ХАРКІВСЬКИМ БОРЖНИКАМ ЗАГРОЖУЄ ПЕРЕСЕЛЕННЯ? - Економіка - dt.ua

ХАРКІВСЬКИМ БОРЖНИКАМ ЗАГРОЖУЄ ПЕРЕСЕЛЕННЯ?

30 серпня, 2002, 00:00 Роздрукувати Випуск №33, 30 серпня-6 вересня

Харків у чеканні. Після повідомлення про те, що злісних неплатників за комунальні послуги переселятимуть із їхніх багатокімнатних квартир в однокімнатні малогабаритні, ситуація пожвавилася...

Харків у чеканні. Після повідомлення про те, що злісних неплатників за комунальні послуги переселятимуть із їхніх багатокімнатних квартир в однокімнатні малогабаритні, ситуація пожвавилася. Для цього міськвиконком нібито планує закупити найдешевші однокімнатні квартири на околиці міста, а нинішнє житло боржників продавати, щоб у такий спосіб розрахуватися з комунальниками. У мерії кажуть, що це остання можливість змусити людей платити. А поки що 70 тис. харків’ян цього року не заплатили жодної копійки за спожите тепло. Борг тепловикам у 90 млн. гривень ставить опалювальний сезон під загрозу.

Городяни, багато з яких живуть без зарплат, ідею переселення зустріли без захвату. Марія Денесенко, працівниця моторобудівного заводу, на запитання, що думає про переселення, відреагувала вкрай емоційно:

— Це елементарне скотство. Так, плачу не за всі послуги. Немає грошей. Нехай віддадуть мені мої 4,5 тис. рублів, що залишилися на ощадкнижці, і виплатять 5 тис. гривень не заплаченої зарплати, а потім говорять про переселення.

Ірина Ільченко, почувши про можливе переселення, була прикро вражена:

— Зараз не працюю, не можу влаштуватися. Живемо з мамою на її пенсію. Щоб якось викрутитися, підробляю консьєржкою в одному з будинків, одержую 50 гривень, крім того, збираю та здаю порожні пляшки. Жити немає на що, настає осінь — час заготівлі продуктів на зиму, то беремо що подешевше, й однаково виходить дорого. Картоплю купуємо розміром із горох, її навіть чистити не можна, така маленька. За квартиру платимо з затримками.

Андрій Тищенко переконаний, що переселення — не вихід, і спочатку треба поліпшити матеріальне становище пенсіонерів:

— Тисячі людей зубожіли. Хіба можна прожити на пенсію? Сьогодні дуже часто чути: старих повинні утримувати діти. Ми не ледарювали, все життя трудилися. Нехай повернуть нам наші вкрадені заощадження. Недавно як подачку тицьнули нам по 50 гривень. То за своїми вкладами люди записувалися, складали списки, ходили на переклички, місяцями не могли в Харкові одержати ці гроші. За що таке приниження, знущання? Адже в чергах змусили стояти не 20—30-річних, а тих, кому під 70—80 років. А старі люди стояли й у чергах обговорювали, куди направити ці гроші, — на плату за квартиру. Ми ще й платимо!? Якби дозволили замороженими заощадженнями розраховуватися за комунальні платежі, багато хто й на рік уперед заплатив би, а позбавляти зароблених квартир — це неправильно. Багато хто, щоб одержати ці квартири, у чергах по 15—20 років стояв.

Світлана Мірошниченко налаштована не так агресивно. За квартиру її сім’я розраховується своєчасно, хоча платежі стають дедалі більшими, і робити це стає все важче. На думку Світлани Миколаївни, упор треба робити на пошуках можливостей зниження тарифів, а вже потім думати про покарання. Хоча ситуація, на її думку, неоднозначна:

— Виселяти треба, але тих злісних неплатників, котрі в змозі платити, але не хочуть. Через них усі біди. Зараз у під’їздах нічого не ремонтують, підмітають раз на місяць. Це прикро тим, хто платить. Тарифи високі, але плюс до них ми оплачуємо охорону під’їзду власним коштом. Ті, у кого є гроші, говорять: «Не будемо платити, а що вони нам зроблять?» Немає закону, який змусив би їх платити. А що відбувається з пільгами й субсидіями. Мої сусіди користуються ними, живучи вдвох у трикімнатній квартирі, їхній син сьогодні в Росії, добре заробляє, батькам допомагає. А поверхом вище, у такій самій квартирі — родина з чотирьох чоловік: пенсіонерка з дочкою, у якої двоє дітей-школярів, так їм субсидію не передбачено, майже рік тому їм світло відрізали за несплату, а тепер ще можуть і переселити?

Підготовка до зими в комунальній сфері Харкова почалася з настанням перших теплих днів, ще навесні. Благо, минулий опалювальний сезон пройшов без збоїв і аварій. Розпочатись вона розпочалася, але коли в господарстві бракує коштів, не дуже розженешся. Анатолій Пономарьов, начальник житлово-комунального господарства області, вважає:

— Сьогодні практично за всі послуги, надані населенню, ми одержуємо менше коштів, ніж витрачаємо. І, попри це, не прагнемо підвищувати тарифи. Нерідко ця різниця погашається за рахунок зарплати працівників житлокому. Іншими словами, розв’язання однієї проблеми за рахунок виникнення іншої навряд чи можна вважати виходом із ситуації.

За визнанням начальника управління, сьогоднішня позиція комунальників полягає в тому, щоб знизити тарифи на свої послуги. Як це було наприкінці січня цього року, тоді тарифи на опалення 1 кв. метра було зменшено в Харкові для населення на 10 копійок, а підігрів 1 куб. метра холодної води — на 30 копійок.

Війна за оплату спожитого тепла в Харкові триває весь рік, і програють її поки що тепловики. Найрадикальнішим заходом здавалося відключення боржників від тепла й гарячої води, але ситуацію це не змінило. Антимонопольний комітет заборонив тепломережі відключати будинки, де хоча б один мешканець своєчасно розраховується за ці послуги. Володимир Шумілкін, мер Харкова, стверджує, що нинішнє законодавство занадто м’яке, боротися за проплати населення в таких умовах непросто:

— Ми сьогодні максимально використовуємо всі можливості, але в деяких позиціях закон повинен надавати більше прав і повинен жорсткіше вимагати оплати за спожиті послуги. Поки в постачальників тепла є лише одна можливість впливу на боржників — звернення в суд. За підсумками попереднього опалювального сезону було подано 40 тис. позовів. Четверту частину розглянуто, 600 тис. гривень вдалося повернути. З 24 мільйонів.

Переселення... У вас є інші пропозиції? У будинку, де ви живете, напевне є самотні літні люди, котрі займають дво-трикімнатні квартири (і часто власниками цих квартир значаться інші, цілком працездатні люди). Вам не подобається пропозиція переселяти їх у скромніше житло? Немає проблем — оплачуйте їхні рахунки. Особисто я теж не в захваті від таких варіантів. І ми пропонуватимемо, коли ситуація з платежами відносно проясниться, виділяти з міського бюджету додаткову компенсацію декотрим із тих, хто сьогодні не має на неї права. Але така компенсація, за оцінками фахівців, призначатиметься лише п’яти-семи відсоткам городян. А поки що будемо звертатися до свідомості. Донецька влада небезуспішно звертається по допомогу до керівників підприємств, на яких працюють боржники. У країнах Балтії справилися з такими проблемами за рік — переселяючи злісних неплатників. Практика показує, що потенціал оплати в харків’ян є.

Харківські правозахисники вважають, що примусове переселення боржників із багатокімнатних квартир в однокімнатні суперечить Конституції України. Вони радять тим, кого все-таки переселять, звертатися в суд. Водночас правозахисники констатують: неплатники теж неправі.

З політичних сил відкрито свою думку висловили поки що лише соціалісти й комуністи — вони категорично проти переселення й готують акції протесту.

Алла Александровська, депутат Верховної Ради, лідер харківських комуністів, заявляє:

— Ми привертатимемо увагу городян до позиції мера, депутати міськради зроблять відповідні заяви, а я маю намір подати депутатський запит, щоб мер пояснив, на чому грунтується ця його пропозиція, як він збирається її реалізовувати і як це стикується з положеннями Конституції України? Три скликання Верховної Ради голосувало проти проекту Житлового кодексу, який створював передумови виселення людей. Мер повинен клопотатися про збільшення дохідної частини міського бюджету, аби розв’язати всі соціальні проблеми міста й городян, але підходити до проблеми тільки з однієї позиції — «вичавити» гроші з жителів, не думаючи про те, скільки робочих місць створюється в місті, як мерія сприяє їх створенню — це неприпустимо. Мер — представник народу, що живе в місті, його обрали люди, аби він розв’язував їхні проблеми, представляв їхні інтереси. З чиїх же позицій він виступає в цьому питанні?

Валентин Дулуб, заступник харківського губернатора, так прокоментував заяву мера:

— Я вважаю, що на сьогоднішній день міська влада повинна використовувати всі законні засоби для того, щоб забезпечити життєдіяльність комунальних підприємств. Переселення — це один із найбільш крайніх заходів, на які місто готове піти. Треба, щоб ми звикли, — за все, що споживаємо, треба платити. Якщо ми прийдемо в магазин, нам хлібину в борг ніхто не дасть, а комунальні послуги хтось одержує в борг. Я вважаю, це неправильно. Місту треба цей вузол боргів за комунальні послуги розрубати, а для цього, можливо, когось треба відправити й за міську лінію. Були найважчі часи в житті країни, ми їх переживали, коли згуртовувалися навколо ідеї, навколо конкретних осіб. У цьому випадку, я думаю, місто повинно згуртуватися навколо мера. Треба разом розв’язати проблему. Можливо, не за рахунок відселення, але тоді знайти інший спосіб, провести з цього приводу громадські слухання, дізнатися, що пропонують люди. Адже є проблема й зі збором платежів, коли людина стоїть по півдня в черзі, щоб заплатити за комунальні послуги, оскільки в нас мало місць, де їх можна оплатити, є запитання й до роботи комунальних служб. Люди не настільки винні, не настільки безвідповідальні, як ми хочемо це подати. Інша річ, що ми не можемо достукатися до них, не вміємо з ними нормально працювати. З одного боку, я підтримую те, що місто хоче навести порядок, а з іншого — думаю, що до настільки жорстких заходів усе-таки не дійде.

Отже, питання — що робити і як бути з неплатниками — залишається відкритим. Варіанти вирішення планують розглянути на найближчій сесії міськради. А початок опалювального сезону наближається, і якщо харків’яни не захочуть розплатитися з боргами, то, як заявляє влада, тепла в квартирах може й не бути...

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №43-44, 16 листопада-22 листопада Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво