Кабельна консолідація - Економіка - dt.ua

Кабельна консолідація

8 червня, 2007, 13:28 Роздрукувати Випуск №22, 8 червня-15 червня

«Сигма Блейзер» скуповує регіональних операторів кабельного телебачення. Оператори не проти На українському ринку кабельного телебачення відбувається процес концентрації...

«Сигма Блейзер» скуповує регіональних операторів кабельного телебачення. Оператори не проти

На українському ринку кабельного телебачення відбувається процес концентрації. Інвестиційний фонд, заснований «Сигма Блейзер», протягом останнього року активно скуповує операторів кабельного телебачення в ряді міст України. Переговори про купівлю ведуться на різних стадіях із десятками компаній, а пропозицію зроблено майже всім.

Поки що незрозуміло, чи будуть куплені компанії консолідовані в єдиного кабельного оператора, чи буде цей оператор працювати під наскрізним брендом контрольованої «Сигмою» компанії «Воля-Кабель» — чи його продадуть «стратегічному інвесторові». Зрозуміло тільки одне: на цю тенденцію варто звернути увагу не лише операторам (які добре про неї знають), а й держорганам та громадськості. Щоб неминуча зміна правил гри на ринку кабельних мереж, у разі їх консолідації, ні для кого не стала несподіванкою.

Офіційно «Воля» працює в Києві, Алчевську, Чернівцях і Львові. За деякими даними, компанії, контрольовані засновниками «Волі», є у Харкові, Черкасах, Севастополі, Одесі, Запоріжжі, Житомирі, деяких інших містах. Давній опонент «Волі», Всеукраїнська асоціація операторів кабельного телебачення і телеінформаційних мереж (ВАОКТТМ), що об’єднує приблизно 200 здебільшого невеликих компаній, б’є тривогу. Після Всеукраїнської наради операторів кабельного телебачення, яка відбулася 15 травня, організація звернулася до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення й Антимонопольного комітету з проханням не допустити монополізації «Сигма Блейзер» ринку кабельного телебачення України.

Асоціація операторів кабельного телебачення вважає таку консолідацію порушенням українського законодавства. Зокрема п. 5 ст. 4 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», відповідно до якого держава повинна встановлювати дійові обмеження монополізації телерадіоорганізацій фінансовими, політичними та іншими групами і приватними особами, а також гарантувати захист телерадіоорганізацій від фінансового та політичного тиску з боку зазначених груп, органів державної влади і місцевого самоврядування. А також п. 1 ст. 8 того ж закону, згідно з яким жодна фізична або юридична особа не має права контролювати (шляхом впливу або формування управлінських органів телерадіоорганізацій) понад 35% загального обсягу загальнонаціонального або будь-якого регіонального чи місцевого телерадіоінформаційного ринку.

Для початку — цифри. Всього на українському ринку працює декілька сотень операторів кабельного телебачення. За різними даними, від 300 до 700. Така розбіжність викликана тим, що не всі невеликі оператори афішують свою роботу, намагаючись уникнути переслідування за поширення «піратського» контенту. Багато невеликих операторів не можуть дозволити собі купувати програми для поширення, оскільки це зробить їх збитковими.

Рівень концентрації ринку і без «Волі» високий: за даними іншої професійної асоціації, Спілки кабельного телебачення України (СКТУ), понад половину абонентів обслуговують 25 найбільших операторів. Усі вони перебувають у містах-мільйонниках. 80% компаній обслуговують менше 10 тис. абонентів, а сукупно — менше 20% ринку.

Через «неафішованість» діяльності низки компаній кількість абонентів кабельного телебачення в Україні також оцінюється з великим розкидом: від 1,5 до 7 млн. (зазвичай кількість абонентів обраховують у «розетках» — квартирних входах телевізійного кабелю). Більшість учасників ринку сходяться на цифрі 3 млн. «розеток». Рівень проникнення кабельних мереж становить близько 25%. Темпи зростання ринку — також близько 25% на рік.

За даними Держкомстату, доходи ринку кабельного телебачення торік становили 541 млн. грн. Вважається, що реальний обсяг ринку в півтора разу більший. Середній прибуток на одного абонента (ARPU) — 4—6 дол. Зазвичай абоненти сплачують фіксовану абонплату (15—60 гривень, залежно від кількості каналів), і дохід окремо взятого оператора легко вирахувати. У Києві ARPU вищий, оскільки «Воля» надає тут послуги цифрового телебачення «Воля Преміум» і широкосмугового доступу в Інтернет «Воля Бродбенд».

Тільки в Києві, за даними ВАОКТТМ, контрольована фондом «Сигма Блейзер» компанія «Воля» надає послуги кабельного телебачення в 0,8 із 1,1 млн. квартир. Тобто її ринкова частка — 72%. За даними самої «Волі», вона надає послуги лише 0,4 млн. абонентам у Києві, займаючи 36% ринку. Офіційної інформації щодо кількості абонентів «Волі» в інших містах немає.

За даними голови правління ВАОКТТМ Юрія Лабунського, у Харкові в афільованих із «Волею» компаній — близько 500 тис. абонентів, у Севастополі й Черкасах — по 100 тис. Разом із Києвом та іншими містами виходить понад 1,5 млн. «розеток». «Якщо весь ринок, на думку Нацради, становить орієнтовно 3,7 млн. потенційних абонентів, то протягом року «Воля» збільшила свою частку на ньому майже вдвічі — було 21,62, а стало 40,54%. Тобто антимонопольні обмеження в 35% уже порушено навіть на загальноукраїнському ринку, а не тільки на регіональних телеінформаційних ринках Харкова, Севастополя, Києва», — каже Юрій Лабунський.

Чи скупка невеликих операторів кабельного телебачення є монополізацією цього ринку — запитання до Антимонопольного комітету України. Втім, у «Волі» з ним давні й плідні стосунки. Проблема в тому, що про реальний масштаб цієї концентрації ззовні судити дуже важко. У самій «Волі» факт концентрації заперечують. Не вдалося отримати докладну інформацію про угоди і в «Сигмі». Правда, «Воля» й не виступає покупцем невеликих компаній — для цього «Сигма Блейзер» створив спеціальні фінансові структури. Більшість покупок — невеликі компанії, ПП і ТОВ, тому особливих вимог до прозорості цих угод немає.

Навіть якщо АМКУ або Нацрада захочуть провести таке дослідження, то намалювати повну картину без доброї волі самої компанії «Сигма Блейзер» буде складно. Не кажучи вже про те, що наразі політичної або комерційної волі для встановлення істини в цьому питанні ні в кого немає.

Непрямі дані про плани концентрації надходять і від «Волі». Підбиваючи підсумки 2006 року, президент компанії Сергій Бойко обмовився, що протягом най­ближчих п’яти років «Воля» має намір стати національним кабельним оператором. Крім того, керівники компанії (а також СКТМ, найактивнішим членом якого «Воля» донедавна була) люблять розповідати історію розвитку польського ринку кабельного телебачення. На ньому схожі події відбувалися кілька років тому. Одна з польських інвесткомпаній скупила місцевих операторів, які сукупно володіли більш як мільйоном «розеток», а потім майже за мільярд доларів продала свій актив голландському операторові UPС — власнику мереж у десятку європейських країн. Ця угода вважається однією з найбільших і найпоказовіших в Європі.

До речі, є інформація про переговори про купівлю цим європейським холдингом найбільшого оператора Дніпропетровська — «Фальстап»/«СДС».

Але повернімося до «Волі»: оскільки «Сигма Блейзер» позиціюється як фінансовий інвестор, згадка про «польський сценарій» може бути підтвердженням планів продажу фондом консолідованого кабельного бізнесу великому міжнародному оператору. А ось європейському чи російському — питання.

Якою може бути ціна цієї угоди? UPC купив польську мережу з розрахунку приблизно 1 тис. дол. за абонента. Точна вартість українських «кабельників» в угодах з їх продажу невідома; за даними ВАОКТТМ, вона коливається від 60 до 200 дол. за «розетку», залежно від розміру і технологічної розвиненості кабельної мережі. Невідомо, чи вдасться продати їх по 1 тис. дол., — ситуація на світовому телекомунікаційному ринку погіршується. Але навіть якщо за 500, то «навар» інвесторів становитиме ті ж кілька сотень мільйонів доларів, що і в Польщі.

Чому ж б’є тривогу асоціація ВАОКТТМ? На її думку, політика «Волі» та її інвесторів із концентрації ринку руйнує бізнес невеликих операторів. Їх просто змушують продавати свої компанії, відмовлятися від діяльності на цьому ринку. Це при тому, що багато невеликих «кабельників» — ентузіасти своєї справи, вони живуть цією роботою вже багато років.

Розпочалося все з прийняття перед самими торішніми виборами нової редакції Закону України «Про телебачення і радіомовлення». Він, зокрема, передбачав зміни у порядок ліцензування кабельних операторів, які ставили їх нарівні з телерадіокомпаніями. Вартість ліцензії та кількість документів, які належало подати, щоб її отримати, для багатьох із них виявилися непосильними.

«Розробляла цей закон сама «Воля», лобіювала його протягом двох років. Оператори кабельного телебачення всієї України відчули себе вкрай незатишно в цьому новому законодавчому полі, і багато хто з них усерйоз почав думати, чи не залишити цей бізнес. До цього моменту «Воля», очевидно, ретельно готувалася, збирала інформацію про операторів, підштовхувала операторів до думки, що скупки не уникнути, — й відразу після прийняття закону почала активно діяти», — вважає Юрій Лабунський.

За його даними, після «телерадіоярмарку-2007», який прохо­див у Києві з 15 по 17 травня (у його рамках відбулися відкриті збори всіх трьох українських кабельних асоціацій — СКТУ, ВАОКТТМ і «Укртелемережі»), операторів, котрі цікавилися продажем себе, збирали і в Ялті, де пояснювали, як і чому це краще зробити.

Інший тактичний прийом, до якого вдаються покупці, полягає в будівництві паралельних кабельних мереж. До речі, керівники «Волі» часто зазначали, що «легше побудувати нову кабельну мережу, ніж модернізувати стару». Наприклад, торік у грудні «Воля» розгорнула новий сегмент своєї мережі у столичному мікрорайоні Русанівка, який обслуговувала компанія «Інформаційні технології». Під час маркетингової акції охочим безплатно роздавалися декодери цифрового телебачення. У результаті абонентську базу старого оператора помітно «поскубли».

З одного боку, все ніби чудово: конкурентне середовище поліпшилося, у жителів мікрорайону з’явився вибір. З іншого — фінансові можливості «Волі» й невеликих операторів незрівнянні. Якщо кількість абонентів в останнього опускається нижче визначеної риски, він опиняється перед вибором: «загнутися» чи «продатися». За даними ВАОКТТМ, ця схема реалізується і в інших містах, де є «Воля».

«Воля» — не єдиний кабельний оператор в Україні, що виношує плани консолідації. Скуповували малих операторів власники великого дніпропетровського телевізійного бізнесу. В Одесі діє компанія «Сана Плюс», яка об’єднує невеликих операторів. Аналогічну політику ведуть деякі структури з Донецька. Про альтернативну консолідацію кабельних операторів говорять і в ВАОКТТМ. «Сам по собі продаж не є чимось поганим, якщо продавця не силують до цього. У кожної людини в житті можуть скластися обставини, коли їй вигідніше продати бізнес або коли немає бажання далі цим займатися. І зовсім інша річ — примус до продажу шляхом створення несприятливих умов для оператора», — вважає Юрій Лабунський.

Асоціація пропонує тим, хто «сумнівається», «надійних і перевірених покупців», готових придбати їхній бізнес не під тиском. Хто ці покупці — представники російського бізнесу чи великих вітчизняних операторів, не розголошується. Декларована мета — створити більш-менш велику структуру, яка могла б взаємодіяти з «Волею» на рівних.

На думку великих кабельних операторів, які входять до СКТМ, лише великі, з розвиненою інфраструктурою кабельні мережі, за якими стоять потужні інвестори, можуть забезпечити споживачів справді якісним продуктом: і безліччю телеканалів, і широкосмуговим доступом в Інтернет, і навіть IP-телефонією. На думку ж ВАОКТТМ, саме невеликі оператори мають шанси дати користувачам найдемократичніші ціни, а також кращий сервіс — тому що вони «ближчі до народу» й не обтяжені бюрократичною структурою. Суперечка ця триває вже кілька років і, очевидно, триватиме, доки в Україні залишатимуться невеликі кабельні оператори.

В асоціації кажуть, що, попри глобалізацію світової економіки і присутність у європейських країнах великих кабельних гравців типу UPC, для «малят» залишається достатня ніша, в якій вони відмінно почуваються. Так само почуватимуться і в нас, якщо цю нішу не ліквідують штучно. «Якщо й далі триватиме бездіяльність державних органів України... дуже швидко зникнуть не тільки інші, крім «Волі», оператори кабельного телебачення, а й сама потреба державного регулювання телерадіоінформаційного простору України. Цю роботу виконуватиме «Сигма Блейзер», яка керує своїми підвідомчими компаніями», — йдеться у згаданому відкритому листі ВАОКТТМ.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №31, 24 серпня-30 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво