ІГРИ В ДОХОДИ - Економіка - dt.ua

ІГРИ В ДОХОДИ

17 травня, 2002, 00:00 Роздрукувати Випуск №18, 17 травня-24 травня

Підвищити базові показники економічного зростання, ліквідувати соціально-політичні суперечност...

Підвищити базові показники економічного зростання, ліквідувати соціально-політичні суперечності й істотно поліпшити життя населення — такі, якщо коротенько, основні завдання соціально-економічного й культурного розвитку Запорізької області на 2002 рік сформульовано в розробленій облдержадміністрацією програмі. Передбачається, зокрема, зростання реальних доходів (якщо говорити про заробітну плату, то не менш як на 6,4 відсотка), а також погашення наявної зарплатової заборгованості. Розв’язання цієї проблеми, на думку авторів програми, дозволить крім соціально-політичних дивідендів одержати ще й економічні — надходження від прибуткового податку поповнять місцеві бюджети на 12 млн. грн.

Нічого не скажеш, прогнози дуже оптимістичні. Мабуть, навіть занадто на тлі тенденцій розвитку регіону, які чітко давалися взнаки вже в період розробки програми.

Навіть для тих, хто слабо орієнтується в законах економіки, не таємниця, що основою поліпшення добробуту є винятково виробниче зростання. На думку влади, «досягнення області 2001 року служать доброю основою подальшого розвитку в 2002-му». Що ж, минулого року в області справді зафіксовано 2,4-відсотковий приріст обсягів промислового виробництва. Хоча розраховували на більше — на рівні 6 відсотків. Певне, це значною мірою вплинуло на оцінки рейтингу соціально-економічного розвитку, виконаного головним управлінням із питань економічної політики адміністрації Президента. У ньому Запорізька область за рік опустилася з 6 на 23 місце. Утім, і це не головне. Набагато гірше, що в підприємств базових галузей — передусім металургійних, питома вага яких у загальному обсязі промислового виробництва регіону становить 45 відсотків, — почалися серйозні проблеми. Різке падіння світових цін зробило неконкурентоспроможною продукцію алюмінієвого комбінату, на 80 відсотків зорієнтованого на експорт. З аналогічних причин змушений скорочувати виробництво й комбінат «Запоріжсталь».

Зрозуміло, були і внутрішні причини, що ніяк не залежали від зовнішньоекономічних катаклізмів. Приміром, в області не закінчили інвентаризацію договорів оренди землі, не відрізняються особливою активністю й спеціально створені комісії, покликані забезпечувати своєчасність бюджетних платежів і розрахунків із заробітної плати. У більш сприятливі часи на таких недоробках, можливо, і не акцентували б увагу, попри навіть те, що ліквідація половини з них дозволяє з лишком виконати план бюджетних доходів. Проте цього разу ситуація вкрай ускладнилася.

У січні спад обсягів промислового виробництва в області становив 7 відсотків, а за підсумками першого кварталу — 10,3. Як і слід було чекати, «відзначилися» ті ж таки базові галузі. Тільки за два перші місяці року обсяг виробництва на феросплавному заводі й «Дніпроспецсталі» скоротився більш як на третину, на «Запоріжсталі» — на 11 відсотків, на тепловій і атомній електростанціях — відповідно на 15,3 і 1,8 відсотка. Тож зроблений на початку року обласною владою висновок про те, що ситуація з виконанням бюджету критична, на жаль, актуальний і донині. Якщо на 1 січня зведена сума податкової заборгованості запорізьких підприємств становила 450 млн. грн., то за підсумками першого кварталу вона наблизилася до 500 млн.

Негативна динаміка притаманна й зарплатовій заборгованості. Торік в області її вдалося знизити більш як наполовину, довівши залишок до 59,3 млн. грн. Але з початку нинішнього року борги знову почали зростати, і лише за два перші місяці вони збільшилися без малого на 10 відсотків. Через це обласний бюджет недорахувався 600 тис. грн., які могли б надійти у вигляді прибуткового податку.

Утім, ситуація з надходженнями в місцеві бюджети за нинішніми мірками ще терпима. Хоча заборгованість у платежах і зросла майже на 6 млн. грн., усе-таки рівень доходів майже досяг норми, дорівнюючи 23,5 відсотка річного плану. А ось із наповненням державного бюджету справи набагато гірші. Доведені Мінфіном завдання на перший квартал область не виконала. Особливі проблеми з надходженнями від податку на прибуток. Фінансисти сподівалися на припинення 2002 року експерименту в гірничо-металургійному комплексі, але термін його дії продовжено.

Це раніше наповнюваність держбюджету турбувала місцеву владу мало не в останню чергу. А тепер проблема набрала економічного змісту. Понад третину видатків місцевих бюджетів фінансується за рахунок субвенцій і дотацій із центру. І якщо в першому кварталі план за загальнодержавними податками область виконала на 70 відсотків, то, відповідно до встановленого нормативу, на 3 млн. грн. дотацій вона могла не розраховувати. Проте після звернення керівництва області в Мінфін і до прем’єра гроші таки перерахували. Більше того, із держбюджету регіон одержав додатково 2,5 млн. грн. для оплати поточної заборгованості за водопостачання, послуги зв’язку й теплопостачання.

Скоріш за все, таку лояльність спричинила виборча кампанія — була потрібна як мінімум стабільна соціальна обстановка. Таким чином, за підсумками першого кварталу в регіоні вдалося ліквідувати заборгованість у заробітній платі працівникам бюджетної сфери. Проте з закінченням політичних баталій на допомогу центру розраховувати вже навряд чи варто, і, усвідомлюючи це, більшість територій знову змушені розв’язувати невідкладні соціальні проблеми за допомогою банківських кредитів, які хороші зараз, але часом виходять боком згодом.

У процесі виконання поточного бюджету не можна не помітити, на перший погляд, парадоксальну особливість. Попри продовження промислового спаду, у першому кварталі порівняно з аналогічним торішнім періодом надходження як у державний, так і в зведений бюджети в області помітно збільшилися. Відповідно на 9,1 і 17,7 відсотка. Прогрес спостерігається й у справі мобілізації податку на прибуток — на 18 відсотків. А щодо зниження недоїмки й зовсім чудовий результат — майже дворазове скорочення. Настільки вражаючі успіхи самі податківці характеризують скромно, просто й таємниче: «Доводиться вишукувати додаткові джерела». У перекладі на мирську мову це означає не що інше, як збір коштів усіма можливими способами. Так, керуючись установленим ДПАУ нормативом кількості збиткових підприємств (уже сам термін звучить багатообіцяюче, чи не так?), в області за перший квартал кількість таких скоротили на 1791.

Метод вельми простий — або платник податків визнає свою рентабельність, або справу на нього передають у суд із наступним скасуванням держреєстрації. Ясна річ, у світлі такої перспективи кількість охочих побути прибутковими хоча б зо два місяці різко зростає. Тим паче що влада настійливо рекомендує силовим структурам «значно активізувати роботу». Словом, відносини держави й бізнесу чітко будуються як своєрідне економіко-правове змагання, у якому таланить більш спритним і кмітливим. Чи не тому приховування справжніх розмірів прибутку з метою мінімізації податкового навантаження стало настільки привабливим для багатьох підприємств?

Одну з найпоширеніших класичних схем застосовано, приміром, в АТ «Головне підприємство теплових мереж». На його базі було створено нове підприємство — ТОВ «Головне підприємство теплових мереж-2001», якому перейшли всі активи, а борги залишилися за акціонерним товариством. Просто й ефективно. А ось уміння представити високоприбуткове підприємство таким, що ледь зводить кінці з кінцями — це вже елементи вищого економічного пілотажу. Практично бездоганно опанували його фірми, що спеціалізуються на добуванні, переробці й експорті брухту. За даними звітності, їхні валові доходи дорівнюють валовим видаткам. Технологію зниження податкового тиску успішно опанували й запорізькі банки. Хоча їхня діяльність належить до найбільш прибуткової, та й самі банки мають досить високий рівень рентабельності, податкові платежі в них досить скромні. Більше того, три з п’яти місцевих банків за минулий рік загалом декларували збитковість своєї діяльності. Проте пальма першості в справі тінізації доходів, безумовно, належить підприємствам торгівлі. Понад третина з них цілком серйозно заявляють про збитки, хоча про банкрутство, природно, і думки не мають.

Влада, ясна річ, розуміє, що в таких ситуаціях бізнесмени аж ніяк не святим духом харчуються, але, на жаль, кардинально змінити ситуацію не в змозі. Тож процес наповнення дохідної частини бюджету й набирає характеру знайомої з дитинства гри «Нумо, відніми» із високим ступенем імовірності почути у відповідь щось знущальне.

Словом, хоч як крути, а з податковим законодавством треба щось робити, і це вже очевидно не тільки для промисловців, а й для чиновників. Один із них, до речі, висловився досить відверто: «Якщо, приміром, із 170 грн. заробітку ми змушуємо сплачувати 15 відсотків прибуткового податку, це і є основною причиною, з якої зарплата перебуває в тіні». Слова, ясна річ, правильні, та яка від них користь, якщо правила гри не змінюються?

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №22-23, 15 червня-21 червня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво