуть санацію НБУ і змінять акціонерів.

Зрозуміло також, що з 13 партнерів, що відбулися, для входження до складу акціонерів можуть підійти переважно банки, які раніше не були викуплені іноземним банком. Тобто може йтися насамперед про банки, які залишаються на сьогодні українськими. А таких серед партнерів нині небагато. У наведеній таблиці їх аж п’ять (державний Укрексімбанк до уваги не беремо): Перший український міжнародний банк, Кредитпромбанк, «Надра», «Родовід» і Мегабанк.

При цьому не вдалося знайти інформацію про те, що ПУМБ виявляє бажання продаватися. Немає її і в аналітиків фінансового ринку, з якими автору довелося спілкуватися з цього питання.

Банки «Надра» і «Родовід» — поза грою. Принаймні поки що в них введено Нацбанком тимчасову адміністрацію.

Мегабанк, як нам здається, не є досить великим для ЄБРР. Останньому для такої операції потрібні банки більш потужні. По-перше, це знижує ризики операції для покупця, а по-друге, дає можливість переконливо аргументувати придбання перед акціонерами ЄБРР, які в цьому питанні зовсім не налаштовані на добродійність.

Залишається Кредитпромбанк, який є давнім партнером і на сьогодні залишається не проданим українським банком. Його акціонери досить серйозно підходять до банківського бізнесу. Адже двічі банк готувався на продаж, проходив усі можливі аудити, але на останній стадії самі акціонери відмовлялися продавати банк. Тобто виходить, що Кредитпромбанк є найімовірнішим кандидатом для входження ЄБРР до складу його акціонерів.

Щоб перевірити слушність своїх висновків, автор звернувся по коментар до Кредитпромбанку. Відповідь від прес-служби банку була такою: «Будь-який банк нині зацікавлений у пошуку надійного партнера, і ми не виняток. Проте обговорювати ці питання з пресою ми поки що не готові».

Щоправда, трохи підбадьорив коментар, отриманий в ЄБРР (див. вставку «З перших вуст»).

Наказано вижити… До травня

Загалом поспішати з інформуванням широкої публіки про те, хто та як буде дружити з ЄБРР, не варто. Поки що всі банки, які розраховують на гроші донора, залишаються лише претендентами. Їхнє зав­дання — довести свою перспективність, якнайкраще пройти фінішний аудит і чекати. А чекати залишилося недовго.

Фактично все йде до того, що 15—16 травня при проведенні щорічних зборів акціонерів Європейського банку реконструкції та розвитку вирішиться доля майбутньої української фінансової системи. Тому що банки, з якими ЄБРР підпише угоди, по суті, опиняться під потужною фінансовою парасолькою і гарантовано переживуть фінансову кризу. Хоч як це пафосно звучить, але, вийшовши сильними з кризи, вони зможуть стати основою нової фінансової платформи для економіки України.

Антон УСОВ, провідний радник ЄБРР

— Справді, у планах ЄБРР — надати допомогу із метою збільшення регулятивного капіталу українських банків, і з цього приводу ведуться активні переговори. Розглядаються два варіанти: надання субординованого кредиту або входження в капітал. ЗМІ вже поширили інформацію про п’ять банків, які одержать допомогу ЄБРР. Наприклад, ствердно повідомляється, що буде виділено певну суму Укрексімбанку. Однак ще нічого не підписано. Суворо кажучи, немає гарантії навіть в «Укрексіму». Деякі ЗМІ випереджають події, користуючись джерелами витоку інформації. Нині проводиться аудит претендентів і лише після аналізу його результатів ЄБРР прийме рішення. Таке рішення може бути ухвалене на чергових зборах акціонерів, які відбудуться в травні. Передчасне повідомлення про результати ми не вітаємо, тому що це може викликати відплив вкладників з інших банків.

— Які з п’яти названих банків хотіли б бачити серед своїх акціонерів ЄБРР?

— Нині ведуться переговори про можливість входження в капітал банків. Причому п’ятіркою озвучених банків ці переговори зовсім не обмежуються. Так, активно просуваються переговори з Кредитпромбанком. Нічого поки що не підписано, але наміри є. І інформацію про це розміщено безпосередньо на сайті ЄБРР.

Важливо також те, що ЄБРР не обмежиться тільки збільшенням регулятивного капіталу обраних банків. Після підписання угод із ними Європейський банк реконструкції та розвитку надасть їм кредитні лінії для кредитування середнього та малого бізнесу, енергозбереження. Адже нині банки перестали виконувати свою функцію — вони не кредитують...