І ЦЕ ЩЕ НЕ БУМ... ПРОГНОЗУЄМО РОЗВИТОК ВІТЧИЗНЯНОГО БУДІВЕЛЬНОГО РИНКУ

Щороку на українському будівельному ринку відбуваються зміни. Матеріали й технології, які ще кілька років тому можна було зарахувати до новинок, сьогодні перейшли в розряд повсякденних. Аналізуючи спектр будівельних товарів та послуг, щорічно експонованих на будівельних виставках України, можна говорити про очевидний «прорив» у вітчизняному будівельному комплексі. Виходячи зі сказаного, багато хто вже сьогодні говорить про будівельний бум, який охопив принаймні українську столицю.

Чи так це насправді? Що чекає на вітчизняний будівельний ринок протягом найближчої п’ятирічки, на думку тих, хто безпосередньо працює на цьому ринку? Спробуємо розібратися...

Фасадні системи

Ситуація на ринку. На одностайну думку операторів, фасадні системи — бізнес привабливий і перспективний. Справжнє Ельдорадо. Протягом останнього року приріст ринку становив близько 30—35%. Правда, золота жила розробляється переважно в Києві та найбільших промислових регіонах України (Дніпропетровськ, Донецьк, Харків).

Нинішня ситуація в галузі характеризується спробами постійних її учасників створити умови для здорової конкуренції, захистити ринок від «проникнення» випадкових постачальників і виробників, котрі пропонують неадаптовану й неперевірену в Україні продукцію.

Сьогодні споживчим вимогам відповідають такі відомі системи, як «Сканрок» («Марморок»), «Інтерстоун», «Термік», «Сайдинг», «Дзоклінкер», «Церезит», «Капатек», «Драйвіт». Їхні технічні рішення розглянуто Держбудом і рекомендовано для масового застосування.

Вітчизняні виробники. Профнастил — основний матеріал для виготовлення вентильованих фасадів. Тож українські виробники передусім налагодили випуск саме цієї «фасадної» продукції. Профнастил, як правило, застосовують для фасадів промислових будинків, торгових точок (таких як супермаркети), складських приміщень та оздоблення інших великих об’єктів.

З вітчизняних компаній несучий і фасадний профнастил пропонують заводи: «ТПК-Профіль», «Євросталь Технологія», «Полтаваспецмонтаж», «Західспецпрофіль», «Сузір’я», «Арсенал-Центр», «Альбатрос», «МайстерПрофіль» та інші. А найвідомішим виробником лицювальних покриттів зі сталі залишається ЗАТ «Ранніла Київ».

Ціни. Щойно на українському ринку з’явилися сучасні фасадні системи, торговці спробували на них (як, утім, на будь-якому новому товарі) добряче заробити, встановивши високі торговельні націнки. Але в міру насичення ринку продукцією, розширення складу учасників ринку й пожорсткішання конкуренції ціни істотно знизилися. Серйозна боротьба між фірмами за об’єкти в тендерах призвела до демпінгу на ринку. Але сьогодні ринок більш-менш стабілізувався.

Вітчизняний профнастил коштує в середньому від 5—6 до 10 дол. за м2, сталеві касети та сайдинги коштуватимуть замовникові приблизно від 25 до 50—80 дол. «під ключ». Фасадний камінь Sсanroс (Marmоroс) тягне не більш як на 45 дол. за м2 «під ключ», а ось за керамічні фасади й фасади з керамограніту доведеться розщедритися, як мінімум, на 50—90 дол. за м2; набагато дорожчі касетні системи з алюмінію — 100—120 дол. за м2 «під ключ».

Водночас у нашій країні вентильовані фасадні системи залишаються досить дорогими для більшості приватних осіб, тож в індивідуальне домобудівництво фасадні системи ще не прийшли.

Ринкові перспективи. За словами вітчизняних «фасадників», цей сегмент будівельного ринку розвиватиметься семимильними кроками. Загалом, можна виокремити такі ринкові тенденції на найближчих три-п’ять років:

— зростання обсягів виробництва та продажів фасадних систем і, відповідно, зниження цін на них;

— популяризація нових фасадних систем і розширення їх асортиментного ряду, внаслідок чого неминуче зміниться структура ринку;

— поділ і чіткіше сегментування напрямів фасадних систем;

— структурування систем низького, середнього й високого класу;

— збільшення пропонування як дорогих систем, так і, навпаки, фасадних систем максимально низької вартості;

— невентильовані (або так звані «мокрі») фасадні системи розвиватимуться в напрямі розвитку групи матеріалів, які містять у собі передовіші технології та більше ноу-хау.

Покрівельні матеріали

Обсяг ринку. Ринок покрівельних матеріалів в Україні — один із тих, що розвиваються найдинамічніше. За оцінками деяких фахівців, 2001 року реалізовано різних покрівельних матеріалів майже на 300 млн. дол. (в оптових цінах). Протягом трьох останніх років продавці відзначають щорічний приріст обсягів продажів приблизно на 20%. При цьому стало більше компаній-виробників. Як результат — зростання продажів вітчизняного товару (більшість якого виготовляється поки що з імпортної сировини). У результаті готових покрівельних матеріалів ввозиться в Україну дедалі менше. Сьогодні на імпорт припадає не більше 10% загального обсягу ринку, хоча якихось чотири роки тому він забезпечував продавцям 30—35% виторгу. Поділяючи ринок на плоскі та скатні крівлі, фахівці наголошують, що на частку скатних покрівель припадає понад 20% обсягу ринку (у грошовому вираженні) та близько 80% — на плоскі. Відомо, що для скатної та плоскої покрівлі застосовуються різні матеріали, які на українському ринку мають різний рівень попиту.

Прогноз. Найближчими роками навряд чи на ринку з’являться сильні торговці або ж виробники покрівельних матеріалів. Малих імпортерів стане менше. Більшість дилерів і підприємців-початківців дедалі частіше віддають перевагу співробітництву з українськими компаніями (чи то виробники чи імпортери, котрі пропонують різний спектр покрівельних матеріалів). Як стверджують самі «покрівельники», у найближчі п’ять-шість років ринок зросте приблизно вшестеро!

Сухі будівельні суміші

Обсяг ринку. За оцінками великих компаній, сумарний обсяг ринку СБС можна оцінити від 170 тис. т до 220 тис. т. Проте є оператори, котрі оцінюють обсяг ринку й у 400, і навіть у 500 тис. т. Така велика «відстань» між наведеними цифрами пов’язана з розбіжностями в статистичних даних і з різними оцінками операторів, які помилково включають в обсяги ринку фасовані цемент, гіпс і вапно. Водночас офіційний імпорт СБС за 11 місяців 2002 року становив лише 33 тис. т. Статистичні дані свідчать: в Україні на одну людину припадає не більше 3,5—4 кг сумішей на рік. Для порівняння: у Східній Європі один житель споживає від 20 до 30 кг СБС за рік. А в Німеччині цей показник ще вищий — 60—70 кг!

Вітчизняне виробництво. Відтепер можна сміливо заявляти: на території України з’явилося власне «сухозмішувальне» виробництво. Про це переконливо свідчить як кількість підприємств із їх виробництва (близько 100), так і кількість випущеної ними продукції. Кістяк галузі сформували приблизно 20 підприємств, але тільки шість-сім із них є лідерами за обсягами виробництва. В їх числі ТОВ «Хенкель Баутехнік (Україна)», ТОВ «Фомальгаут», ВАТ «Полірем», ВАТ «Павлограджилбуд».

Імпорт. Обсяг імпорту СБС в Україну поки що не зменшився. Проте його структура останніми роками зазнала змін: вітчизняний продукт практично повністю витіснив імпортний товар із сегмента так званих простих сумішей. З-за кордону активно ввозяться лише вузькоспеціалізовані й дорогі суміші. Таким чином, між зарубіжними брендами в сегменті складних і спеціальних сумішей нині розгортається досить жорстка конкуренція.

Прогноз. 2001 і 2002 роки кардинально змінили погляди будівельників на застосування сухих сумішей. Україна зробила стрімкий ривок у будівельних технологіях, провідну роль у яких відіграли сухі суміші. Торік загальноукраїнське споживання будівельних сумішей збільшилося приблизно на чверть. Нинішні темпи житлового будівництва стимулюють попит на цей продукт. Будівельні організації, та й багато приватних забудовників уже не уявляють, як класти плитку на цементний розчин, тільки — на клей.

За даними одних виробників, 2003 року можливе споживання СБС на рівні 260—280 тис. т, а 2004 року очікується, що загальноукраїнська потреба в сухих сумішах наблизиться до 320—350 тис. т. За оцінками Асоціації виробників СБС, нинішнього року випуск сумішей в Україні «добереться» до позначки 350—450 тис. т.

Лаки і фарби

Обсяг ринку. За даними Держкомстату, обсяг українського ринку лакофарбових матеріалів (ЛФМ) 2002 року становив 187 тис. т. У грошовому вираженні український ринок лаків та фарб маркетологи оцінюють орієнтовно в 250—270 млн. дол.

Сьогодні рівень споживання ЛФМ в Україні не перевищує 4 кг на душу населення. Згадуючи недалеке минуле, можна відзначити, що наприкінці «застійного періоду» рівень споживання лакофарбових матеріалів у Країні Рад становив близько 15 кг на рік на душу населення. У країнах Західної Європи на кожного жителя припадає приблизно 10—15 кг різноманітної лакофарбової продукції. Тож перспективи зростання в українського ринку лакофарби досить непогані.

Вітчизняна продукція. Приблизно дві третини лакофарбових матеріалів, реалізованих на українському ринку торік, — продукція вітчизняного виробника. Обсяг власного виробництва ЛФМ в Україні зростає трохи швидше, ніж обсяги імпорту. Так, 2002 року частка вітчизняної продукції оцінюється експертами в 65—70% загального обсягу ринку (у фізичному вираженні).

Торік багато вітчизняних виробників значно розширили асортимент своєї продукції. Попри те, що близько половини випущеного в країні — це традиційні алкідні ЛФМ, більшість українських «фарботерів» дедалі більше уваги приділяють виробництву вододисперсійних фарб. Обсяги зростання споживання «водних» фарб — близько 20% щороку.

Першість із випуску в Україні лакофарбової продукції утримує Дніпропетровський лакофарбовий завод. На частку цього виробника припадає приблизно 25% випущеної у країні лакофарбової продукції. Серед інших помітних на ринку вітчизняних виробників лакофарбових матеріалів, чия продукція вирізняється стабільно високою якістю, слід відзначити: ЗАТ «Лакма», ТОВ «БНС-Фарба», ТОВ «Йобі-Україна», «Альфа — Контур», «Інтер-Люкс», СП «Мефферт Ганза Фарбен», ПК «Лідер», ВАТ «Спектр», ТОВ «Тимекс», АЗО «Коростенський завод «Янтар», АЗО «Хімрезерв», ТОВ «Колор», ЗАТ «Снєжка-Україна», «Фіолент Колор».

Прогноз. Нинішнього року очікується подальше зростання обсягів виробництва, імпорту і споживання лакофарбових матеріалів. Прогнозоване зростання становить 10—15%. Аналітики вважають, що зростання імпорту і збільшення обсягів вітчизняного виробництва відбуватимуться більш-менш однаковими темпами (у кількісному вираженні).

Зростання попиту на вітчизняні лакофарбові матеріали як на органічних розчинниках, так і на водній основі забезпечуватиме домінування в структурі споживання фарб середньої та низької цінової категорії, що дозволить вітчизняній лакофарбовій продукції в реальній перспективі зберегти і зміцнити становище лідера на внутрішньому товарному ринку.

Гіпсокартон

Обсяг ринку. Сьогодні на вітчизняному ринку будматеріалів представлено гіпсокартонні листи, виготовлені як в Україні, так і за кордоном. 2002 року в Україну імпортовано 7 млн. 18 тис. м2 гіпсокартону, а рівень місцевого виробництва становив приблизно 13 млн. м2. Частка вітчизняної продукції становить близько 70%, «залишаючи» імпортерам до третини від загального обсягу ринку.

Темпи зростання гіпсокартонного ринку вражають. Так, за даними операторів, обсяг споживання гіпсокартону в Україні 1996 року становив лише 0,5 млн. м2. Провівши прості підрахунки, можна визначити, що за сім років ринок «підріс» більш як на 18 млн. м2!

Прогноз. Темпи зростання гіпсокартонного ринку 2002 року становили до 20—30%. Як вважають великі оператори ринку, нинішня динаміка збережеться й нинішнього року. Прогнозований обсяг українського ринку ГКЛ на 2003 рік — близько 24—25 млн. м2.

Замість висновку Прогноз розглянутих сегментів будівельного ринку України переконливо свідчить: насправді будівельний бум тільки на підході. Відповідно до складених аналітиками прогнозів, вітчизняний ринок будівельних матеріалів зростатиме в геометричній прогресії, і про «пересичення» будівельного ринку можна буде говорити ще нескоро.