Гроші дорожчають. Літній дефіцит ресурсів у банках у перші дні осені вилився в значне подорожчання грошей

Грошей вітчизняним банкам бракує вже давно. На тлі політичної нестабільності нинішнього року було відзначено істотний відтік депозитних внесків. Ситуацію загострила також політика найбільших банків країни, нещодавно куплених іноземцями. Відразу після вступу в права власності іноземці різко понизили ставки залучення грошей, сподіваючись, очевидно, на гроші материнських структур. Їхній приклад спробували наслідувати великі й середні українські фінустанови. Натомість банкіри обіцяли настільки ж навальне здешевлення кредитів, особливо в сфері іпотеки. Населення ініціативи банків не підтримало і гроші віддавати в банки за ставками, порівнянними з рівнем інфляції, не поспішало. В другому кварталі ситуація дещо стабілізувалася, гроші в банки все-таки понесли, проте показники приросту депозитних портфелів за підсумками півріччя виявилися мізерні. За даними НБУ, загальний обсяг депозитів збільшився за півроку лише на 12% — до 148,8 млрд. грн. Для порівняння: за аналогічний період 2005 р. він зріс більш ніж на 26%.

Одночасно банки не припиняли нарощувати свої кредитні портфелі. Особливо активно кредити видавалися населенню під купівлю житла й автотранспорту. Розгорнулася справжня битва за ринок іпотечних кредитів. За даними НБУ, за січень—серпень загальна сума кредитів, виданих банками фізособам, перевищила 58 млрд. грн. (на початку року цей показник був на рівні 33 млрд. грн.), що становить понад 12% поточного показника ВВП. Цікаво, що в Росії цей показник як мінімум удвічі менший. Така невідповідність у темпах приросту депозитних і кредитних портфелів не могла тривати довго. Дійшло до того, що банки витрачали більше, ніж залучали. Відповідно до даних НБУ, станом на початок серпня фінансисти видали кредитів на 33 млрд. грн. більше, ніж залучили ресурсу від фізичних і юридичних осіб разом узятих.

У серпні ситуація ще більше загострилася. Стався різкий відтік коштів із гривневих депозитів юридичних осіб. Напередодні осені підприємства забрали з банків практично все, що поклали в попередні місяці року (приріст із 1 січня становив 0%).

Наприкінці літа нерви в банкірів не витримали, і вони почали підвищувати депозитні ставки. У середньому по ринку дохідність депозитів у ВКВ зросла на 1,5%, а в гривні — на 4% річних. Причому підвищили ставки навіть найбільші фінустанови України, які дотепер не балували клієнтів дохідними депозитами й активно понижували ставки. До серпня в найбільших банках країни ціни на валютні внески збільшилися до 7,5—10%, на гривневі — до 12,5—15% річних. Утім, найщедрішими, як завжди, виявилися середні та дрібні фінустанови: у них дохідність за внесками у євро і доларах уже досягла 12% річних, у нацвалюті — 19% річних. Проте швидко вирішити проблему з ресурсами банкірам поки що не вдасться. Інтенсивний відтік грошей з банківських рахунків призвів до того, що у вересні вартість ресурсів на міжбанківській біржі зросла в 12 разів. Ставки за кредитами overnight на міжбанківському ринку досягли позначки 5,5—6% (у серпні вони були на рівні 0,4—0,5%), за кредитами строком на тиждень — 10—12% (4—5%). Фінансисти прогнозують, що найближчим часом можуть подорожчати і кредити для кінцевих позичальників.

Ситуація справді близька до критичної. Протягом серпня залишки банків на коррахунках упали на 4,2 млрд. грн., до рекордно низької позначки в 7,4 млрд. грн. Проте банкіри знайшли цьому відразу кілька пояснень, не пов’язаних із банківською системою. Відбулося акумулювання коштів на рахунках Держказначейства через припинення фінансування витрат скарбниці, що може бути пов’язане з переглядом бюджетних пріоритетів нового уряду. Кошти також накопичувалися і для чергової порції амортизаційних виплат за єврооблігаціями з погашенням у 2007 р. А це близько 1,5 млрд. грн.

Та все ж таки основна причина нестачі в банків гривні полягає в їхній кредитно-депозитній політиці. Становище з гривневими ресурсами могло б бути ще гіршим, якби Нацбанк, занепокоївшись нестачею грошей на ринку, з 1 серпня істотно не зменшив нормативів обов’язкового резервування. Розміри резервів при залученні національної валюти на рахунки юридичних і фізичних осіб було зменшено відразу вдвічі, що дало банкам змогу заощадити 2,5 млрд. грн. Сьогодні фінустанови сформували резервів на 5 млрд. грн., а не на 7,5 млрд., як це могло бути за збереження старих вимог.

На початку року оптимістично налаштовані фінансисти пророкували, що позикові гроші в Україні мають значно подешевшати. Причиною для цього мав стати прихід дешевших грошей з-за кордону. Великі надії покладалися на іноземні банки, чия частка в банківській системі країни збільшилася до 22%, і на зовнішні запозичення вітчизняних банків. Проте вільних грошей стало менше як в Україні, так і у світі. Зросла і ставка LIBOR — основний індикатор вартості валютних ресурсів.

Відповідно до амбіційних планів банків, у країну мали бути залучені валютні кошти на суму, що перевищує 3 млрд. дол. Після подорожчання коштів на світових ринках і тривалих політичних розбірок усередині країни банкірам довелося переглянути свої плани — фактичних залучень може виявитися вдвічі менше.

Ноти участі в кредиті (Loan Participation Notes/LPN) ще на початку року випустили ПриватБанк (150 млн. дол., за ставкою 8,75% річних) і Укрексімбанк (95 млн. дол., 8,4%). Популярним серед вітчизняних банків способом залучення коштів став продаж невеличкого пакета акцій на біржі. Так зробили Мегабанк (20% акцій за 20 млн. дол.), Родовід Банк (18,9% за 36,7 млн. дол.), Укрінбанк (20% акцій за 36,1 млн. дол.), Міжнародний іпотечний банк (45%, понад 30 млн. дол.) і Укргазбанк (7%, близько 20 млн. дол.). Найбільшим став нещодавній продаж 7,7% акцій банку «Надра», власники якого одержали 53 млн. дол.

Першим серед великих українських банків на осінній штурм міжнародного ринку вирушив державний Укрексімбанк, який розмістив 31 серпня п’ятирічні єврооблігації на 350 млн. дол. під 7,65% річних. Примітною поряд із цим виглядає декларована вартість залучення 250 млн. дол. ПриватБанком (LIBOR+2%, або 7,4%). Щоправда, залучення буде здійснене з допомогою синдикованого кредиту. Як видно, ціна грошей, що їх банки залучають з-за кордону, не набагато нижча, ніж внутрішніх ресурсів.

Відповідаючи на запитання про причини відсутності очікуваного ефекту від приходу західних банків, експерти також посилаються на подорожчання грошей у світі, спровоковане підвищенням ставок рефінансування у США і Європі, а також на високі ризики в багатьох країнах. Ці ризики західні банки змушені враховувати у вартості фондування своїх українських «дочок».

Згідно з іншою версією, до перегляду цінової політики в західних банків просто не дійшли руки. Райффайзен Банк Аваль нині проводить масштабне переналагодження системи. Сьогодні пріоритетом для нього є не збільшення продажів, а зміна системи. УкрСиббанк продовжує проводити стриману політику, не плануючи завоювати ринок за рахунок зниження ставок. Укрсоцбанк перебуває в стадії завершення угоди з продажу пакета акцій Banca Intesa Sp, тому говорити про вплив його на ринок поки ще рано. Інші банки-нерезиденти нині заклопотані насамперед створенням мереж.

Банкіри сподіваються на зниження ставок у середині вересня: вони покладаються на підвищення депозитних ставок і на рекламні кампанії, які вони почали активно розгортати. Українці після повернення з літніх відпусток справді можуть на це клюнути. У протилежному разі наслідки можуть бути дуже неприємні.

Якщо ресурсний дефіцит затягнеться і ставки на міжбанку перевищать 14%, це стане одним із сигналів про швидке підвищення ставок кредитування юридичних і фізичних осіб.

Отримати вигоду з нинішньої ситуації зможе хіба що стабільність курсу гривні. Банки починають продавати долари, щоб розжитися на національну валюту. Додаткова пропозиція доларів на валютному ринку стримає девальваційні «настрої» гривні.