Хто каламутить воду на Дністрі? - Економіка - dt.ua

Хто каламутить воду на Дністрі?

25 червня, 2010, 17:20 Роздрукувати Випуск №24, 25 червня-2 липня

Дністровська гідроакумулююча електростанція (ГАЕС), яка вже понад 20 років зводиться в Чернівецькі...

Дністровська гідроакумулююча електростанція (ГАЕС), яка вже понад 20 років зводиться в Чернівецькій області та входить до складу Дністровського комплексного гідровузла разом із діючими Дністровськими ГЕС-1 і ГЕС-2, знову може перетворитися на довгобуд. 18 червня будівництво стратегічно важливого енергетичного об’єкта зупинено — немає коштів.

Та, як з’ясувалося, справа не тільки в заморожених мільйонах. Фатальну роль у долі однієї з найбільших у світі гідроакумулюючих електростанцій може зіграти «людський чинник», а саме — нещодавня зміна низки керівних осіб «Укргідроенерго». А саме це підприємство виконує від імені держави функції замовника будівництва.

З огляду на критичну ситуацію, яка загрожує переростити — якщо не вжити термінових заходів — у масштабну техногенну катастрофу й гучний міжнародний скандал (станція розташована на самому кордоні з Молдовою), Сергій Лісниченко, генеральний директор «Енергопрому» — генпідрядника ГАЕС, повторно направив термінову телеграму міністрові палива та енергетики Юрію Бойку. «Доводжу до вашого відома, — говориться в телеграмі, — що посадові особи ВАТ «Укргідроенерго» протягом тривалого часу бойкотують будівництво Дністровської ГАЕС. Через відсутність фінансування під загрозою виконання першочергових заходів із безпеки і збереження державного майна».

— Попередні наші звернення із незрозумілих причин залишилися без уваги, — розповідає Сергій Лісниченко. — Наскільки мені відомо, вони до міністра просто не доходили. Тільки інформаційним блокуванням і можна пояснити більш ніж прохолодне ставлення до нинішніх проблем ГАЕС. Але ж намічена стратегія розвитку енергогалузі України передбачає нарощування гідроакумулюючих потужностей. Сам Юрій Бойко неодноразово підкреслював серед своїх пріоритетних завдань на посаді міністра повноцінне використання експортного потенціалу вітчизняної електроенергетики.

Пікова енергія Дністровської ГАЕС буде дуже затребувана — її вкрай вигідно продавати в суміжні енергосистеми інших держав при переході з ними на паралельну роботу. Це принесе Україні величезні економічні й політичні дивіденди.

— Про значення Дністровської ГАЕС уже сказано дуже багато. Те, що її треба якомога швидше ввести в експлуатацію, ні в кого не викликає сумнівів. Що відбувається нині на станції й довкола неї?

— На цей момент керувати «Укргідроенерго» прийшли некомпетентні люди, далекі від гідроенергетики взагалі й розуміння технології будівництва Дністровської ГАЕС зокрема. Завдяки (у лапках, природно) їхнім дуже активним діям, фінансування будівництва припинено. Раніше кошти на ГАЕС надходили з різних джерел, зокрема зі спецфонду держбюджету.

Нині на будмайданчику — повний штиль. Завмерли механізми, виїхали на інші об’єкти іногородні будівельні компанії, а працівники субпідрядних підприємств Новодністровська, поблизу якого зводиться станція, масово подалися в центр зайнятості. Висококваліфіковані фахівці, які знають ціну своїй праці й досвіду, роз’їжджаються в пошуках заробітку. Повернути їх потім на будівництво буде вкрай складно.

Знову відкладається на невизначений термін заплановане на 2012 рік введення в експлуатацію першого пускового комплексу ГАЕС у складі трьох гідроагрегатів. А з цим комплексом станція, виробляючи й продаючи в спільну мережу електроенергію, могла б уже почати самостійно заробляти кошти на остаточне добудування ще чотирьох своїх енергоблоків. Без гарантованих замовлень залишилися заводи — виробники устаткування.

Крім того, «Енергопром» недоодержав 54 млн. грн. за поставку устаткування першого гідроагрегата та виконані ще торік будівельно-монтажні роботи, хоча всі платіжні документи на зазначену суму було прийнято до оплати і відправлено в Держказначейство. Проте гроші й досі не надійшли. А за кожною гривнею — сім’я будівельників, які не одержали зарплати за свою роботу.

У результаті затримуються розрахунки з субпідрядниками, постачальники погрожують нашому підприємству штрафними санкціями. Виникають складнощі зі своєчасною сплатою податків, придбанням матеріально-технічних ресурсів для виконання робіт із забезпечення пожежної безпеки й загалом щодо збереження майнового комплексу, а також невідкладних заходів з експлуатації гідроагрегата.

При цьому вартість незавершеного будівництва продовжує зростати, адже потрібні додаткові витрати на його охорону, обслуговування й підтримку в безпечному стані. Зриви планів зведення таких великих і складних об’єктів обертаються порушеннями технологічного процесу будівництва, що може призвести до серйозних аварій. А нам терміново потрібно завершити постійне кріплення всіх підземних виробіток, спорудження захисних дамб і екрана верхнього водоймища. Без цього експлуатація першого гідроагрегата, запущеного в дослідно-промисловому режимі наприкінці минулого року, наражає на небезпеку прилеглі недобудовані конструкції та об’єкт загалом, що може призвести до непередбачених наслідків.

Більш того, стоїть питання про відключення об’єкта від електропостачання за борги. Навіть страшно уявити, що буде з гідроагрегатом. Його просто може затопити. На відновлення машини знадобляться колосальні кошти й час.

— Сергію Борисовичу, давайте говорити прямо і відкрито. Яка ціна питання? Скільки вимагають за право тримати гендпідряд?

— Не багато не мало — 30% від загальної суми фінансування будівництва. Не будемо зараз обговорювати моральну складову таких пропозицій. Хоча вона дуже важлива. Адже йдеться не про якийсь невеличкий звичайний об’єкт і одномоментну вигоду, а про найважливіші економічні інтереси держави та людей, покликаних стояти горою за ці інтереси — не за власну кишеню. Гідроенергетичні об’єкти (тим більше Дністровська ГАЕС як унікальна станція світового масштабу) — дуже складні інженерно-технічні комплекси, будівельно-монтажні роботи на яких потребують особливої відповідальності, зокрема при використанні коштів. Не тільки тому, що це в даному випадку — державні кошти, до яких слід ставитися з особливою повагою. Адже всі ми знаємо, з якими труднощами наповнюється бюджет країни і яким важливим є питання його раціонального використання. Є технологія будівництва, що потребує певних, чітко обгрунтованих проектом фінансових вкладень. Скоротити їх — означає умисно будувати аварійно небезпечний об’єкт. Я впевнений, що ніхто не хоче одержати на Дністрі в найближчому майбутньому Саяни-2.

— Ви можете просто відмовитися від участі у такій схемі та піти на інші об’єкти, зокрема і за кордон. В одному з інтерв’ю ви сказали, що «Енергопром» одержує багато пропозицій від іноземних замовників.

— Якщо прийняти розклади, які нині розігруються окремими особами в «Укргідроенерго», нам ні з чим буде піти. Мені поставили умову — або давати відкіт, або віддати «Енергопром». Це вибір без вибору.

Зрозуміло, жодну з цих протиправних пропозицій ми приймати не збираємося. Але справа не тільки в «Енергопромі» — ми своє підприємство відстоїмо, що доводилося робити, до речі, вже неодноразово. Чого-чого, а рейдерів у нас у країні вистачає, і мені особисто не звикати до всіляких погроз (а вони не просто звучать — тепер погрози перейшли в площину конкретних дій). Нині йдеться про всю гідроенергетику країни. Ще раз наголошую на тому факті, що до керівництва підприємства найважливішої галузі економіки прийшли не просто непрофесіонали. Я утримаюся в нашій розмові від більш точної характеристики дій цих посадових осіб — і без того все зрозуміло. Справедливості заради скажу, що будівництво ожило й одержало конкретну перспективу, коли його очолив як замовник керівник «Укргідроенерго» Герой України Семен Поташник. Саме завдяки його авторитету фахівця зі світовим ім’ям на найвищих державних рівнях приймалися позитивні для Дністровської ГАЕС рішення. Якби не зусилля С.Поташника, на Дністровській ГАЕС уже можна було б поставити хрест. А під його безпосереднім керівництвом було відкориговано проект будівництва, за короткий час виконано великий обсяг земельних і будівельно-монтажних робіт і в результаті — запущено унікальний агрегат, який не має аналогів у світовій гідроенергетиці.

Сподіваюся, що найближчим часом будівництво ГАЕС увійде в нормальний режим, буде налагоджено конструктивні відносини між його замовником і генподрядником, які нині, м’яко кажучи, зовсім не сприяють роботі. Треба пам’ятати й розуміти — ми виконуємо одне надважливе завдання державного значення, і будь-які особисті інтереси тут просто недоречні.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №31, 24 серпня-30 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво