І ВСЕ Ж ЧУТКИ ПРО СМЕРТЬ ОЧЕС ПЕРЕДЧАСНІ... КРАЇНИ ЧОРНОМОРСЬКОГО РЕГІОНУ РОЗВИВАЮТЬ СПІВРОБІТНИЦТВО, АЛЕ ПОВІЛЬНІШЕ, НІЖ БУЛО Б ВАРТО - Економіка - dt.ua

І ВСЕ Ж ЧУТКИ ПРО СМЕРТЬ ОЧЕС ПЕРЕДЧАСНІ... КРАЇНИ ЧОРНОМОРСЬКОГО РЕГІОНУ РОЗВИВАЮТЬ СПІВРОБІТНИЦТВО, АЛЕ ПОВІЛЬНІШЕ, НІЖ БУЛО Б ВАРТО

22 вересня, 2000, 00:00 Роздрукувати Випуск №37, 22 вересня-29 вересня

Організація Чорноморського економічного співробітництва створена в Стамбулі 1992 року. На саміті в Ялті 5 червня 1998 року глави держав-учасниць підписали статут організації...

Організація Чорноморського економічного співробітництва створена в Стамбулі 1992 року. На саміті в Ялті 5 червня 1998 року глави держав-учасниць підписали статут організації. І тільки минулого тижня в Ялті ж відбулася перша конференція «Можливості бізнесу в регіоні Чорноморського економічного співробітництва», організована з ініціативи Торговельно-промислової палати України, в якій взяли участь, згідно з офіційними повідомленнями, близько 300 представників із 19 країн. Учасникам конференції надіслали свої вітання Президент України Леонід Кучма і чинний голова Ради міністрів закордонних справ ОЧЕС глава румунського МЗС Петру Роман.

Конференція пройшла успішно, що називається, чисто — голки не підточиш, хоча це, проте, не означає автоматично, що й співробітництво в регіоні розвивається так само позитивно. Через це деякі газети встигли охрестити ялтинську зустріч «інвестиційним пшиком». І справді, співробітництво в ОЧЕС просувається вперед, як видно з хронології, наведеної нами на початку, черепашачими темпами. Чому?

Потенціал співробітництва в ОЧЕС величезний. Населення країн, які входять до неї, становить понад 330 мільйонів чоловік. Регіон казково багатий на ресурси, має потужну виробничу базу, кваліфіковану робочу силу. Примітно, що, крім 10 країн—членів ОЧЕС (Азербайджан, Албанія, Болгарія, Греція, Грузія, Молдова, Росія, Румунія, Туреччина й Україна), «промені» її інтересів поширюються далеко за межі регіону. Статус спостерігачів в ОЧЕС вважають за потрібне мати Франція, Німеччина, Австрія, Єгипет, Ізраїль, Італія, Польща, Словаччина, Туніс, міжнародні організації — Конференція енергетичної хартії, Чорноморський клуб. ОЧЕС співробітничає з Євросоюзом, організаціями Балтійського регіону. На перший погляд, організація має «заспокійливі» цифри: як повідомив журналістам на конференції президент спеціально створеного для ОЧЕС Чорноморського банку торгівлі й розвитку Ерсой Волкан (Туреччина), йому запропоновано 200 проектів, 13 із яких на суму 130 мільйонів доларів уже прийняті до реалізації, а чотири, на 36 мільйонів доларів, навіть реалізуються. У двох з них — будівництві трансбалканського газопроводу, в якому беруть участь шість країн, і будівництві судів на українських верфях для Греції, — задіяно й Україну. Не густо, якщо врахувати, що організація та її банк існують уже вісім років!

На конференцію лише кримський уряд представив 50 інвестиційних проектів на загальну суму понад 600 мільйонів доларів. Втім, ці ж 50 проектів Крим представляє на конференції подібного рангу не вперше. Серед них є досить цікаві й прогресивні, проте фінансувати їх інвестори не поспішають, хоча зацікавленість виявляють. Приміром, цього разу в Ялті проектом створення торговельного порту «Таврида» на Донузлаві зацікавилися 18 фірм. Проектом будівництва цілком нового виду транспорту — струнного — представники п’яти міст. Туристичні асоціації України й Туреччини в Ялті вирішили створити міжнародний центр туризму Чорноморського регіону з центром, щоправда, в Одесі.

ОЧЕС має також непоганий запас: близькі до реалізації проекти з об’єднання національних енергосистем у Єдине чорноморське кільце, з розвитку та інтеграції регіональних транспортних систем із загальносвітовими транспортними коридорами, з прокладки оптико-волоконних ліній зв’язку, з охорони навколишнього середовища регіону Чорного моря. Проте це крапля в морі проти того, що потрібно й що можливо. Як сказав Ерсой Волкан, на фінансування лише прийнятих проектів на кінець року банк збирається зібрати 200 мільйонів доларів, хоча його можливості значно більші — статутний фонд перевищує 1,35 мільярда.

Втім, фахівці не вважають, що ефективність Ялтинської конференції та чорноморського співро- бітництва в цілому недостатні. Відповідаючи на це питання, кримський прем’єр Сергій Куницин сказав, що «у світі вважають нормальним, якщо три-чотири відсотки переговорів вдалі... Потрібно піти від цього максималізму й наївності, що кожна конференція повинна дати 100-відсотковий результат. Кожна конференція рухає нас назустріч один одному. Я не можу сказати, яким буде ККД, але я впевнений, що він неодмінно буде... Гроші завжди вкладаються у відносини й у людей, а не в проекти — це моє тверде переконання...» Водночас, наявна й незадоволеність всіх учасників організації нинішнім станом співробітництва — ділова рада ОЧЕС вирішила такі зустрічі проводити щорічно, що, звичайно, інтенсифікує ділові контакти.

Які ж причини цієї незадоволеності? По-перше, рамки бізнес-конференції все ж не цілком відповідають такому масштабному завданню, як організація міжнародних контактів. У ОЧЕС, як показує життя, і зараз домінують лише Україна і Туреччина, інші особливої активності не виявляють. У Ялтинській конференції брали участь 170 представників України, 25 турецьких бізнесменів, і лише по одному-два представники від інших країн чи компаній. По-друге, генеральний секретар ділової ради ОЧЕС Костас Масманідіс, названий на конференції «поетом бізнесу» (він досить добре знав російську літературу і порівняв підприємця з лермонтовським вітрилом, який один біліє в морі та «ищет бури, как будто в буре есть покой») — отож пан Масманідіс у своїх виступах указував, що психологія й атмосфера бізнесу в пострадянських країнах ще не така, яка б могла сприяти активному співробітництву, хоча у майбутнє він дивиться з оптимізмом. Реформи в інших країнах, приміром у Польщі, призвели до «вибуху» у сфері малого й середнього бізнесу, що не сталося ні в Україні, ні в Росії. Повільніше, ніж хотілося б, розвивається ринкова інфраструктура в Молдові, Грузії, Вірменії, Азербайджані, Болгарії. Тут не повністю дозріло ще саме «живильне середовище бізнесу», тому в ринково розвинених країнах дивляться на них із побоюванням. Як і сказав журналістам віце-президент Торговельно-промислової палати України Віктор Яновський, багато хто з потенційних учасників конференції засумнівався в її можливостях і не приїхав. Не було учасників навіть із Болгарії, Грузії, Молдови, а хто, коли не ці країни, більше за інших потребують інвестицій? Незадоволеними конференцією залишилися й турецькі учасники — мабуть, тільки люди зі сфери туризму і знайшли собі співрозмовників. А ось представники компаній, які спеціалізуються, зокрема, на будівництві доріг і аеропортів, на транспортуванні газу й нафти і деяких інших напрямках, поїхали ні з чим. І не з вини організаторів — саме вони постаралися організувати систему бізнес-контактів. На жаль, нею скористалися не так уже багато бізнесменів, як хотілося б: сама енергія співробітництва в ОЧЕС ще не досягла потрібного рівня.

Наочний приклад був зовсім поруч: один із вигідних проектів можна не помітити лише через неуважність, оскільки його видно з вікна конференц-залу «Кришталевий», де проходила конференція. Десять років тому саме турецькі будівельники припинили будувати другу чергу готелю «Ялта» — вона дотепер світить ребрами у вікна усій ОЧЕС. Добудувати її — здавалося б, уже питання самого престижу країн Причорномор’я... Шкода було дивитися і на представника турецької фірми (не будемо її називати), яка спеціалізується на очищенні води, котрий з останніх сил намагався привернути увагу хоча б журналістів, якщо вже фахівців свого рівня не знайшов. Приїхав із конкретними пропозиціями з будівництва транспричорноморського трубопроводу вартістю в десятки мільйонів доларів і член ради директорів будівельної компанії «Трансбалкан» Хакан Юнсал, проте цей масштабний проект йому просто ні з ким було обговорювати...

Тепер бізнес-актив ОЧЕС збереться в Ялті через рік. Можливо, із більшим ефектом.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво