Інфляція? І знову зустріч?

Поділитися
У країні з дірявим бюджетом розпочалися передвиборні президентські перегони. Чимось іншим важко пояснити ініціативи, які, немов із рогу достатку, сипляться на голови виборців від майбутніх учасників процесу.

У країні з дірявим бюджетом розпочалися передвиборні президентські перегони. Чимось іншим важко пояснити ініціативи, які, немов із рогу достатку, сипляться на голови виборців від майбутніх учасників процесу.

Старт дала Юлія Тимошенко. 23 травня, за підсумками всеукраїнської наради з головами місцевих рад, прем’єр підписала пакет постанов, зокрема про збільшення фінансування цих самих голів і розширення штатів місцевих рад. У результаті сільрада крихітного українського сільця одержала додатково 1,5 чиновницьких «штика» (за часів Януковича мало бути 3,5 штатної одиниці, тепер — п’ять), а в соліднішому населеному пункті — не менше трьох (було 12—15, стане 15—18).

Де гроші? Запитання риторичне.

Естафету підхопив екс-міністр праці та соціальної політики, регіонал Михайло Папієв. Ще в травні він зареєстрував у ВР проект змін до закону про держбюджет на нинішній рік (щодо розмірів прожиткового мінімуму та розміру заробітної плати). Обнародувана 19 червня ц.р. на сайті Мінпраці інформація про розмір прожиткового мінімуму (ПМ) за травень (для працюючих громадян — 867 грн., для непрацюючих — 647 грн., що відповідно на 198 і 149 грн. більше, ніж передбачено держбюджетом) лише підлила гасу в вогонь.

І 25 червня парламент приймає законопроект, який нібито відновлює сплюндровані права трудящих та пенсіонерів. Із
1 липня прожитковий мінімум у країні підвищується (у першому читанні) до 808 гривень, із
1 жовтня — до 848 (зокрема ПМ для непрацездатних, тобто пенсія, з 1 липня — 644 грн., із 1 жовтня — 674).

Дивовижно зростає і мінімальна зарплата: з 1 липня — до 825 грн., із 1 жовтня — до 865 грн. і з 1 грудня — до 900 грн. на місяць (нагадаємо, що, відповідно до чинного закону про держбюджет, до 1 грудня планувалося вийти лише на цифру 669). Скасовується «заморозка» мінімальної зарплати працівників бюджетної сфери на рівні 545 грн.

Де гроші? Від регіоналів надходить тільки порада нинішній владі: не красти...

Порада, мабуть, непогана. Як непогана за своїм змістом й ідея підвищити прожитковий мінімум. Проте в нинішній ситуації, нагадує директор Інституту економіки та прогнозування НАН України, академік Валерій Геєць, це той випадок, коли лінійні рішення й неефективні, й шкідливі: «Нам треба усвідомлювати, що ця криза має відновити рівновагу між реальними ресурсами й рівнем життя. На жаль, рівень життя має впасти. Така трагедія нашого сьогодення».

Так, захищати треба, але, даруйте за тавтологію, тільки найнезахищеніших. Інакше, вважає академік, за дуже грубими прикидками це обернеться для країни додатковим збільшенням дефіциту бюджету поточного року на 3—4% ВПП. Хоча за нинішньої статистичної невизначеності називати якісь конкретні цифри складно…

Такі оцінки не одиничні. Пропозиція підвищити мінімальний прожитковий мінімум до 808 гривень із 1 липня 2009 року може ще більше погіршити фіскальну ситуацію, вважає аналітик фінансового ринку Дмитро Сологуб. За найскромнішими оцінками, вона обійдеться скарбниці в 15—20 млрд. грн. (1,5—2% ВВП), а ресурсів для фінансування цих витрат у бюджеті немає. «За нашими розрахунками, — говорить пан Сологуб, — унаслідок падіння доходів бюджету (передусім, за рахунок різкого падіння імпорту та обвалу ВВП) і незбалансованості Пенсійного фонду додатковий фіскальний дефіцит (крім 4% ВВП, передбачених у бюджеті) може становити цього року 3—5% ВВП. Таким чином, єдиним реальним джерелом фінансування цих популістських заходів може слугувати емісія НБУ, що неминуче призведе до прискорення інфляції.

Також варто зазначити, що в умовах гострої економічної кризи й негативних очікувань населення підвищення прожиткового мінімуму призведе до зростання споживання (передусім імпортних товарів) і збільшення попиту на долар (в умовах надзвичайно низького рівня довіри як до національної валюти, так і до банківської системи), відповідно посиливши девальваційний тиск на гривню».

Та кому це цікаво...

Відповідь на запитання «де гроші?» довго шукати не випадає: звісно ж, у єдиного реального на сьогодні джерела — Національного банку. Ніхто не збирався вмовляти НБУ, голова якого Володимир Стельмах в інтерв’ю для «ДТ» заявив про намір утримуватися від монетизації цінних паперів уряду, оскільки цим створюються додаткові інфляційні ризики. «Не хоче — змусимо!» — вирішили лідери двох найбільших політичних сил і дружно проштовхнули через Верховну Раду дуже примітний документ.

1 липня ц.р. парламент схвалив у цілому лише напередодні зареєстрований законопроект №4735-1 про внесення змін до законів про державний бюджет-2009 і про Національний банк. Тим більше що привід був дуже навіть пристойний — фінансування підготовки до Євро-2012.

Про серйозність законопроекту свідчило те, від чийого імені він був поданий. Авторами законопроекту були записані два відомі діячі від Партії регіонів і від БЮТ — Борис Колесніков та Андрій Кожем’якін, котрим уже довелося тісно співпрацювати у період спроби створення коаліції між їхніми політичними силами.

У результаті «за» проголосували 373 депутати, котрі представляли практично в повному складі, окрім фракцій Партії регіонів і БЮТ, також комуністів і Блок Литвина.

«Установити, що Націо­нальний банк 2009 року вносить у бюджет перевищення кошторисних доходів над кошторисними витратами: за підсумками 2008 року — на суму не менш як 4 млрд. грн.; за підсумками поквартального виконання кошторису доходів і витрат НБУ поточного року — на загальну суму не менш як 9,8 млрд. грн., у тому числі за перше півріччя не менш як 3,4 млрд. грн. — до 20 липня, за третій квартал не менш як
3,4 млрд. грн. — до 20 жовтня, за четвертий квартал не менш як 3 млрд. грн. — до 10 грудня», — говориться в прийнятих до держбюджету поправках.

Отримані за підсумками 2008-го 4 млрд. грн. НБУ вже Держказначейству перерахував. Тому в рахунок першого півріччя він винен... іще 3,4 млрд. Тож, дорогий ти наш Нацбанку, до 20 липня, будь-ласка, вийми і поклади!

Чи є в Національного банку ці гроші, нікого не хвилювало — якщо треба, то надрукує. Як заявив директор департаменту зовнішньоекономічних зв’язків НБУ Сергій Круглик, на обговорення подібної ініціативи представників Нацбанку ніхто не запрошував, не було з відомством і жодних інших консультацій. Такі у нас політична культура і цивілізований діалог...

Втім, і без консультацій із Нацбанком автори законопроекту джерело визначили. Це — доходи, отримувані НБУ за відсотками від рефінансування, котре виділяється монетарним відомством для підтримання ліквідності комерційних банків (як підрахували депутати, із жовтня 2008-го по травень 2009-го Нацбанк видав банківській системі кредитів на строк від 119 до 365 днів у розмірі близько
63 млрд. грн. під ставку 12—18% річних). Окрім того, у пояснювальній записці згадується, що Мінфін теж щокварталу сплачує НБУ суми доходу за відсотковими облігаціями внутрішньої держпозики (відсоткова ставка — 17,5—20%).

Щоправда, при цьому автори не спромоглися навіть прикинути, а як такий захід позначиться на макроекономічній, зокрема інфляційній, ситуації в країні. І наскільки він відповідає умовам меморандуму з МВФ: місія саме перебуває в Києві, і уряд сподівається вмовити її не лише надати черговий транш, а ще й збільшити його розмір (до 3,8 млрд. дол.), дозволивши спрямувати валюту на фінансування бюджетного дефіциту.

Незрозуміло, де й коли встиг узятися висновок Головного науково-експертного управління ВР, але ніхто на нього так і не зважив. А там, до речі, йдеться про те, що законопроект порушує Конституцію, закони і навіть регламент парламенту, не кажучи вже про його невідповідність раніше заявленим намірам влади.

«Внесена законодавча пропозиція позбавляє Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Державну іпотечну установу, а також банки (у частині здійснення їхньої капіталізації) певної частини їх фінансових ресурсів. При цьому проектом не передбачені компенсатори таких втрат, а в поданих до проекту супровідних документах відсутня оцінка можливих наслідків реалізації відповідних положень», — такою є думка експертів апарату ВР. Яку їм, за традицією, доведеться залишити при собі...

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі