Інфляція: результати першого кварталу і проблеми методології - Економіка - dt.ua

Інфляція: результати першого кварталу і проблеми методології

10 квітня, 2009, 15:05 Роздрукувати Випуск №13, 12 квітня-20 квітня

За перші три місяці цього року індекс споживчих цін (ІСЦ) зріс на 5,9%. При збереженні і навіть деяком...

«ДТ» продовжує публікувати щоквартальний аналіз показника інфляції в Україні. Поки що урядові прогнози на цей рік, як і початкові торішні, задекларовано в межах однозначних чисел, виходячи з приросту споживчих цін до грудня 2008 року на 9,5%.

Нагадаємо, що торік у початковому варіанті інфляція теж прогнозувалася в межах 9,6—9,8%, а фактично становила 22,3%. Втім, не вдавалося вкластися у бажані показники інфляції і попереднім урядам. 2007 року при плані в 7,5% вона становила 16,6%.

При характерних для України останніх років високих темпах зростання індексу споживчих цін необхідно звернути увагу на низку проблем, пов’язаних із методикою і практикою визначення цього найважливішого соціально-економічного показника.

Результати першого кварталу

За перші три місяці цього року індекс споживчих цін (ІСЦ) зріс на 5,9%. При збереженні і навіть деякому зменшенні щомісячних темпів його приросту обіцяних урядом «річних лімітів», швидше за все, буде досягнуто і перевищено якщо не в травні, то в червні. І буде добре, якщо річна інфляція вкладеться в 16,4% приросту, визначені для України Світовим банком. За квартал споживчі ціни збільшилися за всіма 12 класифікаційним групами товарів і послуг.

Зазвичай аналіз цінових змін розпочинають з продуктів харчування. Але за підсумками першої чверті року звичні підходи потребують перегляду. У першому кварталі найбільше зросли ціни в охороні здоров’я — на 19,1%, у тому числі на фармацевтичну продукцію (ліки) — на 28,8%. Таке різке зростання цін на медикаменти не може не викликати тривогу, тому що це найбільше стосується наших співвітчизники старших вікових груп — пенсіонерів, дітей війни. У структурі їхніх грошових споживчих витрат витрати на купівлю ліків приблизно в 2,5 разу вищі, ніж у сім’ях працюючих. Але не будемо забувати, що стрімке підвищення цін на ліки розпочалося не з січня нинішнього року, а ще торік. Так, за 12 місяців 2008-го і три місяці 2009-го ціни на антибіотики збільшилися на 77,9%, вітаміни — на 80,3, судинорозширювальні препарати — на 52,5, гормональні — на 74,4, жарознижувальні і знеболювальні — на 37,5, мазі — на 57,4%.

Пам’ятається, що два-три роки тому тодішній міністр охорони здоров’я запевняв, що ціни на ліки не тільки не зростуть, а й знизяться за рік на 10%. І зусилля нинішньої влади хоч якось приборкати зростання цін на медикаменти відчутних результатів поки що, на жаль, не дають.

Зміна цін на продукти харчування (включаючи безалкогольні напої), на які припадає 53,1% споживчих витрат інфляційного кошика, за підсумками перших трьох місяців продовжує трохи обганяти загальний ІСЦ: вони зросли на 6,1%. Найбільше подорожчало вершкове масло — на 16,7%, безалкогольні напої — на 14,8. До останніх за міжнародною класифікацією належать не тільки соки і мінералка, а й кава та чай. За три місяці ціни на каву в зернах зросли на 17,6%, розчинну каву — на 10,5, чай — аж на 27,8%.

Після збереження протягом двох попередніх років відносно стабільних цін на цукор за перші три місяці цього року він подорожчав на 14,4%. А в деяких ЗМІ зустрічаються повідомлення (хоча їх одразу і спростовують), що ціни на цей продукт можуть збільшитися в поточному році до 10 гривень за кілограм. Тобто приблизно в два з половиною рази проти нинішніх. Вірити в це не хотілося б. Хоча приблизно в такій самій пропорції на наших очах підвищилися ціни на олію. На 13,6% подорожчали рибопродукти, особливо риба морожена — на 16,8, філе мороженої риби — на 18,8, оселедець — на 16,0%. Ціни на м’ясопродукти зросли на 5,2%. На хлібопродукти — на 4,6%.

Однак на окремі продукти за квартал ціни знизилися. Серед них слід зазначити істотне зменшення цін на яйця — на 23,7%. Таке зниження виходить за межі звичайного падіння цін на них у лютому—березні після звичного зростання у передноворічний період і перед Великодніми святами. Взагалі таке зменшення цін на яйця важко пояснити, тому що одночасно за той самий період м’ясо птиці подорожчало на 6,3%, курячі напівфабрикати — на 6,2 і субпродукти — на 4,9%. Відбулося також деяке зниження цін на цибулю, буряк і моркву. Якби ціни на яйця не зменшилися, а залишилися на рівні грудня минулого року, загальний ІСЦ підвищився б не на 5,9, а на 6,8%. Зниження цін на них (вага в індексі — 1,172%) абсорбувало одну сьому загального квартального збільшення цін.

Можна було б навести ще два-три десятки товарів, на які ціни за квартал підвищилися більш як на 10%. Наприклад, із нехарчових: колготи жіночі і постільна білизна — 10,6%, електролампи — 13,5, синтетичні миючі засоби — 22,0, мило господарське — 11,6, туалетне — 16,1, шампунь — 17,3, зубна паста — 14,9, парфумерія — 14,3, газети — 17,7, журнали — 10,6, послуги нотаріусів — 12,1, бензин — 19,2, легкові автомобілі — 15,4% і т.ін.

Методологічні проблеми

Високі темпи інфляції потребують підвищеної уваги до методології визначення ІСЦ. Тому що можливі помилки, неточності виявляються набагато масштабнішими при інфляції в 20—25%, ніж при 1—3-відсотковій, характерній для економіки більшості західних країн.

Слід зазначити три основні аспекти, які потребують першочергової уваги. Тут потрібно зазначити, що персонал центрального та регіональних органів статистики, який проводить розрахунки ІСЦ, робить це за затвердженими інструкціями, і в цьому плані до нього не може бути жодних претензій.

Мабуть, найбільш значущі викривлення і неточності нашого ІСЦ пов’язані з тим, що в нас цей індекс не враховує впливу щорічних сезонних коливань цін і обсягів споживання. Це насамперед стосується овочів, фруктів, меншою мірою молочних продуктів, яєць. ІСЦ з урахуванням сезонних коригувань розраховується статистичними органами країн OЕCР, Євросоюзу. Для України значущість чинника сезонності в 10—15 разів вища, ніж для західних країн. Це пояснюється тим, що частка витрат на продукти харчування із сезонними коливаннями цін у нас у п’ять-вісім разів вища, ніж у західних країнах, також набагато більші й внутрішньорічні помісячні коливання цін за ними.

Найбільше вражає приклад з відображенням у нашому індексі цінових змін саме по помідорах і огірках. Так, населення купує в лютому приблизно в 12 разів менше помідорів, ніж у серпні—вересні, огірків — у 11 разів менше, ніж у липні, винограду — у вісім разів менше, ніж у вересні. А в ІСЦ упродовж року вони враховуються з незмінними середньорічними вагами. Методику розрахунків ІСЦ на фрукти та овочі запропоновано нам західними експертами, які, одержуючи за це дуже пристойну грошову винагороду, і близько не підпускають українських фахівців до її розробки. Їхні рекомендації не враховують вітчизняних умов і інформаційних можливостей.

Цю методику було запроваджено в Україні з січня 2007 року. Помідори та огірки в індексі замість однієї почали подавати двома позиціями: відкритого і закритого (теплиці, парники) грунту. Отже, відповідно до цієї методики за 2007-й, 2008-й і три місяці 2009 року в ІСЦ порівняно з груднем 2006 року, тобто за 27 місяців, індекс цін по помідорах відкритого грунту нібито зріс у 3,54 разу, а закритого — знизився до 12,2%, тобто ціни впали в 8,2 разу. А загальне співвідношення цін по помідорах відкритого і закритого грунту змінилося в 29 разів (354,3:12,2 = 29).

Ще більш вражаючим є викривлення цін на огірки. Індекс цін по огірках відкритого грунту зріс у 8,43 разу, закритого — знизився майже в 20 разів, до 4,9%. А відмінність двох індексів за 27 місяців виходить узагалі немислимою — 171 раз (843,2:4,94)! У 2007 році використання методики по цих двох видах овочів (вага в споживчому кошику — 1,086%) призвело до завищення загального ІСЦ на 0,4 відсоткового пункту. Отже, нам, мабуть, слід подумати про вдосконалення розрахунків відображення в ІСЦ цін на овочі, фрукти та інші сезонні товари.

Другий аспект пов’язаний із необхідністю подумати, як поліпшити відображення в індексі зміни цін на продукти, що їх як виробляють в Україні, так і імпортують. За значної зміни курсу гривні до долара, що відбулася наприкінці минулого року, індивідуальні індекси щодо низки продуктів залежатимуть від того, вітчизняні чи імпортні продукти враховуються при їх обчисленні. Так, якщо в індексі враховуватиметься вітчизняна прісноводна, а не переважно імпортована морська риба та рибні консерви, матимемо одні індекси, а при базуванні на імпортній — зовсім інші.

Другий приклад — щодо легкових автомобілів. Методика виходить із визначення індексу стосовно автомобілів, вироблених в Україні та країнах СНД. Хоча вага легкових автомобілів в індексі невелика і, очевидно, занижена — усього 0,750% (наприклад, батони — 0,960%, оселедець — 0,694, сало — 1,089, яблуко — 0,878, картопля — 1,527%), не викликає сумнівів, що ціни на автомобілі, вироблені в Україні та інших країнах СНД, та імпортовані з інших країн, ще й з урахуванням запровадженого на них 13-відсоткового імпортного мита, значно різнитимуться. Напряму це стосується і ліків.

Третій аспект, який потребує уваги, — індекси по хлібопродуктах. Певне, слід подумати про додатковий поділ хлібних виробів, адже ціни на масові сорти контролюються владою і зростають набагато повільніше, ніж на інші види хлібних виробів. Причому по регіонах України пропорції у випуску хліба масових сортів та інших видів, а звідси і їхня частка у ваговому кошику ІСЦ суттєво відрізняються. У західних регіонах України частка випуску хлібних виробів масових сортів значно нижча, ніж у центральній і східній частинах країни.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №35, 21 вересня-27 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво