Інтерконтинентбанк: пробій у системі - Економіка - dt.ua

Інтерконтинентбанк: пробій у системі

30 вересня, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №38, 30 вересня-7 жовтня

Бути маленьким не дуже добре. Коли лопнув банк «Україна» — ото була подія. Формували слідчу комісію, проводили парламентські слухання, експерти обговорювали питання мінімізації збитків для банківської системи...

Бути маленьким не дуже добре. Коли лопнув банк «Україна» — ото була подія. Формували слідчу комісію, проводили парламентські слухання, експерти обговорювали питання мінімізації збитків для банківської системи. Слід віддати належне: висновки було зроблено, й відтоді «системних аварій» на ринку не спостерігалося. Під час банківської кризи революційного грудня Нацбанк зумів «підхопити» банківську систему. Хоча й досить близько від небезпечної межі...

Однак за досить благополучної загальної картини з поля зору НБУ фактично випали малі та середні банки. Точніше кажучи, їх відстежують, але отримати достовірну інформацію про їхній стан украй складно. Як правило, клієнти дізнаються, що вони «влетіли на гроші», у той момент, коли робити будь-що вже пізно. Так було при негараздах із Прем’єрбанком. Зараз у цьому списку з’явився новий персонаж — Інтерконтинентбанк.

Національний банк заявив, що вивчає питання про запровадження тимчасової адміністрації в Інтерконтинентбанку, оскільки в ньому почалися затримки з виконанням зобов’язань за вкладами. Щоправда, відразу прозвучали запевняння, що на стабільність банківської системи ці події не вплинуть.

ІКБ узагалі може стати ледь не еталоном ризиків для вкладників. Проблеми у нього почалися ще торік, але тривалий час їх не афішували. Хоча вже в березні йому обмежили обсяги залучення коштів фізичних осіб.

Ситуацію різко погіршила несподівана смерть одного з негласних співвласників банку — народного депутата Плужникова. У результаті банк «поплив». За неповні п’ять місяців у ньому змінилося п’ять керівників. З’явилася інформація про те, що змінилися і головні акціонери (побічно це підтверджувалося зміною чотирьох із семи юридичних осіб, які володіли великими пакетами акцій).

Тобто проблеми банку для фахівців були цілком очевидні. Однак вкладників продовжували годувати втішною інформацією про те, що ситуація під контролем. Більше того, ще цього року банк провів масовану рекламну кампанію. Причому рекламувалося, що гроші вкладників йдуть на будівельні проекти з високою дохідністю. У результаті залучення коштів відбувалося практично до останнього часу. Ще 27 липня було заявлено, що банк переглянув відсоткові ставки за депозитами фізичних осіб на користь своїх клієнтів.

Нові відсотки, справді, були вищими від ринкових. Ось тільки перспективи їхньої виплати примарні. Скоріше, ці дії були спрямовані на створення у клієнтів враження про досить благополучне становище в банку. Ті, хто повірив (а це передусім підприємства малого та середнього бізнесу), потрапили під удар. Самостійно відстежувати банківські ризики вони не в змозі, а сигнали від НБУ явно запізнилися.

У принципі, малі вкладники зможуть повернути хіба що відсоток за вкладами — суми до 1200 гривень, які їм, нехай і з неминучими зволіканнями, поверне Фонд гарантування вкладів. Чому не 5000? А тому, що ще влітку банк було переведено в «умовні члени Фонду». За... несплату внесків.

Ще гірше доведеться юридичним особам. У них фактично «зависло» 132 млн. грн. (26 млн. дол.). Декому це загрожує розоренням. До речі, з витрачанням грошей, які вони принесли в банк, виникає багато запитань. Виявилося, що ефективність будівельних проектів, під які їх позичали, м’яко кажучи, дуже перебільшено. З 14 об’єктів, про які говорили торік, реально в більш-менш просунутому стані перебувають два. На інших роботи в кращому разі в початковій стадії, а один об’єкт Київрада взагалі заборонила будувати. І це при тому, що частка кредитів ІКБ, спрямованих на фінансування будівництва становила близько 60% загального обсягу кредитного портфеля банку.

Фактично виникла ситуація, коли основну частину залучених коштів вкладників банк відразу ж видавав дружнім собі будівельним компаніям. Де вони «благополучно» освоювалися без видимого результату.

Зараз ситуація така, що найближчим часом або запровадять тимчасову адміністрацію, або прийде новий інвестор (можливо, третій за рік). Звісно, прагнення НБУ зберегти хоча б ті активи, що залишилися, є похвальним. Однак краще б він чітко визначився з програмою повернення ресурсів вкладникам.

Люди досі живляться чутками про долю банку. Так, нещодавно з’явилася інформація про можливе його входження у створюваний холдинг із трьох-чотирьох невеликих банків. Але ці розмови яж ніяк, у сенсі — позитивно, не впливають на поточні виплати, і питання про погашення боргів поки висить у повітрі.

На 7 жовтня призначено збори акціонерів банку. Які рішення на них буде прийнято, поки не ясно. Якщо акціонери приймуть рішення про банкрутство банку, тоді абсолютно незрозуміло, хто і, головне, за рахунок чого повертатиме гроші, яких на той момент може фізично вже не бути. І будь-які дії будь-яких наглядових органів, у тому числі й Нацбанку, виявляться марними.

Зате, схоже, знайшли винуватців «торжества» — ними виявилися ЗМІ. Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко заявив, що «жодних об’єктивних причин для банківської кризи немає. Неповернення коштів Інтерконтинентбанком — це усього лише один факт, який у жодному разі не є свідченням виникнення проблем у банківській системі... Я прошу журналістів не формувати в суспільстві негативні очікування. Тільки психологічний чинник може спровокувати дестабілізацію: якщо люди почнуть панікувати й завтра усі побіжать забирати свої вклади — тоді буде криза».

Це правда. Однак якщо наші наглядові органи з’являтимуться на сцені тільки у фінальній частині, психологічний чинник може добряче врізати. Невеликий банк знову продемонстрував: у системі контролю зяють діри. А саме у таких банках тримає свої кошти значна частина нашого малого та середнього бізнесу. Їх, здається, хочуть зробити опорою для економіки країни. Але за такого рівня захищеності від ризиків чекати цього доведеться довго. До наступного прориву?

Зараз з’явилася інформація, що вкладники створюють ініціативну групу з метою одержання своїх вкладів і залучають юристів... Потопаючі знову рятуватимуть себе самі. Комусь явно так легше.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво