ІГОР ЛИТОВЧЕНКО: МАЙБУТНЄ ЗА ДОДАТКОВИМИ ПОСЛУГАМИ І ПРОСУНУТОЮ МОЛОДДЮ

У грудні в операторів мобільного зв’язку починається «гаряча» пора. Передноворічний сезон — саме час для нових підключень. Крім того, грудень — місяць підбиття підсумків і побудови планів на світле майбутнє. У «Київстар» для цього є ще один привід. У грудні компанії виповнилося шість років.

— На яких абонентів орієнтується «Київстар»? Яке співвідношення контрактних абонентів і користувачів prepaid-послуг?

— «Київстар» орієнтується на всіх своїх абонентів. Хоча наша послуга передоплаченого мобільного зв’язку Ace&Base дійсно найпопулярніша на ринку, і в загальній абонентській базі її користувачі займають більшу частину. Співвідношення між користувачами prepaid-послуг і контрактних абонентів у компанії становить 80 до 20. І в умовах нашого ринку таке співвідношення зберігатиметься принаймні в найближчі кілька років. Перехід prepaid-абонентів у статус контрактників залежить не лише від зусиль оператора, а й від зовнішніх чинників, починаючи від зростання економіки, ВВП, середнього доходу громадян і закінчуючи законодавчою базою. Водночас навіть у країнах із розвиненою економікою користувачів передоплачених послуг мобільного зв’язку завжди більше, аніж контрактників.

— На ринку мобільного зв’язку зміни відбуваються блискавично, лише ось тарифи Ace&Base залишаються непорушними.

— Ну не настільки вже непорушними. З 20 листопада ми втретє за рік знизили ціну на стартові пакети Ace&Base до 69 гривень. Йде поступове зниження бар’єра входу на ринок мобільного зв’язку для нових абонентів. Самі тарифи також переглядатимуться. Поки готуйтеся до приємних сюрпризів.

— Питання, яке непокоїть нині практично всіх абонентів: чи буде відновлена з наступного року плата за вхідні телефонні дзвінки?

— Нагадаю, що «Київстар» із самісінького початку чесно повівся в цьому питанні. Після скасування з 19 вересня плати за вхідні дзвінки у всіх наших матеріалах було зазначено, що нові тарифи дійсні до 31 грудня. Це той термін, на який вводилися накази Державного комітету зв’язку та інформатизації по скасуванню плати за вхідні дзвінки і запровадження спеціального тарифу на дзвінки зі звичайних телефонів на мобільні. Держкомітет зараз підбиває підсумки півторамісячної дії принципу «безкоштовних вхідних» на телекомунікаційному ринку. За попередньою інформацією, Держкомзв’язку має намір продовжити термін дії своїх документів по безкоштовним вхідних. Якщо спецтариф на дзвінки на мобільні телефони стане постійним, а в ідеалі навіть збільшиться з 1,2 до 2 грн./хв., оскільки не компенсує достатньою мірою витрати мобільних операторів, «Київстар» відновляти стягування плати за вхідні дзвінки не буде. Витративши стільки зусиль на запровадження цього принципу, зараз було б нерозумно від нього відмовлятися лише тому, що знято законодавчі бар’єри. Тим більше що Україна прагне до європейських стандартів, якими це прийнято. Підкреслюю, що «Київстар» має намір зберегти безкоштовні вхідні, але хотілося б зазначити, що оператори — не остання інстанція в цьому питанні. Гадаю, у грудні Держкомзв’язку має оприлюднити свою позицію, під яку підлаштуються учасники ринку.

— А як компанія почувається після скасування плати за вхідні дзвінки?

— Чудово. Перші дні, щоправда, за принципом «гасіння пожеж» довелося добудовувати міжоператорські сполучні лінії, особливо з «Укртелекомом» і «Утел», навантаження було колосальне. Але зате побудували швидко і з запасом. Наші партнери в Норвегії, дізнавшись, що ми практично за півтора тижні перейшли на принцип «платить той, хто телефонує», були шоковані. Звісно, відразу після 19 вересня вхідний трафік зріс десь на 70%, але досить швидко ситуація повернулася в норму. Зараз ми відчуваємо невеликий перекіс трафіка у бік «Київстару». Наприклад, із боку UMC на 15?20% більше дзвінків на нашу мережу, аніж із нашої мережі на них. В основному телефонують абоненти «Джинсу».

— До речі, про «Джинс». Як конкурується з віртуальним оператором?

— Ми намагаємося якомога менше конкурувати і якомога більше працювати. Знаєте, допомагає. Якщо ж порівнювати наші Ace&Base із «Джинс» UMC, то «Київстар» виглядає більш аніж достойно. Перелік додаткових послуг у нашої prepaid-пропозиції більший. Тарифи на розмови, якщо накласти на той же Base послуги «Улюблений номер», що дозволяє знизити витрати на зв’язок, у нас будуть навіть кращими.

Крім цього, зараз закінчуються переговори між операторами про взаєморозрахунки. На сьогодні існують прямі включення учасників ринку в мережі одне одного, без «Укртелекому» й «Утел», щоб не платити за транзит трафіка. Тарифи за доступ на мережі колег по ринку досить низькі, встановлювалися вони два роки тому — тоді відсоткове співвідношення дзвінків між мережами було приблизно однаковим. Зараз йдеться про збільшення тарифів на взаємний доступ до рівня 60 копійок. Якщо тариф по доступу на мережі одне одного встановиться на цьому рівні, вартість дзвінка абонента «Джинс» на мережу будь-якого мобільного оператора буде вищою, аніж зараз. Подивимося, чи додасть це йому конкурентоздатності.

— Оператори часто «хваляться» новими додатковими сервісами мобільного зв’язку, а наскільки вони реально затребувані?

— Додаткових сервісів у «Київстару» сила-силенна, починаючи від мобільного Інтернет і SMS і закінчуючи послугами високошвидкісної передачі даних GPRS. Те, що багато що з цього практично незатребувано, — це інша річ. Згадайте історію розвитку мобільного зв’язку. Усе починалося з передачі голосу, потім з’явилися SMS. Після цього до додаткових послуг додалися мультимедійні повідомлення — різноманітні музичні й анімаційні листівки. А ментальність людей змінюється повільніше, і в більшості випадків потреба полягає в простому спілкуванні. Люди звикли. Між стартом послуг SMS і їхньою затребуваністю в Україні минуло близько п’яти років. Водночас відмовитися від їхнього запуску 1998 року лише тому, що з ходу їх не сприймуть, було б нерозумно.

З іншого боку, молоді, котра більш просунута в телекомунікаціях, сучасні послуги цікаві. Ми недавно брали участь у галузевій виставці. Було дуже цікаво спостерігати з боку, коли до нашого стенда приходять студенти і просять покористуватися тією чи іншою ультрасучасною послугою. Вони розбираються, як це зробити, геть без сторонньої допомоги. Взагалі, майбутнє за додатковими послугами і просунутою молоддю. Водночас, відповідаючи на запитання: «Яким телефоном ви користуєтеся?», молоді люди зазвичай показують простеньку модель, яка максимум підтримує WAP. У молоді проблема — телефони, котрі підтримують сучасні сервіси, як правило, дорогі. Питання зниження їхньої вартості адресуємо виробникам.

— Самі дотувати телефони не збираєтеся?

— Дотування телефонів — це не зовсім бізнес «Київстару». Ми не хочемо відкривати свої магазини, щоб закуповувати і реалізовувати термінали самостійно. По-перше, для цього необхідний додатковий штат. По-друге, 90% нових підключень йде через дилерів. Ми віддали їм операторські знижки і право на закупівлю телефонів, і нас цілком влаштовує їхня робота. Починати з ними конкурувати я вважаю неправильним.

— Чого ви очікуєте від наступного року?

— Давати прогнози — справа невдячна, адже розвиток подій у нашій країні залежить від збігу безлічі чинників, але спробувати можна. По-перше, я очікую бурхливого зростання кількості абонентів при збереженні безкоштовних вхідних. Тут все в руках Держкомзв’язку. По-друге, появи нарешті третього національного оператора. Хоча без іноземного партнера третьому складно буде починати. Мало хто з українських інвесторів зможе виділити на розвиток мережі 300–400 млн. доларів на тривалий термін. Начебто турецький Turkcell знову зацікавився українським ринком мобільного зв’язку. Подивимося, чим це закінчиться.

Крім того, я дуже чекаю прискорення розвитку самого «Київстару». Вважаю, що лідерство компанії практично за всіма показниками на ринку нас розслабило. З одного боку, я бачу, що гордість виправдана — проти статистики не підеш. Майже 400 млн. долл., вкладених у розвиток мережі за шість років існування компанії, себе виправдали. На сьогодні «Київстар» покриває стійким мобільним зв’язком 70% території країни, де мешкає 80% населення. Територія ж, на якій зв’язок від «Київстару», у принципі, можливий, але не гарантований, становить більш як 80% від загальноукраїнської. Наш доход за три квартали нинішнього року становив 258 млн. дол., що більше, аніж за весь минулий рік. Незабаром компанія вітатиме тримільйонного абонента. Всі показники бізнес-плану перевиконуються, та все ж я незадоволений. Вважаю, що ми загальмувалися у своєму розвитку і можемо, і зобов’язані рухатися вперед ще швидше. Насамперед я критично ставлюся до самого себе, тому незадоволений тим, як працює компанія. Хоча змінити щось у собі мало, необхідні зміни і в колективі. Ми посилюємо маркетинговий департамент компанії. Зараз йде його реструктуризація, результатом якої має стати активізація напряму продажів і посилення орієнтації на клієнта. Ми набираємо нових людей. При цьому, виховуючи власних фахівців, залучаємо професіоналів з-за кордону. Недавно у нас почав працювати новий директор з маркетингу Гаррет Джонсон. Гадаю, він ще більше поліпшить маркетингову стратегію «Київстару».

— У UMC завдяки «МТС» поступово з’явилися міцні російські корені. Серед акціонерів «Київстару» також є російські компанії. Чи можлива подальша концентрація власності в одних руках?

— Питання про перерозподіл власності між акціонерами сьогодні не стоїть. Між ними є чітке порозуміння, усе-таки вони разом управляють і російським «Вымпелкомом». Я надзвичайно задоволений тим, як працюють рада директорів і наші акціонери: рішення приймаються вчасно, у «Київстару» достатній обсяг фінансування. Водночас зливатися з «Вымпелкомом» ми не збираємося, на сьогодні ми партнери по ринку. Насправді нас дуже цікавить, як працює «Вымпелком» у Росії, у нас регулярно йде обмін маркетинговими стратегіями. Оскільки ринкові рухи МТС там через якийсь час дзеркально відбиваються тут, в Україні.

— Кажуть, «Київстар» має намір надавати послуги в новому для себе стандарті CDMA. Наскільки реальні ці плани?

— Ми дійсно подали в Держкомзв’язку заявку на частоти 450 МГц. Точно таку ж заявку подала UMC і може подати будь-який інший оператор. Проблема в тому, що в цьому діапазоні є місце лише для однієї компанії — вільна смуга усього 5 МГц. Кого вибере комітет, я прогнозувати не можу. Гадаю, за результатами тендера буде прийняте зважене рішення. У принципі, нам цікаво було б працювати на цих частотах. З іншого боку, виробники мають запропонувати термінал, котрий працює як у стандарті GSM-900/1800, так і в CDMA-450. Якщо він буде створений, ми за рахунок розширення ще на один стандарт зможемо збільшити свою абонентську базу. До речі, кажуть, що такий телефон незабаром з’явиться.